Начальник управління охорони здоров’я Житомирської ОДА: "До Дня Незалежності України у Житомирській обласній лікарні запрацює інфарктний центр"

Начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Микола Суслик, який почав працювати на цій посаді з 25 травня, в інтерв’ю кореспонденту УНІАН розповів, як в області планують впроваджувати ультрасучасні технології і вдосконалювати надання допомоги пацієнтам із захворюваннями серця.

Ви - людина не нова у медичній галузі і маєте власне бачення того, що можна у ній зробити, щоб якось покращити стан справ?

Скажу вам чесно і відверто,і пацієнти у нас незадоволені тим рівнем медичної допомоги, який є, і медичніпрацівники вплані того, як їм платять за роботу, яку вони виконують. Ви бачили ситуацію, яка у місті у насіз заробітною платою. Тому сьогодні більше, можна сказати, що на ентузіазмі, на бажанні людей, тримається галузь охорони здоров'я: на тих менеджерах і керівниках, які є у нас в галузі і на тій структурі, яка склалася роками. Тому що ви розумієте, що це - не один рік формувалося, не два. Матеріальна база наших лікувальних закладів формувалася роками і сьогодні вона, незважаючи на те, щобагато що в нас є, багато ще потрібно зробити. Дуже добре, що влада це розуміє, іде назустріч, медицинівиділяються додаткові кошти з обласного бюджету, за рахунок яких закриваються найболючіші питання.

У медицині на Житомирщині вже використовують ультрасучасні технології?

Так,сьогодні нові технологіїдозволяють надати людині допомогу так, що вона не за старими мірками лежить обов'язково у лікарні після операції, наприклад, десять - дванадцять днів, займає ліжко, використовує ресурс матеріальний і людський, і професійний, а два - три дні, і все, і реабілітується, і нетільки ми допомагаємо пацієнту, а ми повертаємо у суспільство абсолютно працездатну людину. Не інваліда, і суспільство не виплачує грошей для того, щоб його підтримувати, а, навпаки, людина стає і надалі працездатною і вона, заробляючи для себе, заробляє ідля суспільства. Тому сьогодні однозначно,треба працювати над тим, щоб в першу чергу, була покращена матеріально-технічна база всіх лікувальних закладів.

Далеко не кожна людина може дозволити собі лікування у столиці. Чи розуміють це в області?

Безперечно. Багато наших пацієнтів не мають можливості виїхати і отримати лікування на рівні держави, тобто, у наших державних центрах спеціалізованої допомоги.

Безперечно. Багато наших пацієнтів не мають можливості виїхати і отримати лікування на рівні держави, тобто, у наших державних центрах спеціалізованої допомоги. І тому ми повинні в області формувати свої інститути, свої заклади надання медичної допомоги третього рівня такі, щоб абсолютно всісфери і напрямки медичної допомоги ми могли надавати на рівні області. Розумію, де є технології, які потребують мільйонних вкладень, а пацієнтів мало(є у нас такі пацієнти, які, наприклад, потребують пересадки серця, пересадки комплексу органів - скажімо, легень і серця). Ясна річ, що ми такі операції, такі напрямки надання допомоги планувати не будемо, тому що, по- перше, це- нераціональне використання бюджетних коштів, а по-друге - ще немає підготовлених спеціалістів. Така допомога повинна надаватися на рівні держави. За переліком тієї спеціалізованої допомоги, яка повинна надаватись у регіонах, ми намагаємося підтягнутися до рівні держави.

Здається, не так давно в області почали робити операції на серці...

Так, зміцнення матеріально-технічної бази нашої Житомирської обласної клінічної лікарні імені Гербачевського дозволило на сьогоднішній день хворих оперувати малоінвазивними методами і не відправляти їх до Києвав Інститут серця, у Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова. Алевсе це - завдяки співпраці і нормального розуміння місцевої владина рівні облдержадміністрації і облрадиі керівників лікувально-профілактичних закладів. Встановилив обласній лікарні МТР (магнітно-резонансний томограф – УНІАН), тепер ми вже не відправляємо людей, щоб вони десь в іншому місці провели обстеження. Так, у нас є проблеми, тому що, незважаючи на те, що МРТ працює 24 години на добуі сім днів на тиждень, у нас все одно ще черги навіть є на січень наступного року. Але я думаю, що потихеньку справимось, врегулюємо, сьогодні вже є відпрацьований механізмзаписуі черги ці будуть зменшуватися. Це - ті хворі, які можуть почекати. А тим пацієнтам, яким треба невідкладно провести обстеження, воно проводитьсяу ту ж годину, коли потрібно і якщо ми вже провели більше семи тисячам хворих обстежень, то ці сім тисяч не шукали коштів, а безкоштовно прийшли і на бюджетному обладнанні обстежились. Ми встановили в обласній лікарні новий комп'ютерний томограф, також ми відремонтували ангіограф, таким чином, ми «зав'язали» абсолютно всі нові технології, які повинні бути на третинному рівні для того, щоб пацієнт, який звернувся заякоюсь невідкладною допомогою у лікарню,буде обстежений тут же - чи це ніч, чи ранок, чи день. І найголовніше, ми не запитуємо у пацієнта, чи є у нього кошти, чи немає. Ми пацієнту допомагаємо, робимо обстеження.

Окрім цього, запустившив дію ангіограф, ми повернули можливість надання допомоги хворим з гострим коронарним синдромом- це початок інфаркту практично, який можна попередити і у пацієнта не наступить інфаркт міокарду, і через тиждень після лікування - 10 днів людина абсолютно, можна сказати, здорова — вона не лежить місяць у лікарні, місяць не реабілітується, не оформляється потім для отримання групи інвалідності. Відремонтувавши ангіограф і закупивши за кошти обласного бюджету необхідні матеріали, які коштують недешево – і 10 тис. грн, і 15 , і 20 – і не кожен з наших пацієнтів може собі дозволити поїхати в Київ і їх закупити. То за обласною програмою надання спеціалізованої допомоги,яка затверджена нашою Житомирською обласною радою, ми таким пацієнтам надаємо допомогу.

Чи дійсно у серпні у Житомирській обласній лікарні планують відкрити інфарктний центр?

Так, вже зараз у цій лікарні проводиться ремонт, з обласного бюджету виділено більше 1,5 млн грн, додатково на цю сесію (сесію Житомирської обласної ради, яка запланована на 27 липня – УНІАН) ми ще попросимо кошти, також вже 6,2 млн грн виділено на обладнання. На рівні керівництва держави ми просимо виділення цій лікарні другого ангіографа і плануємо для цих хворих з гострим коронарним синдромом надавати допомогу цілодобово сім днів на тиждень. Тобто, хворі, що мають клініку початку інфаркту міокарду, будуть госпіталізовуватися у лікарню, у цей центр, який до Дня Незалежності, я думаю, згідно планів, має бути відкритий і почати працювати. Хоча допомога надається і на сьогоднішній день, однак вона буде надаватися більш кваліфіковано, у більш кращих умовах, з відповідним персоналом, з фахівцями, які вже підготовлені. У нас багато фахівців є, які працювали і стажуються і наразі в Інституті серця, мають тісний зв'язок з спеціалістами і якщо потрібно, спеціалісти з Інституту серця надають тут у нас практичну допомогу і беруть участь в оперативних втручаннях, які у нас проводяться на базі нашого кардіохірургічного відділення Житомирської обласної лікарні.

Воно нас у березні 2015 року тільки відкрилося, а зараз працює на повну потужність. На жаль, на сьогоднішній день не працює державна програма і ми не отримали по державній програмі розхідних матеріалів для лікування і оперативних втручань пацієнтів з кардіохірургічною патологією, але будемо знову просити і просили на сесії Житомирської обласної ради про виділення коштів, щоб ці матеріали були (маються на увазі клапани для операцій на серці та інше, щоб надавати пацієнтам допомогу, якщо вони потребують оперативного втручання).

70% оперативних втручань у нас проводиться на зупиненому серці, працює апарат штучного кровообігу, а серце потім «запускається».

70% оперативних втручань у нас проводиться на зупиненому серці, працює апарат штучного кровообігу, а серце потім «запускається». Адже у людини серце ніколи не відпочиває, а у пацієнтів, яких оперують на серці, це - єдина можливість, коли серце може відпочити.

Але окрім матеріально-технічної бази потрібно мати ще і професіоналів, чи є вони в області?

Так, ми почали з матеріально-технічної бази наших закладів, але ж не можна не говорити і про кадри. Сьогодні не може лікар дбати як слід про того пацієнта, який йому незнайомий. Сама людина в першу чергу повинна дбати про своє здоров'я, тому що охорона здоров'я — це не тільки надання медичної допомоги, це 10-15% — і рівеньнашого життя, наш соціум, наше відношення до життя,це - і соціальні аспекти, коли людина піддається тим чи іншим проблемам. Тому що спочатку стрес, потім – гіпертонія, потім — інфаркт або інсульт. А від лікаря залежить, щоб його професійний рівень був достатнім і самлікар повинен відповідати за свій професійний рівень. Є у насна рівні областіу лікувальних закладах менеджери, які дійсно організовують роботу: залучаються інвестиції, є і спонсори, є і допомога гуманітарна, і благодійна, і вже спільними зусиллямими всі стараємося, щоб нашілікувальні заклади були, так би мовити, «на рівні».

Зрозуміло. Сьогодні багато говорять про госпітальні округи, розкажіть будь-ласка я відбувається цей процес в області.

Урядовим рішенняму нас в областівже створено 4 госпітальні округи. Вони створені, але на сьогоднішній день ще не працюють, бо це - процес не одного місяця і навіть - неодного року. Це - десь приблизно, процес чотирьох - п'яти років, щоб госпітальні округи дійсно запрацювали. Сьогодні якраз йде процес формування госпітальних рад. На наступній сесії кожної окремої територіальної громади (де район, то район залишився, де окрема територіальна громада, є відповідні квоти) сесії виділятимуть представників своїх у госпітальні ради. Тому що, по суті, саме госпітальні ради і будуть керувати госпітальним округом.

У нас багато фахівців є, які працювали і стажуються і наразі в Інституті серця \ УНІАН

А наскільки успішно працює вобласті програма «Доступні ліки»?

- Ця програма запрацювала. За виділені державною кошти, і наші громадяни мають можливість безкоштовно їх отримати і проводити профілактику важких ускладнень при серцевих захворюваннях, бронхіальній астмі та цукровому діабеті.

Зоя Юхимчук

УНІАН в Google News