Чи можливий реверс української ГТС?

Якщо Росія погрожує звести транзит свого газу через територію України до нуля, то Україна навряд чи має чекати, коли це відбудеться (хоча ми розуміємо, що реально цього не відбудеться)... Думки експертів

Українапланує перевести ГТС у реверсний режимі імпортувати газ по трубопроводах не тільки з Росії, але і з Євросоюзу. Наскільки реалістичним є втілення цієї ідеї в життя і як це вплине на позиції України в газових переговорах з Росією, ми запитали в експертів.

Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-club»

ВРЕШТІ-РЕШТ УКРАЇНА МОЖЕ РЕАЛЬНО ВИРІШИТИ ПИТАННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ

 

Ми повинні бути готові до роботи в реверсному варіанті.

Росія озвучила свою стратегію, що за будь-яких сценаріїв українська ГТС не буде 100% завантажена.

У зв`язку з тим, що основні газотранспортні коридори, які проходять через територію України, багатониткові, тобто багатотрубні, думаю, Україна має можливість, не зменшуючи обсягу транзиту і постачання російського газу, частково використати вільні потужності для створення технічної можливості отримання газу з інших ринків.

Сьогодні ЄС розвиває свою інфраструктуру, будує термінали зрідженого газу. ЄС зв`язав свої ГТС між країнами в єдину систему. І Україна, долучившись до цієї об`єднаної європейської системи, могла б отримати газ із спотового ринку (спотовий ринок - ринок готівкових угод — Авт.). Там ціна буває і вдвічі нижча, ніж сьогоднішня ціна на російський газ.

Купувати російський газ у ЄС сьогодні дешевше навіть за умови постачання його в реверсному варіанті, ніж купувати у Росії. Адже сьогодні ціна на російський газ для України по контрактах 2009 року - аномально висока .   

Те, що в реверсному режимі ГТС працює, всі уже переконалися у 2009 році, коли Росія припинила постачання і в аварійному режимі в реверсному напрямку постачався газ з підземних сховищ на Схід України. Просто треба створити певні потужності, які б могли в будь-який момент включитися.

І те, що така інфраструктура буде готова до перекачки газу з інших джерел, буде певним позитивом з позиції України у переговорах з росіянами.

Єдине, якщо буде створено міжнародний консорціум, навіть по управлінню ГТС, і за умови, що у Росії буде блокуючий пакет, тоді реверсне використання ГТС може стати неможливим, оскільки Росія, захищаючи свій ринок газу, намагатиметься блокувати таке рішення.

Тому треба виділити частину інфраструктури ГТС, яка не буде входити в цій консорціум і працюватиме як реверсна.

В будь- якому разі Україна, як ніколи, має можливість з великим економічним ефектом розпочати реверсне постачання газу, особливо в літній період в підземні сховища і потім використовувати цей газ, значно зменшивши переплати за аномально необ`єктивну ціну на російський газ.

Врешті-решт Україна може реально вирішити питання диверсифікації і реально вплинути на позицію Росії у переговорах щодо ціни на газ.

Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “Номос”:

УКРАЇНА МАЄ КОЗИР

 

Можливість використання ГТС України в реверсному режимі для отримання газу із західного напрямку опрацьовується на період виникнення кризової ситуації. Але у випадку, якщо, скажімо, Росія продовжуватиме не гнучку цінову політику щодо України, а обсяги транзиту російського газу через територію України до ЄС будуть скорочувати, в України звільняються газопровідні потужності, які можна буде використати для імпорту в Україну більш дешевого газу з європейських країн, якщо буде його надлишок і бажання постачати цей газ в Україну. Лишається тільки одна ланка, якої не вистачає - відпрацювати відповідні технічні умови на міждержавному рівні і на рівні корпоративних суб`єктів. Ось про що, власне, ведеться мова.

Якщо пригадати події січня 2009 року - Україна тоді зробила унікальну і безпрецедентну за своїми масштабами операцію по реверсуванню газотранспортної системи в умовах, коли Росія припинила постачання газу до України і ЄС. Цей приклад був покладений в основу розробки комплексу заходів антикризового характеру країнами-членами ЄС. По суті, на українському прикладі були буквально в лічені місяці розроблені аналогічні заходи для реверсного використання існуючих газопроводів в низці сусідніх з Україною країн: зокрема в Чехії, Словаччині, Австрії. Це було зроблено саме з метою створення технічних умов для швидкої переорієнтації існуючих газових мереж, щоби можна було подати газ з тих місць, де він є в надлишку, в ті місця, де спостерігається його дефіцит. Тому в країнах-ЄС-сусідах України вже достатньо добре відпрацьовані відповідні механізми. І наприклад, якщо би зменшення постачання газу, що спостерігалося наприкінці січня-початку лютого цього року, в країни ЄС продовжилося б далі і перевищило б 50% рубіж, то не виключено, що, газопроводи, наприклад, Словаччини і Чехії, могли б бути переведені в реверсний режим роботи.

Слід мати на увазі, що до Європи через територію України і Словаччини проходить не одна якась абстрактна труба, а ціла низка газопроводів. Частина трубопровідних потужностей може бути при виконанні певного обсягу технічних робіт підготовлена до використання у зворотньому напрямку. Те саме стосується і газопроводу, який працює в напрямку Румунії, Болгарії, Балкан та Туреччини. Тут також існують певні можливості для використання їх в реверсному напрямку.

Якщо Росія погрожує через певний проміжок часу звести транзит свого газу до ЄС через територію України до нуля, то Україна навряд чи має чекати, коли це відбудеться (хоча ми розуміємо, що реально цього не відбудеться). Якщо транзит російського газу дорівнюватиме нулю,  тоді автоматично і закупки російського газу Україною теж дорівнюватимуть нулю. Тому що технічно без обсягів транзитного газу українська ГТС не зможе прокачувати необхідні їй обсяги російського газу для імпорту. Тому очевидно доведеться просто відмовлятися від закупок російського газу і переорієнтовувати ГТС на інший режим роботи.  Якщо на транзиті російського газу Україна втратить десь приблизно три з гаком мільярди доларів транзитонадходжень на рік, то Газпром втратить на відмові України від імпорту російського газу близько 12 мільярдів доларів на рік.

Маючи найбільш потужні газосховища в Центрально-Східній Європі, українська сторона має використовувати цей козир собі на користь. Адже тривалий час це використовувалося виключно на користь Газпрому і низки місцевих газових олігархів, по суті субсидуючи російський експорт до ЄС низькими тарифами на зберігання газу у підземних сховищах.

І є абсолютно логічним інтерес низки європейських компаній до використання потужностей українських підземних сховищ газу, що розташовані у безпосередній близькості з кордоном ЄС.

Олександр Гудима, народний депутат України, експерт з газових питань:

ЦЕ ПАХНЕ АВАНТЮРОЮ

 

Є в історії такі випадки, що річку можна повернути в протилежному напрямку. Але якщо хтось хоче подібними заявами про реверс налякати Росію, - нічого не вийде. Це пахне авантюрою і більш нічим.

Поняття "реверс" вперше було застосовано в січні 2009 року. Коли Росія припинила газопостачання, то з українських підземок газ пішов до споживачів на Сході. Але це не був справжній реверс.

Увесь російський газ йде величезним газопроводом з Богородчан через Ужгород і там розгалужується. Сьогодні не існує в природі ще якихось газопроводів, по яких можна транспортувати газ з ЄС в Україну. І всі агрегати на газокомпресорних станціях, скажімо, в Богородчанах, працюють в одному напрямку на трубу, яка постачає російський газ до ЄС.

Згадаємо про аверси і реверси на нафтопроводі Одеса-Броди. Це також була дурниця. Призначення нафтопроводу Одеса-Броди було постачати каспійську альтернативну нафту через територію України до ЄС. Але якщо нафту можна було почергово постачати, то газ не є продуктом, який можна порціями качати: один день - в одному напрямку, а другий — в протилежному. Газ і труба, по якій він йде до ЄС, це є одна єдина система — інших систем нема. 

Богдан Соколовський, колишній уповноважений президента України з питань енергетичної безпеки:

БУДЕ У НАС ТРАНЗИТ ГАЗУ — ДОБРЕ. НЕ БУДЕ — ТРАГЕДІЇ НЕМАЄ

 

На сьогодні переведення української газотранспортної системи у реверс є певним ексклюзивом. Але для цього потрібно модернізувати ГТС, щоби вона вільно могла працювати в будь-якому режимі: зі сходу на захід, з заходу на схід, з півночі на південь, з півдня на північ. Це потрібно насамперед Україні.

Буде у нас транзит газу — добре. Не буде — трагедії немає.

У сьогоднішніх переговорах України з однією з німецьких компаній я бачу наповнення конкретним змістом заяви у Брюсселі у 2009 році, коли Європейська комісія зобов`язалася взяти участь у модернізації української ГТС.

Це рішення є корисним державі. Тому що тільки в такому випадку з Газпромом можна буде говорити предметно. Коли Газпром буде бачити реальні дії, що існує вірогідність колись втратити ринок України, то він буде набагато поступливіший у газових питаннях.

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News