Вчені виявили, що панцири черепах можна використовувати для вивчення радіоактивного забруднення. Вони з'ясували, що шари панцирів можна використовувати як часову позначку періодів ядерних опадів, так само, як кільця дерев можуть дати уявлення про клімат Землі, а керни льоду - про температуру в минулому.
Дослідження, опубліковане в науковому журналі PNAS Nexus, присвячене вивченню того, як уран накопичується в зовнішніх панцирах хелоній, загону рептилій, в який входять черепахи, пише The Guardian.
"Коли ми розглядаємо спадщину ядерного розгортання, випробувань і виробництва в 20-му столітті, ми повинні тепер також враховувати хелоніанців і їхній життєвий досвід в районах, де відбувалася така діяльність", - йдеться в дослідженні.
Дослідники зосередили свою увагу на черепахах з районів, де спостерігалося ядерне забруднення, і виміряли кількість урану, який був присутній в щитку - кістковому зовнішньому панцирі, який зазвичай складається з кератину. Кожен шар панцира відповідає одному року життя черепахи і може розповісти про те, що відбувалося в середовищі, котре оточувало черепаху.
Було вивчено п'ять різних хелоній з природничо-історичних колекцій. Один із них був доставлений з атолу Еніветак і був знайдений в 1978 році. Атол Еніветак і його сусід, Атол Бікіні у Тихому океані, були місцем проведення 67 ядерних випробувань, причому Еніветак - місцем 43 із них. Хоча морська черепаха, імовірно, не була жива під час випробувань, дослідники все ж виявили в ній забруднення ураном навіть через 20 років після закінчення випробувань.
Однак вживання забруднених ураном водоростей або інших забруднень, присутніх на атолі, могло сприяти присутності урану в цій черепасі.
Дослідники також вивчали східну черепаху з Оук-Ридж, штат Теннессі, США. В Ок-Ріджі розташований ядерний об'єкт, на якому з 1943 року виробляють і переробляють уран.
Черепаха, яку вивчали звідти, була виловлена в 1962 році і, можливо, містить біоакумульовані радіонукліди або радіоактивні матеріали з уранових відходів у цьому районі.
Дослідникам вдалося визначити ізотопний склад урану по всьому щитку цих черепах.
Дослідження підтверджує думку про те, що ці тварини здатні біоакумулювати радіонукліди, створені людиною або з навколишнього середовища. Це також підтверджує думку про те, що ці тварини, які часто живуть довго, можуть "записувати" інформацію про діяльність людини з радіоактивними речовинами протягом тривалого періоду.
"Ми очікуємо, що об'єднання аналізу історично зібраних і сучасних зразків значно розширить наші можливості моніторингу навколишнього середовища, оскільки вони пов'язані з поточними питаннями радіоактивного зараження", - йдеться в дослідженні.
Скидання радіоактивної води в Тихий океан
Як повідомляв УНІАН, Японія 4 липня отримала схвалення від наглядового органу ООН з ядерної безпеки на свій план скидання в океан очищеної радіоактивної води зі зруйнованої в результаті цунамі АЕС "Фукусіма".
У МАГАТЕ заявили, що плани Японії відповідають світовим стандартам безпеки і нададуть "незначний радіологічний вплив на людей і навколишнє середовище".
