ХІД ВІСЛЮКОМ, АБО ЧИ ПОЗБАВЛЯТЬ УКРАЇНУ ПОВНОВАЖЕНЬ В ПАРЄ

Україна не поспішає йти на поступки Європі. На що розрахунок?«Та розумієш, - казав герой однієї східної притчі, - я нічим не ризикую. За цей час або віслюк здохне, або падішаха скинуть».

Україна не поспішає йти на поступки Європі. На що розрахунок?«Та розумієш, - казав герой однієї східної притчі, - я нічим не ризикую. За цей час або віслюк здохне, або падішаха скинуть».

23 червня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) взяла тайм-аут і тимчасово відклала розгляд питання щодо позбавлення парламентської делегації України повноважень. Це покарання очікує на державу за блокування українською владою вибору судді від України до Європейського суду з прав людини.

При цьому, особливої доброї волі у відтермінуванні ПАРЄ розгляду цього питання шукати не варто. Наразі Парламентська Асамблея чекає тлумачення Європейського суду стосовно того, чи є у держави виключна юрисдикція визначати підстави щодо відкликання списку кандидатів на посаду судді Європейського суду, внесення змін до нього чи подання нового списку.

До цієї хитрощі, коли стало зрозуміло, що смажений півень вже дзьобнув, вдалася сама Україна, яка звернулась через Комітет Міністрів Ради Європи до Європейського суду за відповідним тлумачення. І цю обставину варто підкреслити, аби попередити переможні реляції з боку Секретаріату Президента України та кишенькового «президентського» Міністерства юстиції, які, власне, і замутили проблему з висуненням кандидатів на посаду судді від України.

Варто також наголосити, що інтрига отримає продовження вже найближчим часом. І сумніватися в цьому не доводиться з кількох наступних важливих причин.

Навіть 23 червня, коли ПАРЄ виявила поблажливість і тимчасово «помилувала» Україну, таке рішення підтримало лише 39 з 50 євродепутатів. Можна не сумніватися, що запас міцності буде вичерпуватися, чим довше Україна вдаватиметься до казуїстичних приводів, щоб не виконати те, чого вимагає від неї Європа.

Як відомо, у 2007 році витік термін перебування на посаді судді Європейського суду від України Володимира Буткевича. Україна, в особі Кабінету Міністрів, здійснивши відповідні процедури, подала перелік з трьох кандидатів на цю посаду 14 вересня 2007 року.

Несподівано, один з кандидатів взяв самовідвід. На цій підставі Україна, в особі Президента, відкликала список і раптово змінила правила відбору кандидатів. Ряд експертів в Україні вважають, що зміна правил відбору кандидатів мала на меті вивести з переліку кандидатів нинішнього голову Моніторингового комітету ПАРЄ Сергія Головатого, який у 2007 році змінив політичну орієнтацію і почав підтримувати Партію регіонів, хоча до того підтримував пропрезидентську “Нашу Україну”.

Цю версію підтверджують і результати другого відбору, проведеного вже під егідою Президента України. У списку переможців опиняється той самий кандидат, який кількома тижнями раніше раптово відкликав свою кандидатуру. Проте немає опального Головатого.

Коли Україна подала другий перелік кандидатів, ПАРЄ його просто не визнало. По-перше, Асамблея вважає, що Україна мала просто доповнити перший перелік третьою кандидатурою. Крім того, перший список, на момент його відкликання, вже пройшов затвердження в ПАРЄ, а кандидати – співбесіди. Гратися в гру, яку нав’язував Президент України, Європа вочевидь не схотіла.

19 травня 2009 року, після багатомісячних нагадувань, 20 депутатів - членів ПАРЄ на чолі з депутатом зі Швейцарії Діком МАРТІ зареєстрували проект резолюції про позбавлення української делегації права голосу через порушення основоположних принципів Ради Європи – ігнорування проблем з поданням кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини.

23 червня 2009 року Асамблея дала останній шанс Україні.  ПАРЄ вирішила не анулювати повноваження української парламентської делегації, проте прямим текстом повідомила, що Україна має здійснити без подальших затримок усі необхідні кроки для завершення обрання судді Європейського суду з прав людини від України, відповідно до її зобов’язань в рамках Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та Статуту організації, а також відповідно до консультативного висновку Європейського суду з прав людини, коли він з’явиться. Про це йдеться у резолюції за підсумками розгляду питання по Україні.

Більше того, у ході розгляду питання депутати схвалили поправку, згідно з якою ПАРЄ висловила переконання в тому, що блокування українською владою вибору судді “ставить під питання виборчу компетенцію Асамблеї, яка передбачена Європейською Конвенцією з прав людини”.

Звісна річ, ПАРЄ чекає на розсудливість України. Втім, існують певні сумніви, що за нинішніх владних розкладів дочекається.

В нещодавньому інтерв’ю УНІАН Міністр юстиції України Микола Оніщук заявив буквально:

«Ми вважаємо це неприйнятною реакцією на ситуацію. Україна виконала свої зобов’язання перед Радою Європи, надавши три кандидатури, як цього вимагає Європейська конвенція захисту прав людини, для обрання судді Європейського суду. Асамблея не визнає виняткових підстав для відкликання першого списку та подання другого. Разом з тим, Асамблея не має повноважень за Конвенцією тлумачити саму Конвенцію…

Ми вважаємо, що підготовка проекту резолюції – спроба здійснити психологічний тиск на Україну. Я вже не кажу про неадекватність запропонованого рішення самій проблемі…

Поза всяким сумнівом Рада Європи, якщо піде на цей крок, зробить гіршу послугу для себе, ніж для України, оскільки тим самим це може спровокувати розвиток нормальних цивілізаційних відносин з точки зору інтеграції України до європейського простору, беручи до уваги, що наша країна є його важливою геополітичною складовою.».

Звісна річ, Міністр юстиції – не та політична фігура, щоб робити самостійно подібні заяви.  Але на що розраховують в Україні?

В одній східній притчі розповідається про те, як чоловік взявся навчити віслюка падішаха розмовляти людською мовою. Для цього падішах дав чоловіку 10 років часу та величезну купу грошей. У противному випадку – обіцяв знести голову.

«Що ж ти наробив?!», - у розпачі запитала чоловіка дружина.

«Та розумієш, - відповів той, - я ж нічим не ризикую. За 10 років або віслюк здохне, або падішаха скинуть».

Ось така хитра логіка. Схоже, дуже актуальна у випадку з виключенням України з Парламентської Асамблеї Ради Європи. 

УНІАН в Google News