Верховна Рада може виявитися без депутатів?

Уже сьогодні зрозуміло, що принаймні кілька з кандидатів, які пройшли за партійними списками до Верховної Ради, зареєстровані не будуть. Причому, вони можуть бути не зареєстровані ніколи...

Уже сьогодні зрозуміло, що принаймні кілька з кандидатів, які пройшли за партійними списками до Верховної Ради, зареєстровані не будуть. Причому, вони можуть бути не зареєстровані ніколи. А їхнє місце в українському парламенті терпляче чекатиме на «нерішучих»  хоч усі п’ять років. Усе залежить від фантазії кандидата та волі Центральної виборчої комісії.

Прецедент був покладений 17 травня, коли Центрвиборчком подовжив до 1 вересня термін реєстрації народним депутатом 29-го номера в списку «Нашої України» Леоніда Черновецького. На той момент він уже набув повноважень мера Києва й начебто попросив відкласти прийняття остаточного рішення у зв’язку з позовами щодо підсумків виборів столичного голови, які ще й досі розглядаються в судах.

Наскільки такі рішення Центрвиборчкому підкріплюються чинним законодавством і які сюрпризи ще містить виборче законодавство України? УНІАН попросив прокоментувати екс-міністра юстиції України Олександра Лавриновича.

ЧИ Є У ЧЕРНОВЕЦЬКОГО “ПОВАЖНА ПРИЧИНА”

Олександре Володимировичу, наскільки правомірно те, що на початок своєї роботи парламент не отримає повного складу? Адже закон встановлює чіткий термін для реєстрації кандидатів народними депутатами України – 20 днів  від дня офіційного опублікування результатів виборів...

У цьому питанні підстав для двозначного тлумачення є найменше. Чинний закон про вибори народних депутатів передбачає можливість прийняття ЦВК рішення про відстрочку реєстрації у визначений термін при наявності поважних причин.

Перелік цих причин закон не встановлює. Але зрозуміло, що вони повинні мати ґрунтовний характер. Наприклад, тяжка хвороба, коли людина просто не в змозі написати заяву про звільнення з роботи, або ж часові обмеження звільнення з попередньої роботи. Наприклад, якщо народним депутатом України буде обрано члена чи голову наглядової ради акціонерного товариства або голову правління, звільнити якого з посади можуть лише загальні збори акціонерів. Чинний закон про господарські товариства передбачає мінімум 45 днів від дня оголошення про збори до їх проведення. Тоді як закон про вибори дає лише 20 днів для вирішення  питань „працевлаштування”.

Отже, термін відстрочки реєстрації кандидата народним депутатом варто було б продовжити й чітко обмежити. Можна говорити, наприклад, про термін 60 днів, або навіть 120 днів – саме стільки людина може максимально перебувати на лікарняному.

Але давайте повернемося до конкретних прикладів. Наприклад, щодо рішення ЦВК продовжити термін реєстрації Леоніду Черновецькому до 1 вересня…

Щодо міського голови Києва, то особисто мені логіка, якою керувалася ЦВК, незрозуміла. Навіть якщо такі позовні заяви існують, вони не мають юридичного сенсу, оскільки повністю витримано визначену законом процедуру набуття повноважень міським головою. Він набув повноважень у момент оголошення результатів виборів територіальною виборчою комісією на першій сесії новообраної ради. Таким чином київський міський голова в нас обраний, і він здійснює свої повноваження у повному обсязі.

Надалі мова може йти лише про дострокове припинення повноважень міського голови, але ж це зовсім інша тема.

Очевидно, аргументація щодо продовження терміну реєстрації не зовсім продумана. Тим паче дивним виглядає строк, визначений ЦВК для остаточного вирішення питання, – до 1 вересня. Чим  обумовлена саме така дата – незрозуміло.

ЧИ МОЖЕ БЕЗ МАНДАТІВ ОПИНИТИСЯ БІЛЬШІСТЬ ДЕПУТАТІВ

І як довго ЦВК може не реєструвати народного депутата в разі наявності „поважних причин”? Виходить, теоретично можлива ситуація, коли частину парламенту не буде зареєстровано ніколи?

За логікою, яку ми спостерігаємо в діях ЦВК, при бажанні цю процедуру можна розтягнути хоч на п’ять років, тобто на весь термін повноважень Верховної Ради даного скликання.  

І теоретично справді може виникнути ситуація, коли на момент першої сесії дехто з депутатів не буде зареєстрований.

А якщо незареєстрованою виявиться більшість? Теоретично ж така ситуація можлива (а отже, колись вона може трапитися і практично)? Чи може Центрвиборчком заблокувати початок роботи новообраної Верховної Ради, не зареєструвавши певну кількість народних депутатів?

За Конституцією, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Мова йде про тих, хто обраний, а не про тих, хто зареєстрований.

Але що стосується народних обранців, то вони, звичайно, повинні визначатися, чи працюватимуть вони в парламенті. Як бачимо, можливі ситуації, коли не всі з них рішуче виявляють такий намір.

ЧИМ КЕРУВАЛАСЯ ЦВК, РЕЄСТРУЮЧИ ДЕПУТАТАМИ ЧЛЕНІВ УРЯДУ

А наскільки законною є реєстрація ЦВК членів уряду?

Після зміни моделі державного управління, з дня набуття чинності змін до Конституції та проведення виборів на пропорційній основі за партійними списками, цілком логічною була б норма про те, що члени парламенту можуть бути членами уряду – так, як у більшості парламентських країн Європи.

Але такої норми конституційні зміни не містять. І це було зроблено свідомо. На сьогодні ці статуси розмежовані, тож рішення ЦВК про реєстрацію членів уряду народними депутатами видається малообгрунтованим.

Водночас виникає колізія, коли 25 травня нинішні члени уряду набувають повноважень народних депутатів України, і надалі набуває чинності стаття 81  Конституції України, яка надає 20 днів для усунення сумісності, що заборонена Основним Законом.

Уряд, який склав свої повноваження, продовжує виконувати повноваження  до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів. Й інші норми Конституції передбачають можливу тривалість цього процесу протягом 60 днів (принагідно зауважу, що в цьому контексті не варто застосовувати означення „виконувач обов’язки”, оскільки члени уряду  продовжують працювати на своїх посадах).

Це вже конфлікт двох конституційних норм.

Тож, щоб не потрапляти в нього надалі, конституційні норми слід уточнити. Можливо також прямо узаконити норму про виконання повноважень члена Кабінету Міністрів як поважну причину для відстрочки реєстрації.

ЧИ ПОТРІБНЕ ПАРТІЙНЕ БУДІВНИЦТВО В СІЛЬРАДІ

Які ще прогалини в новому виборчому законодавстві виявила нинішня виборча кампанія?

Протягом останніх десяти років обговорювалися пропозиції щодо необхідності розведення в часі виборів органів місцевого самоврядування та парламенту України. Щоразу це заперечується з мотивів економії бюджетних коштів, яка насправді обертається потім ще більшими витратами.

Вибори також дали підстави говорити, що застосування принципу пропорційних виборів за партійними списками на місцевому рівні має очевидні хиби. Вважається, що політичні партії власне створюються для того, щоб брати участь у формулюванні державної політики, громадської думки в масштабі держави тощо.

Але ж природа місцевого самоврядування зовсім інша – це вирішення локальних проблем життя громадян певної території. Тут застосування пропорційної системи, на мою думку, є недоречним.

Ми вже бачимо до чого це призводить: деякі новобрані мери відмовляються від мандатів, зволікають із реєстрацією, оскільки бачать, що реально не зможуть працювати з таким складом місцевої ради, де більшість сформувалася не на тій партійній платформі, як їм хотілося б.

Це означає, що за бюджетні кошти доведеться проводити нові вибори. Така от економія.

Варто сказати і про самі партійні списки. В Україні виборець голосував, по суті, лише за назву партії, за першу п’ятірку її лідерів, тримаючи в руках „закритий список”.

Європейське виборче законодавство вже давно відмовилося від таких підходів. Адже якщо партія має право запропонувати виборцеві свій список кандидатів у депутати, то й виборець, у свою чергу, повинен мати право визначити, кому із запропонованих у списку він делегуватиме свої права на здійснення державної влади. Тобто черговість у списку визначається або виборцями, або комбіновано - партією і виборцями. Закритих списків на загальнонаціональному рівні не має бути взагалі.

Розмовляв Олег Олійник