Страйк у Києві: перевізники взяли паузу

"Навіщо їздити 14 годин за 70 гривень в день?"  "Хіба немає де працювати? Була б шия, а ярмо знайдеться. У крайньому випадку в Росію поїдемо. Нам все одно де робити, аби гроші платили..."

Величезна черга  з жовтого металу зайняла крайні смуги центральних вулиць, від Бессарабки до Грушевського. На табличках маршруток вказана майже вся столична географія. За деякими даними, на демарш з`їхалося близько шістсот машин.

Маршрутка, якою я кожного ранку добиралася з Солом’янки до Льва Толстого, сьогодні знову не з’явилася. Тож другий день поспіль довелося їхати тролейбусом. Та коли вчора вони ходили майже безперебійно, то сьогодні довелося чекати на нього майже півгодини. У душному переповненому тролейбусі далеко не нового типу всі пасажири все одно раділи. Втискуючись у задні двері, якийсь парубок ще пожартував: “Краще погано їхати, ніж добре йти”. Звичайно, що у салоні основною темою для розмов був страйк маршрутників. Більшість пасажирів скаржилися сусідам, що не готові витрачати по 3 грн. за проїзд на маршрутці, тож відтепер будуть змушені користуватися громадським транспортом.

- Мені потрібно робити дві пересадки, щоб добратися до місця роботи, якщо піднімуть ціну до 3 грн., то доведеться вдень витрачати 12 грн. Це просто нонсенс! – обурюється молода жінка.

 - Оце таксисти зараз наживаються, - з жалем і заздрістю в голосі констатує парубок.

Киянка Ірина Ващук зазвичай добиралася до роботи маршруткою. У зв’язку зі страйком почала користуватися метро. Про свою сьогоднішню вранішню подорож згадує з жахом.

- Мені потрібно робити пересадку зі станції Палацу Спорту на Льва Толстого. Добре, що я сіла в перший вагон і , вийшовши, опинилася поблизу ескалатора. Вийшла на станцію: все підземелля залите людьми. Натовп починає нестримно нести. Тебе так щільно тримають, що неможливо поворухнутися. А раптом комусь стане зле?

Загалом перехід з однієї станцію на іншу зайняв у Ірини двадцять хвилин. Рух у переходах не був відрегульований і коли потік людей спускався з переходу, то піднятися в зворотному напрямку у інших пасажирів просто не було змоги. 

А от Галина Віденко з Троєщини в страйку маршрутників вбачає для себе одні плюси.  

- Я їхала з вулиці Лесківської до метро “Лісова”. Тролейбуси їздили бездоганно. Добралася за 15 хвилин, хоча зазвичай долала цю відстань півгодини і більше.  

- Вчора в трамвай, яким я їду з Воскресенки на метро Чернігівська, було не пробитися, - розповідає ще одна киянка Аня Славінська. А сьогодні трамваї ходять один за одним, було значно простіше.

Водії маршруток зібралися під мерією чекати рішення влади.  

- Будемо стояти доти, доки нас не пустять звідси. Бачите, як ми щільно стоїмо, як нас поскладали - жодна машина не виїде, - жартують вони.

Більшість з них - літні чоловіки з сивиною на скронях або молоді парубки, які приїхали працювати до столиці з регіонів. У них одне бажання – не втрачати своєї зарплатні.

-  Ми не хочемо збільшувати тарифи, хай соляра буде дешевшою. Поки соляру не понизять, не підемо, - ділиться з УНІАН один зі страйкарів Михайло Іванович. 

З ним солідарні і багато інших страйкарів.

- Хай знижують ціну на пальне. Щоб воно не було 5,50-5,60 грн., а післязавтра взагалі 7 грн. Якщо б у середньому зробили 5 грн. – це було б чудово, - каже пан Микола.

Водії запевнюють, коли б понизили ціну на пальне, то ні про яке підвищення тарифів мова б не йшла.

- Півроку тому, працюючи на "Богдані" день, я його заправляв на 220 грн. Зараз я відкатую той самий кілометраж – 270-300 км на день, а заправляю на 320 грн, - розповідає водій В’ячеслав, який приїхав до Києва з Чернігівської області. -  100 грн. йде з моєї кишені. У мене зараз виходить 70 гривень на день прибутку. Навіщо їздити 14 годин на 70 гривень в день?

Якщо вже з ціною на пальне доведеться змиритися, майже всі страйкарі погоджуються на підвищення звичного для себе тарифу на 50 копійок.

- На сьогодні підвищення на 50 копійок мене влаштує. Воно перекриє ті мінуси, в яких я зараз перебуваю. Це потрібно для того, щоб я міг утримувати свій автомобіль в нормальному стані, для оплати кредиту за автомобіль і дозволити родині хоч якось виживати, - запевняє Володимир.

Сам він приватний підприємець, працює на себе. Каже, що вже другий день зазнає збитків на 200-250 гривень. Інші водії кажуть, що грошей за простій роботодавці їм не платять. Тож вже другий день не отримують свої законні 100-200 грн.

Учора генеральний директор КП «Київпастранс» Микола Ламбуцький заявив, що протягом 2-3 місяців буде закуплено новий рухомий склад і необхідність у маршрутках у столиці взагалі відпаде.  

Водії на цю заяву реагують спокійно:

- Хіба немає де працювати? Була б шия, а ярмо знайдеться. У нас вже пішли дві машини в Хмельницький. Можна в Харків піти працювати. Є міста, де є робота. В крайньому випадку в Росію поїдемо. Нам все одно де робити, аби гроші платили, - каже пан Микола. 

Президент Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Віталій Рева заявив, що на 25 березня заплановане проведення всеукраїнського страйку приватних перевізників, які працюють в режимі маршрутних таксі. 

- Киянам нададуть всеукраїнську підтримку інші перевізники. Практично вся автомобільна спільнота підтримує наших перевізників морально.

Про переговори з владою перевізники говорять неохоче.

- Шпильовий (начальник Головного управління транспорту КМДА – авт.) вчора зранку приїхав і каже, давайте внесемо зміни в договір і дамо вам вільні тарифи. Але він практично не має повноважень такого рівня, - розповідає Рева. - Щойно з ним півгодини розмовляли про ці вільні тарифи. Він каже, давайте протокол домовленості підпишемо. Ми підготували, підходимо до нього, а він каже: “Ви давайте протокол, я буду його вивчати, а ви поки роз’їжджаєтеся”. Шановні, ну про що можна вести мову?

УНІАН запитав у Реви, чому перевізників не влаштовують запропоновані владою тарифи. На що він відповів:

- Ніяких тарифів, запропонованих Київрадою, ми не бачили.

У суперечці між приватними і  державними транспортниками голоси опитаних нами киян розділилися. Одна частина підтримувала владу і казала, що за нових цін слід буде за три зупинки платити п’ять гривень, і цього допустити не можна, інша частина вважала, що пожвавлення міського транспорту не вирішить проблем, люди знову будуть думати, як добиратися на роботу.

Ми попросили прокоментувати ситуацію у столиці двох експертів: Ксенію Ляпіну, яка керує парламентським комітетом з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва, і Олександру Кужель, яка багато років очолювала Державний комітет підприємництва.

Ксенія Ляпіна: міська влада на сто процентів не права 

Саме введення маршруток свого часу вирішило транспортну проблему столиці. Люди, які за це взялися першими, хто почав вкладати гроші, і вони багато зробили, давали хабарі службовцям, купували ліцензії, при цьому оформляли ліцензійні карти на кожну машину. Тоді були конкурси на маршрути, і вигравали ті, хто пропонував кращі умови. І міська влада сьогодні на сто процентів не права, бо бути доброю за рахунок бізнесу завжди легко. Коли ви хочете утримувати чітку ціну і не дозволяєте піднімати тарифи, то доплачуйте людям, щоб вони у збиток не возили людей.  Якщо ж хочете зробити добре для споживача й знизити ціну, то давайте на ці маршрути добре обладнаний громадський транспорт. Диференційована вартість квитка в залежності від відстані проїзду цілком законна вимога. Ви знаєте, чому мало маршрутних таксі, які їздять через мости, там пробки, і це дорого і накладно. А транспортні потоки в нас такі: з Правого берега на Лівий, з Лівого на Правий.   Влада хоче довести, що маршрутники погані. А я підозрюю таку махінацію. Влада витисне оцих “поганих” на її погляд маршуртників, заведе своїх, дасть їм гроші на кредити, щоб ці купили рухомий склад, а через рік оті свої все одно піднімуть ціну. Бо одним громадським транспортом проблему столиці на сьогодні не вирішити. Еволюційний шлях розвитку, коли шляхом конкуренції, збільшення тролейбусного і трамвайного парку відходять маршрутні таксі - це нормально, це конкуренція. А коли одні їздять, а другим не дозволяють піднімати ціну на проїзд - це витіснення з ринку.

Олександра Кужель: вимоги страйкарів законні

Щоб не виникало таких конфліктів, слід слухати людей, зустрічатися, і щоб діалог бізнес-влада був частіше, ніж раз на квартал з Президентом. Їхні вимоги законні, проїзд у міському транспорті дорожчий у кілька разів. Як розраховується собівартість і потім вартість проїзду? Рахується бензин, амортвідрахування та зарплата водія. За останні роки бензин подорожчав, платня зростає, чому ж ці люди, які утримують транспорт, не можуть бути рівними з рештою у цій країні? Міська влада повинна компенсувати їм вартість проїзду тих категорій, які їздять безкоштовно. Запитайте хоч одного підприємця, чи хтось колись їм щось компенсував? Запитайте, чи хтось з тих людей, які мають свої маршрути, отримав дозвіл без хабаря? І тому є сенс сісти, порахувати і вийти на ціну, яка б задовольняла всіх.

Витіснення маршрутних таксі - це процес неминучий, але людям повинні дати час. Скажімо, попередити, що через два роки буде повна заміна та оновлення міського парку. Люди, які зараз утримують маршрутні таксі, повинні подумати, як вони допрацюють, що вони зроблять з машинами, що пустять на запчастини чи може продадуть, чи переведуть. Тим більше, багато з них оновило свій парк, купили нові. То нехай влада зараз купить у них ті машини або брухт.

У інших країнах Східної Європи таких проблем не виникало в принципі. Якщо влада не втручається у бізнес, якщо вона змогла організувати трафік, то проблем не виникає. Якщо наша влада свого часу не мала грошей на організацію трафіку, то вона віддала бізнесу. Зараз вона зібрала гроші і каже: все, йдіть на фіг, я тут сама порозвожу всіх. Це називається залежністю створення відносин від кількості грошей. Немає питань, якщо вони хочуть створити гарний муніципальний транспорт. Але підготуйтесь, закупіть  транспорт, зробіть дорожні розмітки для бусів, щоб в пробках не стояти. Домовтесь з тими, хто возив людей у маршрутках, щоб це не було  зненацька для всіх, і будь ласка.

***

На момент здачі матеріалу стало відомо, що маршрутні таксі, які сьогодні страйкували, завтра поновлять роботу. Голова Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Віталій Рева прокоментував ситуацію так: “Транспортники ні про що не домовилася із владою, їхні вимоги проігноровано”. За словами пана Реви, переговори із владою триватимуть, назавтра планується зустріч із міністром транспорту Йосипом Вінським, також вони вимагають зустрічі із Президентом і головою Секретаріату Віктором Балогою. У випадку, якщо їхні вимоги не виконають, транспортники будуть проводити нові акції протесту. Протистояння триває... Сьогоднішній роз’їзд маршруток - це, швидше всього, пауза, яку взяли перевізники. І не виключено, що за якийсь час вони завдадуть більш потужного удару.  Однозначно, що у протистоянні бізнесу і муніципалітету найбільше страждають кияни, інтереси яких влада нібито відстоює.

Анна Ященко, Маша Міщенко 

Фото Наталії Негрей, Сергія Світлицького/УНІАН

УНІАН в Google News