Вінський: головна відповідь кризі - запуск інвестиційних проектів
Вінський: головна відповідь кризі - запуск інвестиційних проектів

Вінський: головна відповідь кризі - запуск інвестиційних проектів

15:57, 01.04.2009
12 хв.

Потрібно продати акції «Аеросвіту», «Міжнародних авіаліній України», «Львівських авіаліній»... Інтерв`ю міністра транспорту і зв`язку України

УНІАН звернувся за інтерв`ю до міністра транспорту і зв`язку України Йосипа Вінського

Йосипе Вікентійовичу, у зв`язку з чим Ви ініціювали звільнення першого заступника міністра Василя Шевченка? Прокоментуєте його заяву про те, що звільнення пов`язане з неголосуванням фракції НУ-НС за закон про морські порти.

Відео дня

Це звичайна ротація, направлена на те, щоб системніше працювало міністерство. Чиновник може мати свою точку зору, але повинні виконуватися рішення міністра та уряду.

Наскільки важливий для міністерства цей закон?

Йосип Вінський Він реформує систему державного управління на морі. Це абсолютно ринковий підхід, що дозволяє створити новий механізм управління портами, і що дає можливість приватному сектору на чесних, прозорих, інвестиційних умовах працювати, чого не було до цього. Це моя позиція, вона відображена і в Концепції розвитку морських портів, і в логіці реорганізації і створення морської державної адміністрації, і в тому законі, який сьогодні знаходиться у Верховній Раді. Це комплексне реформування морської галузі, що дає поштовх для її розвитку. Ця позиція пройшла всі інстанції, у тому числі підтримана рішенням РНБОУ.

На виході ряд фінансових планів щодо крупних підприємств галузі. Наскільки криза вплинула на їх розробку, які статті корегувалися, можливо, мінялися акценти?

Ми радикальним чином акценти не міняли. Всі фінплани наших підприємств направлені на розвиток в рамках макропоказників, затверджених  урядом. Тобто, практично всі плани йдуть з плюсом по доходах по відношенню до минулого року, в них відображені і ключові проблеми. Це - заробітна плата, питання, пов`язані з податками до бюджету, з розвитком. Всі ключові моменти в них передбачені коректним способом.

Наскільки галузь може постраждати через кризу в плані зниження інвестицій, і що робиться для того, щоб цього уникнути?

Ми страждатимемо не від зменшення інвестицій. Я думаю, що цього не відбудеться. Ми страждатимемо, на жаль, від того, що знижується кількість вантажів, які нам потрібно перевозити, і кількість пасажирів, охочих їздити. Тому що підприємства Мінтрансу, на відміну від інших міністерств, заробляють гроші шляхом надання послуг. На жаль, кількість вантажів зменшилася. Природно, що чим менше вантажу, тим менше об`єм роботи і дохід. Кількість пасажирів, що користуються нашими послугами, за 1-й квартал також знизилась на 10%. І це те, що нам зменшує ресурси. Але за підсумками 1-го кварталу по доходах ми справилися із завданням, і вони не менші, ніж за попередній рік, а платежі до бюджету наші підприємства перевиконали на 37%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Озвучте, будь ласка, останні оперативні фінансово-економічні дані за підсумками діяльності транспортних галузей.

-

По відношенню до січня цього року, коли був великий спад, є позитивна динаміка – зростання на 27%. Перевезення вантажів залізницями в березні склало 32 млн.тонн, що на 23,7% більше, ніж у січні 2009 р. З`явилася позитивна динаміка в березні,  у порівнянні з початком року, й на інших видах транспорту. Зокрема, перевезення вантажів авіатранспортом в березні виросло на 44,7%, в порівнянні з січнем п.р., автомобільним – на 37,5%, морським і річковим – на 4,5%. Переробка вантажів в морських портах в березні виросла, в порівнянні з січнем, на 12% - до 8,972 млн.тонн. Водночас, якщо порівнювати з березнем минулого року, то перевалювання в портах знизилося на 18%.

По перевезенню пасажирів також намічається позитивна динаміка, в порівнянні з січнем 2009 р., перевезення збільшились на 4,3% - до 389 млн. осіб в березні. Проте, якщо порівнювати з березнем 2008 р., то перевезення пасажирів дещо знизилося.

При цьому ми значно збільшили відрахування до держбюджету. У березні 2009 р. державні підприємства Мінтрансзв”язку перерахували 680,1 млн.грн., що в 1,9 рази більше, ніж в березні минулого року. За перший квартал зростання відрахувань до держбюджету склало 37%, в порівнянні з січнем-березнем 2008 р., і досяго 1 млрд. 618,8 млн.грн.

І все-таки, який обсяг інвестицій цього року планує залучити міністерство?

Я не ставив би так питання. Тому що, на жаль, світова криза негативно впливає на настрій інвесторів. Це велика проблема, тому я б не став загадувати. Єдине, що можу сказати, ми ведемо предметну розмову, маємо пакет більше 200 інвестиційних пропозицій на загальну суму близько  80 млрд грн. Я думаю, буде ще більша цифра звучати. Але це інвестиції не одного року, це - програма кількох років. Все це реалізовуватиметься залежно від того, чи знайдеться ресурс у потенційного інвестора. На мою думку, ми, безумовно, повинні мінімізувати бюджетні вкладення, окрім автомобільних доріг, оскільки там іншого, окрім державного, механізму фінансування немає. Але одним з методів боротьби з кризою є залучення інвесторів і будівництво інфраструктури, адже це дає можливість запустити виробничий процес. Тому головною відповіддю кризі повинен бути запуск інвестпроектів.

Ви раніше відзначали, що Мінтранс підготував новий список підприємств для приватизації. Про які підприємства йде мова?

Ми вважаємо, що необхідно виставити на приватизацію "Чорноморське морське пароплавство", «Українське Дунайське пароплавство», «Черазморпуть». Вважаємо, що потрібно продати акції «Аеросвіту», «Міжнародних авіаліній України», «Львівських авіаліній». Тобто, ті підприємства, які не мають  стратегічного значення, на сьогодні не є стратегічними, їх потрібно передавати до приватних рук. Це - пропозиція на цей рік, ми відповідні звернення передали до Фонду держмайна та Кабміну, вони на розгляді у Верховній Раді, яка повинна вилучити такі підприємства із списку підприємств, що не підлягають приватизації.

Наскільки зараз конкурентоздатні ставки  українських морських портів в порівнянні із зарубіжними?

Я вважаю, що наші порти повинні працювати в конкурентному середовищі. Та ситуація, коли 7 років не мінялися тарифи, коли порти не могли звести кінці з кінцями і не розвивалися, це була необдумана, недалека політика. Ми провели відповідні тарифні зміни, які сьогодні в рамках коректності порівняно з тарифами, що діють у портах Чорноморського, Середземноморського і Балтійського басейнів. Моє тверде переконання -   тарифна політика в українських морських портах є абсолютно коректною.

З`явилася інформація про розмиви греблі на каналі Дунай-Чорне море. Прокоментуйте, будь ласка, реальний стан справ і розкажіть про подальші дії.

Йосип Вінський Ось фотографії, на яких знято з`єднання старої і нової дамб, це - свідчення роботи. Вони показують, що робота зроблена. На сьогодні проведена стиковка дамби. Фінансування веде «Дельта-Лоцман», і я не бачу проблем, підприємство має стійкі прибутки і здатне забезпечити роботу на першому етапі проекту. А ось по другому етапу необхідно ухвалювати рішення на рівні міжнародних організацій. Ми проводимо роботу на каналі в рамках першого етапу, подальше – робота МЗС та Мінекології.

На якому етапі впровадження єдиного електронного квитка на всі види транспорту?

До 15 квітня можно буде придбати такий квиток. Ми починаємо зі 150 відділень “Укрпошти”, потім щоденно будуть відкриватися нові відділення. Найпростіше було з авіакомпаніями, вони готові повністю, адаптовані до роботи. “Укрзалізниця” завершує процес зтиковки свого обладнання с обладнанням держпідприємства  (Розрахунковий центр Мінтранссзв”язку). Окрім того, білше 100 автовокзалів вже підписали договір, тобто теж бачать свою вигоду.

Чому було прийнято рішення перший літак Ан-148 віддати в експлуатацію “АероСвіту”?

Цей літак Ан-148 взяв в лізинг АНТК ім. Антонова, але він буде працювати на маршрутах під брендом “Аеросвіту”, тому що цей літак експериментальний. Потрібен певний час, щоб відпрацювати всі моменти, пов’язані з його експлуатацією: мають бути забезпечені надійна інженерна служба, нормальна технічна експлуатація та робота на нормальних лініях. Я вважаю, що в цьому варіанті ми це забезпечуємо.

Говорять про можливу відмову від виробництва Ан-148 на базі Воронезького зааводу. Чим це загрожує?

Ан-148 буде виготовлятися у нас, я гадаю, що у цьому питанні ми не будем орієнтуватися на Воронеж. Ми маєм усі можливості виготовляти літаки в Україні, це моя позиція. А наша лізингова компанія орієнтована саме на те, щоб ми робили замовлення на “Авіанті”.

Як ви розцінюєте оголошення про оренду аеропортового комплексу “Донецьк” та на якому етапі будівництво low-cost терміналу у «Борисполі»?

Я думаю, що це конкурс не по аеропорту, а термінальному комплексу, тому що аеродром ми будуємо за наші кошти. При цьому є домовленість, що після будівництва аеродром буде переданий в управління Мінтрансзв’язку. А що стосується термінального комплексу, то я тут не бачу проблеми. Головне, щоб була компанія, що має досвід, яка здатна забезпечити нормальний рівень роботи.

По "Борисполю" - визначений інвестор, є ресурси, завершується проектування робочого проекту, і ми приступаємо до роботи.

Як міністерство розцінює ініціативи щодо перегляду системи встановлення ставок в українських аеропортах?

Жодного бізнесмена не влаштовують чужі ставки. Він хоче мати прибуток, але не хоче, щоб прибуток мали інші. Я до цього ставлюсь дуже творчо – ми не догоджатимемо жодним, ні тим, ні тим. Ми виходитимемо на параметри тарифної політики, і взагалі параметри роботи, які є в авіації, такі, які існують в Європі. Наприклад, є регіональний аеропорту Німеччині і у нас - «Жуляни», що виконують подібні функції. У них політика ставок повинна бути однаковою. Правда, можемо зробити якусь невелику знижку - мінус 5%. Не хочу, щоб ми, створивши умови для авіакомпаній, знищили наші аеропорти. Тут є дві крайнощі, а ми повинні шукати баланс, який би дозволяв і нарощувати об`єми пасажироперевезень, і, з іншого боку, щоб аеропорт одержував на цьому відповідні доходи, тому що аеропорт - і безпека, і зручності для пасажирів, а це великі витрати, які потрібно робити. Тому ми шукатимемо баланс інтересів.

Можливі преференції для тих, хто перевозить велику кількість пасажирів?

Я прихильник такої моделі. Преференція – тільки після мільйона (перевезених пасажирів). Наприклад, до мільйона везеш за 1 грн., а все що більше – за 80 копійок. Я за такий підхід, за те, щоб стимулювати зростання. Ми вивчаємо цей варіант, більш того, я дав доручення Госавіаадміністрації. Ми залучаємо всі аеропорти, авіакомпанії, і в рамках цієї групи відпрацьовуватимемо механізм, який би дав баланс інтересів.

Йосипе Вікентійовичу, чи доцільно проводити на автодорогах так званий ямковий ремонт, який при експлуатації недовговічний?

Ідеально перейти на нормальну систему поточних ремонтів, але вона буде разів у 10 дорожчою ямкового ремонту. Йдеться про наявність ресурсу. Якби наші пропозиції по формуванню спеціального дорожнього фонду були підтримані, ми б мали нормальний ресурс, і перейшли б цього року на систему поточних ремонтів, забувши про ямкові. На жаль, цього не відбулося, і ресурсу немає для того, щоб зробити повністю поточний ремонт по всій території – а у нас 30% сьогодні «ямковості». Тому, через нестачу фінансування ми вимушені проводити і те, і інше: тобто, ми розширюємо об`єми поточних ремонтів, але, на жаль, поки що вимушені займатися і ямковим ремонтом.

На якому етапі вирішення проблем з автоперевізниками, які у лютому в рамках акції протесту стояли на Кільцевій?

Йосип Вінський Всі питання, що знаходяться в нашій компетенції, ми вирішили, документи передані у Верховну Раду, і далі від неї все залежить. Тобто, прямих «боргів» перед автомобілістами ні у міністерства, ні в уряду немає. Але сьогодні вранці (31 березня) ми підписали Генеральну угоду між міністерством, працедавцями-автомобілістами і профспілками. У ній ми передбачили чіткий механізм консультацій, співпраці, і не зупинятимемо цей процес, не залежно від того, бастує хтось чи ні. Наша позиція чітка: ми повинні слухати цей сектор і повинні всі питання вирішувати у поточному режимі. Відзначу, що за минулий рік ми ухвалили більше рішень у сфері автотранспорту, ніж за попередні 5 років.

Людмила Шевченко

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся