Київ ніколи не позбудеться пробок?

Платний в’їзд у центр... Тунель з Подолу до вулиці Гончара... Об’їзний міст у Новоукраїнці... Сукупна довжина столичних автомобілів утричі більша від довжини доріг Києва...

Поки я діставався на зустріч із керівником Київавтодору, щоб почути, коли ж у столиці зменшиться кількість пробок, моя маршрутка майже годину простояла в заторах. Хоча відстань там – на хвилин 10 їзди. Із почутого можна було зрозуміти: Київ ніколи не вибереться з тягнучок і пробок. Хіба якимись радикальними заходами.

Минулого місяця в Києві зареєстровано близько 60 тисяч автомобілів. Кілька моїх знайомих теж придбавали й реєстрували машини. Але не в столиці – в іншому місті, у якому прописані. Скільки було таких самих як вони – і головному інспекторові невідомо.

Інший факт. У Києві 1624 кілометрів доріг. І ще в Києві (за інформацією МНС) близько 1,5 мільйона автомобілів – місцевих і транзитних. Якщо помножити середню довжину легкового автомобіля (4 метри) на півтора мільйона, то вийде 6 тисяч кілометрів...

Тобто, щоб усі машини вмістилися на проїжджій частині столичних доріг, їм доведеться вишикуватися в три ряди. А у 2011 році, за фаховими прогнозами, їх кількість зросте ще на мільйон...

Незважаючи на ситуацію на дорогах і на те, що вже добра третина автомобілістів дістається на роботу виключно на метро, колеги і знайомі продовжують купувати авто, сприяючи автомобільному буму і простоюючи щодня в пробках по дві-три години. Досвідчені автомобілісти провели спостереження, дійшовши таких висновків: 1) середня швидкість пересування по Києву впала з 35 до 25–28 кілометрів на годину; 2) щоб уранці не простоювати в пробках і вчасно дістатися на роботу до центру міста, рушати зі спального району потрібно вже не о 8–8.30, а в 7–7.30 ранку; 3) київський автомобіліст проводить у заторах півтора місяця протягом року.

Сьогодні даішники й столичні чиновники зізнаються, що розв’язати транспортні проблеми не вдається і навряд чи вдасться. Воскресенсько-Подільський міст не допоможе розсмоктати тягучки в сполученні лівого-правого берегів, проблему паркування самими евакуаторами вирішити неможливо, багаторівневі розв’язки також ситуацію істотно не змінять.

Подільський міст, що перебуває на стадії завершення будівництва, здавалося б, міг розрулити затори сусіднього Московського. Але добудується він ще нескоро, та й необхідного трафіка для з’єднання берегів не дасть. А ще у зв’язку з його будівництвом виникнуть додаткові проблеми – водії матимуть пробки на Рибальському острові. Справа в тім, що з мосту виводитимуться естакади, для яких будівельники заберуть по три метри дороги з кожного боку.

До слова, керівництво Київавтодору отримало чимало скарг на робітників, що перекривають дороги для ремонту вдень. Гендиректор цього підприємства Георгій Глинський, у свою чергу, пожалівся, що ремонтники не встигають упоратися вночі. Тому працюють майже цілодобово. Що теж подобається не всім киянам – якось в одному зі спальних районів, каже головний дорожник столиці, ремонтники розбудили піврайону, за що їх закидали смолоскипами.

Щодо кількості мостів, повідомив гендиректор Київавтодору, окрім Подільського, має бути ще два: залізнично-автомобільний, так званий міст Кирпи (він уже будується біля моста Патона) та міст у районі Новоукраїнки, який має розвести транзитний транспорт.

Реверсні смуги, запозичені з Європи, де вони вдало використовуються за призначенням, в Україні стали фінішною прямою автомобільних камікадзе. Дві з чотирьох – на Московському та мості Патона – стали не просто місцем багатьох смертей унаслідок ДТП, але й причиною збільшення заторів. Як наслідок – щонайменше раз на тиждень бачимо сотні пішоходів, що перетинають Московський міст у напрямку правого берега. Мерські чиновники збираються прибрати смуги вже до нового року. І вже навіть оплатили аванс компанії – переможцю тендера, яка має не просто витерти з асфальту «реверсівки», але й установити відбійник. Та не звичний бетонний чи металевий, а гнучкий, секції якого від удару машини мають розходитися, спричиняючи мінімум пошкоджень транспорту.

Щодо паркування автомобілів, то міська дорожня організація провела реконструкцію вулиць Саксаганського та Жилянської, де тепер односторонній рух і опущено тротуарну бровка для зручного заїду та паркування на тротуарах. Кажуть, стало відчутно краще.

Ці зміни закладено до комплексної програми “У європейський Київ на європейському транспорті”, що була недавно презентована в столичній мерії. Автори програми, орієнтуючись на досвід європейських столиць, розробили низку нагальних заходів. За словами Глінського, у рамках програми вже реконструйовано дві згадані вулиці, бульвар Перова, до кінця року має бути готовий міст через Гавань, що має скоротити відстань на Рибальському острові, а ще – будуть реконструйовані вулиці Білоруська, Якіра, Чорновола, Круглоуніверситетська. Реконструкція цих вулиць має суттєво зменшити пробки в центрі міста.

Фахівці визначили найбільш проблемні точки, де передбачено розв’язки. Це – Ленінградська і Московська площі. А ще збираються розв’язати транспортний вузол на правобережному виході майбутнього Подільського переходу – окрім естакади, там з’явиться дворівнева розв’язка на Поштовій площі й тунель біля метро Тараса Шевченка, який має закінчуватися на вулиці Гончара. Крім усього цього – зміна концепції громадського транспорту, установлення електронної інформаційної системи, що має повідомляти учасників руху про проблемні ділянки, знімання коштів за проїзд у центральну частину міста, будівництво підземних паркінгів...

Столична дорожня програма розрахована на чотири роки. Якщо встигнуть усе зробити, трафік має відчутно зрости. Але, зізнається керівник Київавтодору, влада не встигає за зростанням кількості автотранспорту. І, мабуть, ніколи не встигне. А тому Київ ніколи не позбавиться заторів. Хіба лиш зітхне трохи вільніше...

Дмитро Стаховський

УНІАН в Google News