Новий стандарт для початкової школи: освітяни ще не знають, як його втілювати. Але вже за ним навчають…

Учні молодшої школи з цього року навчаються за новим стандартом – у рамках освітньої реформи. Втім, попри те, що учні вчаться за новими правилами вже два тижні, Міносвіти досі обмежується сухим офіціозом і застарілими прес-релізами, коментуючи хід втілення реформи.

Про те, що шкільна програма початкової школи (а з наступного року і старшої шкіл) буде змінюватися, очільники Міністерства освіти напередодні навчального року повідомляли регулярно.

Якщо вірити документу, який видало Міносвіти, і який носить назву «Державний стандарт початкової загальної освіти», то цілі Міністерство поставило амбітні. Більш як двадцять сторінок документу розповідають, що учень першого-четвертого класів, в результаті впровадження цього стандарту, набуде чотирнадцять видів компетенцій (включно із вмінням створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, дитина також має набути громадянську компетентність – стверджується, що у віці 6-10 років дитина повинна активно, відповідально та ефективно реалізовувати права з метою розвитку демократичного суспільства).

Є також конкретні предметні новації, які запроваджуються стандартом вже цього року – власне, з урахуванням їх учні почали навчання вже цього 1 вересня. Так, іноземну мову вивчатимуть у всіх українських школах з першого класу. Раніше це була прерогатива лише гімназій. З п'ятого класу вводиться ще одна іноземна мова – і це не враховуючи російську, яка також має статус «іноземної» - тобто, фактично школярі вивчатимуть аж три мови, окрім української. Також інформатику тепер вивчатимуть з другого класу.

Ігор Лікарчук цікавився думкою вчителів

«Учні, які йдуть до першого класу, повинні мати ґрунтовну підготовку, щоб вміти вчитися за цим стандартом. Для прикладу: раніше учні, які йшли в школу, повинні були вміти рахувати до двадцяти, сьогодні вони повинні вміти рахувати до ста, - розповів УНІАН Ігор Лікарчук, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти. – З математики вводиться ряд понять, які лежать більше у теоретичній площині. Це і визначення трикутника, визначення множин. Я чув думки дуже багатьох вчителів початкових класів – вони далеко в неоптимістичному настрої від цих стандартів».

Зміни торкнуться всіх предметів у бік нібито поглиблення дисципліни, але експерт Лілія Гриневич, цитуючи доволі складні місця з підручника (наприклад, «відсутність елементів у множині визначається числом нуль», або визначення симетричних фігур у підручнику для першачків) назвала їх непедагогічними та «порушенням будь-яких засад».

На перший погляд, оновлені вимоги вітчизняної освіти дещо нагадують британський освітній досвід. Там в початковій школі також вводиться одна мова, а зі старшої школи ще одна мова пропонується, як вибір додаткової дисципліни. Так само, у французькій освітній системі перша мова у початковій школі, а в четвертому-п'ятому класах додається ще одна мова. У Німеччині, яка так само, як і Франція, пишається своєю доступною національною освітою, аналогічна ситуація. Початкова школа починається з вивчення англійської, далі додається ще одна мова. Про цей крок до європеїзації казали й очільники освіти. Тому, теоретично ініціативи Міносвіти виглядають логічно. І не завжди викликають зауваження вчителів.

Але з оптимізмом на зміни в освітній галузі дивляться лише керівники і викладачі елітарних шкіл, ліцеїв та гімназій, де, по-перше, є достатньо потужна для запровадження новітніх стандартів у життя матеріально-технічна база та кількість викладачів, і де, по-друге, завжди були вищими, ніж у звичайних школах, вимоги для кандидатів у першокласники.

Наприклад, Віра Гулько, директор середньої школи номер два, міста Рені Одеської області, розповіла УНІАН:
- Ми працюємо із новим стандартом вже кілька місяців. І не бачимо у ньому чогось загрозливого. Наші діти приходять в школу значно підготовленішими, ніж шкільна програма, яку їм пропонують для навчання. Вони вміють читати, добре рахують, тому слід було розвивати шкільну програму, щоб та доганяла дітей. Щодо викладання інформатики, то я переконана, що учня початкової школи можна навчити простих програм комп'ютерного користувача. Деякі з них вже приходять в школу, маючи мінімальний рівень комп'ютерної грамотності. 
Але наша школа має статус гімназії. Тож, у нас нема проблем. Є комп'ютерний клас, наші діти й без запровадження вчать другу мову. Тобто в гімназіях стандарт вже частково діє…

А от представники звичайних, «соціальних» шкіл, а також РАЙВНО по всій Україні виявились набагато менш красномовними. Більшість спроб кореспондентів УНІАН отримати коментарі щодо запровадження нових освітніх стандартів наштовхнулись на категоричну відмову будь-що коментувати взагалі, а ті ж директори та вчителі, що погодились стати співрозмовниками агентства, зажадали зберегти інкогніто.

Якщо підсумувати отриману у такий спосіб інформацію, виходить, що досить велика кількість шкіл, представники яких погодились поділитись баченням ситуації з УНІАН, технічно і кадрово не готові забезпечувати реалізацію освітянської реформи. Особливо у селах катастрофічно не вистачає вчителів іноземної мови, і представники сільських шкіл не впевнені, що навіть за умови збільшення держзамовлення у педагогічних вишах через п’ять років у глибинці зможуть забезпечити одночасне викладання учням двох іноземних мов, є також питання і щодо кількості комп’ютерів для вивчення інформатики учнями, починаючи з другого класу. Щоправда, у маленьких містах вже звикли, що в Україні навіть інформатику можна викладати без комп’ютерів, теоретично…

На жаль, навіть столичний відділ освіти не має готової відповіді щодо готовності шкіл запроваджувати новий стандарт: зокрема, Оксана Добровольська, начальник столичного держуправління науки та освіти, проігнорувала запит УНІАНу щодо готовності київських шкіл до нових програм навчання.

Тож, ми звернулися із запитом до Міністерства освіти із проханням відповісти, чи вистачить кадрових потужностей задля того, щоб забезпечити введення інформаційно-комунікативних технологій у всіх українських школах. І чи вистачить фінансового  ресурсу для забезпечення цієї ініціативи, адже за наявності  одного комп'ютеру для класу навряд чи допоможе вивчати інформатику із другого класу ефективно. Також ми попросили прокоментувати, чи вистачить у Міністерства кадрового та фінансового ресурсу для забезпечення вивчення іноземних мов, зокрема, де Міносвіти планує брати кадри для шкіл районних центрів та сіл?

Міністерство освіти надіслало відповідь, що складалася із передрукованих старих прес-релізів, які містили лише декларативні наміри реформувати освіту. Очевидно, чиновники Міністерства також не дуже добре уявляють, якими мають бути відповіді на запитання. Єдине, що вдалося домогтись кореспонденту УНІАН, це офіційної відписки про те, що у Міністерстві «доручили потурбуватися про підготовку вчителів класів, які розпочнуть роботу за новим Держастандартом». Щоправда, кому «доручили» і яким чином особи, що отримали «доручення», будуть «турбуватися» (особливо, з огляду на те, що навчальний рік вже розпочався), залишається наразі таємницею.

Тож, ми звернулись за коментарями до сторонніх спостерігачів. Зокрема, своїми думками з приводу нововведень з УНІАН поділився незалежний експерт Ігор Лікарчук:

- Перш, ніж впроваджувати стандарти, то їх, як будь-яку програму, потрібно було апробувати. Повинні існувати результати серйозної апробації, яка попередньо була обговорена в наукових колах, вчителями-практиками та батьками. Знаю, що уже сьогодні і батьки і вчителі починають говорити про надмірне перевантаження дітей.
Чинне законодавство передбачає, що державні стандарти повинні оновлюватися. Але логічно, якщо стандарти оновлюються, коли є об'єктивні та достовірні дослідження, що саме потрібно змінювати. Наскільки я знаю, такі моніторингові дослідження не проводилися. Тобто рішення про заміну старих стандартів новими є абсолютно одноосібним, волюнтаристським. Крім того, у нас на сьогоднішній день далеко не всі діти охоплені дошкільними навчальними закладами. І ще не скоро вони будуть охоплені. Але ми запровадили державні стандарти, виходячи начебто з уявлення, що у нас всі діти відвідували дошкільний заклад.
Підготовка дітей до школи – серйозне явище, і процес ще не врегульований. Крім того, зміні у змісті освіти повинна передувати велика робота з перепідготовки вчителів. Наскільки мені відомо, на це не були виділені додаткові кошти. Так як мовний закон був прийнятий в Україні за 33 секунди, так ми зараз запроваджуємо державні стандарти. Підкреслю: їх слід започатковувати в міру готовності школи, педагогічних кадрів, забезпечення  останніх методичними посібниками, у тому числі це стосується іноземної мови. У міських школах цю проблему вирішити можна, бо в місті трохи краща ситуація із забезпеченням вчителями іноземної мови за рахунок тих, які викладають в старших класах. Але ситуація виглядає іншою, якщо мова йде про початкову школу, чи неповну середню школу, де іноземну мову викладає нефахівець. Нефахівець, який не знає психолого-фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Викладання англійської з першого класу – це потреба часу. Але до цього потрібно готуватися, бо у нас нормально української мови не можуть навчити. І це насамперед через брак фахово підготовлених вчителів. Бо у нас, навіть якщо вчитель буде мати ставку, то він матиме місячну зарплатню, яку некваліфікований офіс-менеджер заробляє за кілька годин.
Те, що на сьогоднішній день робиться, я би не назвав реформою. Те, що ми якійсь предмет заберемо, та запровадимо три уроки фізкультури – це не реформа. Реформа – це докорінна зміна. Якби ми сказали, що початкова школа у нас шість років, то це була б реформа, якби ми почали вчити дитину по-інакшому, наприклад, впроваджувати розвивальне навчання, то це була би реформа. А змінити якісь предмети, щось вилучити, щось додати, це не реформа.

МИ ЛЕГКО ЗМОЖЕМО ПІДГОТУВАТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ, ЯКИЙ ВИКЛАДАЄ І ІНФОРМАТИКУ, І ІНОЗЕМНУ МОВУ

Але,  у той же час, директор Інституту педагогіки та психології Національного Університету Драгоманова Володимир Бондар (власне, саме очолюваний ним інститут готує вчителів початкової школи) переконаний, що дітей буде кому вчити по новому стандарту.

- Я сам вчитель початкової школи, - розповів професор. - І багато присвятив та присвячую підготовці вчителя початкової школи. У зв'язку із тим, що вже затверджений освітній стандарт початкової школи, ми в інституті перебудовуємося. Я очолюю науково-методичну комісію міністерства освіти з дошкільної та початкової освіти. Тож, міністерство освіти ще кілька місяців тому доручило нам негайно відреагувати на цю ініціативу, щоб ми, не чекаючи впровадження державного стандарту почали перебудову початкової освіти. Ми уже відіслали у всі двадцять шість університетів України, які готують учителя початкової школи, скорочений навчальний план підготовки вчителя з урахування змін, які відбулися у початковій школі. Зокрема нам, як базовому інституту та університету, вже можливо підготувати вчителя, готового викладали у своєму класі і інформатику, і іноземну мову. Близько десяти років тому я на базі нашого інституту створив кафедру іноземних мов. Багато років нас обслуговував Інститут іноземних мов. Вони у нас викладали, але не заземляли в специфіку дошкілля та специфіку роботи вчителя за програмою початкової школи. Гадаю, що ми з цим завданням справимося. У нас є кафедра іноземних мов та методики їх викладання. І ми тісно співпрацює з американськими фахівцями. Вони проводять семінари для вчителів.

- Чи не стане новий стандарт профанацією?

- Не думаю. Головне — не слід  прискорювати процес. Нам вдасться. Не всі факультети початкової освіти встигнуть, вони мають свою специфічну кафедру... А, наприклад, у нас є можливість навчати майбутніх вчителів і англійської, і німецької, і французької, і інформатики. Тим більше, ми почали читати спеціальні предмети іноземною мовою. Таким чином, наші вчителі можуть давати початкову освіту плюс іноземну мову.
Зараз у нас є спеціальності “Учитель початкової школи та інформатики”, “Учитель початкової школи та образотворчого мистецтва та практичної психології”. Фактично, слід зробити так, щоб вони ще й іноземну мову знали.
А щодо забезпеченості кадрами сільські школи – це не наша компетенція. Але, вчорашнім випускникам слід поліпшувати умови: давати квартири, зарплати. Село для них не повинно бути покаранням, а стимулом для зростання – тоді не буде проблем з кадрами і в сільській місцевості...

Навчання – справа рук самих учнів… і їх батьків

Об'єктивно кажучи, освіта дитини давно стала справою лише батьківських можливостей дати нащадку щось, крім обов’язкового відбування шкільної програми. Очевидно, що бездоганна англійська в дитини – особистий батьківський клопіт. Якщо, звичайно, батьки не мають бажання, аби дитина довго та безрезультатно вчила іноземну мову років – хоч і років так двадцять.

У будь-якому разі, новий, «покращений» стандарт, хотілося б вітати. Але, переможні повідомлення Міносвіти про впровадження нового стандарту початкової школи разюче контрастували із реальністю: новина про те, що тепер всі школи вивчатимуть іноземну мову з першого класу, а з п'ятого класу вводиться ще одна іноземна, зіштовхувалося із повідомленнями, що у віддалених сільських школах не вистачає вчителів навіть для однієї іноземної мови.

Та і повідомлення про те, що в країні надруковано підручників на 60 мільйонів гривень, з’являлись на тлі з благанням сільської рідні автора цього тексту купити підручники для 2 класу для племінника, бо в селі підручників нема. Те, що дефіцит підручників є не лише проблемою села, підкріплюється і власним, «столичним» досвідом кореспондентів УНІАН. Видавши дітям старі, як світ, підручники для третього класу, вчителька київської школи суворо сказала «не перебирати харчами», бо навіть ці престарі книжки… позичали в іншій школі.

Міністр освіти Дмитро Табачник заявляє, що школа повинна стати таким собі осередком культури та затишним гніздечком, забуваючи про відсутність у багатьох сільських школах навіть туалетів. Тож, чи можна в таких умовах насправді, а не декларативно, втілити новий стандарт та виховати дитину-носія чотирнадцяти видів компетенцій, включно із математично-природознавчою та демократичною? Не знаю. Ви що думаєте?

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News