Замовники убивства начальника Азовського пароплавства майже названі?

Під час суду над убивцями колишнього начальника пароплавства і екс-народного депутата Анатолія Бандури прозвучало: у справі проходили два народні депутати...

На суді над убивцями колишнього начальника Азовського морського пароплавства і екс-народного депутата Анатолія Бандури прозвучало: по справі відпрацьовувалися два народні депутати.

Суд визначить кілерів

Олександра Бандуру убили 22 березня 2005 року під Києвом. Останні чотири роки він вів життя морського вовка у відставці. З перемогою Ющенка підбадьорився, виношував грандіозні плани, планував зустрітися з головою ФДМУ Валентиною Семенюк, але зустрічі перешкодив кілер.

Слідство вийшло на виконавців і почало підбиратися до замовників. Ще в листопаді 2005 року кримінальну справу розділили на дві: щодо виконавців і щодо замовників вбивства. І тут керівника слідчої групи усунули від справи, слідство завмерло…

Слухання проходить в Апеляційному суді Києва. Сьогодні на лаві підсудних - четверо учасників вбивства:

- керівник групи (за даними слідства) Віктор Кондратенко , у минулому – співробітник донецького КДБ-СБУ, згодом – один з керівників Сумської податкової міліції, а на момент вбивства – керівник компанії «Дельта шипинг» і одночасно заступник директора з питань безпеки в Торговому флоті Донбасу.

- кілер (поки що за даними слідства) Олександр Мороз , колишній десантник, потім офіцер податкової міліції, що вчиться у Харківському університеті внутрішніх справ, на момент вбивства – безробітний, родом з Сум, де і познайомився з Кондратенко;

- Сергій Нікулін – водій, що доставив, за даними слідства, Мороза на місце вбивства і який вказав кілеру майбутню жертву;

- Віталій Манусов – знайомий Кондратенка, планувався на роль водія, але, дізнавшись про суть справи, відмовився, проте дав вбивцям, за даними слідства, саморобний пістолет.

Кондратенко напевно знає замовників, але він - в «глухій відмові». Мороз відразу після арешту дав вичерпні свідчення, вказав місце на Русановському каналі, куди викинув пістолет. Зброю дістали і ідентифікували. Манусов також активно співпрацював із слідством, через що йому і його сім`ї загрожували невідомі. Близькі Манусова не перший місяць під захистом держави. Для Мороза арешт став порятунком. У слідства була інформація, що Кондратенко нібито збирався прибрати Мороза – ключову фігуру звинувачення.

Екс-керівник слідчої групи Олексій Донський стверджує, що в прокуратуру «зайшли» півмільйона доларів для заборони розслідування. За його словами, слідство відпрацьовувало двох нинішніх народних депутатів. Але після активізації роботи по замовниках справа застопорилася.

Свідки і не тільки

Розглянемо всіх, хто так чи інакше був задіяний у справі.

Антон Пригодський , президент Міжрегіонального промислового союзу. Спочатку він як фізособа і Українська промислово-транспортна компанія заснували Торговий флот Донбасу. Пізніше Пригодський вийшов з числа засновників. Промислово-транспортна компанія афільована з маріупольським «Азовмашем».

Також цікавим є перший керівник Торгового флоту Донбасу Олександр Долгов . Він відсиджується в Греції. Після того, як співробітник посольства домовився з Долговим про надання свідчень у приміщенні посольства, той змінив телефон і уникає будь-яких контактів. Долгова переховує такий собі Піроволакіс, якому належить компанія «Адріатіко Лтд». Піроволакіс – давній партнер Долгова, власник мережі одеських і маріупольських фірм. Долгов відповідав в Міжрегіональному промисловому союзі за «прихватизацію» Азовського морського пароплавства . Але незабаром його викинули з Торгового флоту Донбасу, залишивши в команді. Долгов активно контактував з Олександром Рєзніком, начальником безпеки Міжрегіонального промислового союзу і «Емброл Україна», що фактично належать «відомому донецькому бізнесмену». З моменту передачі судів пароплавства донецьким, поряд з Долговим виникає фігура Кондратенка, очевидно, в ролі наглядача.

Олександр Рєзнік , полковник СБУ у відставці. У органах держбезпеки - з 1977 по 2002 рік. З 1999 по 2001 рік був заступником начальника УСБУ у Донецькій області. У 2001 році – заступник начальника з енергетичної безпеки Департаменту контррозвідувального захисту економіки. Звільнився з СБУ 2 листопада 2002 року і тут же одержав пост віце-президента Міжрегіонального промислового союзу. З активізацією слідства по вбивству Бандури пішов з цієї посади. Кондратенко, що обвинувачується у керівництві вбивством Бандури, був заступником Долгова в Торговому флоті Донбасу, одночасно керуючи компанією «Донбасс-маріна», власником якої був Долгов. Трійця Долгов-Рєзнік-Кондратенко, мабуть, ключова в цій справі, що підтверджують і дзвінки з їхніх телефонів до вбивства і після. Так, наступного дня після вбивства Кондратенко дзвонив Рєзніку, їх розмова тривала п`ять хвилин. Що міг обговорювати, за твердженням слідства, керівник групи кілерів незабаром після здійснення злочину? Звітував про виконану роботу? І ще: відразу після арешту Кондратенка Долгов негайно звернувся за допомогою до Рєзніка, на прохання якого донецьке УСБУ почало відстежувати місцезнаходження Кондратенка в Україні. Підстав для цього не було, просто когось схвилювало зникнення носія небезпечної інформації.

Рєзнік, очевидно, відповідав за забезпечення бізнес-операцій Міжрегіонального промислового союзу. За даними слідства, він «працював» з керівником Азовського морського пароплавства Прусіковим , щоб той підписав нелегітимну додаткову угоду №6 до Договору оренди, що давало старт передачі флоту в донецькі руки. Прусікову говорили відверто: «Не підпишеш – живим з кабінету не вийдеш». Той підписав. І незабаром став керівником пароплавства. У жовтні 2000 року Бандура лікувався в Києві. До нього навідався тодішній заступник Прусіков, щоб повідомити: якщо він не відступиться від Азовського морського пароплавства, його «повісять на шматку мідного дроту». Бандура написав заяву про відхід. Його місце зайняв Прусіков, щоб підписати згадану угоду. Незабаром його звільнили. Сьогодні Прусіков в розшуку.

Володимир Осіпцов - гендиректор Української промислово-транспортної компанії і перший заступник керівника «Азовмашу» Олександра Савчука. Саме промислово-транспортна компанія в ході успішної вексельної афери на 136 мільйонів гривень замінила Міжрегіональний промисловий союз як головного акціонера Торгового флоту Донбасу. Але реальний власник залишився колишнім: ЗАТ "Українська промислово-транспортна компанія" знаходиться у власності ЗАТ "Систем Кепітал Менеджмент" і ТОВ "Сітат", контрольованих «відомим донецьким бізнесменом». Без коментарів.

Незадовго до вбивства Бандури в лютому 2005 року відбулася його єдина зустріч з Осіпцовим, яку влаштував Долгов. Бандура відповів на запитання про долю флоту після революції: «Повернемо державі!» Ще одна ключова зустріч Долгова з Бандурою відбулася незадовго до вбивства. Водію кілера, за даними слідства, подзвонив Кондратенко і наказав їхати в аеропорт «Бориспіль», де Бандура зустрічався з Долговим. За хвилину до цього на телефон Кондратенка дзвонив Долгов. Судячи з усього, тоді звинуваченим у вбивстві показали жертву.

Не забудемо і президента ВАТ «Азовмаш» Олександра Савчука . У минулому - комсомольський функціонер. У 2003-у просив Бандуру про допомогу у вирішенні судноплавних проблем. На той час основний утримувач акцій Торгового флоту Донбасу Міжрегіональний промсоюз поступився правами володіння новому власнику – Українській промислово-транспортній компанії, засновниками якої були «Систем Кепітал Менеджмент», «Веспром» і «Сітат» (остання – структура Савчука).

Хто гальмує справу?

Найближчими місяцями кілери почують вирок, але із замовниками  не так все просто. Слідство має в своєму розпорядженні серйозні відомості, але справа по замовниках завмерла, не розпочавшись. Як тут не повірити в слова Олексія Донського, що заявляв про хабар, занесений в прокуратуру. А в грудні 2005 року керівник Міжрегіонального промислового союзу Пригодський зустрічався з прокурором Києва Василем Присяжнюком – якраз після виділення справи щодо замовників…

Отже, прокуратура, м`яко кажучи, не горить бажанням прискорити розслідування, Фонд держмайна не «помічає» флоту, який слід було б повернути за прикладом «Криворіжсталі». Підозрювані в замовленні вбивства розповзаються по світу, сидять в депутатських кріслах, а країна втрачає шанс на повернення шматка держвласності.

Але, судячи з усього, ще не пізно. Необхідна лише політична воля: щоб повернути вкрадене, розсадити злодіїв і вбивць по в`язницях, нарешті, щоб розкрити перше за нової влади замовне вбивство Анатолія Бандури.

Іван Степанов, сайт «ТЕМА»

УНІАН в Google News