Чому депутати захищають блат у вузах?

Комуністи ніби-то бояться, що діти начхають на інші предмети... Регіонали побачили в тестах фашистську ідеологію... Литвину ближча стара екзаменаційна система...

“Щось депутати мутять... Поясніть мені, хто зрозумів, тестування відмінили?” – просить майбутній абітурієнт на форумі сайту Українського центру оцінювання якості освіти. У той день Верховна рада завалила законопроект щодо зовнішнього незалежного оцінювання. 

Пояснюємо: не відмінили. Зовнішнє незалежне оцінювання буде, більше того, сертифікат стане єдиною "перепусткою" у приймальні комісії вишів.

А щодо позиції депутатів, то напрошується одне пояснення: слуги народу, очевидно, не побажали на законодавчому рівні прирівняти своїх чад (не має значення - дітей, онуків, родичів у третьому коліні) до дітей простих смертних. 

 "Його (законопроект - авт.)не прийняли не з питань власне освітянських, а можливо з інших... – каже міністр освіти. - Я не буду цього коментувати..". 

У тому, що законопроект не пройшов, голова комітету ВР з питань науки і освіти бютівець Володимир Полохало всю відповідальність покладає на регіоналів:

"У Партії регіонів, можливо, накопичилась кількість дітей і онуків, які б хотіли просто вступити до ВНЗ без процедури тестування. Але я не хотів би так думати. Хотілося б вірити, що діти і онуки кваліфікованих депутатів достатньо успішно вчаться в школах і спроможні пройти зовнішнє оцінювання".

"Я не бачу раціональних пояснень, чому не вистачило декілька голосів. Невигідно тим, хто хоче дискредитувати саму ідею зовнішнього незалежного оцінювання, - ділиться Полохало з УНІАН.  Близько 70-80% батьків за опитуванням громадської думки хотіли б саме такий спосіб вступу до ВНЗ. Сьогодні дуже важливо модернізувати нашу систему вищої освіти, зменшити масштаби корупції".

Згідно позиції регіоналів, яку представив Вадим Колесніченко, “зовнішнє тестування, так зване незалежне, безумовно звужує рівень освіти і освіченості  випускників наших шкіл”. Питання в тестах він назвав абсурдними (причому без жодної аргументації), додавши, що “дітям нав’язуються нацистська ідеологія, фашистська ідеологія, спотворюється наша історія, нагнітаються русофобські настрої”.

Нардеп Мартинюк позицію своїх товаришів-комуністів пояснює тим, що, мовляв, тестування знизить загальноосвітній рівень учнів:  "Кожен школяр, починаючи десь із 5 класу, буде вже думати про ті екзамени, про ті тести, які йому потрібно буде написати і він...начхав на інші предмети, він буде вивчати тільки ці предмети".

Якщо непідтримка освітньої реформи комуністами і регіоналами була прогнозована, то цілком дивною і двозначною (хоча і не вперше) виявилася позиція Блоку Литвина. Олег Зарубінський, виступавши з трибуни ВР, зазначив, що “наявність зовнішнього тестування без законодавчої регламентації - це є дійсно серйозна проблема”. Здалося, що виступ Зарубінського був на користь ЗНО. Але голосування довело протилежне. За прийняття законопроекту за основу проголосувало 222 депутати – нунсівці, бютівці і регіонал Чорновіл. Блок Литвина не голосував у повному складі. Чому не просто політик, а  університетський педагог, академік, професор, свого часу начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціалізованої освіти УССР, віце-президент НАНУ Володимир Литвин не бажає реформування української освіти? (У другому голосуванні щодо повернення до розгляду до законопроекту Литвин, правда, додав свій голос, але це вже не мало ніякого сенсу).

Литвин, виявляється, думає, що  Україна рано чи пізно повернеться до старої екзаменаційної системи оцінювання знань. “Увесь світ починає відходити від тестування, а ми його тільки вводимо”, - зазначив він. Навіть з твердженням про те, що ЗНО є кроком на шляху в боротьбі з хабарництвом і корупцією в системі освіти, Литвин не погодився і зробив гучну заяву, що “корупцію побороти неможливо і її можна тільки очолити”.

Міністр освіти ж вважає, що існуючої нормативно-правової бази достатньо для того, щоб проводити зовнішнє незалежне оцінювання: "В Законі “Про вищу освіту” чітко визначено, що умови вступу до ВНЗ формулює Міністерство освіти, і не написано, чи це усний іспит, чи письмовий чи тестування. Це є компетенція МОН".

А директор Українського центру оцінювання якості освіти запросив до громадського спостереження під час тестувань представників будь-яких політичних партій разом з представниками батьківських комітетів, вишів, ЗМІ.

"Ми не соромимося присутності будь-якої кількості громадських спостерігачів. Ми не маємо на меті щось заховати, - запевнив Ігор Лікарчук. 

Незважаючи на першу поразку, політики-прихильники ЗНО вже зареєстрували новий проект про ЗНО. За словами Полохала, новий документ “суттєво відрізняється від кабмінівсього, хоча на ту ж тему”. Ним, зокрема, передбачено встановлення відповідальності за порушення порядку проведення тестування.

Ми звернулися до відомого українського соціолога, заступника директора Інституту соціології Євгена Головахи з питаннями: про що свідчить неприйняття українськими політиками закону про ЗНО і чи готове в принципі наше суспільство до такої освітньої реформи?

- Це дуже поганий сигнал. Це свідчить про їх загальний рівень. Про їхні пріоритети і прагнення зберігати систему тотальної корупції в країні. ЗНО - це шанс для здібних людей прорватися крізь систему різного роду блату, адміністративного і грошового тиску на приймальні комісії. Я розумію, що повністю обійти це поки неможливо. Але тестування – це все таки шанс для талановитих дітей, незалежно від того чи є в нього ці важелі впливу чи нема.

Мене дивує позиція Литвина. Він у першу чергу повинен розуміти, що це шанс і перспектива для талановитих людей. Для науки це було б дуже важливо. Я не знаю, чим він керувався.

Я вважаю, що ЗНО - дуже правильний крок на шляху удосконалення нашої системи освіти.

З корупцією борються саме такими кроками: відкритістю, створенням рівних умов, а не міліцейськими заходами.

Анна Ященко

УНІАН в Google News