Виборча лихоманка: виборів ніхто не хоче, але всі готуються

В Україні знову активізувалися розмови про можливість проведення виборів під час воєнного стану. УНІАН дізнавався, чи існує для цього політична доцільність, з якими ризиками стикнеться Україна, та що робити, щоб зберегти демократичну систему, при якій кожен громадянин з правом голосу має право на управління державою через вибори.

Про вибори до перемоги заговорили не сьогодні. Ще у травні президент Європарламенту Пет Кокс заявив, що Україні слід провести парламентські та президентські вибори, навіть до завершення воєнного стану. За інформацією УНІАН, такий варіант обговорювався й у пропрезидентській партії "Слуга народу". У червні заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба в інтерв’ю одному з українських видань допустив можливість проведення голосування до завершення війни, однак одразу додав, що завдання стосовно організації таких виборів відсутнє. Тобто від такої ідеї, врешті, вирішили відмовитися. 

Ба більше, наприкінці червня в інтерв’ю BBC президент України Володимир Зеленський, здавалося б, розставив остаточні крапки над "і" в цьому питанні, зазначивши, що вибори відбудуться, якщо не буде воєнного стану. 

"Це ж питання глобальне. Якщо ми переможемо, то [вибори] будуть. Значить, не буде воєнного часу, не буде війни", - пояснив глава держави.

Але минуло трохи більше ніж місяць і, як то кажуть, "наша пісня гарна й нова"… 

Навіщо вибори до перемоги

"Конституція України не містить заборони на проведення виборів під час воєнного стану, і найближчим часом питання щодо виборів буде актуалізовано", - повернув обговорення дискусі йної теми до публічного інформаційного простору спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Така заява завжди обережного очільника парламенту навряд була експромтом. У владних коридорах циркулюють чутки, що частина оточення Володимира Зеленського є прихильниками проведення виборів до завершення воєнного стану, так би мовити, "на піку популярності пропрезидентської політичної сили". Одним з аргументів називають дані внутрішньої соціології, яка начебто свідчить про зниження популярності партії "Слуга народу" та збільшення кількості респондентів, які не визначилися з вибором. 

Проте жодного пожвавлення у питанні технічної підготовки виборів не спостерігається. Співрозмовник УНІАН у Центрвиборчкомі зауважив, що засідання робочої групи щодо повоєнних виборів періодично відбуваються, однак ніхто не поспішає з передачею напрацювань до профільного парламентського комітету. Та й у монобільшості не всі поділяють точку зору про те, що вибори можна проводити в період воєнного стану. Наприклад, колишній представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський нещодавно наголосив, що вибори під час воєнного стану не проводяться.

Не вірять у можливість якісного волевиявлення під час війни і в опозиції. Так, нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар’єв зазначає, що у влади банально немає грошей на проведення голосування: "Грошей на організацію виборів немає. Шмигаль нещодавно зізнався, що всі податки українців йдуть на ЗСУ й оборону загалом. Решту покривають наші західні партнери. А хто платить, той і вирішує, коли вибори. Партнери з демократичного світу вирішують - відповідно до закону. А закон такий: 83 стаття Конституції, вкупі з 19 статтею закону "Про правовий режим воєнного стану" роблять вибори зараз неможливими".

Заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв у розмові з УНІАН назвав заяву очільника парламенту сміливою в сенсі тлумачення законодавства, та висловив сумніви у можливості організації виборів. Зокрема, через необхідність оновлення даних Державного реєстру виборців. На його думку, першопричиною заяви керівника парламенту про ймовірність проведення голосування є потреба продемонструвати окремим депутатам  провладної фракції, що вони "не вічні".

З виборчою скринькою - в окоп

Екс-заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера наголошує на неможливості проведення виборів під час війни. 

"Зміст частини четвертої статті 83 Конституції України варто тлумачити лише розширено - як приклад того, що не лише Верховна Рада України, але й усі інші представницькі органи публічної влади, отримавши повноваження безпосередньо від виборців, не можуть обиратися під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Будь-які вибори можуть бути проведені лише після припинення або скасування дії воєнного чи надзвичайного стану, і лише з підстав, передбачених Конституцією і Виборчим кодексом", - зазначив він.

Крім того, за словами голови правління Комітету виборців України Олексія Кошеля, наразі для проведення виборів до парламенту немає ніякої доцільності. Адже, Верховна Рада працює достатньо ефективно, проблем зібрати 226 голосів, навіть за спірні законопроєкти, до яких можуть бути питання, майже не виникає. 

"Тобто по більшості питань влада та опозиція голосують разом. Якщо проаналізувати роботу парламенту за період з 24 лютого 2022 року, то побачимо, що кількість ухвалених законопроєктів зросла на близько 30%, якщо порівнювати з попередніми роками. Я розумію, що кількість законів - не ключовий фактор при оцінці роботи парламенту, але він показує, що парламент дієздатний. Тож я не бачу необхідності шукати способи для того, щоб його переобрати", - зазначив він. 

Також  Олексій Кошель вказує на кілька проблем, які виникають у разі початку виборчої кампанії. 

По-перше, на виборах не зможуть проголосувати військові. 

"У 2014 році озвучувались ініціативи про те, що члени виборчих комісій мають чи не ходити з виборчою скринькою в окопах на передовій. Але в реальності реалізувати такий механізм неможливо. Безпековий фактор залишається одним з ключових і зараз", - зазначив він. 

По-друге, проголосувати на гіпотетичних виборах не зможуть мільйони українців, які виїхали під час війни за кордон. Головні проблеми для них – відсутність достатньої кількості виборчих дільниць та потреба в суттєвих витратах на дорогу до місця голосування.

"До 24 лютого 2022 року, за різними оцінками, від 3 до 4,5 мільйонів українців були трудовими мігранти. І з них проголосувати могли лише кілька відсотків. Зараз йдеться про 6-7 мільйонів виборців за кордоном", - зазначив експерт.

За його словами, зараз варто не стільки розмірковувати про необхідність проведення волевиявлення, скільки працювати над змінами законодавства щодо того, яким чином голосування відбуватиметься після завершення війни.

"Слід проводити експерименти, фокус групи для виявлення ризиків.  Одним з них буде оновлення Державного реєстру виборців. ЦВК знадобиться приблизно піврічний період часу для оновлення баз. Також слід розробляти механізм голосування звичайною поштою для виборців, які перебувають за кордоном… Цей процес потрібно починати вже зараз, бо слід не лише ухвалити зміни до законодавства, а й низку підзаконних актів з боку ЦВК та Кабміну", - зауважив експерт.

До організації волевиявлення є питання

За словами голови правління громадянської мережі "Опора" Ольги Айвазовської, замість того, щоб чекати на майбутнє, в якому "військові прийдуть – порядок наведуть", важливо вже зараз працювати над тим, як може відбуватись волевиявлення в Україні. Зокрема, за її словами, поштовому голосуванню повністю довіряє лише 8% громадян, електронне голосування небезпечне, а відкрити за кордоном в сотні більше дільниць не вдасться.

"Ми повинні зберегти демократичну систему, при якій кожен громадянин з правом голосу має право на управління своєю державою і через вибори. А для цього необхідно не просто розмістити ще одну функцію в додатку Дія, а забезпечити повну включеність у процес громадян, незалежно від їх місця знаходження", - вважає вона і додає, що держава вже запізнилась з багатьма процесами. 

"Як організувати інклюзивну повноцінну кампанію на повоєнних виборах, якщо за кордоном залишатиметься 20% громадян, а наше та європейське законодавство і формальні, і фактично забороняє проведення повноцінного циклу агітації та інформування? Яку виборчу систему застосувати, щоб парламент був репрезентативним (зараз кількість мандатів в окрузі прив'язана до явки виборців), адже недопредставництво, або перепредставництво серйозно підірве його легітимність. Що робити зі звільненими територіями, які були окуповані від 2014 року? Яка процедура виходу з подвійного громадянства, щоб люди стали виборцями, або іноземцями на нашій території, якщо хтось вирішить залишати собі російський паспорт (на них тоді повинні поширюватись норми законодавства про іноземних громадян без права голосу). Що робити з адміністративними межами громад, які втратили абсолютну більшість мешканців, або повністю знищені, а повернення виборців там є мало ймовірним у перспективі років, які потрібні на відновлення та розмінування? Чи будуть жінки, які виїхали за кордон на тривалий період та повернулись, мати право балотуватись, адже, вони формально порушили ценз осілості? Яким буде порядок відновлення роботи партій, медіа тощо?", - зазначає Ольга Айвазовська. 

Й це – лише верхівка айсберга питань, які можуть виникнути у разі спроби  проведення виборів зараз. Тож тим, хто замислюється над необхідністю їх організації у поточній ситуації, варто подумати не лише над політичною доцільністю, а й врахувати суспільний інтерес. 

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News