Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар розповіла УНІАН, чому українці не поспішають одружуватися, як на шлюбну традицію вплинула війна, скільки дітей в країні народжуються поза шлюбом та чи справді ранні шлюби не стійкі.

Що можете сказати про нинішнє ставлення українців до інституту шлюбу? Чи для багатьох шлюб вже не є обов'язковим компонентом для щасливого життя?

Кілька років тому ми проводили дослідження серед молоді і питали, яку форму шлюбу вони планують у майбутньому. Більшість опитаних хотіла брати офіційний шлюб. Частина - планували спробувати спільне проживання, щоб випробувати стосунки до реєстрації. І була лише невелика група тих, хто взагалі не планував офіційний шлюб. Можна сказати, що шлюб все-таки важливий для українців. Хоча не завжди в традиційній формі.

Згідно з різними соціологічними дослідженнями, для більшості українських громадян на першому місці серед життєвих цінностей - «сім’я» або «здоров'я та сім'я». Звісно, коли запитуєш у людей про погляди на формальний бік питання та офіційну реєстрацію, можна почути критичні оцінки: «Шлюб - це застарілий інститут». Все-таки традиційна форма шлюбу різними групами населення оцінюється неоднозначно. Зокрема, це притаманно людям, розчарованим у власному шлюбі. 

Кількість шлюбів зменшується в багатьох країнах. В Україні за останні 30 років кількість шлюбів зменшилася втричі. Чи є специфічні українські особливості в цій загальній тенденції?

Люди справді більш виважено ставляться до шлюбу, відкладаючи його на пізній етап. Не завжди реєструють шлюбне партнерство. Це загальноєвропейська тенденція, хоча є певні українські особливості.

По-перше, в Україні зменшується кількість населення. За період незалежності  нас стало приблизно на десять мільйонів менше. По-друге, кількість шлюбів залежить від чисельності молодих людей. Адже десь 95% перших шлюбів укладаються до 35-ти років. А у нас змінюється вікова структура, населення старіє, частка молоді поступово скорочується, тому спостерігаються демографічні хвилі.

Українці схильні вважати високосний рік несприятливим для шлюбу / фото pixabay.com

Наприклад, у 1985-1986 роки був період високої народжуваності. Відповідно, коли народжене тоді покоління увійшло в шлюбний вік (десь в районі 2000-го року), то кількість шлюбів в країні виросла. Однак в 90-х рівень народжуваності був низький. Народжене тоді покоління зараз в шлюбному віці, але їх менше за чисельністю. Відповідно – менше шлюбів.

Ми в принципі не знаємо, скільки в Україні зараз молоді. Зросла зовнішня міграція, багато молоді працює або вчиться за кордоном. Не всі повертаються, що впливає на чисельність шлюбоздатного населення.

Варто також згадати, що вже понад п'ятдесят років українці схильні вважати високосний рік несприятливим для шлюбу. В такі роки рівень шлюбів завжди падає. 2020 рік був високосним. Плюс, пандемія та карантинні обмеження негативно вплинули на кількість шлюбів. Адже, плануючи шлюб, у більшості випадків люди хотіли б влаштувати застілля чи весільну подорож. Точна кількість шлюбів, укладена минулого року ще не відома. Держстат не оприлюднив інформацію.

Хочу підкреслити наступне: рівень шлюбності в Україні знижується. Але все ще залишається одним із найвищих у Європі.

Як українці ставляться до спільного мешкання пар, які не планують одружуватися? Чи залежить це ставлення від регіону?

Так, в різних регіонах країни шлюбна поведінка населення дещо відрізняється. Західний регіон більш традиційний за своїми поглядами та шлюбно-сімейною поведінкою. Там більше збережена релігійність населення, трохи інша ментальність. Тому в західних регіонах раніше вступають в шлюб, менше розлучень, нижчі показники позашлюбної народжуваності.

Людмила Слюсар / фото з особистого архіву Людмили Слюсар

На сході та півдні ці показники вищі, розлучень більше. Процеси сучасної модернізації відбуваються тут інтенсивніше, що впливає на шлюбну традицію. В центральному регіоні та Києві – показники посередині.

Чи багато дітей в Україні народжується поза шлюбом?

Фактично кожна п'ята дитина. У нас позашлюбна народжуваність на рівні 20,5%. За останні роки цей показник стабілізувався та особливо не зростає, коливання на рівні «десятих».

Комусь може здатися, що це багато. Насправді, якщо порівнювати з більшістю розвинутих країн Європи, це невисокий відсоток. У Скандинавії, Франції чи Естонії вже досить давно понад 50% дітей народжуються поза офіційним шлюбом.

Важливо розуміти, що є різні види народжуваності поза шлюбом.  Згідно з дослідженням серед молоді, яке наш Інститут проводив кілька років тому, більшість пар (85%-90%) вважають офіційний шлюб батьків кращим варіантом для дитини. Тому часто пари реєструють шлюб після народження дитини. Тут ще треба враховувати соціально-економічну ситуацію в країні. Все-таки українській жінці потрібен після народження дитини певний захист держави, який дає зареєстрований шлюб. Хоча, звісно, самотні жінки також багато народжують.

Читала, що в Україні шлюбів, в яких нареченій менше ніж 18 років, тільки близько 1%. Чи це так?

Шлюбний вік українських чоловіків і жінок - 18 років / фото wedding.ua

Дійсно, ще з середини 90-х років у нас зменшувалася кількість шлюбів з настільки юною нареченою. Нині таких шлюбів мало. Сучасне життя підштовхує молодь брати шлюб пізніше, коли вже здобули освіту та професію. Шлюбне законодавство передбачає, що шлюбний вік українських чоловіків і жінок - 18 років. Лише в окремих випадках шлюб можна взяти раніше, якщо це відповідає інтересам шлюбної пари (вирішується через суд). Як правило, мова йде про випадки, коли молодь чекає на народження дитини.

Існує думка, мовляв, укладені рано шлюби розпадаються доволі швидко - до чотирьох років спільного життя. Чи є статистика, яка б могла підтвердити чи спростувати це переконання?

Такої статистики немає, бо питання не таке легке, як здається. Справді, існує думка про нестійкість ранніх шлюбів, бо люди вступили в шлюб соціально незрілими. Разом з тим, повернімося до західних регіонів з більш традиційною поведінкою населення. Їхня ментальність впливає зокрема на погляди щодо сексуального життя та на шлюбні стосунки без реєстрації. У них це не так поширено. Тому молодята можуть рано брати шлюб, і він може бути міцним. Не можна казати, що ранні шлюби завжди розпадаються.

Назвете середній вік, в якому в Україні вступають в шлюб?

Середній вік першого шлюбу у жінок - 26 років, а у чоловіків - 28 рік. Але це цифри за 2019 рік, бо за минулий рік статистики ще немає.

"Майже третина чоловіків беруть перший шлюб після 30 років", - соціолог / фото ua.depositphotos.com

До речі, цікаво, що вже майже третина чоловіків беруть перший шлюб після 30 років. Другий шлюб може бути в досить поважному віці, наприклад, між пенсіонерами. Також, якщо перший шлюб у людини був невдалим, то другий часто не реєструють.

Чи правильно вважати, що в Україні зменшується кількість розлучень саме тому, що люди пізніше вступають в шлюб?

Чітко вам ніхто не відповість, бо впливають різні фактори. Але вважається, коли люди в більш зрілому віці вступають в шлюб та «випробовують» стосунки до реєстрації (спільне проживання перед шлюбом), то це зменшує ймовірність розлучення надалі.

Кілька років тому ви говорили, що війна в нашій країні впливає на зменшення кількості розлучень.Чи спостерігаєте цей взаємозв'язок зараз?

Ні, бо слава Богу, на загальне життя в країні війна вже не впливає так, як у 2014-2015 році. Тоді була мобілізація, військова небезпека для всіх регіонів України. На той час в усіх регіонах різко виросла кількість шлюбів і зменшилася кількість розлучень. Скоріше за все тому, що люди відчували потребу в сімейній солідарності. Пари реєстрували стосунки, не відкладаючи на невизначене майбутнє. Іншим парам було не до розлучень... 

Вже у 2018 році спостерігався сплеск розлучень, потім їхня кількість знову зменшилася у 2019-му. Можна говорити про загальну тенденцію до зменшення кількості розлучень з коливаннями. Тобто мова не йде про те, що українці з кожним роком все менше розлучаються.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News