Наші винахідники допомагають рости китайському чаю та грибам

І досі чиновники відфутболюють їх, кажучи: якщо ви такі розумні, що ж ви не багаті, продайте свої винаходи і заробіть... На виставці винаходів презентували яблучне вино, нові українські  вітаміни і комбайн

Цю верству з повним правом можна назвати «первинним осередком» інноваційної політики. Їм все ще не щастить, інноваційна політика ще так і не стала державною політикою України. Утім, винахідники ніколи не були особливо балувані владою, мій дядько ще за радянських часів, колись заслуживши звання кращого винахідника країни, одержав премію в 10 карбованців. Винаходи мого свекра і нині використовуються на будівництві дач колишніх босів Дніпропетровській області. Йому, щоправда, щастить менше, його просто плескають по плечу і не виганяють на пенсію. Але загалом, ці люди, чия уява не перестає працювати в умовах безгрошів`я і чия працьовитість і ентузіазм примушують їх сидіти над мікросхемами, робити креслення, оббивати пороги високих відомств і іноді виводити своїх «дітей», свої винаходи, в широке виробництво, заслуговують найглибшої пошани. Сьогодні винахідники аж ніяк не рушійний клас виробництва, їм просто не дають такими стати. (І досі чиновники відфутболюють їх, кажучи: якщо ви такі розумні, що ж ви не багаті, продайте свої винаходи і заробіть). Але вони «золотий запас» нашої науки і виробництва. Давно помітила, що добрі науковці завжди вміють просто розповісти про предмет своїх досліджень. Тому на виставці винаходів, приуроченій до їх професійного свята, яка пройшла в Будинку вчителя, я дістала велике задоволення від того, як учені розповідали про свої винаходи.

- Що це у вас в баночках? – питаю біля стенду з написом «біостимулятори».

- Це вітаміни для рослин. Селекціонер іноді створює нову культуру, а ми допомагаємо їй вижити в нових умовах. Сьогодні ми відпрацювали технологію для тридцяти рослин, кукурудзи, соняшнику, лісових культур, зернових, зернобобових, винограду. Частина наших стимуляторів продається до Німеччини, частина препаратів продаватиметься до Китаю. Ми підписали протокол на постачання препаратів для мільйона гектарів посівів, частина продаватиметься у нас. У 2001 році я побував на виставці технологій в Пекіні, відтоді ми працюємо разом. Вони вклали більше двох мільйонів доларів у цю роботу, провели дослідження в сімох провінціях Китаю і показали можливість зібрати додатково 675 кілограм зерна з гектара, це 11-12 відсотків приросту. А також 17 відсотків додаткові на плантаціях з чаєм, 49,5% додатково при вирощуванні грибів, - каже Сергій Платонович Пономарьов. - Сьогодні на ста тисячах гектарів у Хмельницькій області ми теж запроваджуємо наші стимулятори.

Сергій Платонович, до речі, одержав минулого року золоту медаль європейського співтовариства, як кращий винахідник Національної Академії Наук України.

Біля одного стенду, на столі, побачила пляшки з-під шампанського з рідиною жовтуватого кольору.

- Це сидр, яблучне вино, - перехопив мій погляд хлопець, співробітник київського Інституту агроекології, - він виготовлявся в 50-60-х роках. Пам`ятайте, був такий мультик «Ну постривай!», там теж сидр був присутній. Наш інститут вирішив відновити його рецепт. Ми моніторимо яблучні насадження місцевих сортів яблук, з яких можна виготовляти сидр і вже, виходячи з цього, «добиратиметься» технологія виробництва для кожного виду яблучного вина. За кордоном цей напій дуже поширений. Нині робимо патент, а потім продамо якому-небудь заводові.

На наступному столі були розкладені десятки картинок різноманітних тракторів, збиральних машин, біля яких стовпчиком стояли найменування десятка патентів.

Це були розробки Національного наукового центру «Інституту механізації і електрифікації сільського господарства». Оскільки для мене всі сільгоспмашини схожі, я попросила розповісти про них заступника директора з науки Валерія Адамчука.

- Поле - як людина, - розповідає Валерій Васильович. - До нього потрібний індивідуальний підхід, а щоб підтримувати його родючість, потрібно вносити азотні, фосфатні і калійні добрива у відповідних пропорціях. Така машина дозволяє вносити три види добрив дозами. Її застосування дає більше 80 тисяч гривень економії за рік. Ще у нас є машина для внесення добрив, вона захищена більш, ніж десятком патентів. Особливість її в тому, що до неї розроблені такі оригінальні робочі органи, які дають змогу збільшити площі захоплення у півтора рази більше, чим зарубіжні аналоги. Вона виготовляється на заводі «Ковельсільмаш» і активно використовується нашими сільгоспвиробниками. Українські селяни користуються тільки вітчизняними грунтообробними машинами. Нині ми працюємо над проблемами біопалива.

На наступному столі лежали пігулки Інституту фармакології і токсикології.

- Тут представлені тільки ті розробки, які вже проводяться нашими фармзаводами. Це вітаміни – від стресу, а це - від анемії, - розповідає провідний науковий співробітник інституту Світлана Покровська. - Оцей препарат теж дуже цікавий, нестероїдний, протизапальний, він застосовується при простудних, запальних, вірусних. Загалом усі наші новинки не поступаються якістю та біологічною активністю імпортним аналогам, і при цьому вони втричі дешевше.

Нечемно в день народження питати людину про зарплату, і все-таки я цікавилася у наших винахідників про гроші, які вони заробляють. У відповідь я чула, що винаходи, запущені у виробництво, стають рентабельними, і це дає хоч і не шалені гроші, але достатні, щоб стимулювати вчених.

На виставці було представлено безліч цікавих іграшок, літаків, машин, міні-тирів технічно обдарованих школярів. Можливо, коли ця молодь підросте, її технічні задумки та мрії перетворяться на щось дуже відчутне, наприклад, в справжній народний автомобіль, їхні іграшки поповнять диснейленди, а літаки складуть конкуренцію боїнгам.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News