Олег Канівець / Фото : portal.lviv.ua

Канівець: Коли Тимошенко була прем’єром, людей в її партії розбестили і зіпсували гроші

09:00, 30.04.2013
13 хв.

Олег Канівець, мажоритарник, вийшов із фракції «Батьківщини» – його заяву спікер Рибак зачитав на виїзному засіданні Ради, одночасно з заявами ще трьох опозиціонерів, які, в результаті, примкнули до влади. Однак Канівець поки що не голосує разом із більшістю і заявляє, що його вихід – протест проти керівництва фракції.

Зараз ви у статусі позафракційного депутата. Але ж ви розумієте, що для того, аби впливати на процеси, мати якусь вагу в парламенті, цього замало?

Серед позафракційних є різні групи людей. Є група Ігоря Єремеєва, яка більше голосує, допомагаючи владі. Правда, іноді вона «кидає» голоси і за опозицію. Є група Петра Порошенка – опозиційних до влади депутатів. Є ситуативні... При виході ще когось (через відмову голосувати за відставку Кабміну з «Батьківщини» можуть виключити шістьох депутатів, – УНІАН) думаю, серед позафракційних буде створена серйозна опозиційна група.

Але ж усіх позафракційних не об’єднаєш в одну групу. Ви самі наголошуєте на тому, що вони — різні.

Відео дня

Серед позафракційних є більше 30 депутатів. І якщо ще люди вийдуть, потенційно може утворитися дві групи. Тобто, група, яка тяжітиме до опозиції, і група, яка буде ближче до влади. Це може зробити парламент працездатним.

Але поки немає змін до регламенту, які дають можливість позафракційним створювати фракцію. Коли на них можна чекати?..

Якраз над цим зараз треба думати. Тим більше після того, як я зіткнувся з диктатом в «Батьківщині», я зрозумів, що треба наполягати на внесенні змін до регламенту, щоб дати можливість групуватися депутатам у меншій кількості. Бо сьогодні депутат у п’яти парламентських фракціях є заручником. А якщо він не згоден з політикою фракції – стає ізгоєм. Однак, якщо є 10-12 депутатів, які можуть об’єднатися і мати принципову позицію, бути опозиційними і не «вестися» на провокативні речі, що в цьому поганого?

Тобто, групи таких депутатів працюватимуть, залежно від ситуації, або на владу, або на опозицію?

Це буде група людей, які будуть відстоювати продержавницьку позицію. В нас є безліч законопроектів, які треба приймати. Можемо ситуативно домовлятися з комуністами по соціальних речах, з мажоритарниками від «регіонів», наприклад, по бюджету…

Кого ми побачимо в одному з таких об’єднань, крім вас? Наприклад, нардеп від Анатолій Гриценко останнім часом заявляє, що не виключає виходу з фракції.

Запитайте в нього самі… Зараз Анатолій Степанович робить все можливе, щоб виправити у фракції нездорову ситуацію. Однак, якщо нічого не зміниться, і він прийме рішення, без сумніву, ми будемо разом і працюватимемо в одній команді. Тому я цього не виключаю. Не виключаю, що долучаться й інші опозиційні політики…

З ким ще ведете перемовини?

Та ще не встиг... Це розмови, які ще не розголошуються. Але, думаю, з часом такі, як я, це – Міщенко, Доній, Дерев’янко, ми будемо разом кучкуватися. Хоча до мене підходила одна людина з позафракційних, яка тяжіє до Партії регіонів, і пропонувала, щоб я до їхньої групи приєднувався.

Відмовили?

Так. Це виключено. Я позафракційний, але не голосую із владою. Я хочу показати, що мене ніхто не купив. Бо якби мені дали гроші, то мене би розіп’яли після моїх заяв, що я не виключаю повернення в «Батьківщину». Я не проти опозиції. Я бунтую проти того, що там відбувається. Хоча визнаю, що моє рішення щодо виходу було поспішним, несвоєчасним…

Те, що оголошення вашої заяви спікером відбулося разом із оголошенням заяв ще трьох депутатів, які сьогодні голосують із владою – це збіг обставин чи все-таки спланована дія?

Я дізнався про це з інтернету, коли заніс заяву в апарат парламенту. Більше того, я не надто добре знаю цих двох депутатів (Немилостивого і Скосара, – УНІАН). А от ситуацією зі Стаднійчуком я, навіть, був шокований, як, загалом, і ситуацією із Власенком.

Опозиція недостатньо захищала Власенка?

Замість того, щоб не давати владі спуску, опозиція розблокувала трибуну і дала можливість Стаднійчуку прийняти присягу. А через тиждень він написав заяву про вихід з фракції... Що тут ще сказати? До того ж, цей депутат не ходив на засідання фракції, його рідко бачили в комітеті.

«В «Батьківщині» панують ревнощі»

Ви скаржитесь на нездорову атмосферу в «Батьківщині». Опишіть, що відбувалося всередині фракції за час вашого перебування там?

Все виглядало таким чином: Яценюк відкриває фракцію, веде її. Порядку денного до відкриття ніхто не має і не знає. Все робиться спонтанно, швидко, без детального обговорення. Я веду до того, що більшість людей у фракції використовують просто для масовки, аби прийняти рішення. Ніякого обговорення питань, дискусій. Якщо й було обговорення, то між депутатами, які вже не перше скликання у Верховній Раді. Але чому хтось повинен взагалі монополізувати владу у фракції? Чому не може бути конструктивної критики? Чому на мітингах «Вставай, Україно!» є негласна заборона піднімати прапори партій, окрім «Батьківщини», «Свободи», «Удару», «Фронту змін»?

Гірше всього, що будь-яка альтернативна думка всередині фракції сприймається не як пропозиція, а як допомога владі. Якщо ти думаєш інакше – ти з владою. А на таких, як я, у фракції взагалі не звертали увагу. Наприклад, я постійно наголошував на тому, що депутатам не варто бігати на мітинги по судах та міліції. Ми добре знаємо, де приймаються рішення. Так що беремо рюкзаки і йдемо на Банкову, сидимо там три доби і чітко формулюємо вимоги. В результаті – глухо…

Керівництво було проти подібних ініціатив?

Яценюк і Турчинов кажуть «так, так», а потім зводять те все нанівець.

Чому?

Бо панують ревнощі, щоб не дай Бог, хтось не виділявся медійно з депутатів.

На тлі Яценюка?

Так.

Отже, він «монополізував владу», як ви кажете, у фракції?

Не зовсім. Яценюк і Турчинов ніби й працюють у тандемі. Але Турчинов у цьому тандемі – ведучий. Турчинов ніколи не буде під Яценюком і зробить все, аби тримати віжки в своїх руках. Він чудово розуміє, що не є харизматичним політиком, як скажімо, Арсеній Петрович. Однак це не означає, що він не контролює ситуацію. Більше того, Турчинов до певної міри контролює Яценюка. Це було яскраво видно, коли Яценюка обрали головою фракції, а його заступниками стали люди з «Батьківщини». Паралельно була створена політрада, яку очолив Турчинов. Тобто, всередині партії є ще один контролюючий орган і всі рішення проходять саме через політраду. Яценюк самостійно рішень не приймає.

Саме тому ви раніше заявляли, що Яценюку слід остерігатися Турчинова?

Турчинов – глибоко проінформована людина. Він знає про всі удари по Яценюку, які будуть, і про негативні голосування, в тому числі. Однак Турчинов нічого не робить, щоб попередити або зменшити їх вплив. Те саме стосується позиції Турчинова по Власенку. Я ще можу зрозуміти Яценюка, адже на місце Сергія прийшла людина з «Фронту змін». Але не розумію Турчинова, адже Власенко, по суті, його людина. Чи, може, тут є певний інтерес, який полягає в тому, щоб людина, близька до Тимошенко, не була такою впливовою?..

Натякаєте, що той же Турчинов комусь підігрує?

В цілому я про те, що нас використовують не як депутатів-членів фракції, а як її наповнення.

Така ситуація лише у «Батьківщині» чи й у фракціях ваших союзників - «Ударі» і «Свободі» ?

Ці партії монолітні, створені під одного лідера, одну політичну силу. Фракція «Батьківщина» має сім партій.

Тобто «Батьківщина» може повторити історію блоку НУ-НС? Ми всі добре знаємо, чим все закінчилось…

Без сумніву.

У травні «Батьківщина» і «Фронт змін» збираються об’єднатися в єдину партію. Як вважаєте, вийде?

«Рух» уже заявив, що не буде там, «Європейська партія» - сумнівно, «За Україну» - великий знак запитання. Можливо, це будуть «Батьківщина», «Фронт змін» і, можливо, ПРП Соболєва. Справа в тому, що «Батьківщина» хоче не об’єднання, а приєднання, тобто – «розпускайтесь і вступайте». Але в жодному разі тим, хто вступить, не віддадуть певні партійні функції. Думаю, Яценюк зробить величезну помилку, бо вже є невдоволені у «Фронті змін» цим об’єднанням.

Яценюк може піти на це, якщо залишить за собою кілька областей і партійних функціонерів. В принципі, зараз в «Батьківщині» теж немає лідера. Тим більше, якщо Тимошенко не випустять найближчим часом, з цим виникне велика проблема.

В політичному середовищі говорять про те, що проти Яценюка ведеться кампанія як проти основного конкурента Януковича на президентських виборах 2015 року. На противагу йому можуть висунути поки що більш слабшого Тягнибока?

Шанси в Яценюка з кожним місяцем зменшуються. Але я думаю, що справжній сценарій влади – вивести в другий тур Кличка. І якщо не виграти в нього на виборах, то, принаймні, безболісно передати владу. Тобто, програш, але – із забезпеченням гарантій. Свого часу Ющенко отримав гарантії від Януковича. Спокійну, демократичну передачу влади підтримає Європа і Америка, а Янукович забезпечить гарантії собі і «Сім’ї».

«Мені ніхто не погрожував напряму»

Ви прийшли в політику з бізнесу. Розуміли, що ви, як бізнесмен, у зоні найбільшого ризику?

Згоден з тим, що бізнесмени – в зоні найбільшого ризику. Але є люди, які мають стрижень. Це особистості, які відбулися самостійно, які не сформували свій бізнес за рахунок преференцій і бюджетних вливань. Якщо особисто про мене, то мені ніхто не погрожував напряму. Було багато дзвінків, але я просто вимикав телефон в таких випадках.

Тобто, намагання все-таки були?

Так. Дехто, не буду називати прізвищ, навіть підходив і намагався відтягти мене на розмову подалі від сесійної зали.

Але ви, принаймні, спілкуєтесь з бізнесменами, на яких тиснули. Що вони розповідають?

Є випадки жахливого тиску. Людині погрожують позбавленням бізнесу, який вона створювала все життя. Погрожують застосуванням адміністративного і силового ресурсу. Однак, повторюсь, тут все залежить від характеру людини, є безліч прикладів, коли людину пресують, але вона не зраджує своїм принципам.

В такому разі людина просто втрачає свій бізнес… Не боїтесь, що таке може бути з вами в майбутньому?

Послухайте, у мене немає такого системного бізнесу, на який можна натиснути. Перед виборами я, як законослухняний громадянин, пішов з посад, пов’язаних з бізнесом.

Скільки витратили грошей на свою виборчу кампанію?

Близько трьох мільйонів гривень.

Це були гроші, які ви заробили в бізнесі?

Так, це мої особисті гроші. До того ж я майже два роки працював на окрузі, зустрічався з громадами.

«Батьківщинівці» Швець, Ілик і Котеляк – мої люті вороги»

Основною причиною свого виходу з «Батьківщини» ви назвали те, що керівництво фракції не реагувало на ваш конфлікт із однопартійцем Віктором Швецем. В цій ситуації щось зараз змінилося?

Ні. На окрузі проти мене й далі ведеться брудна кампанія.

Ви зі Швецем щоразу бачитесь в парламенті. Не намагались по-людськи поговорити?

Маю серйозні застереження щодо його людських рис характеру. Ми мали на фракції ще після виборчої кампанії підбити підсумки, поговорити, хто як себе поводив. Але цього Турчинов не зробив.

Чому?

Бо оцінку отримали б його люди… Це означало б, що підривається його авторитет, як одного з керівників. Але ми раз попрали б білизну і на тому забули б. Та він цього не захотів. В лютому Турчинов підійшов до мене, і каже: вам треба помиритися зі Швецем. Я сказав Турчинову, що готовий перегорнути цю сторінку. Але не я починав війну, а проти мене її почали… Тепер ми обходимо зі Швецем один одного. Переді мною в сесійному залі сидять Швець, Ілик і Котеляк. Це всі «батьківщинівці», які тепер – мої люті вороги. Цим людям я руки не подам. Після заяви про вихід з фракції вони навіть намагалися витиснути мене з мого місця в залі. Посадили туди Курпіля. Але я почекав, коли той встане, і сів на своє місце.

А як ви взагалі стали кандидатом в нардепи від «Батьківщини» на виборчому окрузі № 126 на Львівщині?

У мене був достатньо високий показник рейтингу. Яценюк із Турчиновим погодилися закріпити цей округ за «Громадянською позицією». Тоді й почалась справжня війна з боку Швеця. Більше того, коли було урочисте висування кандидатів від об’єднаної опозиції на Турівській, до мене підходить Ілик і каже: «В мене є завдання зірвати твоє висування. Коли підійде черга до тебе, я маю підняти галас і гам. Це завдання Швеця. Але я можу цього не зробити за окрему плату». Я на це повівся. Може, й не було ніякого завдання. Може, він сам це придумав. Але я не міг ризикувати, бо вкладена праця, гроші і здоров’я… Але це – реальна ситуація в «Батьківщині». Коли Тимошенко була прем’єром, людей в її партії розбестили і зіпсували гроші.

Як, взагалі, ви себе почуваєте у парламенті, адже ви стали депутатом уперше? Це – інше життя?

Є відчуття, що потрапив «на свято життя». Але рядові депутати від цього «свята» вигоди не мають. Тому, я, все-таки, сподіваюсь, що ця Верховна Рада переформатується і ми доб’ємось головного: принаймні, бюджетної революції, коли кошти будуть залишатися на місцях. Інакше посиплеться все. Хоча, коли є мажоритарники, то, крок за кроком, це можна зробити. Думаю, ми все-таки зможемо змусити Кабмін працювати в інтересах регіонів країни.

Ольга Каретнікова-Котягіна, Ольга Смалюхівська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся