Абревіатуру ГУАМ запропонував американський генерал

Якими були ці десять років - загальновідомо. Росія була незадоволена, ГУАМ хоч і провів пару самітів, але врешті зажив репутації неефективного. Однак після Помаранчевої революції експерти заявили, что у нього з`явився шанс...

ГУАМ-таки живий?

Один досвідчений МЗСівський чиновник, який десять років тому мав безпосередній стосунок до створення ГУАМ, розповів його цікаву передісторію. Нібито після одного саміту СНД Леонід Кучма відчув, що, хоч і озираючись на Росію, але до України, як до центру впливу, виявляють увагу лідери і Грузії, і Молдови, і Азербайджану, і Узбекистану. Леонід Данилович подумав, що непогано б було якось закріпити цю «позиційну близькість». Він нібито навіть дав доручення МЗС написати таку промову, мовляв, «щоб дружити більше», не маючи на увазі на той момент нічого конкретного. Потім в Брюсселі був якийсь міжнародний ланч за участі нинішніх країн-учасниць, де Кучма запропонував пошукати «тісніші форми співпраці». І присутній там американський генерал радісно вигукнув: «Yes, я навіть знаю назву вашому майбутньому союзові, за першими буквами країн – ГУАМ». Щодо достовірності цієї історії можна сперечатися, дати потрібно перепровіряти, але вона видається і символічною, і повчальною. По-перше, тому що тепер, через десять років, кажучи про ГУАМ, його так чи інакше протиставляють СНД. І по-друге, тому, що його створення безпосередньо пов`язують з інтересом Америки.

Якими  були ці десять років - загальновідомо. Росія була незадоволена новим утворенням, ГУАМ хоч і провів пару самітів, але врешті зажив репутації  неефективного. Проте після Помаранчевої революції, коли Америка знову виявила цікавість до цього утворення, а Віктор Ющенко заявив про  принципову позицію в Придністровському конфлікті, експерти заявили, що у нього з`явився шанс.

У березні ц.р. російські видання, наводячи різні резони, висловлювали сумнів у життєздатності ГУАМ, мотивуючи це тим, що інтереси держав, які входять до ГУАМ, їх економічна і політична вага на пострадянському просторі та в світі сильного відрізняються, що позиція правлячих еліт схильна до постійних коливань. І, нарешті, що країни ГУАМ різняться між собою не тільки величиною території, економічним потенціалом, а й політикою та національним інтересом, мають різні орієнтири й цілі. Загалом зовнішньополітичні експерти Росії не вірили, ні що ГУАМ відродиться, ні тим більше, що він здатний стати альтернативою СНД.

Навряд чи Саміт, який відбувся в Києві, можна вважати перемогою країн-учасниць ГУАМ, але, безперечно його проведення та вислови перших осіб країн – учасниць навіюють оптимізм. Очевидно, що створення цього регіонального об`єднання проходить під патронатом США. Уже в перший день посольство США вітало створення "Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ" (так нині перейменували цей союз - УНІАН) із секретаріатом в Києві та пообіцяли підтримку. А міністри країн-учасниць подякували Штатам за надання технічної й консультативної допомоги організації. Зазначивши при цьому, що євроатлантична дорадча група, створена після Кишинівського саміту ГУАМ 2005 року і підтримана США, довела свою ефективність і корисність у допомозі реалізації рамкової програми США.

«Обмін високопоставленими дотепами»

Керівники держав - учасників демонстрували єдність і відпускали легкі дотепи на адресу свого колись стратегічного партнера. Наприклад, президент Молдови Володимир Воронін повідомив, що парламент Молдови найближчим часом розгляне можливість виходу з СНД. Про низький ККД Співдружності заявив і Президент України Віктор Ющенко. Президент Азербайджану Ільхам Алієв про марність СНД не висловлювався, але зауважив, що в трьох з чотирьох країн - членів ГУАМ порушено територіальну цілісність і сторони, які це зробили, не піддаються ні міжнародному засудженню, ні громадському осудові, до них не застосовується ніяких санкцій.

Звісно, дружба проти когось навряд чи може вважатися добрим мотивом для інтеграції. Але в порядку денному саміту ГУАМ був і «економічний складник». Президент України Віктор Ющенко заявляв, що організація ГУАМ може бути використана для постачання енергоносіїв до Європи. "Азербайджан має унікальний видобуток нафти, Україна має унікальні можливості транзиту. Чому б ці зусилля не об`єднати?" - питав український Президент. На день пізніше Ільхам Алієв заявив, що енергетичний чинник домінуватиме у відносинах між країнами-членами ГУАМ. Пан Алієв наголосив, що на сьогодні Азербайджан переглядає свою енергетичну політику. "Вона походить з регіонального контексту і переходить в контекст глобальної політики, і в цьому напрямку ми активно співробітничаємо з країнами-членами ГУАМ і маємо намір продовжувати цю співпрацю надалі", - пояснив він. Поки російські парламентарії і чиновники говорили про сумнівну економічну ефективність ГУАМ, президент Грузії брав участь у винній презентації, заявляючи, що Грузія вдвічі збільшить постачання вина до України. А Президент України Віктор Ющенко оголошував, що режим вільної торгівлі між країнами-членами "Організації за демократію і розвиток - ГУАМ" почне діяти через місяць.

Паралельно проходило «розкручування» ГУАМ в інших напрямках. Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко заявив, що навіть у разі розвалу ГУАМ правоохоронні органи Азербайджану, Грузії, Молдови і України продовжать співпрацювати. Вітчизняні аналітичні центри заявили, що готові надавати довгострокову аналітично-дорадчу підтримку інститутам ГУАМ для приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів.

ГУАМ-таки живий?Українські політологи, втім, не прогнозують дуже світлого й безхмарного майбутнього ГУАМові.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента": Саміт поставив проект ГУАМ на офіційну міжнародно-правову базу. Це спроба легалізувати цю організацію і надати їй офіційний юридичний статус. По-друге можна і треба використати цей майданчик для регіонального лідерства. Але це поки що наміри, які треба реалізувати. Приблизно в один час з реалізацією ГУАМ почалася реалізація трубопроводу Одесса-Броди. У долі цих проектів багато спільного. ГУАМ - це труба, яку треба наповнити в політичному сенсі цього терміну. ГУАМ заявлений, як організація економічного розвитку. І щоб цей потенціал реалізувався, там повинні бути країни або з Центральної Азії, або Туреччина. Не буде цього, з одним Азербайджаном ГУАМ не витягнемо. Два відсотки припадає на експорт України до цих країн і півпроцента на імпорт. Ось вам весь потенціал. І ще одна аналогія, важлива для оцінки перспектив ГУАМ. ГУАМ народжується в контексті, в підтексті і під прокляттям СНД. Він ризикує повторити долю СНД. ГУАМ створювався як проект Вашингтона, як певна фракція всередині СНД. Якщо і далі реалізовувати цю лінію,  це безперспективно і нічого не принесе, СНД не буде зруйнований і ГУАМу нічого не дасть. Для співпраці потрібно шукати реальні економічні проекти, і проекти у сфері регіональної безпеки. Якщо ГУАМ розвиватиметься як фракція, координація загальних інтересів і потреб у рамках СНД, не протиставляючи себе СНД, проблем не буде. Але якщо буде антиросійська риторика - користі для ГУАМ не буде.

Андрій Єрмолаєв, директор центру соціальних досліджень «Софія»:

Усі великі регіональні інтеграційні проекти, Євросоюз, нове Євразійське товариство та інші масштабні проекти входять у другу фазу макрорегіональної інтеграції, переходячи від торгових союзів до регіонального розподілу праці, структурованого, інституційний забезпеченого. Україна в цих умовах виявляється поза грою. Вона не бере участь в жодному регіональному розподілі праці. ГУАМом вона створює торговий союз, що записано в Статуті. Це ні добре, і ні погано, це – ніяк. Україна - найсильніша держава в цьому союзі. Це – козир, але не аргумент, козир не завжди б`є. Проблема цього союзу: вони всі реципієнти, інвестицій, геоекономічних замовлень і перспектив. У складі цього союзу немає жодного замовника геоекономічних проектів, є тільки провайдери і споживачі інвестицій. Для України ключове питання – четверта хвиля європейської інтеграції, яка тісно буде пов`язана з долею Черномор’я і Середземномор`я.  І за великим рахунком, ставку треба робити на створення регіонального розподілу праці в рамках Чорноморського економічного співробітництва. Організація складна, там бере участь Росія, яка переграє нас по всіх планках. Але ЧЕС - геостратегічний партнер ЄС. Якщо ми збираємося до Європи, то мало рухатися, створювати регіональні проекти, необхідно побачити місце і роль української індустрії нашої східної еліти в новій європейській структурі. ГУАМ - це класна іграшка, красива, але дуже дорога і не дуже ефективна.

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Центру Разумкова:

Підсумки саміту виявилися оптимістичнішими, ніж очікувалося. І прийнятий пакет документів, і ті заяви про можливість приєднання нових країн до ГУАМ, указують на підвищений  інтерес до ГУАМ. Є необхідність пошуку формули регіональної взаємодії і питання у формах. Оптимальнішим, здається, було б будувати спочатку фундамент, а потім дах. Спочатку створити секторальну взаємодію, енергетичні проекти, забезпечити їх безпеку, а потім говорити про політичну складову проекту. Сподіваюся, що економічна складова з транспортування енергоносіїв не відстане від інших завдань, які мають, скоріше, політичний характер. До ГУАМ країн - учасниць приваблює достатньо демократична процедура існування організації. Адже створені рівні умови впливу на розвиток організації. Україна, маючи офіс ГУАМ у Києві, готова надати посаду її керівника представникові іншої країни. Це об`єднання істотно відрізняється від підходів, які існують в СНД і ЄЕП. За природою створення і функціонування ГУАМ більше схожа на об`єднання центральноєвропейських країн. Але всередині четвірки недостатньо ресурсів для розвитку організації. Тільки у разі пошуку зовнішніх ресурсів і розширення ГУАМ за рахунок країн-членів ЄС може додати реальний імпульс розвитку. Лідерська роль України свідчить про наступальну зовнішню політику нашої країни, але потрібно прораховувати ризики й на російському напрямку і шукати адекватні відповіді. А ця частина роботи ведеться недостатньо.

Маша Міщенко