За час пандемії COVID-19 понад 40 громадян України потрапили за грати за кордоном / фото: facebook.com/PetlyovaniyOmbudsman

Представник омбудсмена В’ячеслав Петльований: Українців у РФ саджають в клітки, ставлять на коліна, застосовують психотропи

12:57, 11.05.2021
17 хв. Інтерв'ю

Представник Уповноваженого з додержання прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони та процесуальних прав В’ячеслав Петльований розповів УНІАН, в яких умовах українці сидять в тюрмах по всьому світу, на що скаржаться затримані в США, РФ, Європі, та чому в тюрмах ОРДЛО та Криму гірше, ніж в Бангладеш, В’єтнамі чи Таїланді.

Потрапити за грати – річ дуже неприємна. І ще більше неприємно, якщо це стається в чужій країні, та ще й під час пандемії. Як багато українців опинилися в іноземних в’язницях за останній рік-півтора?

Протягом 2020 року, після відповідних звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, було перевірено дотримання процесуальних прав 138 наших громадян, які перебувають в місцях несвободи у двадцяти шести іноземних країнах.

За час пандемії COVID-19 понад 40 громадян України потрапили за грати за кордоном - в Російській Федерації, Боснії і Герцеговині, Греції, Іспанії, Польщі, Сербії, Словенії, Грузії, Камбоджі, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах.

Відео дня

З яких країн затримані українці зверталися найчастіше?

В Польщі, Греції, Китаї було по 12 заяв, Італії – 11, Грузії – 10, Таїланді – 8, Португалії та Бангладеш - по 6, у Російській Федерації – 32 (але мова йде не про політичних в’язнів).

І які порушення прав українців зустрічаються найчастіше?

За підсумками перевірок ми виявили порушення прав на справедливий суд, юридичний захист, належне поводження, охорону здоров’я, отримання консульської допомоги. За зверненнями Людмили Денісової до колег-омбудсменів, правоохоронних органів та дипломатичних представництв іноземних країн, права наших громадян відновлено. Ми оперативно вживаємо заходи для поновлення прав наших громадян на належні умови тримання.

А як часто затримують групи наших туристів? У квітні в ОАЕ були затримані на кілька діб дванадцять дівчат з України - це «рекорд»? 

Безперечно, арешт дванадцяти громадянок України в ОАЕ – рекордна кількість затриманих за кордоном українців у 2021 році. З відкритих джерел відомо, що, за словами українок, у них були відібрані особисті речі, гроші, паспорти, телефони тощо. Також, вони скаржилися, що умови утримання були незадовільними, їм не надавали індивідуальні засоби гігієни. Однак звернень безпосередньо від них чи їхніх представників до Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо порушення прав не надходило.

З ними зустрівся український консул, було перевірено умови їх утримання, надана консульська правова допомога. Затримані були звільнені з-під арешту та повернулись в Україну.      

Взагалі у кількості більше однієї особи громадян України затримують доволі часто. Наприклад, у 2020 році на території Грузії було затримано п’ятеро громадян, серед яких було двоє яхтсменів з Одеси. Або вже у 2021 році в Об’єднаних Арабських Еміратах було затримано двох громадян України (за підозрою у викраденні автомобілів).

Країна-агресор не припиняє порушувати норми міжнародного права / ru.tv8.md

Російська Федерація – безумовний лідер щодо кричущих випадків порушення прав людини. Які порушення Офіс омбудсмена фіксує найчастіше?

Країна-агресор не припиняє порушувати норми міжнародного права. Російська Федерація продовжує позбавляти будь-яких прав незаконно утримуваних громадян України, зокрема за їхню проукраїнську позицію. Основними порушеннями процесуальних прав є:

  • незаконне утримання кримських татар в СІЗО та УВП, які розташовані на тимчасово окупованому Кримському півострові й Російській Федерації, в нелюдських умовах, без медичної допомоги, а в період пандемії COVID-19 – без засобів індивідуального захисту, що становить серйозну загрозу їхньому життю і здоров’ю;
  • незаконне етапування кримських татар до Російської Федерації теж у нелюдських умовах, всупереч нормам Четвертої Женевської Конвенції (обвинувачені повинні утримуватись в місцях ув’язнення в окупованій країні і, у разі засудження, там же відбувати покарання), посилення покарань, зокрема збільшення тюремних термінів.

За наявною інформацією, станом на 1 травня 2021 року Російська Федерація за політичними мотивами переслідує 133 громадян України (в тому числі 94 кримських татар). З них 114 осіб незаконно утримуються в місцях несвободи на території РФ та тимчасово окупованого Криму. 19 громадян, які проживають на території тимчасово окупованого Криму, наразі перебувають під адміннадзором за місцем свого проживання – їх обмежено у пересуванні.

Ми проводимо моніторинг по кожній такій особі. Постійно на зв’язку з їхніми родичами (78 політв’язнів мають 209 неповнолітніх дітей), адвокатами, нашими консульськими працівниками. По кожному факту незаконного затримання, засудження, порушень прав людини негайно повідомляємо міжнародні правозахисні організації.

19 громадян, які проживають на території тимчасово окупованого Криму, наразі перебувають під адміннадзором / REUTERS

Зараз своєрідним символом тюремного свавілля у РФ став росіянин Олексій Навальний. Але як часто з такими ж або ще більш жахливими проблемами стикаються українські політв'язні?

Наведу лише кілька прикладів. Громадянин України Джеміль Гаффаров – інвалід II групи, наразі незаконно утримується в СІЗО-2 що у Ростов-на-Дону. Вже більш як півроку чоловік не отримує кваліфікованої медичної допомоги. Причому, його хронічні хвороби є в переліку, встановленому федеральним законом РФ. Тобто, за їх наявності, Джеміль Гаффаров не може утримуватися в умовах СІЗО!                                 

Стан здоров’я українського політв’язня Олега Приходька критично погіршився внаслідок не забезпечення його прав на отримання належної медичної допомоги. Він має хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, а також глибоке стійке двостороннє порушення слуху та зору. Йому не надається відповідна медична допомога, що несе для його життя та здоров’я небезпеку…

Суттєві проблеми зі здоров’ям також мають українські політв’язні Володимир Дудка, Галина Довгопола, Олексій Бессарабов, Валентин Вигівський та Теймур Абдуллаєв.

Як часто українці, затримані за кордоном, розповідають про дії силовиків, співробітників СІЗО, колоній, які можна розцінювати як тортури?

По цьому питанню теж наведу кілька прикладів. Так, колишній політв’язень Олександр Шумков розповідав, що російські силовики його систематично били та катували струмом, застосовували фізичну силу та психологічне насилля – погрожували вбивством. Ще один колишній політв’язень Микола Карпюк, розповідав, що українських політв’язнів в Росії саджають в клітки, ставлять на коліна, не дають спати довгий проміжок часу. Працівники ФСБ застосовують до них навіть психотропні засоби…

Нещодавно журналіст Владислав Єсипенко, якого незаконно затримали на території тимчасово окупованого Криму, заявив, що 10 березня 2021 року невідомі люди в масках насильно посадили його в автомобіль без розпізнавальних знаків і протягом двох днів незаконно утримували в підвальному приміщенні в Балаклавському районі Севастополя, яке не є офіційним місцем утримання під вартою. За словами нашого співгромадянина, йому надягали на голову пакет і позбавляли можливості дихати, до різних частин тіла підключали електричний струм, жорстоко били, погрожували вбивством через повішення в камері, щоб домогтися визнання провини. Як потім з’ясувалося,  цими «невідомими» виявилися працівники ФСБ.

Журналіст Владислав Єсипенко заявив, що невідомі в масках насильно посадили його в автомобіль і два дні незаконно утримували в підвалі у Севастополі / Скріншот

Український омбудсмен надіслала відповідні листи реагування до Уповноваженої з прав людини в Російській Федерації Тетяни Москалькової, генерального прокурора РФ, представника Слідчого комітету РФ, голови Комітету ООН проти катувань Йенса Модвіга, комісара Ради Європи з прав людини Дуні Міятович, Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет та голові ОБСЄ, Міністру закордонних справ Швеції Анн Лінде. Ставилось питання розслідувати факти катування, притягти винних до відповідальності та відновити і захистити права Владислава Єсипенка.

У звіті Уповноваженого за 2020 рік є приклад витончених знущань з кримських татар. Їм видавали в сухпайках продукти, які вони не можуть споживати через релігійні переконання. На вашу думку, це було зроблено навмисно?

Така практика – надання українським політв’язням, які сповідують іслам, зокрема кримським татарам, сухпайків з м’ясом – продовжується. Це, скоріше за все, здійснюється з метою психологічного тиску на політв’язнів. На жаль, всі наші звернення щодо цього питання до російського омбудсмена залишились без належного реагування.

В яких ще країнах були скарги на неякісне харчування, проблеми з питною водою?

Ті українці, які перебувають у виправних установах на території Греції, наприклад, скаржаться, що у в’язниці Маландріно було обмежено доставку їжі. Та й сама вона була неналежної якості. А через дефіцит води у в’язниці доводилося купувати її за власні кошти.

Переповнені камери, антисанітарія, відсутність спальних ліжок, якість їжі, брудна вода, яку неможливо пити - такі проблеми у в’язницях країн Бангладеш, В’єтнаму, Королівства Таїланд. В одному зі звернень до Уповноваженого зазначалося, що в одній з цих країн в одній камері утримували 12 осіб, які спали на підлозі. Але найбільша проблема тут - доступ до питної води та води, яку застосовують для гігієнічних потреб.

До речі, переповнені камери – особливість африканських в’язниць. Через велику кількість ув’язнених там бракує додаткових камер для їх утримання, у зв’язку з чим в одній камері можуть перебувати більше ніж 20 осіб. Проблеми з питною водою та харчуванням тут теж усім знайомі. Існує й дефіцит медичних засобів для хворих утримуваних, не кажучи вже про маски і рукавички для ув’язнених, необхідні під час епідемії COVID-19. В Африці актуальною є проблема незаконного захоплення та утримання українських моряків піратами. Декілька таких випадків відбулися впродовж 2020 року.

Деякі в’язниці у Греції, в яких утримується понад 55 українців, засуджених до 25 років позбавлення волі, мають антисанітарні умови / фото УНІАН

Також до Уповноваженого надходило багато звернень з країн Близького Сходу. Наприклад, від родичів утримуваної громадянки України на території Республіки Ірак щодо незабезпечення її ліками, медичною допомогою та належним харчуванням.  Аналогічне звернення надходило від родичів українця, який утримується у виправній установі на території Турецької Республіки.

Зі звернень родичів моряків, які утримувалися на території Лівії, відомо, що наші громадяни деякий час спали на підлозі. У багатьох моряків були проблеми зі здоров’ям, адже вони оголошували голодування, вимагаючи звільнення через пандемію COVID-19. За словами їхніх родичів, зв'язок з ними був проблематичний, а медичну допомогу не надавали…

А на що найчастіше скаржаться ті, хто перебуває в місцях несвободи в Європі? Наскільки там місця несвободи схожі на наші?

Польські в’язниці в порівнянні з українськими мають більш сучасні приміщення з усім необхідним для життєдіяльності приладдям, нам дуже рідко скаржаться на умови тримання.

Я вже згадував про Грецьку Республіку, деякі в’язниці, в яких утримується понад 55 громадян України, засуджених до 25 років позбавлення волі, мають антисанітарні умови. Задля подолання поширення коронавірусної  інфекції COVID-19, в місцях несвободи обмежено доставку води, продуктів та засобів першої необхідності. У приміщеннях, в яких утримуються громадяни України, не здійснюється дезінфекція, самі ув’язнені позбавлені можливості дезінфікувати руки та одяг. Крім того, їх не забезпечуються медичними препаратами, необхідними для підвищення імунітету.

Схожа ситуація була зафіксована в Італійській в’язниці в Лауреані Калабрія. В Офіс омбудсмена надійшло звернення про те, що українським в’язням не надавали маски, рукавички та ліки. В результаті вони самостійно купували ліки, однак медикаменти надходили до них лише за тиждень…

А як утримуються українці в місцях несвободи «за океаном» – в Південній і Латинській Америках, у США, в Канаді? Скільки громадян України перебувають там за гратами?

Загальна статистика відсутня. Але наприкінці серпня 2020 року до Уповноваженого ВРУ з прав людини зверталася українка, утримувана в США. Звернення стосувалося порушення її прав на медичну допомогу на гідні умови утримання. За словами українки, у виправній установі, де вона перебуває, було зафіксовано понад 20 випадків захворювання утримуваних осіб на COVID-19.

За вашими спостереженнями, наскільки може вплинути та впливає на долю українців незнання мови і відсутність якісного перекладу там, де їх було затримано?

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сказано: «Якщо обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, він має право одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Однак існують випадки, коли право обвинувачених українців на безоплатну допомогу перекладача порушується. Наприклад, в лютому цього року до нас надходила відповідна скарга від громадянки України, утримуваній в Королівстві Камбоджа. Також в Росії, у жовтні 2020 року Третій апеляційний суд Сочі відмовив Іззету Абдулаєву в наданні перекладача на кримськотатарську мову, аргументуючи тим, що він народився в Радянському Союзі і там здобув освіту. Це є прямим порушенням процесуальних прав громадян України.

Вам скаржаться на відсутність зв'язку із зовнішнім світом?

Так. Найбільше таких скарг надходить з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Зокрема, деякі родичі утримуваних українців більше ніж п’ять років не мають змоги з ними побачитись та поспілкуватись.

Багато кримців незаконно утримуються в різних віддалених установах виконання покарань на території РФ / Крымская солидарность

Також систематично надходять скарги про порушення права на зв'язок із зовнішнім світом від кримських татар, більшість яких незаконно утримують на території РФ. Через те, що вони мають силою нав’язане громадянство РФ, до них часто не допускають українських консулів. Багато кримців незаконно утримуються в різних віддалених установах виконання покарань на території РФ, і їхнім родичам важко приїздити на побачення, зокрема і через брак фінансів. Телефонувати родичам вони можуть не більше шести разів на рік та розмовляти з ними не довше 15 хвилин (відповідно до статті 92 Кримінально-виконавчого Кодексу Російської Федерації). Ба більше, деякі з утримуваних українців навіть не отримують літератури, газет та інших можливостей дізнаватись про будь-які новини світу.

Чи є взагалі на Земній кулі місця, страшніші за «катувальні» ОРДЛО?

Якщо навіть порівнювати умови перебування наших громадян у місця несвободи у Східних країнах, де вони є незадовільними, а подекуди й нелюдськими, то на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ситуація найгірша.

Надходить велика кількість звернень від осіб, які були ув’язнені до 2014 року, до початку збройної агресії, з проханням перевести їх на підконтрольну Україні територію для подальшого відбування покарання.          

Родичі, близькі наших військовополонених та цивільних заручників, а також вже звільнені з полону громадяни розповідають, що у місцях несвободи «ДНР» та «ЛНР» - нелюдські умови. Людей катують, здійснюють на них психологічний тиск, позбавляють можливості лікувати наявні хвороби, відмовляють в побаченнях та телефонних розмовах з рідними. Чого варта так звана в’язниця «Ізоляція», в якій роками безкарно знущаються з людей…

Всі відомі факти катувань, знущань та інших порушень прав незаконно утримуваних українців є предметом відповідних звернень до міжнародної спільноти, правозахисних інституцій. На жаль, ситуація щодо здійснення моніторингу додержання прав та умов тримання громадян, які перебувають у місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, досі невирішена. Бойовики не надають доступу на ці території ані українському омбудсмену, ані представникам міжнародних моніторингових місій.

Яка динаміка звернень до вас у порівнянні з минулими роками?

За останні два роки кількість громадян України, які перебувають у виправних установах у Грецькій Республіці, Італійській Республіці, Португальській Республіці, Республіці Польща, Народній Республіці Бангладеш та Королівстві Таїланд і звернулись до Уповноваженого із заявами про порушення своїх прав, майже не зменшилася. На сьогодні це 92 особи. Омбудсмен тримає на контролі стан додержання прав зазначених громадян, та у випадку будь-яких порушень відразу вживає всіх можливих заходів для поновлення їхніх прав.  Наприклад, завдяки такій співпраці з головним Омбудсменом Королівства Таїланд та працівниками Посольства України в Таїланді, за 2020 рік було помилувано 18 наших співгромадян, і вони вже повернулися на Батьківщину.

Влад Абрамов

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся