Рятуйтесь – 300% доходності! або Як відрізнити надійний банк від напівживого

Якщо хочеш зрозуміти, чого вартий банк,  зверни увагу,  як торгуються його облігації. Наприклад, проглянь Reuters, яке дає інформацію про купівлі-продаж єврооблігацій наших емітентів...

Сьогодні депозити в банку можна розмістити під 24-25, а то й під 28% річних в гривні. Майже свято банківської щедрості. Ще рік тому хто міг би подумати, що банки стануть такими щедрими та передбачливими! От що криза робить навіть із найконсервативнішими  структурами нашого фінансового ринку. Але для клієнтів це, погодьтесь, зовсім незле. За умови, що рівень інфляції,  напевне,  буде на рівні 20%,  тримати кошти на банківському депозиті стане куди вигідніше, аніж просто грошам  валятися «під подушкою».

Але чи можна довіряти банкам сьогодні? А ще конкретніше, якому саме банку довіряти і наскільки?

Звісно, добре було б реально подивитися, як реально працює кожен банк, що він має за душею.  Однак пересічний вкладник не завжди знає, як це зробити. І тут може допомогти одна невелика, але толкова підказка.

Якщо хочеш оцінити майно, дізнайся, по чому воно торгується на ринку. Для банків, ця аксіома має дещо інший вигляд: якщо хочеш зрозуміти, чого  вартий банк,  зверни увагу,  по чому торгуються його облігації. Наприклад, проглянь стрічку агентства Reuters, яке дає оперативну інформацію про ціни купівлі-продажу єврооблігацій наших емітентів на міжнародних ринках. Якщо, приміром, облігації продаються дешево, це пряме свідчення того, що банк нічого не вартний, окрім вивіски. Якщо ціну дають високу – відповідно. Ключовий показник тут - доходність облігацій: чим вища доходність пропонується за облігації, тим, очевидно, гірше справи в банку. Логіка тут проста – потенційний покупець прагне якнайменше ризикувати, отже, якщо він вважає банк ненадійним, а облігації, відповідно,  ризиковими, він резонно волітиме отримати за них якомога вищий дохід. 

Тепер поглянемо на облігації наших банків за стрічкою того ж Reuters станом на 9 квітня 2009 року. Далеко не всі наші банки взагалі випускали облігації, ще менше тих, хто наважився на випуск єврооблігацій. Тому можна прицінюватися лише до деяких банків, але й ця інформація вкрай цікава.

Різниця  в рівні доходності єврооблігацій вельми суттєва і засвідчує, наскільки по-різному той чи інший банк оцінюють інвестори, котрі мають реальні гроші. Приміром, доходність єврооблігацій Укрсиббанку тримається  на рівні 32-46% річних в валюті в залежності від терміну обігу на ринку. Єврооблігації Ексімбанка України купуються та продаються з доходністю 37-47% річних в доларах. Доходність єврооблігацій Укрсоцбанку та банку Форум - на рівні 40-47% . Для європейського ринку цифри прийнятні, з них можна зробити висновок, що цінні папери цих банків більше-менш цінуються за кордоном. (Приміром, вони відносно співставні з доходністю єврооблігацій, випущених Україною як державою - єврооблігації України продаються із знижкою (дисконтом), маючи ринкову доходність на рівні 30-35% річних в доларах США).

Йдемо далі.  Єврооблігації Альфа банк-Україна коштують вже дешевше, продають їх з відчутнішою  знижкою, доходність по ним тримається на рівні 120% річних в доларах. А от облігації банку «Надра» пропонуються вже зовсім з іншою доходністю - 364- річних в доларах, за ціною покупця. Сама ціна на ці облігації стоїть на рівні 10-15% від вартості їх номіналу. Напевне, й не дивно, банк в якому працює  тимчасова адміністрація, особливої довіри в інвесторів викликати не може.

Але й це “ще не вечір”. Єврооблігації VAB банку продаються з доходністю вже у 385% річних в доларах за ціною покупця. І хоча тимчасової адміністрації у VAB банку не має, він проводить активну рекламну компанію по залученню депозитів від населення, бачимо, що його цінні  папери, м’яко кажучи, не викликають ажіотажного попиту. Скоріше навпаки, зарубіжні інвесторі фактично задарма віддають ці облігації, щоб не мати з ними клопоту.

Звісно, іноземні інвесторі можуть і помилятися. Так само очевидно, що далеко не завжди за одним показником можна скласти повну картину про діяльність банку. Але певний сигнал можуть дати навіть одна-дві цифри. Тож, поза сумнівами, нашим громадянам, які звикли вірити в гарну рекламу та красиві обіцянки, варто звертати на це увагу.

Іван Сподарець

УНІАН в Google News