Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович / фото УНІАН

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович: Великий герб мають лише колишні імперії. Україні він не потрібен

09:46, 27 серпня 2020
3015 1 Інтерв'ю

Чому Щорс на бульварі Шевченка у Києві може стати «Темним вершником», а зірки на мосту Патона залишаться, коли з Батьківщини-матері знімуть радянський герб і чому Україні не потрібен Великий Герб в інтерв’ю УНІАН розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Пане Антоне, як вам офіційне святкування Дня Незалежності? Вже кілька днів не стихають дискусії в «мережі» - одні плюються інші у захваті…

Я хочу підкреслити найважливіше в цій історії. Якби з цього всього не робили політичний хайп, то, можливо, помітили б, що в цей день з’явились такі важливі ініціативи, як започаткування премії Скорика, премії Патона (під час урочистих заходів на День Незалежності Президент України ініціював заснування двох державних премій - імені Бориса Патона та імені Мирослава Скорика, - УНІАН). Дуже прикро, що обговорення художніх форм, естетичної складової [святкування], закрило справді важливі речі, які відбулися.

Адже, якщо говорити про музичні номери, то про смаки не сперечаються. Очевидно, що формат і задум був – показати історію Незалежності України у пісенній формі. Очевидно, що далеко не всі ті пісні можуть претендувати на «Grammy» (музична нагорода американської Академії звукозапису, яка існує з 1958 року, є однією з найпрестижніших нагород у сучасній музиці, – УНІАН). Мені не всі, наприклад, сподобалися. Але в питанні смаку й не може бути єдності…

Якщо говорити про музичні номери, то про смаки не сперечаються, а про місце і час - тут можна дискутувати / фото УНІАН

Якщо говорити про місце і час, тут уже можна дискутувати. Але якоїсь катастрофи національного значення я в цьому точно не бачу.

Та, знову ж таки, через ці спекуляції, з уваги медіа випали новини про премії, які я назвав, про персоналії людей, які отримали державні нагороди – вчителі, лікарі, військові, поліцейські. Дуже прикро, що ми відволікаємося на другорядне і не бачимо першочергового.

До речі про Патона. Декомунізація триває вже не перший рік, а зірки на однойменному мосту у столиці на місці. Чому?

Зірки на мосту Патона не підпадають під декомунізацію. Зірка – не комуністичний символ. Це – давній геральдичний знак. Це символ, якому значно більше століть, чи, навіть, тисячоліть, ніж комунізму. Хто хоче, може їх лишити, хто хоче – зняти.

Зірки на мосту Патона не підпадають під декомунізацію / фото УНІАН

Підпадають під заборону написи «СРСР». Герб, прапор СРСР, діячі, які причетні до встановлення комуністичної влади, або до репресій. Самі по собі зірки – абсолютно нейтральні. Те, що їх певним чином означила комуністична влада – це вже інше питання. Єдине, що вони на мосту у плачевному стані, тому під час реконструкції мосту було б доречно їх теж поміняти. Але це вже питання до міських комунальників.

На мосту Патона є інше, що потребує декомунізації. Це - дві розетки із серпами та молотами на виїзді з лівого берега. Вони прямо підпадають під декомунізацію. Насправді питання їх демонтажу – питання місяців, якщо не тижнів. Але на це потрібна політична воля міста, а міністерство культури, я впевнений, підтримає. Адже ми зі свого боку вже всіх замучили цим питанням. Є, до речі, пропозиції замість цих серпів з молотами помістити портрети обох Патонів, щоб увічнити пам'ять великих науковців. Немає жодних перешкод, щоб це здійснити. Громада міста лише має ініціювати це.

На мосту Патона потребують декомунізації дві розетки із серпами та молотами на виїзді з лівого берега / фото УНІАН

Добре, з приводу зірок переконали. А ось Щорс на бульварі Шевченка на коні з відбитою (і згодом прикріпленою) ногою? Ще довго мулятиме очі?

Що стосується пам’ятника Щорсу на бульварі Шевченка, є громадські ініціативи. Наприклад, задрапувати його чорним, переробити на такого собі «темного вершника».

Якщо говорити про демонтаж, то Щорс є пам’ятником монументального мистецтва, і перш ніж його демонтувати, потрібно зняти охоронний статус. А щодо драпірування, ми ще не отримали відповіді, як саме його збираються перетворити на «темного вершника». Якщо проект буде якісним, ми його запропонуємо до реалізації.

Щоб щось зробити зі Щорсом, потрібно спочатку зняти охоронний статус / фото УНІАН

Але ж це якісь півміри. Щорс – комуністичний, більшовицький діяч, воював проти української державності…

Є закон про охорону культурної спадщини, і він прямо забороняє пошкоджувати, демонтувати, рухати. Щоб щось зробити зі Щорсом, і щоб це відповідало закону, потрібно спочатку зняти охоронний статус. І це, в принципі, можна зробити, була б політична воля.

Ще одне питання теж «столичне»: Батьківщина-мати з радянським гербом на щиті зустрічає гостей України і ніби натякає, що тут – совок.

Щодо Батьківщини-матері, то її декомунізація найбільш дорога. Я дізнавався у фахівців, технічно це абсолютно можливо - демонтувати той герб. Мають бути отримані дозволи, розроблений проект, і демонтаж можливий. Це питання, максимум, року. Тобто, до наступного Дня Незалежності можна було б зробити. Державі це зараз не першочергово: коронавірус, немає коштів. Але є приватні інвестори. Проте, вони мають чітко засвідчити, що готові це зробити.

Декомунізація Батьківщини-матері найбільш дорога / фото УНІАН

Є багато людей, які воліють демонтувати цей радянський герб своїм коштом, і щоб їх потім вказали, що саме вони допомогли позбутися радянської символіки на цьому пам’ятнику. Але тепер, під час коронавірусу, – це не дуже на часі. Хоча кияни не сприймають цього герба на Батьківщині-матері. Усі хочуть його позбутися. Відтак – це лише питання часу.

Якщо говорити про герби, не можна не згадати про наш Герб. Днями Верховна Рада прийняла постанову про розробку ескізу Великого Герба України, і вже посипалися і пропозиції, і кпини з цього приводу. Яким має бути Великий Герб?

Ми не підтримуємо цю ідею взагалі. Ми вважаємо, що є більш нагальні питання. Звісно, ми поважаємо рішення Верховної Ради і долучимося до цих дебатів, але Малого Герба України цілком достатньо. Він сприймається суспільством, він зрозумілий.

Усі попередні конкурси на Великий Герб не були успішні / фото УНІАН

Традиція створення великих гербів пов’язана з країнами - колишніми імперіями, до складу яких входили території з різними геральдичними традиціями, символами, які потрібно було об’єднати в один великий герб. В Україні немає такої потреби. Тризуб абсолютно добре сприймається як на Донбасі, як у Криму, так і на заході країни, і в її центрі. До того ж усі попередні конкурси на Великий Герб не були успішні. Можливо, повернутися до теми Великого Герба можна буде років за п’ятдесят.

Дмитро Хилюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності