Як, використавши сарафанне радіо, зібрати три мільйони
Як, використавши сарафанне радіо, зібрати три мільйони

Як, використавши сарафанне радіо, зібрати три мільйони

17:39, 23.10.2007
8 хв.

Дніпропетровський журналіст Борис Філатов звернувся із закликом допомогти постраждалим від вибуху газу і заприсягся, що жодної копійки не буде витрачено нецільовим шляхом... Інтерв`ю

Борис ФілатовВідомий дніпропетровський тележурналіст, автор і ведучий програми «Губернські хроніки» Борис Філатов (дев`ятий телевізійний канал) зібрав постраждалим від вибуху газу в Дніпропетровську більше трьох мільйонів гривень. Борис Філатов тиждень тому звернувся із закликом до всіх бізнесменів міста допомогти постраждалим від вибуху побутового газу. З екрану телевізора телеведучий закликав адресно допомогти жителям зруйнованого будинку і заприсягся, що жодної копійки не буде витрачено в нецільовий шлях. Протягом п`яти робочих днів на адресу телепрограми було переказано більше трьох мільйонів гривень, половину з яких дала компанія «Смарт Холдинг», що належить російському бізнесменові Вадиму Новинському. Учора були проведені перші виплати постраждалим. Оскільки ініціатор цього збору Борис Філатов побував в Києві, ми зустрілися з ним і поцікавилися, як вдалося так оперативно мобілізувати дніпропетровську бізнес-еліту і з чим він зіткнувся, розподіляючи одержані пожертвування.

– Після того, як стався вибух, ми з друзями бізнесменами сиділи в кафе і одностайно зійшлися на думці, що треба зібрати гроші. Мене ця трагедія схвилювала, адже моя юність пройшла в сусідньому будинку. Я якось гостро відчув, що це могло статися і зі мною. Ми засіли за телефон, обдзвонили людей, за п`ять днів зібрали мільйон двісті вісімдесят тисяч гривень готівкою. Плюс безготівково – два мільйони п`ятдесят тисяч гривень. При цьому з цих двох мільйонів півтора мільйони переказала компанія «Смарт Холдинг», що належить Вадиму Новинському, – розповів УНІАН Борис Філатов. – Ми з самого початку хотіли зробити адресну допомогу.

Будемо відверті: владі в таких випадках не довіряють. Не тому, що це дніпропетровська або взагалі українська влада. До влади в принципі є недовір`я, тим більше від людей бізнесу. Всі чудово розуміють, що в місті неможливо вирішити жодного питання без хабаря. Ну а кому, як не бізнесменам, це знати. Ми вирішили зробити просто: зібрати гроші і віддати з рук в руки. Кожному – особисто, і щоб ані копійки не прилипло анідочиїх рук. У процесі збору нам дзвонили з виконкому, облдержадміністрації, казали: давайте, перераховуйте на фонд казначейства, ми самі передамо. Я відповідав: даруйте, ми зібрали, ми й віддамо.

Відео дня

Коли я подзвонив Вадиму Новинському, то сказав: збирають і Пінчук, збирає Ринат Ахметов. У кожного з них є свій фонд, вони роблять через фонд. І ми чудово розуміємо, що це благородний вчинок, але в них є свої іміджеві цілі. А ти – людина православна, у тебе іміджевої мети немає. Він сказав: добре, я дам гроші вам. Вчора ми роздали постраждалим третього під`їзду, де в людей пропало все, – це сорок квартир і плюс сусідній приватний будинок, при вибуху у якого злетіла бетонна плита і вбила дівчинку-студентку. Звичайно, людське життя виміряти ніякими грошима не можна. І ми ухвалили: мільйон двісті вісімдесят тисяч готівкою поділили на сорок один і роздали з розрахунку: тридцять одна тисяча двісті двадцять гривень на квартиру.

До нас наступного дня підійшли люди з четвертого під`їзду. Вони сказали, що в них теж проблеми. Допоможіть хоч би трьом поверхам – восьмому, дев`ятому, десятому, які зруйновані так само, як і третій під`їзд. Під час спілкування з`ясувалося, що грошей постраждалі поки що не бачили ні від кого. Так, спочатку щось роздавав БЮТ, уряд по п`ятсот гривень видавав. Люди вірять, що і Пінчук, і Ахметов заплатять. Але їх цікавить: коли? Адже в них немає документів, багато хто з них сидить біля родичів по лікарнях, немає часу відкривати рахунки в банках. Схема роботи добродійних фондів така: ви повинні піти в банк, і туди вам перекажуть гроші. Але ж у людей немає грошей навіть зубну пасту чи їжу купити, а тим часом їм пропонують швиденько відновити документи, йти в банк, відкривати рахунок і чекати, коли туди прийдуть гроші.

Це не претензія. Це порада з вуст потерпілих: тривала процедура здатна знівелювати будь-яку допомогу. Якщо вже є принципове рішення допомогти, то чому б задля такого випадку не спростити процес надання цієї допомоги? А поки десь засідають комісії, з облдержадміністрацією, виробляють критерії – кому, скільки і як допомогти.

Люди зараз так самоорганізовувалися в цьому горі. Ми коли роздавали гроші, то попросили список, вони кажуть: ми один одного в обличчя знаємо, ніхто не прийде зайвий раз і зайвого не візьме. Шлях допомоги простий, не треба голосно оголошувати. Просто прийдіть до людей, запитайте і зробіть так, як просять люди, а не так, як радить губернатор, мер і компанія. Те, що ми зібрали, – це не величезні гроші, але ми були першими, і це було людям дуже потрібно. Завтра ми працюватимемо з четвертим під`їздом. До речі, обласний прокурор привіз постраждалим зібрану працівниками відомства зарплату – вісімнадцять тисяч гривень і роздав людям. Прокурори іноді роблять краще і правильніше, ніж досвідчені благодійники.

– З держбюджету виділили дев`яносто мільйонів гривень для компенсації житла постраждалим. Чи реально купити за ці гроші квартири?

Борис Філатов– Люди хочуть, щоб до їх вимог підходили індивідуально. Комусь ця квартира не потрібна, він віддасть перевагу грошовій компенсації, у когось кредит в банкові.

Є пропозиція, і Нестор Шуфрич її підтримує: є готовий комплекс «Олімпік» – в кінці проспекту Правди. Він доволі далеко від центру, але його здають з повним ремонтом, з пральною машиною. І якщо за бюджетні гроші купити там квартири, то люди просто зможуть заїхати і все. Але хтось не хоче їхати в цей район, хтось каже – там високі комунальні платежі.

Міська влада каже: а ми зведемемо будинок. Як же так: не освоїти підряд в 90 мільйонів гривень – це ж скільки можна всього побудувати! А люди говорять: якщо зводити будинок, то де ми поки житимемо? Ми ж речі на вулиці зберігаємо.

Навіщо стільки засідати, зверніться до людей, багато питань відпадуть самі собою, «вироблення критеріїв» не буде таким складним. Віктор Вексельберг (один з акціонерів «Газекса», який контролює «Дніпрогаз». – Авт.) каже, ми підпишемо договір з облдержадміністрацією про виплату постраждалим допомоги. Скажіть, а при чому тут адміністрація? Хочете виплатити – виплачуйте. Зрозуміло, що державі хочеться взяти участь у цій допомозі: цього окрутили, того умовили, і ось ми вас облагодіємо. Когорта чиновників намагається присусідитися до виплат. Можливо, Вексельберг хоче «загарантуватися», щоб держава Україна не почало їх судити.

– Люди вірять, що їм дадуть квартири?

– Психологи кажуть, що в такій страшній ситуації є три стадії: шок, агресія, примирення. Зараз люди в стадії агресії. У тих, чиї рідні загинули, є навіть бажання фізичної розправи над менеджментом «Дніпрогазу». Їх можна зрозуміти: в одну мить вони втратили все. І цього можна було уникнути. Так, їм дадуть квартири, але головне, щоб преса не залишила це питання поза контролем. Люди почали довіряти ЗМІ, і їх не можна залишити.

– Які ще виникли проблеми при розподілі грошей?

– Є ще проблема. У будинку жила дівчина, вагітна двійнятами, вона не одержить статусу такою потепілої, оскільки не була прописана. Влада повинна формалізувати процес обліку, це зрозуміло, але жертводавці не повинні йти формальним шляхом влади, не повинні бюрократизувати цей процес.

Борис Філатов– А як Ви збирали гроші? Чи легко люди жертвували?

– Ми ж знаємо, кому належить ринки, готелі. Сіли і обдзвонили – просте “сарафанне радіо”. Одні давали із скрипом, пояснювали, що вже переказали на рахунок владі, інші питали: куди прислати водія з грошима? Вадим дав багато, він подав приклад: як можна допомогти сьогодні на сьогодні. Але нам дорогі всі пожертвування. І двадцять гривень від пенсіонера, і десять тисяч доларів з рук середнього бізнесмена. Нам доведеться знайти ще гроші. Дзвонитимем. Скажу: якщо не даси грошей, розповім у своїй програмі, що ти жлоб (сміється). Адже є питання людської моралі. Ну, якщо твій партнер і колега вже пожертвував кошти, хіба ти можеш не допомогти громадянам свого міста? Хто дасть для них більше – це один з кращих видів людського змагання.

Розмовляла Маша Міщенко

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся