Олег Скрипка показав традиційний український гламур по фен-шую (фоторепортаж)

Люди у вишиванках, народні пісні в супроводі скрипки, цимбалів, куліш на відкритому повітрі, гаївки, коломийки… Все це – Парад вишиванок у центрі Києва...

Люди у вишиванках з різних регіонів України, народні пісні в супроводі скрипки, цимбалів, куліш з грибами і м’ясом на відкритому повітрі, гаївки, коломийки… Все це – Парад вишиванок у центрі Києва, організований лідером гурту ВВ, засновником етнофесту «Країна мрій» Олегом Скрипкою.

Взагалі-то Парад вишиванок – це як передумова до «Країни мрій», яка вже вп’яте відбудеться 21-22 червня цього року.

Зібрав Скрипка людей у вишитому на своєму улюбленому місці – Андріївському узвозі. Звідти й розпочалася хода вишиванок аж до Контрактової площі по вулиці Сагайдачного.

У гардеробі самого затійника різних народних гулянь чотири вишиванки. А було п’ять, одну віддав своєму батькові.

– Одну придбав на першій «Країні мрій», три мені подарували. На свято завжди люди намагаються одягнути щось гламурне, а вишиванка – це традиційний український гламур.

Свою першу вишиванку рок-музикант купив у магазині «Сувеніри» на Хрещатику, коли їхав до Японії на футбол співати гімн.

Родина Скрипок теж прийшла вся у вишитому… Старший син Олега Скрипки Ромчик у вишитій голубими нитками, дружина Наталка одягнула сорочку, якій вже більше ста років. Батьки Олега теж у вишитому… Юрій Павлович, коли одягнений у вишиванку, то, за його власним зізнанням, відчуває гідність за Україну:

– Я гордий, що ми не забуваємо традиції. Традиція полягає не тільки в тому, аби співати, а й щоб відповідно одягатися.

Батько не соромлячись каже, що це не він виховав сина у такому націоналістичному дусі, а мама Олега:

– Хоча мама й росіянка, проте вона зуміла виховати Олежка в такому націоналістичному українському дусі. Бачите, націоналізм у нас розуміється трохи неправильно, як щось агресивне. А насправді націоналізм означає просто любити свою країну, свої традиції.

Сам Олег був одягнений в білу сорочку. Каже, що зараз дуже модно одягати вишите біле по білому. Такі сорочки відносяться до аристократичного стилю і були поширені серед шляхетного козацтва.

– Олеже, що Ви хотіли сказати сьогоднішнім заходом?

– Гадаю, що сказати вже немає чого. Все вже сказано, тому що є ідеї, які лежать на поверхні... І ідея «Країни мрій» чи Парад вишиванок – ідеї суспільні. Я просто є каталізатором таких процесів і той факт, що не потрібно було насильно кликати, зганяти людей, як на радянські демонстрації, а вони самі прийшли. Це означає те, що потенційно люди хочуть і готові святкувати тиждень вишиванок, який зараз відбувається. Такі свята – це дуже важливо навіть для гармонії в серці і гармонії в психіці. За радянських часів у цей час нас офіційно виганяли на демонстрації, а неофіційно ми їхали в ліс смажити шашлики. А шашлики ж то не українська традиція. Те, що ми бачимо стільки людей біля Андріївської церкви – це не просто, Андріївська церква – це святе місце, звідки завжди починалися різні ходи в Києві та свята. І коли воно все правильно, як кажуть китайці, по фен-шую, то воно відбувається автоматично само по собі.

Народу Олег чекав набагато менше, ніж прийшло, а зібралося, без особливої реклами і розголосу, більше тисячі. Народний колектив «Писанка» зі Львова, який складається майже з самих маленьких діток, сам проявив ініціативу і приїхав до Києва. Прибули на Парад також студенти з Харкова, молоді мами з дітьми з Чернігівщини та з інших регіонів України.

– Хочу, аби Парад вишиванок став такою туристичною програмою, – каже Скрипка – заманухою, яка б приваблювала туристів з України та з-за кордону.

Народний гуляльник без упину роздавав автографи, спілкувався з усіма охочими, ставав з усіма до знимки...

Олег Тягнибок, голова партії «Свобода», теж прийшов на свято вишиванок. Були й такі, що і в нього просили автограф.

У самого Тягнибока вишиванок аж 25. Уже в два місяці мама йому вишила сорочку, і його наречена, аби вийти за нього заміж, мусила теж потрудитися над сорочиною для нього.

Парад під живу музику крокував Узвозом, люди зупинялися, аби відзняти на відео- і фотокамери український гламур і страшно тішилися, що вони вперше побачили разом стільки людей у вишитому.

Передбачалося, що вулицю Сагайдачного перекриють на час ходи, але Київміськадміністрація своєї обіцянки не виконала. Тож Скрипці зі своїм батьком довелося зайнятися самочинством – вони поставили машину посеред дороги. Олег обурювався:

– Нам сказали, що закриють вулицю Сагайдачного… Підписали позитивне рішення, але вулицю не закрили. Тож я зараз власноруч закриваю вулицю. Це означає, що у нас міської влади немає. Її треба нафіг міняти. Коли їде портфель якогось десятого міністра, то перекривають усе місто, а на наше національне свято не закрили навіть оцю маленьку вуличку на півгодини.

Проте це не вплинуло на настрій ні самого Олега, ні інших справжніх українців.

На Контрактовій площі усі бажаючі мали можливість побавитися гаївок і потанцювати. А хто не вмів, того вчили.

Натанцювавшись і наспівавшись, гості пригощалися українською стародавньою стравою - кулішем на молоці, на кус-кусі, з грибами білими і лисичками, а також м’ясом. Давали також квасолю, узвар, писанки та паски.

Уже кілька років політики говорять про якийсь розкол України, і всі політсили начебто борються за те, аби її об’єднати… Якщо це насправді так , то хочеться їм порадити, що тільки ось такими парадами й можна об’єднати народ. А не порожньою риторикою.

Ксеня Лесів

УНІАН в Google News