Президент Польщі: Ще не вмерла Україна

В інтерв’ю для Gazeta Wyborcza Броніслав Коморовський розповідає, що європейським політикам не вдалось правильно визначити чинники, що впливають на європейський вибір України, що західний світ не повинен погодитися на політику натиску та шантажу України, яку застосовує Росія, і міркує над тим, як Європа могла б підтримати людей, що протестують проти зупинки євроінтеграції на євромайданах по всій Україні

Ви їдете на саміт Євросоюзу до Вільнюса?

Планую поїхати до Вільнюса, а на початку грудня до Будомєжа, де разом з Президентом України Віктором Януковичем відкриємо новий пункт пропуску на кордоні з Україною, а також до Львова на польсько-український економічний форум. Львів – це сильний центр проєвропейських прагнень українців. Глибоко вірю, що "Ще не вмерла Україна". Це вражаюче, що наші гімни так схожі...

Але сьогодні це – зачаровування реальності.

Ні, це політика. Не можна опускати руки та ображатися, особливо, коли шанси на успіх саміту у Вільнюсі значно зменшилися після рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Вже зараз треба думати про дії після саміту у Вільнюсі. Крім цього, ми зберегли шанс на частковий успіх, а саме, парафування Угод про асоціацію з Молдавією та Грузією. Ми будемо працювати над мудрою та рішучою реакцією Євросоюзу на російське dictum стосовно України. Польща абсолютно не може відмовитись від надання Україні підтримки та пошуку гідного для неї місця в Європі.

Тобто, м'яч залишається у грі?

Тверда позиція Путіна дає шанс на формування єдиної позиції членів ЄС

Гра не була простою. Українці таки дали себе переконати інтегруватися з Європейським союзом, а держави ЄС, котрі виступали проти, - підписати Угоду про асоціацію з Україною. Тепер тверда позиція Президента Путіна збільшує шанси на формування єдиної позиції держав Євросоюзу та солідарних дій задля України після саміту у Вільнюсі. Цьому допомагає позиція Юлії Тимошенко, котра сьогодні підтверджує, що єдиним шансом на вирішення "проблеми Тимошенко" є підписання Угоди про асоціацію. Це змінює логіку дій в багатьох країнах Євросоюзу.

Брюссель помилився в оцінці сутності проблеми в стосунках Євросоюзу з Україною. Це не Тимошенко. Проблемою є політика тиску і шантажу, котру використовує до України її східний сусід. Західний світ не повинен дозволяти це. Не так вирішуються справи, які мають стратегічний вимір. Україна повинна самостійно вибирати між Сходом та Заходом.

Путін особисто декларував у 2008 році, що Росія не буде протестувати проти наближення цих держав з Євросоюзом. Але зараз Росія вважає асоціацію Києва з ЄС ледь не casus belli. Адже ми не говоримо про членство в ЄС, лише про легку форму – асоціацію. У свою чергу, українська влада озвучує аргументи ad absurdum. Кажуть, що їх шантажують, та, водночас, домовляються з тим, хто їх шантажує, а не шукають підтримки у того, хто хоче їм допомогти.

Схоже на те, що українська влада продовжує політику лавірування між Сходом та Заходом, яку в Україні називають багатовекторною та яку реалізували усі попередні уряди в країні.

Ви ще не втратили рештки ілюзій на тему того, що у Вільнюсі ще може наступити "переломний момент". Говорять про 1% шанс?

Надія помирає останньою - Коморовський про Вільнюс

Надія помирає останньою. Настав ключовий момент для окреслення стратегії західного світу в справах не лише України, але теж усіх країн, котрі лежать між Сходом та Заходом. Ми повинні підтримувати бажання розширити сферу прав людини та демократичних цінностей на Сході.

Без довіри не вийде. А як довіряти владі Януковича, яка тиждень перед самітом у Вільнюсі "перевертає стіл"? Прем'єр Азаров заявляє, що ЄС запропонував слабу підтримку Україні в переговорах з МВФ, а сам пропонує подачку.

Ми бажаємо українцям якнайкращого. Варто подивитися на статистику. У 1990 році валовий національний продукт на одного мешканця у Польщі та в Україні були більш-менш однаковими. Після понад 20 років у Польщі цей показник утричі вищий. Це найкращий аргумент, чому варто реалізовувати реформи, пов'язуючи себе з ЄС та прийняти його стандарти. Це прекрасно розуміють молоді українці, котрі їздять до різних європейських держав. Відчувають це сотні тисяч українців, котрі приїжджають до Польщі. Вибір західного напрямку означає прийняття демократичних правил та необхідність реалізації важких економічних реформ, а альтернативою є авторитарне правління та мало модернізована економіка.

Ваш радник професор Роман Кужняр сказав, що Янукович від початку не хотів підписувати Угоду про асоціацію, та все це було грою для зміцнення своєї позиції в переговорах з Росією.

Я не можу повністю погодитися з цією думкою. Від моменту отримання Україною незалежності вона завжди лавірувала між Європою, котра інтегрувалась, та Сходом. Чинний президент також так робить, шукаючи – у певному сенсі, cлушно – користі для своєї країни. Тільки, сьогодні Україна може втратити свій історичний шанс. Нашою відповіддю на це лавірування повинно бути показання того, що ці користі можна отримати від інтеграції із Заходом.

Тільки для танго необхідні двоє.

Згоден.

А в справі України ми б'ємося головою об стінку вже більше 20 років.

Б'ємося головою об стінку вже понад 350 років.

Тоді ми хотіли Україну приєднати.

Не згоден. У 1658 році була підписана Гадяцька угода про Річ Посполиту Трьох Народів, котра з багатьох причин не була втілена у життя. Але давайте залишимо історію, хоч це не збіг обставин, коли після однозначних декларацій Президента Януковича про підписання Угоди про асоціацію України з ЄС росіяни почали згадувати про Івана Мазепу, котрий є символом "української зради" Росії. Росіяни дуже добре використовують історію.

Це черговий момент дилеми: угода гадяцька чи переяславська, котра віддала Україну в юрисдикцію Росії.

Коморовський: Росіяни дуже добре використовують історію

Справа вибору Україною західного чи східного напрямку не є польсько-російською конкуренцією. Це прагнення українців до Європи, а Польща є лише її частиною. Ми не конкуруємо з Росією за Україну, бо найбільше би хотіли того, аби Росія теж модернізувалася. Якщо українцям вийде демократизуватися та модернізуватися, то і в російському суспільстві зростуть такі прагнення. Зрештою, Євросоюз пропонував так Росії модернізуватися за часів Президента Дмитра Мєдвєдєва.

Ви зустрічалися з Януковичем більше 20 разів! Ви використовували свій власний авторитет задля європейської інтеграції України.

…Та велику частину свого серця.

Чи ця інвестиція в Януковича коли-небудь повернеться?

Вже повернулась. Звичайно, що "перевертання стола" українською владою стало для мене прикрою несподіванкою. Але давайте подивимося на це з перспективі понад 20 років незалежності України, котра у кількох важливих справах вже наблизилась до Євросоюзу. По перше, вона зміцнила свою незалежність. Для молодого покоління незалежність – це вже очевидна річ. По-друге, частина українського законодавства вже приведена до європейських стандартів. Цього так легко не можна відкрутити назад. По-третє, відбулися зміни у зовнішній торгівлі. Держави СНД залишаються найбільшим торговим партнером України, але друге місце посідають держави Азії, а третє – Європа. Це має не лише економічне, але також політичне значення. Але передусім на столі лежить готова до підписання Угода про асоціацію, узгоджена в нелегких переговорах. Українські справи ще ніколи не були так далеко. На сам кінець важко не згадати факту, що під час правління нинішньої влади підтримка інтеграції з Євросоюзом зросла до 50%. Підписання Угоди про асоціацію підтримують 73% молодих людей та 74% тих, хто готові голосувати за Партію регіонів. А лише 14% українців підтримує вступ України до Митного союзу з Росією, Білорусією та Казахстаном. Маємо справу з українською громадською думкою...

Котра зараз промовляє з вулиць Києва, Львова та Харкова...

...що усі повинні оцінити та визнати. Видно, що це справжні процеси та Європа вважається надією українського суспільства. Розчарування через зміну курсу буде збільшуватися, особливо, якщо економічна криза буде поглиблюватися. Це повинен врахувати Євросоюз, Росія та самі українці, та, особливо, їх влада.

Чому Путін є ефективним, а ЄС ні? Вистачило однієї зустрічі в Сочі.

Розчарування через зміну курсу буде збільшуватися

Це питання про ефективність демократичної політики в конфронтації з політикою твердого натиску, яка використовує гроші, економіку та політику. А, можливо, ще щось інше. Думаю, що демократичний світ, ЄС, її інституції зроблять з цього висновки. Для нас це проблема ефективності, яка має значення у політиці, а не лише добрі наміри.

Минулого разу урок ефективності від Росії ми отримали у Бухаресті в 2008 році на саміті НАТО. Тоді Україна та Грузія мали отримати план дій, реалізація якого в майбутньому дозволила би приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Німеччина та Франція переконували, що це зашвидко, бо проти цього виступила Росія. Кілька місяців пізніше розпочалася війна в Грузії. Янукович планує приїхати на саміт у Вільнюсі, тож буде нагода, аби Євросоюз сформував відповідь на сьогоднішню політичну ситуацію та представила не лише свою позицію.

У Вільнюсі повинна бути ухвалена декларація про стратегію Євросоюзу стосовно країн-східних сусідів європейського об'єднання, з особливим врахуванням не лише України, але, також, Молдови та Грузії. В ній повинна бути згадка про стосунки теж з Росією. Ми у Польщі також повинні виконати певну роботу, аби опрацювати нашу концепцію дій. Важливо, аби крім угоди про асоціацію, створити українцям шанс на безвізовий рух. Це щось, чого хочуть усі українці, а не лише влада, і це конкретна підтримка для них.

Для людей, котрі протестують на багатьох майданах в Україні це важлива декларація.

Я би хотів, аби у Вільнюсі був озвучений чіткий сигнал про підтримку Європейським союзом європейських прагнень України та суспільств інших держав "Східного партнерства".

Польща була найактивнішим прихильником України в ЄС. Чи наша репутація не постраждала?

Наш авторитет буде збільшуватися в міру того, як Євросоюз буде усвідомлювати, що ми були праві. А це стається все швидше. В ЄС все чіткіше бачать, що ми діємо задля глибокої трансформації східних сусідів європейського об'єднання без жодних націоналістичних фобій. Чи це мало сенс? Так, моя участь в Україні мала сенс. Мала сенс моя участь в революції на Майдані, але також і зустріч з Віктором Януковичем у 2008 році, коли він був в опозиції. Мало сенс заохочення української влади до запровадження змін, котрі зближували Україну до європейських стандартів та створення європейської надії в українському суспільстві. Мало сенс, мабуть, з самого початку приречена на фіаско, бачення Європейського парламенту в справі Юлії Тимошенко. Хто не бере на себе викликів, той не ризикує, але також не здобуває перемог. Перед нами ще багато чого. Маршалек Пілсудський говорив: "Бути переможеним, але не здатися - це перемога, а перемогти та спочити на лаврах - це поразка".

Мануель Баррозо і Херман Ван Ромпей заявили, що пропозиція Угоди про асоціацію все ще лежить на столі. Штефан Фюле, комісар з питання розширення ЄС, задекларував, що ЄС готовий відновити розмови з Україною зимою, під час саміту Україна-ЄС.

Це правильна позиція ЄС. Ми готові підписати Угоду про асоціацію.

Польська опозиція дивовижно мовчить перед самітом у Вільнюсі.

Це насправді розчаровує. Тактичні міркування стали на перше місце перед польським державним інтересом, яким є наближення України з ЄС. Те саме було в контексті польсько-українського історичного приєднання під час відзначення 70-ої річниці Волинської трагедії. Натомість я високо оцінюю зусилля президента Олександра Кваснєвського. Ціную активність євродепутата Павла Коваля, котрий в українських справах вміє думати та діяти понад політичними поділами. І так повинно бути, бо стосунки України з ЄС, польсько-українські стосунки, повинні бути максимально виокремлені з поточної політичної боротьби у Польщі.

Мірослав Чех, Ярослав Курський – Gazeta Wyborcza

Переклад: Роман Кисіль, для УНІАН

УНІАН в Google News