Сергій Горбачов, освітній омбудсмен / УНІАН

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов: Небезпека скасування ЗНО існує

07:23, 06 травня 2021
19 хв. 2179 Інтерв'ю

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив УНІАН, чому не підтримує цьогорічне скасування ДПА, коли вчителям варто перейматися питанням зовнішнього вигляду учнів, та чому на побори шкільних батьківських комітетів можна скаржитися в поліцію.

Можливе продовження навчального року у червні та скасування ДПА у формі ЗНО для 11 класу, цькування учнів через зовнішній вигляд, обов’язкові планові щеплення та побори в школах, скандали в «батьківських чатах», перевантаженість навчальних шкільних програм та якість дистанційної освіти УНІАН обговорив з освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим.

Пане Сергію, ви раніше говорили, що школи мають право продовжити навчання у червні, бо за законом навчальний рік має тривати не менше як 175 днів протягом року. Деякі освітяни пропонують внести зміни та вилучити норму про цю кількість днів. Чи доречно це зробити? 

На мій погляд, цього робити не потрібно, бо норма про 175 навчальних днів не випадкова. Календарне планування вчителів, навчальні програми розраховані саме на таку кількість днів - 35 навчальних тижнів. Там, де цього року були перерви в навчальному процесі, треба виконати освітню програму. Але таких шкіл не так багато, бо більшість навчання не переривали, а переводили у дистанційний формат. 

Питання не в тому, щоб змушувати дітей висиджувати уроки у червні, коли може бути досить спекотно. Цієї проблеми не буде, якщо знайти гнучкий підхід та виконати освітню програму. Заклад освіти може організувати індивідуальні чи додаткові групові заняття, навчальні екскурсії тощо, оскільки більшість вчителів працюють у червні два тижні.

Чи підтримуєте рішення цього року знову скасувати  ДПА для учнів 4 та 9 класу?

Минулого року я це рішення підтримав, бо були обґрунтовані побоювання додаткових ризиків, а цього року краще б його не було. Скасовуючи ДПА, ми втрачаємо можливість ефективно оцінити результат роботи школи.

Державна підсумкова атестація (ДПА) - це підсумок роботи учня на певному рівні освіти. Проводиться після завершення 4, 9 та 11 класу. ДПА потрібне для розуміння, наскільки учні засвоїли те, що передбачено Державним стандартом та освітньою програмою.

Нині під час ДПА учнів 4 та 9 класів оцінюють вчителі, які їх навчали. У таких умовах складно розраховувати на неупереджене оцінювання за єдиними критеріями. Тому бачимо приклади, коли у школі може бути п’ятнадцять «медалістів» та жодного призера олімпіади. В ліцеї «Логос», який ми з колегами відкрили у Запоріжжі в 90-х, одного року понад половина серед сорока випускників були призерами обласних і національних олімпіад, кілька міжнародних. Але серед них тільки шестеро мали «золоті медалі».

Я вважаю, що ДПА для всіх школярів треба проводити так, як це робиться для учнів 11 класу – як зовнішнє незалежне оцінювання, але не обов’язково саме у форматі звичного ЗНО, коли випускники йдуть до пункту тестування і з ними працюють незнайомі вчителі. Можливий варіант, щоб завдання готувалися централізовано і були невідомі до ДПА, щоб діти виконували роботу у своїй школі зі своїм вчителем. Щоб більша частина робіт перевірялася у школі за єдиними критеріями, а менша частина (10-15%) - за випадковою вибіркою - незалежними експертами. 

Уточніть, на кого конкретно поширюється рішення скасувати для 11-класників обов’язкове ДПА у формі ЗНО. В батьківських чатах панує нерозуміння.

ДПА у формі ЗНО цього року можуть не складати ті 11-класники, які не планують  вступати до закладу вищої освіти. Вони можуть скласти державну підсумкову атестацію у закладі освіти за програмою, яку укладе школа.

Хочу звернути уваги, що радив би тим, хто хоче потрапити в заклад вищої освіти за кордоном, обов’язково складати ЗНО. Бо закордонні університети приймають тільки оцінки та свідоцтва, занесені в державну базу. Минулого року люди не розібралися та вели розмови, що іноземні університети не вимагають ЗНО. А вже потім у серпні почалися звернення, мовляв, дайте можливість скласти ЗНО для вступу.

Омбудсмен порадив тим, хто хоче потрапити в заклад вищої освіти за кордоном, обов’язково складати ЗНО \ фото УНІАН

Чи бачите в рішенні скасувати ДПА якісь додаткові ризики? Можливо, зондування ґрунту щодо згортання ЗНО загалом (такі думки лунають)?

По-перше, я вкрай негативно ставлюся до ідеї скасування ЗНО. Це означало б надзвичайно високі ризики повернення корупції під час вступних іспитів до закладів вищої освіти.

По-друге. Так, небезпека скасування ЗНО існує. Це не теорія змови та не пошук «зради»: такі спроби були і є від самого моменту впровадження ЗНО. Минулого року, наприклад, було абсолютно нелогічно та необґрунтовано скасоване пробне ЗНО, а потім я отримав інформацію про підготовку рішення скасувати зовнішнє незалежне оцінювання взагалі. Думаю, тільки просто оглушливий суспільний резонанс та суспільний спротив, коли ця інформація стала відома, не дозволили це зробити. Насправді, ЗНО під постійною атакою, бо певна категорія людей зацікавлені встановити грошові правила вступу до закладів вищої освіти. Треба не прогледіти їхніх чергових спроб.

Питання з батьківських чатів: що робити, якщо дитина раптом захворіє на ковід і не зможе відвідати ЗНО? 

Якщо з різних причин не потрапляєш на основну сесію, можна відразу реєструватися на додаткову сесію ЗНО. Вона триватиме з 29 червня до 14 липня. Графіки є на сайті УЦОЯО ось за цим посиланням - https://testportal.gov.ua/dodsession/. Для участі у додатковій сесії треба подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти. Ця процедура чітко визначена. Звісно, якщо людина захворіє і не зможе відвідати основну та додаткову сесії, інших варіантів скласти ЗНО і стати студентом в цьому році немає. Але це можна зробити наступного року.

Як оцінюєте рішення Кабміну виділяти стипендії за найвищі результати ЗНО 270-м учасникам тестування?

Дуже позитивно. Це правильне рішення, бо важливо, щоб результат гарної роботи належно оцінювався. Отримати 200 балів за ЗНО - це важка праця.

Лунають нарікання на погіршення якості освіти в умовах дистанційного навчання. Чи очікуєте побачити катастрофічні результати ЗНО?

Якість освіти – це комплексний показник, де бал ЗНО є одним серед багатьох. Не можна порівнювати бали на ЗНО учнів різних років. Порівняти можна було б оцінки ДПА, нормально проведеного у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 

Не думаю, що цього року буде катастрофа. Дійсно, дистанційна освіта на загал не досягає тих результатів, які можна було б досягнути за звичайних умов очного навчання. Але насправді дистанційна освіта не провальна. Поруч із повідомленнями батьків, які скаржаться на вчителів та небажання дітей навчатися, інші батьки в захваті: «Дитина на дистанційці почала навчатися». Мені 11-класники самі казали: «Класно, що був карантин». Вгадайте, чому?

Вони мали час готуватися до ЗНО?

Саме так. Якщо відверто поговорити з директором чи вчителем звичайної школи, вам скажуть, що 10-11 клас на уроки ходить мало. Це не дивно. Навіщо людині, яка має складати тест «високих ставок» (від ЗНО багато у чому залежить подальша доля випускника школи), витрачати час на двадцять предметів, непотрібних їй «тут і зараз»?

В 11 класі планове опанування освітньої програми варто завершувати хоча б наприкінці квітня. Щоб у травні учні мали індивідуальні консультації, час на самопідготовку. За кордоном у профільній старшій школі - п’ять-сім предметів. Нам треба те саме. Я вважаю, що викладати у старшій школі треба небагато предметів (максимум, шість) та їх всі виносити на ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Тоді учні 10-11(12) класу будуть ходити  у школу. Сподіваюсь, запустимо справжню реформу старшої профільної школи, яка саме це і передбачає.

Цього року затвердили Типову освітню програму для 5-9 класів, яку ви назвали перевантаженою. Чому так сталося?

Насправді проблема виникає через певну суперечність, яка зумовлена тим, що, чим краще вчитель, тим більше він сконцентрований саме на своєму предметі. І тим більше намагатиметься «напхати» учня всім, що сам знає. Але це далеко не завжди потрібно.

Насичена другорядною інформацією шкільна програма не працює для формування у дитини цілісного уявлення про світ. У школі учень має отримати цілісне уявлення про світ на рівні здорового глузду, а поглиблено вивчати те, що йому більше до вподоби.

Чи можна зараз ще щось змінити в програмі для 5-9 класів?

Можна, адже робота рухається за певним алгоритмом. Спочатку створюється Державний стандарт. Потім на його основі - Типові освітні програми, про які ми зараз говоримо. А потім - модельні навчальні програми, які стануть основами освітніх програм у закладах освіти. Їх зараз розробляють. Не маю ілюзій щодо тотальної високої якості всіх модельних програм, але кілька цікавих, думаю, отримаємо. В командах, що працюють над модельними програмами, є гарно підготовлені та досвідчені люди, які можуть приборкати своє бажання запхати у програми «все-все».

Горбачов хотів би, щоб програми для загальної освіти складали не «вузькі професіонали», а група з різних освічених людей \ фото УНІАН

Хто мав би складати програми, щоб  вони були більш пристосованими для життя?

Те, що я зараз скажу, може видатися незвичним та дещо провокативним. Але мрію, щоб програми для загальної освіти (не спеціалізованої) складали не «вузькі професіонали», а група з різних освічених людей. Щоб, складаючи програму, вони орієнтувалися на те, що пам’ятає зі школи освічена людина віком близько тридцяти років. Звичайно, коли людина поглиблено займається предметом, це потребує глибших знань. Але такі поглиблені знання потрібні не кожній людині. 

У нас поки не бачу людей, готових піти на такий революційний крок. Тому для нас головне – це продовжувати реалізовувати концепцію нової української школи (НУШ).

Адже до запровадження НУШ шкільна програма була здебільшого орієнтована не на те, щоб навчити дитину самостійно пізнавати світ, а лише на те, щоб «нафарширувати» пам’ять досить часто фрагментованими знаннями. Від учнів вимагали чітко слідувати настановам вчителя. НУШ це змінює: не так швидко і не так ефективно, як би мені вважалося правильним, але такі зміни почалися. І мають бути продовжені.

Концепція НУШ передбачає, що ми плавно, адаптивно заводимо дитину до шкільного процесу, починаємо з гри (яка є основним способом пізнання світу у віці 6-7 років), а потім, рік за роком, вчимо ухвалювати рішення, робити висновки з помилок та відчувати відповідальність за свої навчання та життя.

Тобто модельні програми зараз розробляються також тільки для 5-9 класів? В реформі старшої школи ми куди дійшли?

Саме так. Поки що основна увага - 5-9 класам. На черзі - Стандарт профільної освіти, старшої школи. Декому хотілося б швидких змін. А декому взагалі не хотілося б щось змінювати. Цей процес балансування між новаторами та консерваторами і рухає освіту вперед. Бо освіта – гра в довгу. Фіни чи естонці, про яких багато говоримо, освітні реформи робили 20 років.

Поговоримо про вакцинацію освітян. Щоб сказали противникам планової вакцинації?

Противники вакцинації мені часто дорікають, посилаються на право на освіту, коли говоримо про заборону відвідувати заклади освіти дітям, які не отримали планових щеплень без медичних підстав. Але будь-які права мають пріоритети. Ключовим правом будь-де (і в освіті також) є право на життя та здоров'я. Всі інші права, в тому числі право на освіту, мають бути узгоджені з основним правом. 

Ми всі маємо право на вільне пересування, але коли вмикається «червоне світло» світлофора, зупиняємося. Це світло обмежує право на пересування, але гарантує вам безпеку. Так само, якщо захворіє дитина, якщо захворіє вчитель (а вчителі хворіють набагато частіше), то як можна забезпечити отримання освіти? Тому я переконаний прихильник планової вакцинації та вважаю, що в пандемію планові щеплення треба продовжувати.

Вчителі, які працюватимуть на ЗНО, отримали можливість вакцинуватися проти COVID-19. Чи можуть не допустити до роботи вчителя, який відмовився?

Це добровільна процедура. Вчитель має право взяти участь у забезпеченні процедур ЗНО незалежно від того, отримав він щеплення чи ні. Ми чітко говоримо, що вакцинація вчителів, які долучені до ЗНО, є цілком добровільною. Бо коли людину примушують до чогось, вона буде відбиватися.

В питаннях вакцинації важливо спростовувати фейки. Нещодавно в одному з районів Києва гуляв фейк, що вчителів вакцинують проти ковіду, але ніде це не фіксують. Звісно, це маячня: дані про вакцинацію конкретної людини відразу заносіть у базу даних, а довідку можуть надрукувати на запит. Але фейк не спростували, і це завадило вакцинації освітян. Хоча це бонус для вчителів, адже вакцин в країні поки що не вистачає - і чимало з колег мають змогу вакцинуватися саме на цих підставах.

Вчитель має право взяти участь у забезпеченні процедур ЗНО незалежно від того, отримав він щеплення чи ні \ фото УНІАН

В ЗМІ регулярно з’являється інформація про випадки цькування учнів за їхній зовнішній вигляд. Чи є обставини, за яких можна виправдати претензії вчителя до вигляду учня? Чи вчитель ніколи не може критикувати зовнішній вигляд учня?

Якщо діти довіряють вчителю, він може дати пораду як доросла людина. Але булінг через зовнішній вигляд неприпустимий. Часто чую від прихильників шкільної форми: «Дай їм волю, будуть у купальних костюмах ходити на уроки...». Я був директором школи протягом десяти років, жодного разу не бачив учнів або учениць в настільки зухвалому одязі.

Звичайно, школярі одягаються не так, як старше покоління. Можуть волосся пофарбувати в яскравий колір. Але яке мені до цього діло, як вчителю? Дітей треба сприймати такими, як вони є. Не намагатися тут і зараз перевиховувати. Бо виховують не слова, а вчинки.

Ви б радили вчителям, які мають питання щодо зовнішнього вигляду учнів, телефонувати батькам цих дітей?

Боже збав, навіщо? Питання щодо одягу дитини вирішуються трьома словами - охайно,  зручно, відповідно до сезону. Без сумніву, вчитель має право вимагати, щоб дитина була в чистому одязі. Або я, як вчитель, обов’язково зверну увагу, якщо дитина у грудні прийшла у школу без куртки. І це єдина причина телефонувати батькам стосовно одягу - якщо дитина одягнена відверто не по сезону.

Як реагувати на булінг в школі? 

Найголовніше - не мовчати. Звертатися до вчителя, із заявами - до керівника закладу освіти. І обов’язково - спиратися на факти. Бо чимало заяв до нас починаються зі слів: «Прошу зупинити цькування». Видно, що людина відчуває несправедливість, але не наводить фактів. А погодьтеся, між «мою дитину образив вчитель» і повідомленням «такого-то числа на такому-то уроці вчитель сказав такі слова, я вважаю це образою та порушенням своїх прав», - є суттєва різниця.

Якщо людина відчуває, що її цькують, треба збирати факти. Це можуть бути документи, свідчення тих, хто бачив ці події. Якщо бачите, як ваші права або права іншої людини порушуються, маєте право це зафіксувати за допомогою аудіо чи відеозапису. 

Нещодавно гриміла історія вчительки біології Ольги Халепи, яка записувала реп-треки, та звільнилася через цькування з боку колег. Яка позиція Омбудсмена в ситуаціях, коли булять вчителя?

Не знаю подробиць історії. Але це очікувана реакція на обдаровану людину з боку посттоталітарного суспільства, яке звикло жити за принципом «не висовуйся». Чомусь вважається, що вчитель – це не жива людина, яка не може захоплюватися чимось своїм, читати реп. Чому ні, якщо діти слухають вчителя, який - і це принципово важливо - виконує освітню програму?

До нас ця вчителька не зверталася. Але це не булінг, а моббінг - групове цькування, яке здебільшого стосується дорослих людей. І проблема в тому, що в українському законодавстві немає терміну «моббінг». Я змушений про це говорити, коли до мене звертаються «зупинити моббінг».

Ба більше, за чинним законом навіть булінгом може бути визнана лише ситуація, в якій бере участь неповнолітня особа. Або як постраждалий, або як булер. Фактично це означає, що булінгу де-юре немає у закладах вищої освіти, де всі повнолітні. Так само «не може бути» булінгу між вчителями та батьками, бо всі повнолітні. Це велика прогалина в законодавстві. Давно намагаюся довести потребу змінити закон і прибрати це обмеження - «неповнолітні».

В соцмережах батьки скаржаться на побори батьківських комітетів у школах.  Де-юре, батьківських комітетів не існує. Куди на них скаржитися?

По-перше, раджу батькам не здавати гроші. Звісно, важко опиратися тиску у маленькому соціумі, і не всі на це наважуються. Якщо вже вимагають гроші, то поставити до відома директора. Медійне висвітлення непогано працює, бо мало кому хочеться стати об'єктом прискіпливої недоброзичливої уваги. Якщо не допомагає – в поліцію, ст.189 ККУ «Вимагання». 

Я добре знаю, що адміністрація шкіл «власноруч» гроші вже давно не збирає, бо відчувають, що це може для них обернутися серйозними неприємностями. Тому це роблять батьківські комітети. Приходять до інших батьків, мовляв, давай гроші, бо школі не вистачає на санітайзери та серветки. Причому, район закуповував все це, але управління освіти не знало про потреби школи - до них зі школи не звернулися.

На жаль, школи часто мовчать про потреби, бо директорам простіше пробайдикувати та організувати «придворну організацію» з числа «наближених» батьків, щоб їхніми руками збирати гроші на потреби закладу. Адже в школі щодня щось ламається, а директору може бути ліньки писати окремі запити в управління освіти.

Звісно, це неприпустимо. Я днями надіслав до комітету Верховної Ради лист з пропозицією внести зміни до закону «Про освіту», щоб зобов'язати керівників шкіл подавати запити про свої потреби. А засновнику - відповідати на ці запити і оприлюднювати інформацію.

Омбудсмен порадив батькам школярів не здавати гроші \ фото УНІАН

Ви от пропонуєте батькам звертатися в поліцію. Мені здається, мало хто на це піде. Це ж почати ворогувати з іншими батьками.

Коли вирішив боротися за права, будь готовим, що на тебе будуть трошки - а іноді й досить відчутно - тиснути. Не випадково говоримо «захист прав». Хтось же таки на наші права нападає. І ми маємо захищатися самі й допомагати захищатися іншим.

Світовий банк може надати Україні 200 млн доларів позики на реформування вищої освіти (повідомлялось, що мова йде про закупівлю обладнання, створення лабораторій, ремонтні роботи тощо). Якщо гроші виділять, то як обирати виші?

Студентів опитати. Подивитися відгуки роботодавців, де працюють після вишів випускники. Всі інші критерії - нерелевантні.

Про що запитувати студентів?

Чи задоволені вони якістю навчання. Чи вчать їх тому, що потрібно в їхній професії. Чи є булінг у закладі вищої освіти (який у нас зараз навіть не є булінгом, бо ми говоримо про повнолітніх).

Хто має ставити ці питання?

Державна служба якості освіти має такі повноваження. Хоча дуже розраховую на участь активних студентів. Буквально днями за моєї ініціативи відбулася перша в Україні зустріч студентських омбудсменів, на якій ми обговорювали питання захисту прав у вищій школі. Насамперед - права на сучасну якісну освіту.

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies