Наслідки злив: столична влада шукає стрілочників і залучає дигерів
Наслідки злив: столична влада шукає стрілочників і залучає дигерів

Наслідки злив: столична влада шукає стрілочників і залучає дигерів

11:05, 18.07.2011
8 хв.

“На тендері було визначено фірму, яка має розробляти проект реконструкції Бортницької станції. Вона щось почала і пропала”... Молода команда Черновецького ще довго псуватиме повітря киянам...

“На тендері було визначено фірму, яка має розробляти проект реконструкції Бортницької станції. Вона щось почала і пропала”... Молода команда Черновецького ще довго псуватиме повітря киянам...

Декілька злив, що нещодавно мали місце в столиці, стали справжньою катастрофою для Києва і водночас викриттям стану комунального господарства міста.

Відео дня

Нагадаємо, на початку липня внаслідок нетривалих, але сильних дощів, на столичних дорогах плавали легкові машини й громадський транспорт, підземні переходи пішли під воду. Приміром, у переході на Шулявці вода стояла по пояс.

По вулиці Олени Теліги прямо на проїжджій частині провалився асфальт, і в цю яму діаметром близько 6 метрів і глибиною близько метра потрапила фура. І таких випадків у Києві було чимало...

У затопленні підземних переходів влада звинувачує... торговців

Після злив у КМДА розпочали “інвентаризацію” й стали шукати “винуватців”. І таки знайшли. Стрілки перевели на торговців у підземних переходах і забудовників.

– Внаслідок несанкціонованої торгівлі в підземних переходах маємо засмічення зливоприймачів, – заявив перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак. – Сміття, яке лишається від цієї торгівлі (картон, папір тощо), у період дощів повністю перекриває зливову каналізацію. Сьогодні одне з пріоритетних завдань столичної влади – ліквідувати стихійну торгівлю в міських переходах. Це питання контролюватиму особисто.

У цілому в головному управлінні з питань надзвичайних ситуацій знайшли 208 місць, якій можуть бути підтоплені. Серед причин назвали і відсутність зливоприймальної системи, і недостатню пропускну здатність дощових колекторів, і низьку продуктивність та зношеність насосних станцій, і активне будівництво, яке призводить до підвищення ґрунтових вод.

Виходить, якби не дощі, то несанкціоновану торгівлю в переходах чиновники КМДА так би й не помітили? Та й добро на будівництво дає не хто інший як столична влада. Тож нема чого на дзеркало нарікати, панове чиновники і корупціонери…

Бортницька станція аерації: порохова бочка, що потребує 5 мільярдів грн.

Безперервні дощі почали непокоїти й Київводоканал. Особливо в комунальному підприємстві переймаються долею Бортницької станції аерації, яка теж потерпала від негоди.

“Під час інтенсивних опадів у червні-липні цього року обсяг добового збільшення стоків, що надходять до Бортницької станції аерації (БСА) ПАТ «АК «Київводоканал» збільшився на 30%, а це до 20 тис. кубометрів на годину. При цьому слід зазначити, що структура зливових стоків – несприятлива для проходження процесів біологічної очистки на станції”, – повідомили в прес-службі Київводоканалу, зазначивши, що через велику кількість опадів до стічних вод потрапляє багато піску, бруду та сміття, що “виснажує і без того застаріле обладнання станції”.

– На Бортницькій станції аерації – пікова ситуація, – переконаний директор Інституту міста Олександр Сергієнко. – Планову її потужність, тобто обсяг води, яку вона може тримати на відстої, – вже перевищено втричі. Як збільшують її потужність? Просто бульдозерами нагрібають вали, підвищують їх, і ці земляні вали тримають ставки-відстійники. Зараз під час злив рівень води у водоймах піднявся мінімум на півметра. Звісно, що греблі від води розмиваються, ставки можуть переповнитися, і станеться прорив. І все це витече в Дніпро.

Наскільки потерпає від дощів хранителька всіх нечистот киян, ми вирішили поцікавитися безпосередньо в начальника Бортницької станції аерації Володимира Бражника.

– У нас нічого не розмило, не порушило. У нас є резервні споруди. Вони ще працюють. Якщо приходить більше води, ми пропускаємо її через ці резервні споруди, – заспокоїв нас пан Бражник.

– Після найбільшої аварії на станції, що трапилася 2009 року, коли прорвало дамбу, тодішній в. о. голови КМДА Анатолій Голубченко пообіцяв на реконструкцію БСА 100 млн. грн. Тобто ви хочете сказати, що станцію модернізовано, це вже не та порохова бочка, як було раніше?

– Ми провели ряд заходів з підкріплення дамби. У це вкладено понад 70 млн. грн. Дамби підсипаються, нарощуються. Але сама по собі станція – залишається пороховою бочкою. На ній же нічого не зроблено. Це тільки щодо мулових полів була невеличка підтримка. І цієї підтримки достатньо лише на три роки. Потім знову зверху наллємо нечистот. Якщо раніше болото стояло на рівні землі, то згодом воно підніметься над землею на два метри. І якщо вже прорве – то мало не здасться...

За словами Бражника, у нинішнього керівництва столиці ніби є і бажання, і кошти для модернізації Бортницької станції, але все стоїть, бо нема єдиного проекту реконструкції, який почали розробляти ще в період панування Черновецького з його “молодою командою”.

– На тендері було визначено фірму, яка має розробляти проект. Вона десь дійшла до половини, припинила діяльність і десь пропала. Змінилося керівництво міста, профільні управління, прийшли нові люди, дивляться, а гроші йшли трішки не туди, коли потрібно. Зараз до цього недоробленого проекту залучають інший проект. Був проект реконструкції БСА на 2002-2006 роки, його свого часу поклали на полицю, а тепер його витягають і беруть із нього якісь шматки. Але за українським законодавством так не можна робити, потрібен єдиний проект, який має пройти експертизу – екологічну, технічну і т. д. Новий – не пройшов, бо його немає в остаточному вигляді. Старий – пройшов, але він, так би мовити, не відповідає дійсності.

Досі залишаються проблеми і з залишками мулу. Осади на мулових полях мають осідати, підсихати і за 1,5-2 місяці вивозитися, а на їх місце – заливатися нові відходи. За радянських часів так і було – ними удобрювали поля. Але в 1980 році Бориспільська СЕС виявила в осаді важкі метали і вивіз заборонили. Відтоді поля працюють як накопичувачі. Проте вміщувати відходи життєдіяльності киян стає дедалі важче й небезпечніше. Розв’язання проблеми вбачали в побудові заводу для спалювання осадів. Але про цей завод тільки балакають...

– Якщо цей завод будувати на території нашого підприємства, то поряд стоятимуть завод зі спалювання мулу й завод “Енергія” зі спалювання сміття. Не думаю, що населення радісно сприйме таку ідею. А будувати деінде цей завод недоцільно. На станцію щодобово приходить 12 тисяч кубів нечистот – куди і як ми це вивозитимемо? Усі про цей завод балакають, але дуже сумніваюся, що взагалі його буде побудовано. До того ж він коштує близько 120 мільйонів євро.

– А які інші є способи утилізації мулових залишків?

– Ми вивчали європейський досвід: це спалювання, компостування, захоронення і використання в сільському господарстві. Сільське господарство в нас відпадає, захороняти нема де, компостувати – теж, бо то треба дуже багато землі... Все.

У цілому ж на модернізацію станції, за підрахунками Бражника, потрібно 5 мільярдів гривень. Тоді кияни на Позняках зможуть дихати чистим повітрям чи хоча б не чути смороду з БСА.

Але поки що таких грошей нема, “модернізація” на станції проходить за принципом “латання дірок”.

Залишається чекати, поки півень клюне в одне місце, тобто коли, не дай Бог, станеться якесь лихо.

“Стукати” на порушників Попов просить дигерів

Столична влада також почала перейматися несанкціонованими викидами каналізаційних стоків у загальну каналізаційну систему міста, Дніпро та інші водойми Києва. А голова КМДА Олександр Попов нещодавно запропонував залучити до збору інформації про незаконні підключення до міської каналізації… дигерів.

До дигерів обіцяв долучитися і “Київводоканал”.

***

Розруха, як казав Булгаков, не в клозетах. Аварії на тих самих клозетах і каналізаціях, та ще й з подальшим витіканням їхнього вмісту, навряд чи вибачать кияни нинішній столичній владі. До того ж каналізація – це ще й розсадник зарази. До речі, причиною холери в Маріуполі стали саме каналізаційні стоки.

Ання Ященко

Фото УНІАН і Авто Центр. ua

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся