Четверо з десяти українських біженців, які приїхали в Великобританію з початку війни, вже знайшли роботу.
Про це повідомило Бюро національної статистики (ONS). Близько 37% респондентів заявили, що у них достатньо грошей, щоб прогодувати себе протягом наступних трьох місяців, у порівнянні з 26%, які мали таку впевненість у квітні, передає Бі-бі-сі.
Частка громадян України, які працюють у Великобританії, зросла з 9% у квітні до 42% на початку серпня. Такі дані отримані в результаті повторного опитування ONS 1132 українок і українців, проведеного в період з 20 липня по 4 серпня.
В цілому, з України до Великобританії прибули понад 100 тис. осіб за двома візовими схемами - "Возз'єднання з сім'єю" і "Домівка для українців".
За першою схемою, спонсором британської візи для своїх родичів можуть стати українці, які проживають у Великобританії, за другою - спонсором візи може бути будь-який житель Великобританії, незалежно від громадянства. При цьому людині необхідно мати дозвіл на перебування у Великобританії протягом не менше ніж шести місяців і володіти вільною кімнатою, квартирою або будинком.
Опитування, проведене ONS, має оцінити ступінь влаштованості українських біженців та рівень адаптації до нових умов.
31-річна Вероніка Кеєва переїхала до Великобританії в травні зі своєю 4-річною дочкою і швидко знайшла роботу координатора проекту в Свіндоні. У розмові з Бі-бі-сі вона назвала свій досвід пошуку роботи чудовим і особливо відзначила допомогу місцевої ради та центру зайнятості, а також поради її спонсорів.
Вероніка розповіла, що її підтримували не для "галочки", дійсно відповідаючи на питання і давши можливість підлаштувати графік роботи під потреби її дочки.
Батько Вероніки залишився в Україні, він служить в армії, але до війни кілька років жив у Великобританії. Вона каже, що для неї велика честь відвідати місця, де побував її батько.
Іванна Воронцова зараз живе зі своїми тіткою і дядьком в Уокінгу, але зазначила, що турбується про своїх батьків, які все ще живуть в Україні, в п'яти годинах їзди від польського кордону.
Іванна починає кожен день з того, що дзвонить додому і розмовляє з батьками. Вона сказала, що навіть незважаючи на те, що вони знаходяться далеко від місць основних боїв, вони весь час чують сигнали повітряної тривоги і кожен день прокидаються, не знаючи чого очікувати в найближчі години.
Вона розповіла Бі-бі-сі, що влаштувалася на роботу в службу підтримки студентів в Уокінгу, і їй було легко адаптуватися до життя у Великобританії.
"Всі люди, яких я тут зустріла, були милі і говорили мені слова підтримки. Я люблю цю країну", - сказала Іванна.
39-річна Ольга Бєлоглазова виїхала з Каховки на півдні України в березні разом з чоловіком і трьома дітьми. Спочатку сім'я приїхала до Латвії, де пробула два місяці, а потім, коли Великобританія відкрила візові програми, вони через "Фейсбук" змогли знайти спонсора, який запропонував їм будинок в Саттон-Баннінгтоні, графство Ноттінгемшир (Центральна Англія).
Вони були дуже зворушені, коли прибули і побачили, що господарі будинку прикрасили свою вулицю українськими прапорами.
"Ми відчули себе такими бажаними гостями", - поділилася Ольга.
В Україні вона працювала в агентстві цифрової реклами, але тепер збирається змінити сферу діяльності і стати покоївкою. "Я дійсно хочу це зробити", - сказала Бєлоглазова.
Біженцям, які отримали візу, дозволяється залишатися у Великобританії на строк до трьох років, а потрапивши до Великобританії, українці мають право на роботу, доступ до пільг, освіти та охорони здоров'я.
За правилами програми "Домівка для українців", мінімальний термін, на який спонсори можуть запросити біженців до себе додому або дозволити пожити у вільному житлі, становить півроку. І ще один недавній звіт ONS показав, що чверть спонсорів не збираються продовжувати цей термін на довше, тобто багатьом біженцям вже в найближчі пару місяців потрібно буде шукати нове житло.
Для багатьох спонсорів таке рішення пов'язане з найсильнішим за останні десятиліття подорожчанням життя - величезними рахунками за електроенергію і газ і двозначною інфляцією.
При цьому рівно стільки ж спонсорів заявили, що готові продовжити перебування в своїх будинках біженців довше, ніж на півроку.
Українські біженці також говорять про проблеми зі знанням англійської мови, що заважає їм і в пошуку роботи і в соціалізації.
Крім того, для деяких посад необхідно надати ряд спеціальних документів, наприклад довідки про відсутність судимості. На біженців немає записів у системі британського правосуддя, а українські сертифікати через війну важко отримати. Зокрема, з такими проблемами стикаються українці, які хочуть влаштуватися на роботу в школи або дитячі садки.
Однак, незважаючи на це, останнє опитування показало, що 93% громадян України, які взяли участь у першому, квітневому опитуванні, залишаються в країні, хоча більшість респондентів тоді заявили, що не розуміють, як подати заяву на продовження або зміну своєї візи або на які державні пільги вони можуть претендувати.
Як повідомляв УНІАН, 23 серпня Управління Верховного комісара у справах біженців ООН заявило, що війна РФ проти України викликала найбільший з моменту закінчення Другої світової війни рух біженеців. Там зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення Росії майже третина з 44-мільйонного населення України була змушена покинути свої домівки.
