Голова КВУ: «Вибір був спотворений через підкуп, але люди самі його зробили і несуть за нього відповідальність»

Напрочуд нудна та передбачувана, але брудна та дорога передвиборча кампанія в Україні завершилась «не зовсім чесними та чистими, але достатньо вільними», судячи з оцінок експертів, виборами.

Голова Комітету виборців України Олександр Черненко розповів УНІАН попередні висновки спостережень за перебігом волевиявлення громадян.

Олександре,  день голосування виявився таким же проблемним, як і вся кампанія?

Частково так. Ми дійсно отримали найбільш проблемні вибори, починаючи з 2004 року. Можливо, проблемнішими були хіба останні місцеві вибори у 2010 році. Це було зумовлено прийняттям закону про змішану систему виборів з мажоритарною складовою. І І вже тоді ми всі розуміли, що саме на мажоритарних округах будуть найбільші проблеми, бо вже тоді з результатів рейтингів було очевидно, що партія влади зможе отримати більшість лише на «мажоритарці»…

Але КВУ визнає ці вибори?

КВУ визнає ці вибори конкурентними і, в решті, прозорими, але такими, що порушили низку демократичних стандартів, зокрема, рівних можливостей для кандидатів, рівного представлення в комісіях, вільного доступу до ЗМІ.

Висновки міжнародних спостерігачів з цього приводу різняться кардинально…

Завжди різні місії міжнародних спостерігачів дають різні оцінки… Але сьогодні ці вибори отримали критичні оцінки більшості поважних місій. І треба визнати, що критика ця абсолютно заслужена і багато в чому зумовлена перебігом виборчої кампанії, яка була брудна: з підкупами і так далі. Але, зрештою, саме українці прийшли на дільниці і зробили свій вибір. Очевидно, цей вибір був певним чином спотворений через недобросовісну агітацію, через підкуп, але люди самі його зробили і самі несуть за нього відповідальність.

На даний момент ви бачити підстави для невизнання результатів виборів якоюсь політичною силою?

Усіх виборів – ні. Та й законодавство юридично не передбачає оскарження результатів виборів по всій країні, але на певних округах намагання можуть бути, адже вже є заяви про факти серйозних фальсифікацій на окремих мажоритарних округах, які дійсно спотворили результат і можуть бути оскаржені.

Виходить, що, наприклад, відеоспостереження за майже мільярд гривень не вплинуло позитивно на перебіг волевиявлення?

Здається, єдине порушення, яке камери зафіксували – це відсутність шторок у кабінці для голосування у Ялті… Ну, ще за допомогою відеокамер ми могли перевіряти, чи дійсно працюють на дільниці наші спостерігачі. Отже, дякуємо за це державному бюджету. А якщо серйозно, то я відразу казав, що не розумію, для чого викидати таку суму з бюджету на камери. Дійсно, вони на всіх дільницях були, але якість відео залишала бажати кращого, та й показували камери тільки те, як люди підходять до скриньки. В чому їх сенс та користь, я так і не зрозумів.

Можете узагальнити найбільш поширені цього разу порушення?

Найбільші порушення та спроби вплинути на результат виборів відбувалися ще до дня голосування – це і «нарізка» виборчих округів, і формування виборчих комісій, і незаконна агітація. Безпосередньо у день виборів біля 5000 наших спостерігачів фіксували порушення під час голосування по всій території країни, вони були масовими, але не системними. І ми констатуємо, що концентрація цих порушень може вплинути і спотворити результати виборів на 10-15 мажоритарних округах. Скоро ми побачимо, чи ці прогнози підтвердяться. Найбільш поширеними порушенням 28 жовтня були підкуп виборців, ознаки проведення «каруселей», затягування підрахунку голосів…

Голосування на дому дійсно було надзвичайно поширеним цього разу?

Тут я хотів би уточнити – той, майже мільйон, про який говорить опозиція – це не люди, що раптом захворіли напередодні виборів. Це літні люди, інваліди. Усі, хто зазвичай і голосує вдома. Мільйон – це приблизно три відсотки від усіх виборців, це загальна тенденція – на кожних виборах приблизно така цифра. Тобто, це нормально. Щоправда, по окремих округах були випадки, коли кількість тих, хто голосує вдома, дорівнювала майже 10%. Але це не було масовим  явищем.

Новий виборчий закон продемонстрував свою недосконалість, писатимемо новий?

Діючий закон взагалі не треба було приймати – це очевидно. І тепер треба не закон новий писати, а виборчий кодекс. Його, до речі, Україна зобов’язалась прийняти давно. Він зможе зупинити цю постійну зміну законодавства перед кожними виборами…

Анастасія Береза

УНІАН в Google News