Мустафа Джемілєв: На розкол кримських татар працюють і спецслужби РФ, і українська влада

«Будуть кримські татари створювати проблеми чи ні, ніяк не залежить від нашої чисельності. Ми і сьогодні можемо створювати проблеми. І ми їх створювали радянській владі»...

Кримські татари останнім часом - на вістрі уваги ЗМІ. То головний комуніст країни радить їм подякувати Сталіну за виселення з Криму - мовляв, той виселив цілий народ з рідної землі заради його ж, народу, порятунку. То Рада з тріском провалює законопроект про відновлення прав депортованих татар. То самі татари оголошують про свій намір претендувати на місця у виборчих списках партій, що йдуть на вибори в Раду. УНІАН поставив свої запитання лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.

- Мустафа-ефенді, якщо аналізувати ваші стосунки з офіційною владою країни за останні років так двадцять, то раніше поведінку Києва і Сімферополя стосовно кримських татар можна було схарактеризувати так: стійке нічогонеробство. Потім з'явився покійний міністр Джарти, який таки виділив татарам землю під будівництво мечеті. І мені в розсилку прийшли радісні й похвальні коментарі ваших аналітиків. Як ви зараз оціните ваш діалог з правлячою партією?

- Так, хоч нас влада і слухала, але проблеми наші не вирішувалися. Щодо покійного Джарти - він теж спочатку проти нас почав війну, а потім зрозумів, що нічого не вийде. І питання мечеті вирішувалося не так просто. Були підключені міжнародні структури, посол США, президент давав доручення кримській владі... І лише тоді справа зрушила з мертвої точки, і землю нам таки виділили. Просто іншого виходу не було, кримські татари не збиралися з Криму йти. Коли прийшов до Криму Могильов, при зустрічі з ним, ми не згадували його старі вислови. (Преса активно цитувала слова Могильова на посаді глави МВС, що «кримські татари - зрадники Батьківщини» і що він «пересаджає половину Меджлісу. - УНІАН)

Ми поговорили, ну і на цьому все. Як і раніше, кримських татар в органах влади небагато. І останнім часом навіть зменшилася - навіть у Криму лави влади поповнилися «добрими хлопцями» з Донецької області, як, втім, і скрізь по країні... Перед 18 травня ми разом з Могильовим їздили в Туреччину. Він зацікавлений у турецьких інвестиціях і запросив мене. Знаючи вплив кримських татар у Туреччині, він зробив правильний крок. Але, наприклад, у жалобних заходах до дня депортації раніше завжди були присутні перші особи автономії. А цього разу ні Могильова, ні голови Верховної Ради Криму з нами не було.

- Ви нещодавно заявили, що готові підтримати на виборах якусь із націонал-демократичних сил в разі отримання двох місць у партійному списку. Анітрохи не сумніваюся, що ви, лідери кримських татар, гідні отримати ці місця, але, хочу запитати - а чим кримські татари можуть партіям допомогти на виборах?

- У нас досить консолідований електорат. Близько 180 тисяч татар можуть брати участь в голосуванні. Не всі з них голосують, звичайно - частина татар живе в одній частині Криму, а змушені працювати в іншій. І в день виборів витрачати три-чотири години і приїжджати в свій район не кожен може. В результаті, у виборах братимуть участь 60-65% татар. З них при голосуванні 80-85% прислухаються до рекомендацій Меджлісу. Так відбувалося всі останні двадцять років. І, виходячи з кількості наших виборців, я вважаю, що розумно було б надати нам два місця в списку. Як мінімум. Тим більше, що ми не претендуємо на мажоритарні округи в Криму - оскільки ми, татари, розкидані по районах, в жодному окремо взятому окрузі у нас немає більшості, яка б гарантувала проходження кандидатові. Але по всіх мажоритарних округах кримські татари підтримають кандидата тієї політичної сили, з якою укладуть угоду. Проте зараз у всіх партіях всі прагнуть до списків, йде штовханина... Тож ми розмовляємо поки.

- У середині травня в парламенті розглядався законопроект про відновлення прав кримсько-татарського народу. Чому він не був прийнятий? У країни не вистачає грошей?

- Про видатки в законопроекті все написано дуже обтічно. Там сказано, що, відповідно до можливостей Україні, в бюджет закладають певні кошти. Ніхто державу за горло не бере, вимагаючи віддати татарам останнє. Є можливість - треба вирішувати проблему. Немає можливості - нічого не поробиш. По-друге, ми ж не говоримо, що вся реалізація закону повинна йти з бюджету країни. У законі йдеться про міжнародне співробітництво в цій сфері. Україна отримала проблему, яка дісталася їй у спадок від Радянського Союзу і тоталітарного режиму. Правонаступник цього режиму - Росія, яка не тільки не сприяє вирішенню нашої проблеми, а й своєю пропагандистською кампанією заважає відновленню прав кримських татар. Крім того, міжнародні структури виявляють готовність брати участь у вирішенні татарського питання. Ідея скликання Міжнародного форуму з вирішення соціальних і політичних проблем кримських татар підтримується всіма міжнародними організаціями, всіма дипломатами, які акредитовані в Україні. Навіть верховний комісар ОБСЄ у справах національностей неодноразово приїжджав, і призначив дату, коли і як проводити Міжнародний Форум. І ось тут - вся справа саме за Україною. Але, навіть в питанні проведення Форуму жодної відповіді з боку офіційного Києва немає.

- Пам'ятаєте ваше недавнє протистояння з лідером комуністів Симоненко, який заявив, що, депортуючи татар з Криму, їх нібито рятували? Такі дискусії не підігрівають агресії ваших співвітчизників у ставленні влади і комуністів, які - частина цієї влади?

- Ставлення до комуністів у кримських татар зрозуміле. Втім, КПУ - адже навіть і не комуністи. Вони - печерні сталіністи. Навіть Компартія СРСР визнала незаконність видворення кримських татар. І вже в 1989 році ще за радянської влади назвала це злочинним актом. Та ще в 1956 році на з'їзді КПРС були засуджені факти депортації! Нинішні політики навіть не читають документів. Риторика Симоненка - це суміш сталінізму і фашизму. Але особливого «сюрпризу» Симоненко нам не зробив, адже раніше він сказав, що ми повинні поставити Сталіну пам'ятник за те, що він нас не знищив, а просто виселив... З ним усе зрозуміло. Але інша справа, що президент, прем'єр-міністр при цьому відмовчуються. Начебто нічого не відбувається! У будь-якій цивілізованій країні пішла б негайна реакція, і діяча на зразок Симоненка посадили б на місце. І, звичайно, все це сприяє розгулу шовінізму.

- Але, татари розуміють, що ці месиджі голові КПУ підкидає Кремль?

- Ясна річ. Російська влада дихає отрутою по відношенню до нас, її спецслужби працюють дуже ретельно на дестабілізацію ситуації в Криму, і для них кримські татари (цитую вам аналітичну записку їх спецслужб) «головна сила, яка перешкоджає реалізації стратегічних планів Росії в Криму». І ясна річ, що вони намагаються влаштувати розкол, виділяють під це кошти. А деякі українські політики - п'ята колона. Вони реалізують те, що замислюється в Кремлі.

- А стратегічні плани Росії в Криму, по-вашому, це ідеологія «русского мира» і військова присутність?

- Російська стратегія така... Офіційно вони кажуть, що кордони неподільні, і Крим - територія України. Але водночас, за словами Путіна, претензій в Криму вони не висувають, оскільки там права російськомовного населення не порушуються. Але якщо раптом завтра Москва вирішить, що права російськомовного населення порушуються, то росіяни вчинять так само, як з Грузією в 2008 році... ФСБ, інформаційна кампанія Затуліна в російських ЗМІ постійно доводять обивателям в Росії, що Крим - це російська земля, і передача Криму Україна була незаконною. Звичайно, при цьому в Кремлі змушені говорити про неподільність кордонів, тому що будь-які територіальні претензії викличуть різко негативну реакцію на Заході. Росіяни цього уникають, але фактично працюють на підтримку сепаратистських сил у нашій країні.

- А ви в цьому ключі намагалися налагодити з нашими властями діалог, подати руку?

- Ми ніколи не заявляли, що татари - опозиційна до влади сила. Коли ми говорили з Януковичем, він сказав, що хотів би бачити кримських татар у своїй команді. Я відповів йому: ми за вас не голосували, але більшість жителів країни вас обрали, і тому ви президент. Але наша команда - це Національний з'їзд. Як з'їзд вирішує, так і робимо. Але зараз ми отримуємо інформацію з аналітичних записок спецслужб, які подаються президенту, і я можу сказати, що в цих записках татар розглядають, як опозиційну силу на території Криму. Хоча, повторюся, ми ніколи не позиціонували себе, як опозиція. Ми говоримо те, що вважаємо правильним. І якщо наша точка зору збігається з точкою зору влади, то ми цьому радіємо. І ось виходить так: Росія бачить в нас ворогів, оскільки ми заважаємо їм у реалізації стратегічних планів, а влада Україна бачать у нас опозиційну силу і теж працює на розкол кримських татар. Пам'ятайте, навесні був скандал, нібито на мене подавали в суд за образу?

- Так. Але та справа не стала гучною. Я моніторила, що лише два дрібні російські ЗМІ про це написали.

- Позивач, який виступив проти мене, має цікаву біографію. Він вкрав два мільйони гривень, бувши менеджером турецької туристичної компанії, на ньому було дві кримінальні справи, він сидів під арештом. Справи закрили. Але засновник турецької компанії, який постраждав, обурюється. Згаданий позивач по одній справі потрапляє під амністію, другу, всупереч протестам турецького інвестора, закривають. А шахрай спливає із звинуваченнями проти Джемілєва. Може, проти нього все закрили, щоб цей мерзотник працював проти Меджлісу?

- Ви кажете, що у вас є записки спецслужб. У вас є друзі, які передають вам аналітичні записки щодо вас же?

- Я колись досить регулярно зустрічався з Кучмою, коли той був президентом. І я йому кажу: ну, чому ми складаємо 13% населення півострова, а в органах влади нас не більше 3-4% (зараз ще менше)? А в Службі безпеки, кажу я, немає жодного кримського татарина, якщо не вважати стукачів. Він мене питає: а що, у вас теж є стукачі? Я говорю, так 160 стукачів працюють проти Меджлісу. Якщо бути точним, тоді було їх 156, але в СБУ працювали на нарощування цієї кількості. Кучма мене запитав, звідки така інформація. Я йому відповів так: «СБУ відрізняється від КДБ тим, що там іноді є й порядні люди. І якщо вони бачать, що якась діяльність ведеться проти інтересів країни, то вони нам повідомляють».

- Ви можете озвучити умови, за яких могли б піти на вибори з Партією Регіонів? Як ви в принципі вибираєте собі союзників?

- Ми коли визначалися, кого підтримувати на президентських виборах, відправляли кандидатам свої листи з запитаннями, там було близько десяти питань на різні теми. Зокрема, і щодо рішення проблем кримських татар. Нас цікавило ставлення кандидатів у президенти до перспектив євроатлантичної інтеграції, наявності іноземної військової бази на нашій території.

Янукович взагалі нам не відповів, а в кулуарах люди з його оточення мені пояснили: «Якщо ми відповімо так, як ви хочете, ми здобудемо ваші голоси, але втратимо голоси росіян. Тому й не відповідаємо».

Юлія Тимошенко відповіла нам. Щоправда, в дещо дивній формі. Вона сказала, що, наприклад, питання про іноземну військову базу буде вирішуватися в дусі братських відносин з Росією і відповідно до Конституції України. Але це дві взаємовиключні речі. Оскільки, якщо виходити з Конституції, то іноземних військових баз на нашій території не повинно бути. А, якщо виходити з міркувань братських відносин з Росією та її стратегічних інтересів, то Крим їй треба було б віддати...

І я хочу сказати, що вибір татар не залежить від якихось особистих стосунків, а виключно від стратегії політичної сили, яку ми підтримуємо. Просто, ця стратегія повинна хоч якоюсь мірою збігатися з нашим баченням. На жаль, одним з перших кроків нинішньої влади було внесення розколу в наші лави. Коли ж вони зрозуміли, що зламати Меджліс не виходить, стали плодити з числа кримських татар покидьків, які працюють на розкол. 18 травня влада спробувала провести жалобний мітинг з альтернативними організаціями кримських татар, які погодилися, що проведуть свій мітинг пройде після нашого. На мітинг, який зібрав Меджліс, прийшло, за різними оцінками, від двадцяти п'яти до сорока тисяч осіб. А після того, як ми пішли, їх (альтернативних організацій, - УНІАН) призов залишитися сприйняли аж ...172 особи. Це з участю преси і спостерігачів Меджлісу. Тому, домовлятися з Партією Регіонів вкрай складно.

- Зараз поширюється таке твердження, що нібито в тих районах піострову, де кримськотатарських дітей в школах більшість, вони домінують, проявляють агресію. Наскільки це відповідає дійсності?

- Це абсурд. У нас немає ніякої ксенофобії. Її немає, незважаючи на те, що трьом поколінням російськомовних людей вбивали у свідомість, що кримські татари «зрадники». Я не виключаю, що діти чують подібні речі вдома. І не виключаю, що бувають випадки, коли це позначається на взаєминах кримських дітей. І якщо діти з російськомовних родин якось транслюють таке ставлення, то, я не виключаю, що це і викликає зворотну реакцію...

- До слова, про це. Адже у татар у Другій світовій війні були свої герої, які воювали проти фашизму, чому ви не популяризуєте їх?

- У нас бачення Другої світової війни таке: ми не бачимо різниці між гітлеризмом і сталінізмом. Ми вважаємо, що Сталін і радянський режим знищили набагато більше своїх громадян, ніж гітлерівський. І для нас ця війна - сутичка двох фашистських режимів. Ніхто не збирається заперечувати, що після всіх масових репресій з боку радянської влади очікувати, що кримські татари забудуть криваві дні і будуть підтримувати радянську владу, було б нерозумно. Але коли кримські татари побачили, що різниці між сталінізмом і гітлеризмом немає, то хтось із них відійшов убік, а хтось воював «За Родину, за Сталина». Що тут популяризувати? Це історія жертв. І потім, у нас є свої герої. Але, наприкінці війни, був наказ Москви кримським татарам військових звань не давати, хоча семеро Героїв Радянського Союзу для нашого маленького народу - це вже показник.

Пам'ятаєте історію про те, що були зруйновані могили кримських татар? Так от, і антитатарські гасла, і руйнування могил відбуваються не тому, що вандали народилися поганими. Це все тому, що діти чують розмови дорослих. Ненависть до нас культивується, а влада не вживає заходів. У жодній країні такі прояви ксенофобії не дозволялися б.

- Ви знаєте, в Україні зараз немає стабільності. Літні кримські татари хочуть сюди повертатися з Росії?

- Вони хочуть повернутися на батьківщину. Але не можуть зробити цього суто з фінансових і соціальних причин. Вони, перебуваючи в місцях заслання, хочуть повернутися. А Україна не робить жодного кроку для того, щоб вони повернулися. Можливо, тому що неслов'яни...

- Якщо вже бути дуже відвертим, то і в середовищі освічених людей якось культивується фобія - мовляв, повернуться татари, і Крим стане турецьким. Можливо, це ж нашіптують і першим особам держави. Як ви це прокоментуєте?

- Багато років тому посол України в США говорив, що різні аналітичні центри стверджують: коли кримські татари повернуться, то будуть створювати проблеми Україні. Я йому відповів: будуть кримські татари створювати проблеми чи ні, ніяк не залежить від їх чисельності в країні. Ми і сьогодні можемо створювати проблеми. І ми їх створювали радянській владі. Але якщо кримські татари почуватимуться тут, як удома, і при цьому до їх прав будуть ставитися з повагою, до чого тут чисельність?

Ці розмови про Туреччину - що це за фобії? У нас 75% російськомовного кримського населення хочуть бачити своє майбутнє в складі Росії, це сприймається нормально. А симпатії кримськотатарського народу до якихось країн викликають якісь фобії... Це ознака нездорової і недержавної політики. Потрібно зробити все, щоб громадяни своєї країни, незалежно від їхніх симпатій до інших країн, відчували себе вдома і були патріотами України. Розуму на це все не вистачає, і тому починають шукати якісь «коріння народу» і обчислювати, куди він там може «дивитися»...

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News