Посуха: чи буде Україна з хлібом?

На думку експертів, на сьогодні врожай зерна вже знизився на 8-10 мільйонів тонн. Пересівати доведеться понад 500 тис. га – це ті площі, на яких, навіть при опадах, не відновиться вегетація – таке собі сіно з корінням. Застрахованими виявилися не більше 10 відсотків посівів...

Поки українські політики скублися через майбутні вибори, в них зовсім не було часу помітити, що в Україну прийшла страшенна спека, яка викликала посуху на полях і несе загрозу майбутньому врожаю. На щастя, Ющенко з Януковичем домовилися, і у наших урядовців з’явився час подумати про державу – як їй весь цей час жилося, що новенького сталося. І тут з’ясовується, що українські поля охоплені страшною посухою, яка набуває масштабів стихійного лиха. І почали наші можновладці чухати чуби і вирішувати, що ж робити з цим лихом та як не лишитися без зерна та хліба. Тепер уряд терміново шукає шляхи подолання наслідків посухи та можливості формування державного продовольчого резерву в обсягах, необхідних для забезпечення продовольчої безпеки країни. Знову згадали сумнозвісне квотування експорту зерна. Проте експерти скептично дивляться на ці плани і вважають їх недоцільними. Отже, чи буде Україна цього року з хлібом?

СПЕКА

Фахівці та аграрії б’ють на сполох. За даними міністерства аграрної політики України, через посуху доведеться пересівати понад 500 тис. га посівів сільгоспкультур – це ті площі, на яких, навіть при опадах, не відновиться вегетація – таке собі сіно на коренях. До того ж площі таких посівів в умовах відсутності дощів та підвищення температур щоденно збільшуються. Проте експерти твердять, що пересівати площі, де рослини не зійшли або загинули, вже надто пізно - нічого не встигне вирости. Єдиною прийнятною культурою вважають хіба що просо. Але на разі сіяти його в суху землю абсурдно.

А ще місяць тому види на врожай в Україні були оптимістичними. Озимина добре пережила зиму – майже 96% площ під озимими культурами вийшли з зими в доброму та задовільному стані, весняну посівну кампанію розпочали навіть раніше, ніж завжди. Уряд та аграрії не могли натішитися – єдиною проблемою називали завищені ціни на міндобрива та високі ставки по кредитах. Міністерство аграрної політики, зважаючи на прогнозовані площі посівів, бачило врожай зерна на рівні 38 мільйонів тонн. Правда, аграрні експерти були не такими оптимістами, казали, що зберемо близько 36 мільйонів тонн зерна.

Проте погода внесла свої корективи. Починаючи з середини травня на більшості території України відбулося різке погіршення погодних умов – встановилася суха і аномально спекотна погода. За даними Українського гідрометеорологічного центру, з 1 квітня на більшості території України не випадали ефективні опади, що призвело до того, що на сьогодні близько 10 млн. га посівів (з посіяних 14,8 млн. га) охоплені повітряно-ґрунтовою посухою. Фахівці Гідрометцентру кажуть, що сьогодні запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту в більшості областей степової та лісостепової зон України не перебільшують 25-45 мм, що в 2-3 рази нижче багаторічних середніх значень. На думку фахівців, якщо такі погодні умови збережуться до кінця поточного місяця, можна очікувати повного висихання метрового шару ґрунту. Крім того, за прогнозами метеорологів, в червні очікується зниження температури, але, на жаль, опади не прогнозуються. “Якщо до середини червня опадів не буде, ситуація буде жорсткою”, - каже віце-прем’єр з питань АПК Віктор СЛАУТА.

На думку керівника аналітичного відділу Консалтингового агентства ААА Марії КОЛЕСНИК, валовий збір врожаю в Україні в поточному році через посуху скоротиться на 20-30 відсотків. «Мінімум 20 відсотків очікуваного врожаю не буде… а, можливо, й до 30 відсотків… Це при тому, що врожайність культур залишиться на тому ж рівні, як й очікували спочатку. Якщо при цьому ще буде несприятлива погода влітку й буде знижуватися врожайність культур, тоді можливо ще буде зниження валового збору», - каже М.КОЛЕСНИК. Зниження обсягів врожаю стосується майже всіх культур: і пшениці, і ячменю, і цукрових буряків, і кукурудзи з соняшником. На думку експертів, на сьогодні врожай зерна вже знизився на 8-10 мільйонів тонн, тобто Україна може розраховувати максимум на 28 мільйонів тонн зерна. Проте остаточно сказати про обсяги можна буде пізніше.

ЕКСПОРТУ – НІ?

Урядовці, вирішивши своє політичне майбутнє, взялися вирішувати продовольче майбутнє країни. Знову почали говорити про такі до болю знайомі механізми ринкового регулювання, як заборона експорту, точніше введення квотування експорту зерна, що в умовах виконання наказів в нашій країні фактично одне і те саме. Мовляв, щоб “кляті трейдери” все не вивезли, закриємо експорт. Експерти та аналітики на такі ініціативи дивляться скептично. На їх думку, з України зерно зараз і так ніхто не повезе, оскільки на внутрішньому ринку ціна є високою, навіть дещо вищою за світові ціни, і зрозуміло, що ціна буде зростати. Хто ж повезе кудись те, що можна за більші гроші без зайвих зусиль продати тут? Навіщо платити більше? Повезуть лише те, що давно законтрактовано.

Однак, зразу заспокою, що все не так страшно й погано. Голоду в країні не буде! Як не як, в державному резерві зберігається “незнижуваний запас” зерна, на випадок ось такого неврожаю або іншої біди. До того ж, в продовольчих резервах теж назбирається трохи зерна. Крім того, Держкомстат каже, що в Україні на 1 травня на підприємствах зі зберігання та переробки зернових культур, та у сільгоспвиробників було в наявності 5,8 мільйонів тонн зерна, з них 3,4 мільйони тонн – пшениці. Отже, по засіках наскребемо. Хоча Кабмін своїм квітневим рішенням дозволив Аграрному фонду продавати пшеницю 2005 року з державного продовольчого резерву, що в теперішніх умовах виглядає безглуздо і краще було б притримати її до кращих врожаїв. 

Проте уряду все ж таки треба діяти, і чим швидше, тим кращим буде результат. Одним з варіантів вирішення проблеми є імпорт зерна. Тим більше в багатьох країнах світу добрі прогнози щодо врожаю. Тому Україні треба вже зараз укладати угоди з іншими країнами на поставки зерна за фіксованими цінами, без ажіотажу, спокійно та врівноважено. Уряд вже думає над встановленням нульвої ставки мита на імпорт фактично всіх зернових культур: пшениці, жита, ячменю, яку планується встановити з більшістю країн: Канадою, США, країнами Європи.  

Крім того, уряд сподівається сформувати необхідні продовольчі резерви, працюючи на внутрішньому ринку, але для цього цим державним операторам необхідні “живі” гроші, щоб мати змогу закупляти на вільному ринку зерно за ринковими цінами. А з цим якраз і виникали щорічні проблеми. Лишається сподіватися, що в бюджеті знайдуться резерви для цих потреб.

А поки що аграрії рахують понесені збитки та сподіваються на обіцяну компенсацію втрат з держбюджету, оскільки застрахованими виявилися не більше 10 відсотків посівів. Так, в Херсонській області за попередніми даними втрати сільгоспвиробників будуть становити близько 282 млн. грн. Остаточні цифри уряд обіцяє оприлюднити після проведення всіх перевірок та моніторингу.

Довідка УНІАН. За даними на 24 травня ярові зернові та зернобобові культури посіяні на площі 8,1 млн. га (102% від плану), в т.ч. ячмінь - 4,2 млн. га (102%), кукурудза на зерно - 2,1 млн. га (109%), цукрові буряки - 650 тис. га (97%), соняшник - 3,2 млн. га (99%).

Лілія Іванчук

УНІАН в Google News