Чому «тримають» гривню і скільки насправді вже повинен коштувати долар

Якщо ціни в Україні ростуть швидше, ніж у США і ЄС, то гривня зобов`язана девальвувати. Інакше, імпорту буде все більше, а нашим товаровиробникам буде все складніше продавати продукцію за кордоном...

Досить цікаві оцінки озвучив недавно колишній в.о. міністра фінансів Ігор Уманський. «Слава Богу, що Нацбанк поки тримає курс. Він міг «зірватися» і почати зміцнювати гривню. Це була б колосальна помилка. Він наступив би на ті самі граблі, на які наступав не раз, - висловив свою думкупро валютно-курсову політику Уманський. - Сподіваюся, він не дасть гривні піти набагато нижче восьми, адже спекулятивний капітал рано чи пізно піде. Восени або на початку 2011 року, але піде».

Таким чином, екс-глава Мінфіну виступає проти ревальвації гривні, до чого зараз є передумови на валютному ринку, і одночасно критикує Нацбанк за попередні випадки посилення гривні до долара. Очевидно, мається на увазі миттєва ревальвація, проведена НБУ в квітні 2005 року (з 5,3 грн./дол. до 5,05 грн./дол.), і весінньо-літнє зміцнення гривні в 2008 році (з 5,05 грн./дол. до приблизно 4,7 грн./дол.).

Щодо небажання нинішньої влади зміцнювати національну валюту пан Уманський, схоже, вгадав. За інформацією від заступника міністра фінансів Тетяни Єфіменко, уряд планує на 2010 рік середньорічний курс на рівні 8,3 грн./дол. Отже, з урахуванням того, що зараз курс нижче 8 грн./долл., до кінця року курс має бути близько 8,7 грн./дол. Звичайно, коли почнеться падіння гривні, пролунають докори на адресу уряду Януковича-Азарова, що він, мов, девальвує національну валюту на догоду експортерам. Проте насправді - з економічної точки зору - гривні належало б бути навіть ще слабкішою, ніж вищенаведені значення курсів (середньорічного і на кінець року). При цьому можна приблизно порахувати, яким має бути цей курс на сьогодні, на кінець року і у віддаленіші періоди.

Але перш, ніж зробити такі розрахунки, пропонуємо трохи поміркувати і уявити собі для простоти наступну ситуацію! Припустімо, в світі є тільки дві країни – Україна і ще якась держава. Україна продає цій державі, припустімо, продукти харчування, а на виручену від експорту валюту купує за кордоном, нехай, одяг і побутову техніку.

Припустімо також, що в якомусь році валютний курс був рівний 1 – одна гривня коштувала одну грошову одиницю тієї країни. Проте через рік всі наші споживчі товари подорожчали на 10% (річна інфляція – 10%), а всі зарубіжні товари підвищилися в ціні в їх валюті всього на 2%, при цьому валютний курс залишився тим самим. Що відбудеться в такій ситуації?

Певна річ, жителям другої держави стане невигідно купувати українські продукти, що подорожчали на 10%, і вони охочіше купуватимуть продукти харчування власного виробництва, які подорожчали всього на 2%. В той же час, імпортні одяг і побутова техніка стануть значно дешевшими, ніж аналогічні товари українського виробництва, і українці, ясна річ, ще більше віддаватимуть їм перевагу. Отже, український експорт повинен скоротитися, а імпорт, навпаки, зрости. При цьому валюти від експорту буде не вистачати на збільшені потреби імпортерів.

А щоб не було ніякого перекосу в зовнішній торгівлі і на валютному ринку, потрібно всього лише ослабити гривню, зробивши курс 1,08 грн. за 1 грошову одиницю сусідньої держави.

Звичайно, в реальності все складніше. Торгує Україна з багатьма державами, а окрім споживчих товарів експортуються-імпортуются також неспоживчі товари і сировина – нафта, метали, зерно, промислове устаткування і т.д. Проте економічний принцип все одно повинен працювати: якщо ціни в Україні ростуть швидше, ніж у США і ЄС, то гривня зобов`язана девальвувати до долара і євро. Інакше, імпортні товари все сильніше заповнять полиці українських магазинів, а вітчизняним товаровиробникам буде все складніше продавати свою продукцію за кордоном.

Розумним же або оптимальним для України є валютний курс, при якому об`єм експорту товарів у грошовому еквіваленті рівний або, ще краще, трохи перевищує об`єм імпорту товарів. Є ще експорт та імпорт послуг, але для України левова частка експорту послуг складає транспортування російського газу своєю територією до Європи. Крім того, експорт послуг у грошовому еквіваленті набагато менше товарного експорту, тому експортом послуг при розрахунку можна нехтувати.

Тепер подивимося, коли востаннє в Україні було позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами! Виявляється, в 2004 році – плюс 3,7 млрд. дол. Вже в 2005 році сальдо стало негативним – мінус 1,9 млрд. дол.

Потім негативне сальдо торгівлі товарами збільшувалося з року на рік, оскільки інфляція в Україні щорічно перевищувала 10%, а в США і країнах ЄС вона складала зазвичай не більше 2-3% на рік. У 2006 році негативне сальдо торгівлі товарами склало 6,7 млрд. дол., в 2007 році – 11,4 млрд. дол., в 2008 році – 18,6 млрд. дол. Такий процес продовжувався б і далі, але в кінці 2008 року, як відомо, гривня істотно девальвувала. Тому в 2009 році негативне сальдо торгівлі товарами скоротилося до 5,7 млрд. дол.

На 2010 рік уряд планує мінусове сальдо торгівлі товарами і послугами у розмірі 1,9 млрд. дол. – така цифра закладена в законопроекті про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, проголосованому в першому читанні минулого тижня. Тобто, уряд не чекає вийти в плюс навіть при девальвації до 8,7 грн./ дол. до кінця року.

Отже, курс долара має бути ще вищим, і зараз ми пропонуємо кілька варіантів розрахунку конкретних показників економічно розумного курсу гривні до долара!

Отже, останній рік, коли сальдо торгівлі було плюсовим – 2004-ий! Валютний курс тоді був близько 5,3 грн./дол. Інфляція в Україні склала: у 2005 році – 10,3%, в 2006 – 11,6%, в 2007 – 16,6%, в 2008 – 22,3%, в 2009 – 12,3%, у перші три місяці 2010 року – 4,7%. Всього з 1 січня 2005 року по 1 квітня 2010 року споживчі ціни виросли в 2,1 раза.

У США ж за цей самий період інфляція склала тільки 14,4% (ціни підвищилися в 1,144 раза). Отже, при дотриманні паритету купівельної спроможності американського долара і гривні на 1 січня 2005 року, валютний курс на 1 березня 2010 року повинен дорівнювати 9,5 грн./дол. А якщо припустити, що інфляція в нинішньому році складе 13,1% (показник зі згаданого законопроекту про Державну програму.), то на 31 грудня цього року курс мав би складати 10,3 грн./дол.

При інфляції в Україні в 2011 році на рівні 10% курс до кінця року повинен піднятися до 11,1 грн./дол., при такій самій інфляції в 2012 році курсу належить підвищитися до кінця року до відмітки 12,0 грн./дол. і так далі. Інфляції ж у нас призначено довгі роки бути високою, оскільки потрібно значними темпами підвищувати доходи населення, щоб скоротити розрив між рівнями добробуту українців і громадян Західної Європи, а також американців.

Другий варіант полягає в тому, що у якості точки відліку узяти не 2004 рік, а 2003-ий. Цей варіант, можливо, справедливіший, оскільки в 2003 році величина позитивного сальдо в Україні була дуже невеликою (всього 0,1 млрд. дол.), а зросла вона в 2004 році виключно завдяки різкому зростанню світових цін на сталь. Якби металургійний експорт в 2004 році залишився на рівні 2003 року, то сальдо торгівлі товарами було б у 2004 році не плюс 3,7 млрд. дол., а мінус 0,6 млрд. дол.

Для даного випадку потрібно врахувати при розрахунку, що інфляція в Україні за 2004 рік дорівнювала 12,3%, а в США – 3,0%. При дотриманні паритету купівельної спроможності двох валют на кінець 2003 року, курс на 1 квітня цього року мав би складати 10,4 грн./дол., а на кінець року – 11,2 грн./дол.

Звичайно, якщо уряд піде в майбутньому на значну девальвацію гривні, то, відповідно, подорожчають імпортні товари і ще погіршаться справи у тих, на кому “висять” кредити в іноземній валюті. Однак усій економіці держави, а значить і всьому населенню, буде набагато краще, якщо валютний курс стане розумним – переваги отримає вітчизняний виробник, виникне багато нових робочих місць, виростуть надходження в бюджет і соціальні фонди, і т.д.

Крім того, якщо тримати курс незмінним (як останнім часом) або девальвувати гривню «скромно» (як планують на цей рік), то пізніше економічні закони все одно візьмуть своє, і гривня обов`язково впаде. Але у такому разі знову відбудеться різкий обвал – як, наприклад, у 1998 і 2008 роках.

Юрій Глухов

УНІАН в Google News