Латвія входить до Єврозони і радить українцям швидше приєднуватись до ЄС
В часи СРСР в Латвії майже кожна місцева родина – на знак підтримки національного духу – тримала срібну монету в п’ять латів як сімейну реліквію в пам’ять про міжвоєнну незалежність. Однак нині, міняючи свій важко здобутий з виходом з СРСР лат на євро, Латвія якраз і зміцнює свій суверенітет, адже членство в Єврозоні посилює безпеку країни – на рівні з членством в НАТО та ЄС.
Першого січня Латвія стане 18-тою країною–членом Єврозони, яка охопить країни з сумарним населенням у 332 мільйони людей. Латвійці подбали про м’який період переходу на євро. Вже три місяці всі цінники в магазинах вказують ціни в латах та євро і триватиме так всю першу половину наступного року. Крім того, декілька перших тижнів в січні паралельно на рівних правах будуть ходити дві валюти – старий лат і нове євро, а 14 січня стане останнім днем обігу лата. Три місяці обміняти лати на євро можна буде в усіх поштових відділеннях. Півроку – в усіх відділеннях комерційних банків, і завжди – в трьох спеціально визначених відділеннях Національного Банку Латвії.
Єврокомісія відрядила не так давно до Риги комісара-латиша Андріса Пібалгса для так званого «Діалогу з громадянами», під час якого він пояснював переваги членства в Єврозоні і заспокоював, що криза в ній не матиме негативного впливу на Латвію, яка сама потрапила в непросту фінансову ситуацію усього кілька років тому.
«Це надзвичайно цікавий час в історії Латвії, оскільки ми готуємось поміняти лат на євро – десятьма роками по тому, як люди на референдумі висловились за членство в ЄС. Те, що думають громадяни є важливим як ніколи», - сказав у Ризі комісар ЄС Пібалгс.
«Ми бачимо, що жителі Латвії стають усе більшінформованими, поступово зростає й рівень підтримки переходу на євро», - зазначив в.о. прем’єр-міністра Латвії Валдіс Домброскіс нещодавно у Брюсселі. Офіційні цифри опитувань показують підтримку євро на рівні понад двох третин населення.
Зміцнення суверенітету
В 2014 році виповнюється рівно десять років з часу приєднання Латвії до НАТО та Європейського Союзу. І саме в цей ювілейний рік країна стає членом Єврозони.
«Важливо, що ми завершуємо наше приєднання до Європи. Ми вже в НАТО і ЄС, а тепер ще і в Єврозоні. Для нас євро – це, звичайно, поняття безпеки, таке собі «монетарне НАТО», - каже в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН у Брюсселі міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс. – «Ми почуватимемось у більшій безпеці, маючи євро, адже ми перебуваємо у дуже чутливому географічному становищі. Тому ми хочемо бути повністю інтегрованими в Європу».
З ним погоджується і міністр юстиції Латвії Яніс Борданс: «Євро – не російський рубль і не дойчмарка. Євро – це наша валюта, оскільки Латвія знаходиться в ЄС. І ми вступаємо в зону євро, щоб закріпити свій суверенітет».
Саме через геополітичну чутливість країн Балтії, міністр фінансів Вілкс вважає, що всі три країни – Естонія, Латвія та Литва – обов’язково мають бути учасниками Єврозони. Естонія запровадила євро три роки тому, Латвія – нині з 1-го січня, а Литва має перейти на євро за рік.
Коли криза – не завада
Вже кілька тижнів на будинку Єврокомісії в Брюсселі висить величезних плакат, який вітає Латвію з входженням до Єврозони. Для ЄС кожна нова – нехай, і порівняно невеликого розміру країна, яка вибирає євро – є моральною підтримкою проекту спільної грошової одиниці Європи на тлі кризи Єврозони.
До того ж, Латвія в ЄС має репутацію країни з північною стриманістю – на противагу південно-середземноморським країнам, фінансова безвідповідальність яких і призвела до кризи, найбільший тягар якої ліг на двигуна Єврозони – Німеччину.
«Я гадаю, що нині гарний момент для запровадження євро, оскільки почався процес стабілізації Єврозони. Немає сенсу відкладати приєднання. Наш бізнес вже чекає на євро, маємо досвід Естонії, де було покращення через введення в обіг євро», - каже міністр Вілкс.
За словами керівника Нацбанку Латвії Ілмара Рімшевича, Латвія виграє від введення євро, оскільки це дозволить заощадити на конвертації валюти при міжнародних розрахунках. «Латвія заощадить 5-7 мільонів латів щорічно на обслуговуванні державного боргу, і ці кошти можна буде додатково направити на збільшення платні чи пенсій», - вважає пан Рімшевич.
До речі, латвійський лат – одна з дуже «дорогих валют». Курс обміну встановлений таким: за сім латів даватимуть десять євро.
Але лунають і скептичні голоси. Зокрема, латишський політик Яніс Ошлейс поділився своїм баченням впровадження євро з УНІАН: «Так, ми колись згодилися на введення євро, але ніде не було сказано, коли це повинно було статися. Приклад – Швеція, яка підписала точно таку ж угоду, як і Латвія, але постійно відкладає дату переходу. Шведи дуже добре почуваються фінансово на тлі решти Європи».
«Для скептицизму є декілька причин. Одна з них – рецесія в Єврозоні. Друга – виразне бажання латвійського уряду ввести євро, яке викликає відповідну реакцію в суспільстві: якщо цього хочуть чиновники, то ми проти», - каже економіст Едмунс Крастиньш.
Порада Україні
Цікаво, що, коли, майже одночасно з Україною, в Латвії почалася фінансова криза, МВФ оперативно відреагував вже наприкінці 2008-го року стабілізаційним кредитом в розмірі 2,35 мільярда доларів – що для невеликої Латвії з населенням меншим, аніж у місті Києві, є величезною сумою.
І МВФ керувався не лише тим, що уряд Латвії виконував швидко вимоги Фонду – піднявши, скажімо, податки. Але тут діє і принцип – «своїх» не здають і завчасно приходять на порятунок. Латвія, яка чітко вибрала Західний вектор розвитку з членством в НАТО та ЄС, вважається союзником Західних таки країн. Україна ще й досі не може отримати кредит у 15 мільярдів доларів – і не лише через невиконання усіх вимог МВФ, але й через геополітичне бажання одночасно сидіти на двох стільцях – західному і східному.
«Я вірю, що одного дня Україна приєднається до ЄС – це було б для неї дуже природно. Україна нам близька – бізнеси тісно співпрацюють і банки теж, є багато просто людських контактів між Латвією та Україною», - розмірковує міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс. - «Ми хочемо бути повністю інтегрованими в Європу. А ота геополітична невизначеність України призводить до кризи. Тому моя порада українцям – швидше йдіть до ЄС!»
Ростислав Хотин, Брюссель