СТОЛИЧНІ КІНОТЕАТРИ ПРОСЯТЬ ЗАХИСТУ ВІД ВЛАДИ

Навколо кінотеатрів зав’язалися судові процеси, за допомогою яких колективи більшості кінотеатрів намагаються відстояти своє право на приватизацію закладів… Процесом керують ділки…

Днями керівники восьми київських кінотеатрів "Флоренція", "Братислава", "ім. Гагаріна", "ім. Шевченка", "Київська Русь", "Росія", "Лейпциг" і "Ленінград" на прес-конференції в УНІАН звернулися до громадськості та вископосадовців з проханням захистити їх від дій столичної влади.

Директор кінотеатру "Братислава" Марина Іванова розповіла, що 3 квітня увечері близько 30 невідомих осіб міцної статури з кийками увірвалися до приміщення кінотеатру, зламали замки до службових приміщень, викрали документацію, печатку, гроші, які призначалися на зарплату колективу, та оголосили, що всіх співробітників звільнено. Жінка поскаржилася на дії правоохоронців, які не відреагували належним чином на цей інцидент, не встановили особи нападників. А директор кінотеатру "Ленінград" Віра Захараш заявила, що отримала повідомлення від столичних чиновників, у якому міститься прохання сповістити колектив про звільнення.

Керівники столичних кінотеатрів вважають це спробою міської влади "забрати кінотеатр як земельну ділянку, будівлю" і після штучного банкрутства перепрофілювати його.

Столичні власті такі звинувачення відкидають і подають свою версію подій навколо “Братислави”. За словами начальника головного управління культури і мистецтв КМДА Світлани Зоріної, нещодавно міська влада ухвалила рішення про призначення нового керівника комунального кінотеатру «Братислава», яким став Дмитро Похила. Бо 20 березня 2009 закінчився термін контракту, укладеного КМДА з колишнім директором Марією Івановою. Її було попереджено про непродовження контракту. У Київраді стверджують, що результат діяльності Іванової на займаній посаді виявився незадовільним. У першому півріччі 2008 року при доходах у розмірі 404 тис. грн. кінотеатр спромігся задекларувати прибуток у сумі лише 4 тис. грн.

Тепер, за словами Зоріної, новому легітимно призначеному керівникові кінотеатру окремі сили чинять опір, погрожуючи йому та фізично перешкоджаючи в доступі до робочого місця. Колишня директорка відмовилася передавати новому керівництву печатку підприємства та всі статутні документи. Довелося звертатися до слуг Феміди. 23 березня рішенням Солом’янського районного суду столиці було ухвалено рішення, які дають змогу новопризначеному керівникові розпочати свою роботу. Зараз ситуацією навколо "Братислави" вивчають правоохоронні та судові органи.

Війна між деякими столичними кінотеатрами і владою точиться вже кілька років. Відправною точкою конфлікту стало рішення Київради від 26 квітня 2007 року про створення на базі 19 комунальних кінотеатрів нового комунального підприємства КМДА “Київкінофільм”. До новоствореної установи ввійшли кінотеатри: "Єреван", "Алмаз", "Старт", "Смолоскип", імені Чапаєва, "Пролісок", "Промінь", "Салют", "Братислава", "Лейпциг", "Ленінград", "Молодіжний", "Росія", імені Шевченка, імені Гагаріна, "Київська Русь", "Флоренція", "Жовтень" та "Екран".

– У спадок від колишньої міської влади у сфері кіноіндустрії залишилося чимало проблем. Найголовнішою з них була та, що комунальне майно столиці – кінотеатри та їх інфраструктура – не працювали на киян. За безцінь у приватні руки було передано низку кінотеатрів Києва, – цитує прес-служба КМДА Світлану Зоріну.

– Схеми привласнення комунального майна мали цілком корупційне, незаконне підґрунтя, – наголошує і депутат Київради від Блоку Черновецького Михайло Яковчук.

Свого часу на життя Яковчука було скоєно замах, який безпосередньо пов’язують з його активною позицією щодо повернення міській громаді низки кінотеатрів.

За його словами, на сьогодні вкрадені у міської громади кінотеатри отримують чималі доходи. Проте, застосовуючи тіньові схеми, їхні керівники фактично приховують від бюджету та киян зароблене. Наприклад, у 2006 році 8 комунальних кінотеатрів отримали сукупний дохід у розмірі майже 16 млн. грн. При цьому їхній прибуток було зафіксовано лише на рівні 229 тис. грн. Тобто офіційна рентабельність становила менш як 1,5%. У 2007 році доходів було отримано на суму майже 22 млн. грн., а прибуток становив лише 650 тис., або менш як 3%. У першому півріччі 2008 року статистика була така: 12,8 млн. доходу, 390 тис. грн. прибутку і лише 3% рентабельності.

– Зрештою той факт, що навколо кінотеатрів зав’язалися судові процеси, за допомогою яких колективи більшості кінотеатрів намагаються відстояти своє право на приватизацію закладів, свідчить: безпосередньо цим процесом керують ділки, котрі прагнуть задарма прибрати до рук комунальну власність. А нинішні директори кінотеатрів покривають тіньові схеми й роблять усе можливе, щоб залишкова вартість кінотеатрів була мінімальна, – вважає директор КП “Київкінофільм” Олександр Єфімов.

На початку серпня 2008 року голова постійної комісії Київради з питань культури, радник прем’єр-міністра Олександр Бригінець оприлюднив назви десяти муніципальних кінотеатрів, які КМДА пропонувала продати: «Братислава», «Лейпциг», «Ленінград», «Росія», кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка, «Київська Русь», «Флоренція», «Екран», «Жовтень», кінотеатр ім. Гагаріна. Бригінець повідомив, що його комісія розглянула пропозицію КМДА й не підтримала її, відклавши остаточне ухвалення рішення для розгляду на відкритому засіданні комісії.

Колектив кінотеатру “Жовтень”, одного з найстаріших закладів культури столиці, відомого своїм фестивальним кіно, прем’єрними показами, ретроспективами й творчими зустрічами за участю кіномитців, не барився з відповіддю, попросивши киян підтримати звернення до Київради щодо заборони продажу приміщення. Як повідомила директор кінотеатру “Жовтень” Людмила Горделадзе, причина, що вказана головним управлінням комунальної власності – нібито “неефективна робота, брак перспектив для її покращання”, а також невідповідність вимогам сучасних комплексів.

Вона також відзначила, що кінотеатр “Жовтень” не може входити до об’єднання 19 комунальних підприємств “Київкінофільм”.

– На той час кінотеатру “Жовтень” як державного комунального підприємства не існувало, тому що він уже перебував на той час у оренді в трудового колективу в ТОВ “Кіноман”, – сказала Горделадзе. За її словами, не було ДКП “Кінотеатр “Жовтень”, як це записано в рішенні, а був лише цілісний майновий комплекс – кінотеатр “Жовтень”.

Заступник голови КМДА Віталій Журавський теж вирішив висловитися з цього приводу. Він сказав, що влада міста шукає інвесторів для реконструкції комунальних кінотеатрів, зазначивши, що в умовах конкурсу, на який планується виставити комунальні кінотеатри, що потребують реконструкції та переоснащення, обов’язково буде пункт про збереження профілю закладу та робочих місць.

А от конкретно “Жовтнем” Журавський цілком задоволений:

– Є кінотеатри, роботою яких ми задоволені. Наприклад кінотеатр «Жовтень». Нині це сучасний заклад культури, який задовольняє потреби столичних шанувальників кіно, бере участь у міжнародних кінофестивалях. Керівництво та колектив кінотеатру ставиться відповідально до своєї роботи, з любов’ю до глядачів.

Хто правий у ситуації навколо столичних кінотеатрів – управлінці чи міська влада, – сказати поки що важко. Але в будь-якому разі від цього конфлікту одна сторона таки виграє – це глядачі. А в ідеалі, сподіватимемося, що й київський бюджет. Адже ця війна змусить менеджерів кінотеатрів бути більш прозорими у своїх фінансових звітах і показувати реальні доходи закладів культури. Директорам доведеться ретельніше працювати над асортиментом кінопродукції, підвищувати якість обслуговування, шукати нові форми залучення глядача.

Щоправда, столичну владу, яка вирішила серйозно взятися за просування кінематографа в столиці й тримати руку на пульсі, слід також контролювати. І це вже питання до київської громади.

УНІАН в Google News