Віталій Бойко: Відсутність Конституційного суду – не панацея від скасування політичної реформи

Віталій Бойко: Відсутність Конституційного суду – не панацея від скасування політичної реформи

За що судді Верховного суду платити $100 тисяч?.. Наша мова настільки багата, що можна звинуватити людину, не порушуючи Конституцію... Як звільнятимуть Маляренка...  Інтерв`ю з головою ВС 1994 - 2002 років Віталієм Бойком...

Голова Верховного суду 1994 - 2002 років, віце-президент незалежної асоціації суддів, арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду відповідає на запитання УНІАН

МИ Й ЗАРАЗ НЕ МОЖЕМО ПОХВАЛИТИСЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЮ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Віталію Федоровичу, у суспільстві стало більше демократії, але чомусь ніхто не каже, що зріс рівень довіри до суду. Теза по корумпованість  суддів вважається мало не аксіомою. Як Ви прокоментуєте стан українського судоустрою?  

Реформування судової системи - надзвичайно складний процес, адже судова система має безперервно функціонувати...

На початку 90-х років було прийнято концепцію судово-правової реформи, тоді ми зробили перші кроки з реформування суду, дещо зміцнили незалежність суддів. Але потім реформа загальмувала, бо не було нової Конституції. Після прийняття Основного Закону вирішили, що протягом п’ять років має бути сформовано судову систему і що захист усіх конституційних прав громадян має бути передано судам. Але реформа йшла важко, дуже повільно.

Загалом влада, яка завжди розглядала суди як свій додаток, не була зацікавлена у її просуванні. Але дещо на цьому шляху все ж таки зроблено.

По-перше, створено єдину судову систему. З ухваленням Конституції  розширилася юрисдикція судів на всі правовідносини держави. І ми бачимо, що дедалі більше громадян звертається до суду з різних питань: починаючи від образи - до розподілу майна, і аж до виборів Президента держави. Якщо раніше суди розглядали близько мільйона справ у рік, то тепер - понад 6 мільйонів.

Країна живе майже рік без Конституційного суду. Чи може вважатися влада такої країни легітимною?

Як рядовий юрист я вважаю, що це – ганьба для України. Законодавчий орган блокує рішення Президента, рішення з’їзду суддів, які призначили суддів...

Депутати побоюються, що той самий суд, який свого час дозволив утретє балотуватися Леоніду Кучмі, перегляне реформу на прохання Ющенка...

На жаль, ми не можемо сьогодні хвалитися незалежністю судової влади від впливу інших владних гілок. Рішення і загальних судів дуже часто в нашого громадянина викликають подив. Але якщо через кожне рішення, яке комусь не подобається, ми будемо ліквідовувати цей орган, то залишимося взагалі без правосуддя.

Я пам’ятаю, що проект змін до Конституції попередньо вже розглядався судом... Конституційний суд погодився з тим, що можна змінювати. Хоча це не панацея від можливості звернення до суду інших народних депутатів. Можна протриматися ще п’ять років, коли прийде інший парламент і, обираючи суддів, запитуватиме їх на детекторі брехні - чи приймуть вони відповідне рішення чи ні. Але навіть у цьому разі ніхто не має права припиняти діяльність Конституційного суду.

Коли свого часу створювалась Конституція, я пропонував: давайте передамо повноваження Конституційного суду Верховному, створивши там, відповідно, Конституційну палату. І хай ця палата вирішує, наскільки Верховна Рада правильно обходиться з Конституцією. Мене тоді не дуже підтримали. А сьогодні багато юристів кажуть, що це було б правильно. 

Новий склад парламенту має зрозуміти, що відсутність суду - не панацея від скасування реформи, якщо це необхідно для суспільства.

ЗА ЩО СУДДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ ПЛАТИТИ $100 ТИСЯЧ?

Скільки потрібно часу, щоб реанімувати репутацію суддів?

Суддівський корпус в Україні є предметом нападів - часто безпідставних.    Пам’ятаєте рішення обласного апеляційного суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи проти Тимошенко? Потрібна була професійна мужність, щоби прийняти таке рішення. Бо потім прокуратура порушила кримінальну справу проти тих суддів, котрі його приймали. У їхніх кабінетах робили обшуки.

Я не хочу сказати, що серед суддів усі морально чисті - ви б мені не повірили...

Але часто поведінка громадян провокує корупцію. У західному суспільстві особа в разі конфлікту шукає адвоката, а в нас, коли людина потрапляє у халепу, то шукає знайомства. А біля суду крутиться чимало посередників, котрі намагаються демонструвати свою близькість до суду, удають, що можуть вплинути на суддю. Вони отримують гроші за абсолютно зрозумілі, однозначні справи, коли суддя може й не здогадуватися, що “з ним домовилися”.

Я колись читав публікацію: за те, щоб потрапити до генпрокурора чи голови адміністрації Президента, потрібно платити гроші. Щоб потрапити до голови Верховного суду, начебто треба заплатити сто тисяч доларів. Звідки така інформація? Що може вирішити голова Верховного суду після реформи судоустрою? За що платити?

Ще за мого головування я міг щось зробити, бо міг принести протест, призупинити виконання рішення, вплинути на кадрові рішення. А після ухвалення закону про судоустрій, функції голів суддів суттєво помінялися. Вони до судової діяльності мають таке ж відношення, як і інші судді. Хочеш узяти участь у судочинстві - йди на засідання судової колегії та розглядай справу – усе. За що йому платити сто тисяч доларів? Ви запускаєте безадресні компромати, створюючи в суспільства хибну думку. Хоча очевидно, що платити ні за що, що він не зможе умовити п’ятнадцять - двадцять суддів прийняти “потрібне” рішення. Це дуже небезпечно. Бо судді Верховного суду - це переважно принципові люди. 

Часом високопосадовці дозволяють собі необережні слова на адресу суду. Колись Кучма на запитання, чи судитимуть Лазаренка в Україні, сказав: а хіба в нас є бодай один нормальний суд. Я  був дуже обурений. Я запитував у його адміністрації: навіщо ми паплюжимо свої суди, свою державу? Який інвестор віритиме нам після цього? Мені в адміністрації сказали, що Леонід Данилович не був підготовлений, тому й сказав таке...

НАША МОВА НАСТІЛЬКИ БАГАТА, ЩО МОЖНА ЗВИНУВАТИТИ ЛЮДИНУ, НЕ ПОРУШУЮЧИ КОНСТИТУЦІЮ

А які у Вас із Леонідом Даниловичем були стосунки?

Загалом  нормальні. Траплялися й гострі розмови, коли я заявляв: у такому тоні я з вами розмовляти не можу... До речі, потрібно віддати йому належне, він потім зателефонував і вибачився за те, що перейшов межу толерантності...

Чи припускаєте Ви, що будуть реанімовані та порушені справи проти Колесникова, Клюєвих, Засух - тих, кого називали кучмістами?

Усе залежить від реалій нашого життя. Якщо відповісти юридично, то немає значення, де перебуває людина, якщо з’явилися нові обставини, пов’язані з тим, що вона колись чинила певні дії, котрі можна вважати злочинними. Хоч би на якій посаді перебувала така людина...

А розслідування покаже, наскільки підозра вчинення злочину була правильною.

Наша біда - і суспільства загалом, і чиновників, починаючи від глави держави, - полягає в тому, що ми людину інколи й до вироку можемо десять разів назвати злочинцем, сказати, скільки вона вкрала, що злочинного вчинила і як це було встановлено. Це пояснюється низькою правовою культурою. Чиновник будь-якого рангу не повинен називати людину злочинцем до рішення суду. Він може сказати, що є підозри, підстави провести розслідування певного факту. Наша мова настільки багата, що дозволяє сказати те саме, але в такій формі, щоб жодною мірою не порушувати Конституцію і не звинувачувати людину до рішення суду.

У нас ярлики чіпляють наліво й направо - і попередньому, і нинішньому Президентові, і депутатам, і чиновникам.

ЯК ЗВІЛЬНЯТИМУТЬ МАЛЯРЕНКА

У якому статусі перебуває зараз голова Верховного суду Василь Маляренко - після того, як він заявив про свою відставку?

Він очолюватиме суд доти, доки його не звільнить з посади судді Верховна Рада. Відповідно до закону звільнення з посади судді автоматично звільняє від адміністративної посади голови Верховного суду.

На цю посаду його обрав пленум Верховного суду, і він має право достроково звільнити.

Загалом механізм такий: після поданої заяви про відставку Вища рада юстиції має внести подання до Верховної Ради, і Верховна Рада на пленарному засіданні має проголосувати. Як це було зроблено свого часу зі мною, коли я написав заяву про звільнення у зв’язку з досягненням певного віку. Верховна Рада тоді не задовольнила моє прохання, сказали – ні...

Я пам’ятаю, як депутати відмовлялися приймати Вашу відставку, але не пам’ятаю чому?

Депутати довіряли Верховному суду, я ж постійно співпрацював з депутатським корпусом. Дехто з них не розумів, що я досяг вікової межі, після якої я не маю права головувати в цьому суді.

Але я сказав - ні, закон є закон.

 

КУЧМА НАПИСАВ РЕЗОЛЮЦІЮ СУДУ, ЯКА СТАЛА ПРЕДМЕТОМ  РОЗГЛЯДУ  ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ

Часто в нас з однієї справи ухвалюється низка судових рішень, подекуди суперечливих. Скільки така практика, по-Вашому, триватиме?

Це – анахронізм учорашньої судової системи. Він діятиме доти, доки люди знатимуть, що справи можуть переглядатися по кілька разів. За це свого часу нас покритикував Європейський суд з прав людини. Був такий випадок: московське підприємство “Совтрансавто” судилося з українською луганською компанією. І відповідачі – українські підприємці - зверталися до чиновників різного рангу з проханням захистити інтереси України, у тому числі й до Президента України. Леонід Данилович тоді наклав резолюцію - написав голові вищого господарського союзу: “Врахувати інтереси України”. Ця резолюція була предметом розгляду Європейського суду, і це розцінювалося як порушення вимоги Конвенції про незалежність судової влади.

Чи настане колись час, коли ми визнаємо, що український суд – найсправедливіший суд у світі?

Ми такого ніколи не досягнемо. У суді зустрічаються конфліктуючі сторони. Якщо один казатиме, що наш суд найсправедливіший, то другий обов’язково скаже: ні, цей суд купили, і суд неправильний.

РІШЕННЯ ОБЛРАД ПРО РОСІЙСЬКУ МОВУ ВИКЛИКАЄ СУМНІВИ

Віталію Федоровичу, як Ви прокоментуєте рішення деяких облрад про надання російській мові статусу регіональної мови?

Відповідність цих рішень вимогам Конституції і законам України в мене викликає певні сумніви. Стаття десята Основного Закону України  передбачає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Я згадую, що в законі про судоустрій написано: судочинство в Україні проводиться державною мовою. Є ще ціла низка законів, які передбачають вживання державної мови, я вже не кажу про рішення Конституційного суду щодо тлумачення цих вимог Конституції і законів.

Тож останні рішення облрад щодо російської мови – сумнівні з точки зору закону. Наскільки вони відповідають Конституції, може бути розглянуто в адміністративних судах на вимогу громадян.

Розмовляла Маша Міщенко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter