Frankfurter Allgemeine: Обвинувачувана висуває звинувачення

Тимошенко намагається перетворити цей процес на процес проти «режиму Януковича»... Зала суду переповнена, неначе у метро: преса, депутати, адвокати, прокурори тісняться, мокрі від поту...

Суддя Родіон Кірєєв нерухомо дивиться у підлогу. Йому щойно виповнився 31 рік, і лише нещодавно його перевели до столиці, призначивши суддею у Печерському районному суді Києва. Зала суду переповнена, неначе у метро у час пік: преса, депутати, адвокати, прокурори тісняться у залі, мокрі від поту через літню спеку. Кондиціонер не працює.

Родіон КІРЄЄВ

Кірєєву доводиться проштовхуватись, щоб дістатись до свого місця. Однак до цього йому необхідно пройти повз обвинувачувану. Юлія Тимошенко зі своєю золотою косою зірки української Помаранчевої революції 2004 вже на місці. Вона була прем’єр-міністром до своєї відставки, яка відбулась після повернення до влади Януковича. Одягнена у кремово-білий костюм, в руці вона тримає троянди, її прихильники вітають її радісними вигуками.

З’являється головуючий, і радісні вигуки перетворюються на обурені. «Ганьба! Ганьба!» - волають близько двадцяти осіб. Кірєєв – блідий, товстенький, з нервовим посмикуванням брови – продовжує непорушно дивитись у підлогу, а потім він починає пробивати собі дорогу. Коли він проходить повз обвинувачувану, її вкриті перламутровою помадою губи на хвильку при відкриваються. Шепіт, коротке слово, і ось Родіон Кірєєв вже на своєму місці.

Він закликає до тиші у залі. Його очі дивляться крізь цілий ліс камер, які наживо транслюють засідання. Нарешті Кірєєв тихо та підкреслено спокійно говорить: «Повторіть, будь-ласка, слово, яке Ви тільки-що сказали головуючому». Обвинувачувана твердо дивиться на суддю: «Я назвала вас нелюдом». Кірєєв закриває очі, глибоко зітхає, відкидає голову назад, намагається приборкати посмикування брови: «Ви вжили інше слово». «Ви - нелюд». «Це було інше слово». «Слово, яке не можна вимовляти». Суддя ковтає, його погляд впирається у стіл. «Ви мусите вставати, коли звертаєтесь до суду». Обвинувачувана залишається сидіти, присутні у залі сміються.

Екс-прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко під час судового засідання

Юлія Тимошенко постала перед судом. В 2004 році вона очолила Помаранчеву революцію, яка повалила клани навколо тодішнього прем’єр-міністра Януковича, а потім протягом декількох років вела Україну в напрямку Заходу. Для олігархів, які сьогодні панують в країні, вона стала ворогом номер один. Але після повернення Януковича до влади в результаті президентських виборів 2010 року, судова система робить все можливе, щоб, за словами Тимошенко, її ліквідувати. Тимошенко – найвідоміший опозиційний політик в країні, тому генеральна прокуратура, яка підкоряється президенту, порушила проти неї декілька справ за звинуваченнями у перевищенні посадових повноважень та низки інших нібито злочинів, вчинених раніше.  В інтерв’ю цій газеті Тимошенко заявила, що не вистачає лише, щоб її «звинуватили у монголо-татарській навалі».

В останні тижні було розпочато лише перший судовий процес. Звинувачення стосуються українсько-російської газової кризи січня 2009 року. Тоді внаслідок запеклої суперечки між Москвою та Києвом щодо ціни на газ було перекрито транзит газу через Україну на Захід. Велика кількість країн ЄС залишились в розпал зими без газу. Коли 19 січня 2009 року Прем’єр-міністри Тимошенко і Путін нарешті владнали суперечку завдяки новим угодам, на Заході це було сприйнято дуже позитивно.

Однак, Генеральна прокуратура України вбачає у тодішніх домовленостях злочин. На її думку, тоді Тимошенко вийшла за межі своїх повноважень, тому що вона наказала підписати газові угоди без згоди Кабінету Міністрів. «Регламент Кабінету Міністрів України не надає прем’єр-міністру право одноособово видавати директиви,» - йдеться у постанові про порушення справи. Своїми «свідомими незаконними діями» прем’єр-міністр «перевищила свої посадові повноваження». На думку прокуратури, узгоджена нею плата за транзит (за використання української ГТС для експорту російського газу) та ціна імпорту для українського ринку (450 доларів за 1000 кубометрів) є «невигідними та неприйнятними» для України, і державі було завдано збитків на 195 мільйонів доларів. Таким чином, згідно зі Статтею 365 Кримінального кодексу, їй загрожує до десяти років ув’язнення.

Тимошенко відкидає всі звинувачення. Вона демонструє письмовий висновок чинного міністра юстиції Лавриновича, в якому зазначається, що вона мала право приймати рішення одноособово. Вона також вказує на документи, згідно з якими реальна ціна на газ тоді була нижчою за 450 доларів. Крім того, в листі від польського Міністра економіки Павляка зазначається, що тоді Польща була змушена платити взагалі 510 доларів за 1000 кубометрів. «Я просто виконувала свою роботу,» - говорить обвинувачувана.  – «Навіть якби все було так, як вони говорять, це не був би злочин».

Але найважливіший аргумент Юлії Тимошенко стосується не газових угод. У четвер вона, поки суддя Кірєєв роздивлявся свій стіл, скоріше на захищалась, а атакувала. Вже на початку засідання вона назвала суддю «маріонеткою», а тепер вона обґрунтовує свої твердження аргументами, які останнім часом озвучували також поважні західні інституції (наприклад, Венеціанська Комісія Ради Європи або Датський Гельсінський комітет): Янукович, йдеться у цих критичних зауваженнях, за допомогою судової реформи минулого року захопив контроль над судами. Інструментом його впливу вважається Вища рада юстиції, впливовий контролюючий орган, який може звільняти та притягати до дисциплінарної відповідальності суддів, і в якому не останню роль відіграють друзі президента, перш за все, підконтрольна йому генеральна прокуратура. На думку критиків, така система призводить до того, що кожний суддя подумає двічі перш, ніж прийняти рішення, яке суперечить думці прокуратури. Прокуратура відмовилась надавати коментарі з цього приводу. Один з її працівників зазначив, що генеральний прокурор Пшонка разом з усіма своїми заступниками знаходиться у відпустці, тому ніхто не уповноважений давати коментарі.

В четвер Юлія Тимошенко назвала ці засоби впливу на українське судочинство «ознакою тоталітарного і авторитарного режиму». Особливо, однак, вона атакувала власного суддю: за її словами, він повністю контролюється владою, тому що, будучи суддею лише два роки, його випробувальний термін ще не завершився. «Неправильний» вирок може означати кінець його кар’єри. Тому Кірєєв абсолютно не захищений від «інструментів впливу» президента.

Завдяки такій аргументації Тимошенко намагається перетворити цей процес на процес проти «режиму Януковича». Працюючі камери та близько 1000 прихильників, які знаходяться під стінами суду на центральній вулиці Києва Хрещатик, розмахуючи прапорами під голосний гул гучномовців, стали для нею сценою, яку вона шукала з часу своєї відставки. Родіон Кірєєв, молодий суддя у своєму кріслі, у якого не перестає смикатись брова, намагається закликати Тимошенко до порядку, але йому це не вдається. Він наказує Тимошенко встати, вона показово залишається сидіти. Він вимагає, щоб вона зверталась до суду, а не в камери, вона його ігнорує. Він наказує видалити із зали суду порушницю спокою, і міліціонери, перед пресою та перед впевненістю у собі жінки на лаві підсудних, виглядають відкрито збентеженими, вагаються і відступають, так нічого і не добившись. Після завершення засідання суду ті, хто був присутній і все бачив, розповідають, що насправді словом, яке прошепотіла Юлія Тимошенко, коли повз неї проходив Родіон Кірєєв, було «лох», тобто німецькою «Dorfdepp» - «йолоп».

Конрад Шуллєр, Frankfurter Allgemeine

Фото УНІАН