Як Держкомстат занижує інфляцію

Азаров дорікає журналістам за те, що не бачать, як дешевшає капуста... в 2006 році ціни на житло підвищилися в середньому по Україні на 60%... Що ще «забув» врахувати Держкомстат?

На засіданні Ради Національного банку України в кінці минулого тижня було оголошено про формування спеціальної робочої групи з представників НБУ і Кабінету міністрів, яка займеться створенням нової методики розрахунку інфляції.

Петро Порошенко

Голова Ради НБУ Петро Порошенко повідомив, що спільна робоча група повинна розробити таку методику розрахунку інфляції, яка базуватиметься на новітніх методологічних положеннях, розроблених Держкомстатом. «Робоча група проаналізує, наскільки обгрунтовано сьогодні складається перелік товарів, які входять до споживчого кошика, наскільки чесно вимірюється інфляція, наскільки об`єктивно вона відображає реальну ситуацію, наскільки вона кореспондується з поняттям прожиткового мінімуму», - пояснив він журналістам.

З даного коментаря Порошенка досить важко судити, які саме претензії у НБУ до старої методики статистичного відомства. Однак про те, що цифри інфляції, які щомісячно оприлюднює Держкомстат, вельми сумнівні, розмови йдуть вже давно. Причому, що цікаво, не довіряють офіційним даним про параметри зростання споживчих цін не тільки пересічні громадяни, але і часто-густо відомі українські політики - які й самі не раз знаходилися у складі уряду.

Принцип розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ), який використовує Держкомстат, вельми зрозумілий, і до нього претензій за великим рахунком немає. Якщо спрощено, обчислення величини інфляції складається з двох складових. Перша - визначається середня зміна цін по кожному з товарів і платних послуг, які включені в індекс. Зараз це близько 300 позицій. Друга - з`ясовується питома вага по окремих найменуваннях в загальній сумі грошових споживчих витрат населення.

Що ж до конкретних параметрів, які статисти використовують як початкову базу для подальших розрахунків, питань чимало. Що стосується виміру цін на ті або інші товари, то їх об`єктивність при бажанні можна перевірити. Особливо ретельно, думається, варто придивитися до показника зростання ціни на хліб в останні місяці. Так, за даними Держкомстату він подорожчав за десять місяців 2007 року на 10,8%, що менше ніж загальна інфляція за той же період - 11,7%. А борошно, вартість якого формує не менш ніж половину собівартості хліба, в січні - жовтні зросла в ціні на 30,3%. Співвідношення цих показників дещо дивне. Чи не пояснюється відносно низький відсоток підвищення ціни на хліб, зокрема, надмірним обліком так званих «соціальних» (дешевих) його сортів?

Так, «соціальний» хліб у продажу є. Але він реалізується лише в обмеженій кількості магазинів, та ще і не більш ніж один буханець в руки. Крім того, багато людей його не купують через низьку якість. Середню ж ціну на весь хліб за рахунок невисокої вартості «соціального» можна при бажанні занизити - піди, розберися! Такої категорії питання є і відносно соняшникової олії, яка дуже подорожчала в останні місяці. Уряду, як відомо, вдалося змусити власників деяких супермаркетів знизити ціни, проте на ринках і в невеликих магазинах здешевлення олії не відбулося. А які ціни на даний товар в цих умовах зафіксував для розрахунків інфляції Держкомстат?

Проте ще більше сумнівів викликає вагова структура, використовувана при обчисленнях ІСЦ. Хоча якраз від правильності визначення органами статистики частки («ваги») товарів і послуг у споживчому кошику залежить розрахункова величина інфляції.

Ось, наприклад, нещодавно перший віце-прем`єр - міністрів фінансів Микола Азаров нарікав, що журналісти не пишуть про зниження в жовтні цін на капусту. Проте високпосадовець, перш ніж озвучувати такий докір, навряд чи поцікавився - а яку «вагу» займає капуста в споживчому кошику українців. Тобто яка частка бюджету середньостатистичної сім`ї витрачається на цей продукт?

Якби Азаров знав даний показник, то напевно не ризикнув би починати дебати про капусту. Справа в тому, що у споживчих витратах українців капуста складає лише 0,44%. І якщо вона подешевшала, скажімо, на 20%, то повний індекс споживчих цін за рахунок цього знизиться всього на 0,088% (округляємо до 0,1%). Отже, завдяки такому подешевшанню капусти ІСЦ в січні-жовтні нинішнього року склав не 111,8%, а 111,7% - як і оголосив Держкомстат.

Микола Азаров

Інша справа, якби Азаров обурився, що Держкомстат занизив «вагу» капусти, і ми її насправді з`їдаємо значно більше - припустімо, у 5 разів. В цьому випадку, дійсно, інфляція знизилася б дещо помітніше і виявилася б не 11,7%, а 11,3%.

Ясно, що репліка першого віце-прем`єра про капусту виявилася не дуже вдалою. Проте на вищенаведеному прикладі нескладно переконатися в тому великому значенні, яке має правильність вживаних «часток» для об`єктивності розрахунку показника інфляції. І в цьому плані до Держкомстату є чимало претензій.

Очевидно, що частки різних товарів і послуг в сімейних витратах з часом змінюються. І це повинно враховувати відомство статистики. Наприклад, в 2007 році продукти харчування і безалкогольні напої складають 55% витрат українців, що приблизно на 5% менше, ніж минулого року. Збільшилася ж цього року в споживчому кошику «вага» тарифів за ЖКП - у зв`язку з двох- триразовим їх зростанням в кінці 2006-го - початку 2007 років. Також у 2007 році Держкомстат підвищив питому частку витрат українців на покупку легкових автомобілів і деяких інших непродовольчих товарів.

До речі, про автомобілі. Незважаючи на істотне збільшення у ваговій структурі в 2007 році частки витрат на покупку легкових авто, даний показник від Держкомстату - 1,18% - все одно здається дуже маленьким. Адже всі бачать, який бум на придбання автомобілів спостерігається в Україні в останні роки. Виходить, що українці сьогодні витрачаються більше (ніж на покупку автомобілів), для порівняння, на сигарети - 1,38%, на безалкогольні напої - 3,04%, на картоплю - 1,82%.

Відповідно, і «вага» на бензини представляється вельми скромною - 0,88% сімейного бюджету. Адже бензин зростав у ціні в останні три роки з великим випередженням темпів інфляції, отже - якби його частка в споживчому кошику була вища, то й інфляція в цілому виходила б значнішою.

Звичайно, у Держкомстату є певні виправдання. Для визначення питомої ваги витрат домогосподарств управління статистики в усіх регіонах України проводять їх вибіркове обстеження. На це потрібна добровільна згода респондентів (близько 10 тисяч домогосподарств). А хто зараз погодиться за символічну плату на подібні довгострокові заходи? Адже потрібно буде вести щоденний облік доходів і витрат по всьому домогосподарству - що займає багато часу, і «засвічувати» реальні доходи. Тому дають добро на дослідження здебільшого лише сім`ї з низьким прожитковим рівнем, у більшості з яких дійсно немає автомобілів. Що ставить під сумнів об`єктивність офіційної інфляції.

Також не дуже оперативно реагує Держкомстат на багато інших змін в житті громадян України. Так, лише в 2007 році до переліку товарів для розрахунку інфляції потрапили такі їх види, як мобільні телефони, Інтернет, DVD-плеєри і деякі інші. А що, в 2006 році (і раніше) Інтернету чи мобільного зв`язку в Україні не було?

Особливо дивує відсутність у згаданому переліку Держкомстату такого виду покупок українців, як житло. Адже витрати населення на придбання житла сьогодні вкрай високі, і багато громадян таки купують квартири і будинки, а для цього накопичують гроші на банківських депозитах або «під подушкою» або оформляють іпотечні договори.

Відомо, що, наприклад, в 2006 році ціни на житло підвищилися в середньому по Україні на 60%. За період з 2000 року квартири і будинки подорожчали взагалі в 10-12 разів! А якщо органи вітчизняної статистки цього не враховують у своїх розрахунках ІСЦ, значить, реальна інфляція в останні сім років була вища, ніж оголосив Держкомстат!

На показники ж офіційної інфляції зав`язані багато інших соціально-економічних стандартів в Україні. Такі, як мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, реальні зарплати і доходи населення, прожитковий мінімум (про який згадав Порошенко) та інші.

І виходить, що оголошувані українськими урядами в останні роки розміри зростання реальних доходів населення не відповідають дійсності. Насправді, зростання реальних зарплат, пенсій, стипендій і соціальної допомоги було меншим - у зв`язку із заниженням інфляції. Або навіть ніякого зростання не було взагалі?

Навряд чи варто сподіватися, що згадана вище спільна робоча група Кабміну і НБУ стане зачіпати старе (перераховувати інфляцію за минулі періоди). Але хочеться сподіватися, що вироблена експертами нова методика дозволить хоч би в майбутньому розраховувати офіційну інфляцію, яка об`єктивно відображатиме ситуацію в Україні.

Юрій Глухов, для УНІАН