Андріївський узвіз пожинає плоди земельного дерибану

Будинки на Узвозі «зістарили» навмисне, щоб допомогти забудовникам швидше його зруйнувати, а під шумок, коли все розрито й перекопано, розпочати будівельні роботи.

Уже кілька місяців легендарний Андріївський узвіз закритий для прогулянок: його перерили вздовж і впоперек – мовляв, ведеться реконструкція. Це пояснення від самого початку не викликало захоплення в киян – ну навіщо нам “удосконалений”, модернізований Узвіз? Захисники давнього Києва заявляли взимку, що від таких безграмотно виритих котлованів на Андріївському руйнуються будинки.

 

Виявилося згодом, що на Узвозі мають вирости нові будівлі. Найбільш грандіозною спорудою мав стати офісний центр “Андріївський Плаза” від Ахметова... Та ця загроза чомусь не хвилювала ні столичну, ні державну владу. Аж поки у вівторок не стало відомо, що днями на Андріївському знесли три будинки. Громадськість обурилася, пригрозила, що принесе під вікна фірми Ахметова сміття з будови. Наступного дня в олігарха дали слово не будувати “Плазу”, натомість там має з’явитися якийсь арт-майданчик.

 

І все одно ніхто до пуття не знає, що саме буде збудовано на місці знесених будинків. Та проблема не лише в “Плазі”, адже повідомляють і про інші можливі знесення за забудови. Загалом на Андріївському начебто має бути побудовано від 10 до 15 нових будинків..

Безконтрольна роздача землі на Узвозі, на якій можуть постати всілякі торговельні центри, приносить свої “плоди”.

Хто має відповісти за все це?

Відомий захисник архітектурного обличчя столиці, депутат Київради, голова комісії з питань культури Олександр Бригинець застерігає, що київські пагорби – це пісок і багато шарів води, тож Київ – не Мангеттен, і будувати тут висотки – справа дуже ризикова. Сирецька трагедія теж була зумовлена тим, що не врахували потоки підземних вод.

«Наше місто не створено для будівельних експериментів, - сказав він. - У цьому сенсі Замкова, Черепанова гора, пагорби, на яких розташована Лавра, — зовсім не підходять для великого будівництва. Туди не можна глибоко занурюватися. Бо якщо перекрити рух води, то невідомо, куди вона піде і що з цього вийде».

Андріївський узвіз, на думку Бригинця, справді має чимало проблем, там чимало будинків, як і в усьому старому Києві, доведено до такого стану, що їхні власники чекають, поки вони впадуть, аби на тому місці побудувати нові. Для Києва це не диво, коли власник нищить свій будинок, аби на його місці побудувати щось зі скла і бетону.

 

Своєрідним «порятунком» для Андріївського узвозу був брак сучасних комунікацій, через що там неможливо було запустити нові потужні об`єкти. Скажімо, так званий «Замок Ричарда» давно мав стати готелем, але його не змогли підключити до нормальних комунікацій, і готелем він так і не став.

Нині влада вирішила взятися за реконструкцію мереж і реставрацію Андріївського узвозу. Звісно, про ту частину, яка пов`язана з реставрацією, вважає Бригінець, «забули». «Мені зателефонували мешканці будинку 32 чи 34 й повідомили, що фасад їхнього будинку реставрують люди, яких найняли на вокзалі, - сказав депутат. - Тобто насправді ніхто серйозно не реставрує фасади. Головне завдання влади — замінити комунікації. Причому вони так розрили Узвіз, аби за зиму будинки ще більше зруйнувалися».

Бригінець показує висновок Спілки архітекторів, у якому сказано, що будинки значно «постарішали».

На його думку, це робилося для того, аби допомогти забудовникам швидше зруйнувати Андріївський узвіз, а також під шумок (коли все розрито й перекопано) розпочати певні будівельні роботи.

 

Після того, як покладуть труби, за словами Бригінця, Андріївський узвіз можуть забетонувати. «Те, що я бачив на схемі, - каже він, - це якась мішанина бетону зі шматками бруківки. Таке покриття нічим не відрізнятиметься від асфальту, хоча зовні наче схоже на бруківку». Колись бруківку клали так, що між каменями, особливо між великими, залишалися великі щілини, аби вода проникала в землю, а не текла по поверхні. За новою схемою, пояснює Бригінець, вода не зможе йти під землю, а це зруйнує мікроклімат, який складався тут століттями, що призведе до загальної руйнації. Скажімо на Європейські площі намагалися зробити такі «мертві покриття», але безуспішно: воно весь час ламається – то просідає, то розбухає.

Якщо ж на Андріївському збудують ще підземні паркінги, то 3-4 верхні шари води будуть перекриті. Вода шукатиме шляхи, як їх обминути, тим самим нищитиме всі ті нові будівлі.

Що ж врешті-решт чекає на Андріївський узвіз?

«Я спілкувався з кількома експертами, і вони до пуття не знають, що відбуватиметься на Узвозі, - ділиться Бригінець. - Рішення про будівництво приймалося не за один день. Цілком можу припустити, що далеко не все знає і головний архітектор Києва, не все знає голова КМДА».

Програма реконструкції передбачає лише заміну комунікацій. Будівництво, а також знесення будинків, за словами фахівців, відбувається за межами цієї програми і жодного стосунку до неї не має. Стосунок лише той, що жодні будівельні роботи не мали сенсу, якщо не було реконструйовано комунікації. Пан Попов буде цілком правий, коли казатиме, що реконструкція не передбачає жодного будівництва. Водночас ця реконструкція відкриває шлях до активізації будівельних робіт, які були начебто узгоджені в різні часи й чекали свого часу.

Бригінець вважає, що головна проблема в браку незалежної експертизи. Коли сьогодні експерти кажуть, що той чи інший будинок не є пам`яткою архітектури, то це зовсім не означає, що він не є такою пам’яткою.

Навіть якщо справа дійде до суду, то хто довірятиме його рішенню?

Влада в таких випадках діє хитро й підступно. «Знаходяться» громадські організації, котрі підтримують її рішення і навіть наводять якісь аргументи…

Ми чули відгуки якихось структур, котрі начебто відстоюючи Узвіз, виступають за… його реконструкцію-реставрацію. Одна зі структур, що лояльна до глави київської міськадміністрації Олександра Попова, покликана «працювати» з митцями на Узвозі, каже Бригінець. У двох будинках - №18 і №36 будинків – розміщено майстерні Спілки художників. 18-й будинок – навпроти музею Булгакова, там планують побудувати готельний комплекс. «І мені нещодавно гордо повідомили, що з художниками домовилися, їм дадуть інші майстерні. – ділиться захисник Києва. – Те ж саме з будинком 36: його пропонують виставити на аукціон, а художників відселити в інше місце. В одному випадку домовилися забудовники, в другому — влада. У мене одразу виникає пропозиція, то, може, хтось домовиться з монахами Лаври й запропонує їм умови з кондиціонерами, аби відселити їх звідти?»

Андріївський узвіз належить не художникам, не галеристам і навіть не товариству, яке організує людей, які там живуть. Узвіз належить усім киянам, так само, як і Лавра, наголошує він.

Не треба намагатися знайти всі проекти й схеми щодо Узвозу, бо їх просто немає в якомусь зведеному вигляді, переконаний депутат Київради. Про наміри побудувати певні будинки на Андріївському йому стало відомо під час обговорення реконструкції вулиці. Але йому так і не вдалося знайти документи, які б достеменно показували, як вона виглядатиме після всіх цих забудов.

Олександр Бригинець

Бригінець нагадує, що Андріївський узвіз – відноситься до території заповідника “Стародавній Київ”, тому будь-яке будівництво на ньому має суворі обмеження. Проте за нинішньої влади на такі речі мало хто зважає. «Коли я порушував питання, як можна будувати в заповіднику, скажімо “громадський центр” (про що повідомлялося), мені було сказано, що в нас немає меж заповідника», - каже депутат. Тобто не існує документа, який би визначав територію “Стародавнього Києва”. У відповідному рішенні вона визначається назвами вулиць, а чіткої лінії чи карти немає!

За словами Бригінця, поки що жодне питання стосовно незаконної забудови в історичній частині Києва в наших судах вирішити не вдалося, крім випадків, якщо така забудова заважала комусь із близьких до влади людей.

На думку депутата, на Узвозі побудують значно більше ніж півтора десятка будинків, і зрозуміло, що після масової забудови, там не буде ніяких митецьких куточків, а вулиця стане проїжджою.

Водночас директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко вказує, що завдяки активності громадськості компанія «ЕСТА Холдинг», яка мала намір будувати «Андріївський плаза», відмовилася від цієї ідеї, що, за його словами, має стати уроком для решти забудовників.

Він нагадав, що в Київраді ініціюється створення комісія з контролю за забудовою Андріївського узвозу. Якщо така комісія з’явиться, вона зобов’язана перевірити землевідведення на історичній (там їх, за різними даними, від семи до десяти), розглянути їх, винести на розгляд сесії Київради з метою скасування. Це буде оптимальне рішення, вважає пан Сергієнко.

Далі, за його словами, потрібно розробити «концепцію життєдіяльності Андріївського узвозу». Там слід передбачити, що ми «фіксуємо» Узвіз у тому вигляді, яким він є зараз. Якщо має бути щось добудоване, то це треба обумовити в тій концепції. «Так, там багато вільних місць, але, як на мене, варто зробити скверики, щоб не нашкодити», - вважає експерт.

Подальшим кроком, каже він, має бути створення відповідного проекту. Також потрібна спеціальна рада, можливо громадська, котра б визначала, як реалізуватиметься цей проект, за які кошти. Сергієнко наголошує, що проект має передбачати «найголовніше» - збереження зони, «де можна зручно гуляти».

Чому ж розпочали реконструкцію історичної вулиці без концепції?

Ще в листопаді минулого року, нагадує Сергієнко, пан Попов у Київраді «розповідав, клявся, що вони не змінять зовнішнього вигляду Узвозу, бо це дух Києва». Він наголошував, що реконструкція стосується лише інфраструктури. А ще головний архітектор Києва Сергій Целовальник обіцяв поміняти стару бруківку на австрійську. Ось цим і мала закінчитися реконструкція.

 

Та ми бачимо, чим усе обернулося. Врешті стало зрозуміло, що модернізацію інфраструктури розпочали лише для того, щоб узятися за велике будівництво.

Як усе це відповідає духові часу в Україні, коли говорять одне, а мають на думці зовсім інше.

Оксана Климончук

УНІАН в Google News