Андерс Ослунд: Сповзання долара б’є по середньому класу

Долар США упав майже на 8 відсотків щодо євро з початку квітня й може падати далі. Чим це загрожує для країн колишнього Радянського Союзу? Інтерв`ю з Андерсом Ослундом - старшим дослідником Інституту міжнародної економіки США...

Вашингтон, 19 травня, 2006 (Радіо „Вільна Європа”/Радіо „Свобода”):

Американський долар упав майже на 8 відсотків щодо євро з початку квітня й може падати далі, тоді як аналітики припускають, що міністри фінансів країн світу вирішили дати сповзти вартості долара для того, щоб скоротити великі торговельні дисбаланси між кількома провідними країнами – такими, як США та Китай. Кореспондент радіо розмовляла з Андерсом Ослундом, старшим дослідником Інституту міжнародної економіки, про ймовірний майбутній курс долара та наслідки здешевлення долара для країн колишнього Радянського Союзу.

Кор.: Чи можете ви допомогти нам зрозуміти, що штовхає долар до сповзання щодо євро? Чи не намагається адміністрація президента США Джорджа Буша закрити американський торговельний дефіцит вирівнюванням світових валют і зробити американський експорт дешевшим за кордоном?

Ослунд: Це офіційна політика, яку проголосив помічник міністра фінансів з закордонних справ Клей Ловері з метою коригування великого поточного дефіциту бюджету, який зараз має США. Вам потрібно дати доларові пливти вниз за течією. І я думаю, що є загальне сприйняття цього. Якщо подивитися, імпорт США становить 32 відсотки ВВП, тоді як експорт – 25 відсотків. Так не може тривати. Щось потрібно змінювати, і саме те, що може змінити, – це обмінний курс.

Кор.: Чи має бути адміністрація пильною, аби не дати змогу курсові долара впасти надто низько?

Ослунд: Це вільний ринок, отже, вони не можуть здійснити інтервенцію на ринок нічого іншого, крім публічних заяв. Є небезпідставні очікування того, що обмінний курс долара впаде далі – і набагато. Але, з іншого боку, торік були подібні очікування – і цього не сталося. Скоріш за все, це був ефект від нафтодоларів, які прийшли до США більшою мірою, ніж очікувалося.

Кор.: Який вплив матиме сповзання долара на економіки країн Східної Європи, тобто Росії, України та Білорусі?

Ослунд: Є три речі, на які це вплине прямим чином. Перше – це вплив на товарні ціни, виражені в доларах, і – в тій мірі, у якій цінові контракти на товари є фіксованими. Це означає, що Росія отримує порівняно менше за експорт товарів, ніж це могло б бути.

Кор.: Товарні контракти – такі, як на постачання нафти й газу, - укладаються в доларах?

Ослунд: Якщо ви візьмете всі газові  постачання, які оцінюються в доларах, за один рік чи більше, тоді це певним чином скорочує величезні надприбутки Росії. Другий ефект полягає в тому, що люди тримають свої збереження в доларах, тому це шкодить середньому класу. Середній клас відчуває розчарування від того, що його збереження підриваються не лише високою інфляцією, а й падаючим доларом.

Кор.: А третій вплив?

Ослунд: А третя річ – те, що чимало зарплат є фіксованими в доларах. Вони мають бути змінені. Це зарплати приватного сектора, отже, люди страждають. Тож середній клас зазнає шкоди. Я вважаю, що це найбільший ефект – втрата заощаджень і заробітків.

Кор.: Чи матимуть довготермінові наслідки зміни щодо євро? Чи почнуть росіяни деномінувати свої доходи від продажу енергії у євро?

Ослунд: Це велике питання. Росіяни говорять про це публічно час від часу, частково щоб допекти американцям, а частково щоб, так би мовити, „індексувати” свій експорт – і це найважливіше, оскільки вони імпортують насамперед із зони євро, тоді як експортують деноміновані в доларах товари, що не має особливого сенсу.

Кор.: А щодо Центральної Азії? Як вплине на ці країни сповзання долара?

Ослунд: Вони дуже мало торгують з Європою. Для Казахстану це матиме певний вплив, але невеликий. Звичайно, Туркменистан... Туркменистан істотно живе на газі, і його ціна фіксована в доларах, але ціни у будь-якому разі сильно зросли.

Кор.: Чи очікуєте ви якихось рішень чи заяв щодо обмінних курсів на засіданні лідерів країн „великої вісімки” у липні?

Ослунд: Гадаю, зараз великою мірою існує консенсус. Старт поточних змін обмінних курсів був – було два стартових сигнали. Один – це заява на зустрічі „великої сімки” (без Росії) під егідою МВФ [у Вашингтоні 21 квітня] про те, що буде більша гнучкість обмінних курсів. Другий – заява голови Федерального резервного банку Бена Бернанке у зв’язку з останньою нарадою 10 травня в його відомстві, де запропоновано велике підвищення облікових ставок [Прим. радіо „Свобода”: Обмінний курс долара має тенденцію до зростання, коли трейдери очікують злету облікових ставок].

Переклав з англійської Микола Писарчук