Виборча лихоманка: що зміниться для України після виборів в Британії, США та Ізраїлі

Найближчим часом одразу в трьох державах, на допомогу яких розраховує Україна, відбудуться політичні зміни. У Британії оберуть нового очільника уряду, в Ізраїлі — парламент, а в США - нову більшість в Конгресі. УНІАН розпитав експертів, як сильно результати вплинуть на підтримку цими країнами України та чи існує ризик скорочення військової допомоги.

М'які вибори

Після відставки Ліз Трас з посади прем'єр-міністра Сполученого королівства, парламентарі мають обрати нового очільника Консервативної партії, який в результаті очолить британський уряд. Всі етапи виборів мають завершитись до 28 жовтня. З огляду на те, що висуватись може лише депутат з мінімум сотнею голосів підтримки (в парламенті лише 357 консерваторів), взяти участь у виборах зможуть, максимум, три кандидати. Якщо ж сто номінацій набере тільки один кандидат, він автоматично перемагає у виборах як єдиний у бюлетені.

На сьогодні шанси поборотись за пост прем'єра Британії мають екс-голова Мінфіну Ріші Сунак, лідер палати громад Пенні Мордонт та екс-прем'єр Борис Джонсон. У претендентів є час до 14:00 понеділка, 24 жовтня, щоб здобути достатню підтримку для участі у виборах. Це дасть їм змогу пройти в наступний етап перегонів.

Попередні опитування серед консерваторів вказували на ймовірне повернення Джонсона, проте наразі лідером перегонів є Сунак.

"Україна не буде пріоритетом №1, за допомогою якого Ліз Трасс мала намір відволікати увагу від проблем в економіці. Скоріше за все, новим прем'єром буде Сунак, який назвав пріоритетом боротьбу з інфляцією та падінням економіки. Про Україну, в принципі, не говорив", — вважає політолог-міжнародник Максим Ялі.

Ба більше, економічна криза, яка дуже вдарила по рейтингу Консервативної партії, може призвести навіть до оголошення загальних виборів. Але й без них новому очільнику уряду доведеться сконцентруватись на внутрішніх проблемах Британії.

Скоріше за все, робити це доведеться саме Ріші Сунаку, вважає експерт "Української призми" Олександр Краєв.

"Ще до першого туру минулих виборів він мав 120 голосів. Мало того, що система підлаштована, щоб він мав переможну ставку, ще й економічний курс Трасс розгорнули у бік його курсу. Сунак може сказати: "Я мав рацію". В чому питання, хто має бути лідером партії? Звісно - той, хто ці економічні пропозиції розробив", — розповідає він.

На його думку, результати виборів британського прем’єра жодним чином не вплинуть на британську підтримку України. Адже весь політикум Лондона вважає це стратегічним курсом.

"Про це говорять і лейбористи, і соцдеми, і шотландські націоналісти, і зелені, і консерватори. Побоювань, що британська допомога для України зменшиться, немає. Гроші на посилення ВПК та розширення оборонного сектору виділені ще до ковіду, тому з фінансуванням цієї сфери теж проблем немає", — зазначає Краєв.

Реванш "трампістів"

Найбільші побоювання в експертів викликають проміжні вибори до Конгресу США, які відбудуться 8 листопада. На них американці переоберуть 435 місць у Палаті представників та 35 зі 100 місць у Сенаті. Якщо в результаті цього Республіканська партія поверне більшість в Конгресі, існують побоювання, що допомогу США Україні можуть скоротити.

"Або вони з табору Трампа і від початку це не підтримували, або їх виборець не задоволений допомогою Україні, як це помітно в деяких округах. Тому є ймовірність, що Палата представників, якщо не скасує допомогу, то буде повільніше приймати рішення щодо України. Це поки не факт, але такі побоювання є", — вважає експерт.

Екс-посол України в США Валерій Чалий припускає, що мова може йти не про зменшення допомоги, а про бажання американців посилити контроль за виділенням бюджетних коштів.

"Зменшення військової допомоги Україні не буде за будь-яких результатів на проміжних виборах. Контроль може бути підсилено, це так. Може бути скоригована фінансова підтримка, але не військова", — вважає Чалий.

Такий стан речей свідчить, що комунікація України з правим крилом республіканців була геть недостатньою, розмірковує член комітету з питань зовнішньої політики нардеп Володимир Ар‘єв. На його думку, напередодні виборів пізно щось змінювати, оскільки Україну можуть звинуватити у спробі вплинути на хід виборчого процесу: "Єдиний вихід - після голосування відправляти до новообраних американських законодавців десант з українських парламентарів від влади та проукраїнської опозиції, щоб активно попрацювати з противниками збереження чинної американської допомоги".

Своєю чергою, конгресмени-демократи вирішили діяти до виборів та забезпечити Україну допомогою, якої має вистачити на весь 2023 рік. Зокрема, конгресмен Джим Коста підтвердив "Голосу Америки", що в палатах Конгресу тривають перемовини про виділення пакета в 50 мільярдів доларів: "Переговори щодо наступного пакета фінансування життєво важливі, через нагальність і потребу".

"Геть інша ситуація буде з початку січня, коли новий склад Конгресу розпочне роботу. Не виключено, що демократи у політичній боротьбі зможуть спонукати республіканців виділяти достатні кошти на підтримку України", — політолог-американіст Владислав Фарапонов.

Не виключено, що думку змінять навіть деякі "трампісти". Оскільки перемога України та Заходу над країною-терористом Росією все-таки є домінуючою ідеєю для обох партій.

За словами експерта Центру політичної розвідки Олега Пастернака, після виборів в Конгресі група підтримки України залишиться.

"Її склад може змінитись, якщо деякі конгресмени не переоберуться. Але група підтримки України залишиться. Тому ризики є, але їх можна буде відкоригувати, використовуючи публічну та непублічну дипломатію, а також лобістські можливості", — вважає Пастернак.

До того ж, експерти радять не забувати про ленд-ліз, який дозволятиме президенту США надавати Україні допомогу без бюрократичних зволікань з боку законодавчого органу.

Ізраїльський друг Путіна

А от позачергові парламентські вибори 1 листопада в Ізраїлі є ризиком втрати і без того невеликої підтримки України. Річ у тім, що після розпаду правлячої коаліції Ізраїлю в червні, Кнесет проголосував за саморозпуск, відповідно, прем'єр-міністр мав залишити посаду. З огляду на те, що Ізраїль є парламентською республікою, новим прем'єром після виборів має стати голова нової більшості.

Почесний консул Ізраїлю у Західному регіоні Олег Вишняков вважає, що шанси зайняти прем’єрське крісло мають два кандидати: виконуючий обов‘язки прем'єра Яїр Лапід та лідер опозиції Беньямін Нетаньяху.

Останній вже очолював уряд Ізраїлю впродовж 12-ти років та запам‘ятався ручканням з Путіним на агітаційних плакатах. Тож директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос не виключає, що, якщо до влади прийде Нетаньяху, Ізраїль намагатиметься домовитись з Москвою.

"Беньямін Нетаньяху, який може прийти до влади є прихованим "ватником" та любителем поїздок до Путіна. Іншими словами, влада Ізраїлю — це опортуністи. Ізраїль нам допомагати не буде, вони хочуть домовитись з Москвою", — говорить Семиволос.

Експерти-міжнародники звертають увагу, що Ізраїль вже кілька разів відмовив Україні у наданні зброї. Наприклад, коли ізраїльський урядовець Нахман Шай закликав передати Україні військову допомогу, яку надають США та країни НАТО, міністр оборони країни заявив, що Ізраїль допоможе системами попередження про ракетні удари, проте не надаватиме Україні зброю.

Ймовірно, така риторика стала реакцією на погрози РФ про розірвання відносин з Ізраїлем.

"Україні відмовили через побоювання посваритись з росіянами, — розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. — Вони узгоджують з РФ свої дії в Сирії. Вважають, росіяни продовжать грати стримуючу щодо Ірану роль в Сирії. Нетаньяху займає більш проросійську позицію, ніж поточний уряд. Якщо сьогодні в нас за лаштунками відбуваються контакти з безпековим кабінетом, з Нетаньяху і цього не буде".

Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук не виключає, що у владі залишиться Яр Лапід, який засуджує дії РФ в Україні. За словами посла, сьогодні він не має більшості в безпековому комітеті, але після виборів все може змінитись.

"Існує сподівання, що з формуванням нового уряду Ізраїль допомагатиме Україні тими системами, які нас цікавлять, — зазначив він. — Та очікувати, що  зміна позицій Ізраїлю приведе до негайної великої допомоги, не варто. Є дуже мало країн, кому Ізраїль давав зброю".

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News