"Татку, не треба!". Чому домашнє насильство - не приватна справа

Ольга Плохотніченко, яка півтора року потерпала від насильства з боку цивільного чоловіка, розповіла УНІАН свою історію. Фахівці наголошують: такі речі - злочин, а не приватна справа.

Днями мешканка міста Кременчук Ольга Плохотніченко поскаржилася в соцмережі на насильство з боку чоловіка та опублікувала кілька відео, на яких це було зафіксовано.

На першому записі видно, як чоловік заходить до дитячої кімнати. В ній на дворівневому ліжку сплять діти, а разом з ними і мати. Чоловік хапає жінку за волосся та жорстоко витягує з кімнати під крики дітей: "Татусю, не треба!". На іншому відео зафіксовано, як Ольга намагається вийти з будинку, але кривдник хапає її за волосся, затягує назад та починає бити.

Плохотніченко зізналася, що вже давно потерпала від насильства з боку чоловіка: "Людина півтора року знущалася наді мною. Над дітьми - психологічно. Він багато разів бив мене при дітях…".

Ольга наголошує, що нікому не повідомляла особистих даних чоловіка. Ба більше, підкреслює, що в жодному своєму дописі не називала ім'я та прізвище кривдника. Однак після публікації вищеназваних відео, криворізький блогер Олексій Таймурзін оприлюднив його особисті дані. Кривдником жінки виявився колишній мешканець Кривого Рогу Володимир Вязовський. УНІАН зв’язався з чоловіком та запропонував прокоментувати вищезгадані відео. Той спілкуватися відмовився. Зі словами: "Дякую, не бажаю, бувай", - відключився.

Жінка що вже давно потерпала від насильства з боку чоловіка / facebook.com/olha.plokhotnichenko

За останні дні Ольга отримала сотні повідомлень від жінок, які також постраждали від домашнього насильства, але мовчали. За можливості, намагається всім відповідати. Багато ночей поспіль жінка майже не спить. Тож погодилася поспілкуватися з УНІАН та розповісти свою історію.

Початок. Б’є та "любить"?

Вони не були офіційно розписані. До переїзду в Кременчук шість років жили в невеликій квартирі біля лісу в Горішніх Плавнях. "Їздили разом на рибалку, на полювання, в наметах ночували. Він був іншою людиною", - згадує Ольга.

Потім переїхали до Кременчука, оселилися в будинку, Володимир став більше заробляти: "Ще рік жили однією сім'єю. Потім його понесло...".

У березні минулого року Ольга вперше викликала поліцію, бо чоловік її побив: "Я дуже боялася це робити. І особливої ​​підтримки від рідних не отримала, радили "розібратися самостійно"".

Заяву писала у поліцейській машині. Зняти побої їй не запропонували, і забравши заяву, ніхто з поліції більше не дзвонив. "Впевнена, що Володимир нікого в поліції не підкуповував. Можливо, вони не сприймали серйозно. Мовляв, побилися - миріться. Уже зараз спілкувалася з начальником в поліції, виявляється, якісь закони оновилися, а не всі поліцейські пройшли навчання, тому могли неправильно протоколи скласти", - стверджує Ольга.

Насильство, скандали без причини, погрози від Володимира: "С*ка можу бити так, що синців не буде", - продовжувалися. Так само тривали вибачення: "Я більше ніколи так не вчиню". Ольга його прощала. Й більше заяв про побиття в поліцію не писала. 

Останні півтора року жінка з дітьми жила в будинку без Володимира. Він тільки забігав до них кілька разів на місяць. Любив повторювати, що, залишивши їм житло, зробив благородний вчинок. Фінансово дітям в цей час допомагав. "Правда, це було в форматі заплатити за садок або школу. А за гроші на продукти для дітей я звітувала з чеками. Принижувалася, думаючи, що це нормально", - розповідає Ольга.

У Володимира з'явилася інша жінка. Але під час своїх "набігів" у сім'ю, він іноді намагався миритися з Ольгою: "Пропонував почати все спочатку, вибачався. Я прощала. А він знову ображав, принижував".

Остання крапля

"Минулого місяця, 13 лютого, в -10 він виставив мене з дому. Йому було плювати, що зі мною буде, куди піду. Змінив ключі, замки, на тиждень виставив озброєну охорону. Щоб я зі своїми "45 кг" не прорвалася до дітей", - згадує Ольга.

Пізніше жінка дізналася від дітей, що Володимир їм сказав, мовляв, мама вас кинула.

Молодшому синові Борису шість років. Старшому Макару скоро дев'ять. Виставивши їхню матір за поріг, Володимир почав купувати синам дорогі подарунки, іграшки. Робити все, чого не робив останні півтора року. Подав до суду на Ольгу "на аліменти". Тиждень вона не могла потрапити до дітей чи зв'язатися з ними.

Ольга ні на жарт злякалася. Почала оббивати пороги поліції, служби опіки: "Зі служби опіки прийшли до нього додому та оцінили, що з дітками все добре. А, згідно з законом, він, як батько, має права такі ж, як мама. Ось тільки він не пускав мене до дітей в будинок зі словами: "Це моя власність, вона не увійде"".

Жінка коментує заяви Володимира про те, що вона не давала йому спілкуватися з дітьми: "Це був наш спільний дім, він мав ключі. Він завжди знав, де діти. Чому це я не давала спілкуватися? Для нього це була гра. У якийсь момент "загрався" і вирішив: "Діти будуть тільки зі мною"".

Дуже боячись, що Володимир забере дітей, жінка й опублікувала ті самі відео.

Чоловік не давав Ользі спілкуватися з дітьми / facebook.com/olha.plokhotnichenko

Ольга не вірить в те, що Володимир налаштовував дітей проти неї. Хоча якийсь час після її примусового "виселення" хлопчики не хотіли їхати ночувати до мами. "Я розумію їх бажання жити в цьому будинку. Адже своїми руками створила там затишок. Вони звикли там жити, їм там було безпечно. Але коли старший син вже побув кілька днів зі мною, то зрозумів, що безпечно не в будинку, а поруч з мамою. Сказав мені, що в будинок не повернеться", - каже Ольга.

Зараз вона відвезла старшого сина до бабусі з дідусем у Кривий Ріг.

Правозахисники чекають на звернення

В громадській правозахисній організації "Ла Страда-Україна" дуже чекають на звернення від Ольги. Поки вона на зв'язок з ними не виходила, але за останні дні до них на "гарячу лінію" двічі телефонувала близька подруга постраждалої.

"Ситуація складна. Але ми все одно дуже просили подругу Ольги, щоб постраждала вийшла з нами на зв'язок. Ми працюємо в цілодобовому режимі, в будь-який час доби в будь-який день тижня готові їй допомогти", - розповіла УНІАН директорка Департаменту Національних "гарячих ліній" ГО "Ла Страда-Україна" Альона Кривуляк.

В "Ла Страда-Україна" готові надати жінці психологічну, правову та соціальну підтримку. Підключати Службу у справах дітей, відділ поліції, ювенальної превенції, центр безоплатної правової допомоги, офіційно звернутися до відповідних структур в місті Кременчук.

"Але для цього треба отримати інформацію від постраждалої. Бо в будь-яку державну інстанцію, яка б не підключалася до розв’язання проблеми, обов'язково має звертатися сама постраждала особа", - пояснює Кривуляк.

Діти – також постраждалі

Директорка Департаменту Національних "гарячих ліній" ГО "Ла Страда-Україна" Альона Кривуляк зауважує, що судова система завжди звертає увагу на будь-які насильницькі дії стосовно дитини або в присутності дітей. Це одна з підстав позбавлення батьківських прав.

Юристка Асоціації жінок юристок "ЮрФем" Таїсія Рубаняк відмічає, що згідно з українським законодавством дитина, яка є свідком домашнього насильства, автоматично прирівнюється до дитини, яка постраждала від домашнього насильства.

"Наприклад, в тому відео видно, як діти переживають та кричать, благають "батька-монстра" не ображати мати. Безумовно, це велика психологічна травма на все життя. Тому діти, навіть бувши свідками, визнаються потерпілими та жертвами домашнього насильства", - пояснює вона.

"Але треба, щоб поліція також звертала на це увагу та включала у свої протоколи. На жаль, у 80% випадків в поліції зазначають тільки те, що жінка була жертвою домашнього насильства. Дітей-свідків не беруть до уваги", - додає Рубаняк.

До речі, Ольга Плохотніченко тільки нещодавно дізналася, що діти-свідки домашнього насильства прирівнюються до потерпілих. Ні в поліції, ні в органах опіки їй про це раніше не повідомляли. Але вона не має нічого проти спілкування Володимира з дітьми та не хоче позбавляти його батьківських прав: "Ні в якому разі, діти дуже люблять тата".

Вона впевнена, що "зараз до нього дійде, що до дітей потрібно ставитися з повагою".

Юристка Таїсія Рубаняк звертає увагу на слова постраждалої Плохотніченко: "Потерпаю від насильства півтора року". Адже згідно зі ст.126-1 ККУ,  умисне систематичне вчинення домашнього насильства вже може каратися по кримінальному кодексу.

"Щоб довести цю систематичність, має бути мінімум три зафіксованих адміністративних правопорушення щодо домашнього насильства і притягнення особи до відповідальності. Це може бути доказом ось цього "систематично"", - пояснює вона.

ua.depositphotos.com

УНІАН запитав Ольгу, чи хотіла б вона, за можливості, притягнути чоловіка до кримінальної відповідальності?  "Ні. Я не зроблю цього, адже діти мене потім зненавидять. Хочу, щоб він поніс якусь відповідальність. Може, умовно. Але точно не позбавляти його волі", - підкреслює вона.

Що нині в Ольги?

5 березня Ольга Плохотніченко подала в суд, щоб "встановити місце проживання дітей з матір'ю": "Їхній тато багато працює та має іншу жінку. Навіщо дітям жити з ним? Нехай діти живуть зі мною, а тато буде святом". Станом на ранок 25 березня дата слухання призначена не була.

Ольга розповідає, що вчора, 25 березня, Володимир пустив її на територію будинку. За її словами, це вони вперше спокійно поговорили з чоловіком за останні півтора року.

Володимир нарікав на увагу журналістів, казав, що йому пишуть сотні повідомлень з погрозами. "Знаєте, мені також пишуть його "прихильники". Мовляв, я с*ка, сама провокувала. Втім, не звертаю уваги та не реагую вже", - додає Ольга.

Ольга зізнається, що діти люблять батька / facebook.com/olha.plokhotnichenko

Втрьох, разом із молодшим сином, вони поїхали до парку. Бо без тата дитина не хотіла їхати. "Я потім говорила з синочком, і він зізнався: "Хочу, щоб ми всі були разом". Вони бояться, що тато знову їх кине, як було останні півтора року. Тому зараз не можуть насититися його увагою. Вони його шалено люблять", - каже Ольга.

Фахівці називають історію Ольги Плохотніченко черговим доказом того,  що домашнє насильство - не приватна справа, а проблема суспільства.

Юристка Таїсія Рубаняк вважає відео, оприлюднене Ольгою, "криком душі": "Сумно, що дізнаємося про таке з мереж. Що наші жінки не можуть в першу чергу повідомляти про насильство органам поліції та шукати захисту, а йдуть на відчайдушний крок, розповідаючи свою історію на цілу країну".

На думку юристки, суспільство має активніше реагувати на випадки домашнього насильства, і не тільки тоді, коли злочин вже стався. Важливіше його попередити. А для цього потрібно, в тому числі, більше інформувати про те, що робити потерпілим.

Що робити постраждалим від домашнього насильства

На прохання УНІАН в. о. директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов чітко та послідовно розповів, що робити  постраждалим від домашнього насильства.

Перший крок - це зателефонувати за номером "102". Слід зазначити, що потрібен саме екіпаж "ПОЛІНА" (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, пов’язані з домашнім насильством.

"Зателефонувати саме за номером "102" потрібно, адже це надалі допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів", - уточнює Баранов.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції (або екіпаж "Поліна"), зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити певні заходи. Насамперед скласти протокол про адміністративне правопорушення, який разом із зібраними поліцейськими матеріалами на підтвердження факту насильства надсилається до суду. Суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.

За наявності для цього підстав, можна затримати кривдника, максимум, на три години, або застосувати стосовно нього терміновий заборонний припис.

"Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції за результатами оцінки ризиків, строком до десяти діб", - зазначає експерт.

Експерти розповіли, як врятуватися від домашнього насильства / ua.depositphotos.com

Терміновий заборонний припис зобов’язує кривдника залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа до 18 років). Також заборонено контактувати з постраждалою особою.

"Якщо з будь-яких причин потерпіла особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до територіального відділення поліції та написати заяву про притягнення кривдника до відповідальності", - відмічає Олександр Баранов.

Другий крок. Коли людина стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства, треба звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта. Це важливо, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Звертатися треба навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень, синців чи подряпин. Бо надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Третій крок. Бажано звернутись до районного відділення поліції та скласти письмову заяву про кримінального правопорушення. До заяви слід додати копію висновку судово-медичного експерта (за наявності).

"У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена як цінний лист з повідомленням про доставку", - додає Баранов.

Якщо насильство у сім’ї є систематичним, то в  районному відділенні поліції можна зібрати дані, необхідні для встановлення обмежувального припису. Це четвертий крок.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Він забороняє кривднику багато чого. Наприклад, наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи чи інших місць частого відвідування постраждалою особою. Забороняє розшукувати постраждалу особу, вести листування, телефонні переговори або контактувати через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом. А звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника може постраждала особа чи її представник.

Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовженим на строк до 6 місяців.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News