«Шахтар» - гут, «Вердер» - капут
Минулого року Кубок УЄФА уже гостював у Донецьку, куди його привіз після перемоги у турнірі капітан “Зеніта” Анатолій Тимощук. У колишнього шахтарівця виявилася легка вдача…
Минулого року Кубок УЄФА уже гостював у Донецьку, куди його привіз після перемоги у турнірі капітан “Зеніта” Анатолій Тимощук. У колишнього шахтарівця виявилася легка вдача…
Перед матчем
Після створення Ліги чемпіонів УЄФА на початку 90-х років минулого сторіччя гранди європейського футболу помітно втратили інтерес до інших єврокубків – не той рівень престижу, не ті призові, рекламодавці. Відповідно, серед переможців Кубку УЄФА останніх років значаться лише «середняки»: «Зеніт», «Севілья», ЦСКА, «Валенсія», «Порту», «Фейєноорд», «Ліверпуль», «Галатасарай». Кожна з цих команд має свої перемоги і заслуги, тут грали і грають досить цікаві футболісти - орли, але не захмарні. Присмак другорядності зависнув над Кубком УЄФА.
Фото REUTERS |
Відповідно, з’явився інтерес до того, хто ж стане останнім переможцем у Кубку УЄФА. Навіть у Німеччині, після того, як «Баварія» безславно вилетіла з Ліги чемпіонів ще у чвертьфіналі, заговорили про те, що все-таки давненько німецькі клуби нічого не вигравали, у фіналах єврокубків грали востаннє у 2002 році (та й збірна у ці роки задовольнялася «сріблом» і «бронзою», лише).
З цього приводу висловився навіть президент Футбольного союзу Німеччини Тео Цванцігер, заявляючи про те, що вихід "Вердера" до фіналу Кубку УЄФА є гордістю для бундесліги. "Це сталося як ніколи доречно. Ми зачекалися виходу до європейських фіналів. Тепер я можу висловити свою гордість тим фактом, що одразу два клуби представляли нашу країну у напівфіналі Кубку УЄФА, а одна команда гратиме у вирішальному".
Та й сам "Вердер" не збалуваний трофеями у євротурнірах. Одна перемога у Кубку кубків в 1992 році за всю вікову історію, відповідно на цьогорічний шанс у клубу були особливі сподівання.
Про Україну й годі говорити, футболісти просто заборгували - перед власниками клубів, перед суспільством, перед уболівальниками, які ще ходять на матчі наших клубів не лише “у розмірковуванні полузати насіння чи пивка попити”, а й в очікуванні якісної гри, коли футболісти вміють не лише виконувати «величезні обсяги роботи», а й забивати голи.
Під час матчу
Луческу випустив у стартовому складі п`ятьох своїх бразильців. Одразу й не пригадати, коли він ще розпочинав матч з цією чудовою п`ятіркою, але, очевидно, це стало певним сюрпризом для гравців “Вердера”, які довго, практично увесь перший тайм, не могли “накрити” в’юнких і технічних латиноамериканців. Уже в дебюті матчу “Шахтар”, немов би на правах господаря, провів надзвичайно гостру атаку. Жадсон вертикальним пасом розрізав усю оборону бременців і вивів Адріано на удар прямо по центру. Той ударив небезпечно, але не більше, німці, своєю чергою, зробили зарубку на пам’ять, але теж не більше, адже за 20 хвилин ситуація повторилася. З тією лише різницею, що тепер Адріано не схибив, зіграв надзвичайно технічно, перекинувши м’яча через воротаря несильним, але чітким ударом.
Фото REUTERS |
Зате коли бразильцям удається розгорнути комбінаційну атаку - це просто показові виступи. Ілсіньйо, Вілліан накручують захист “біло-зелених”, кидають у прорив Адріано і все складається наче на користь “Шахтаря”, у якого вимальовується перевага в часі тримання м’яча.
Аж нарешті своє слово каже злий випадок. П`ятов, який загалом зажив репутації стабільного воротаря, припускається прикрої помилки. Тільки він сам знає, як спрацював у нього окомір і чому він не встиг за долі секунди помітити, що м’яч після удару Налдо пущений з підкруткою і летить катастрофічно швидко, змінюючи напрям руху. Відбий і все, епізод буде вичерпано. Але голкіпер вирішив узяти м’яч до рук і, наче обпікшись, випустив його за лінію воріт.
А далі Срна довів, що капітан у команді існує не лише для того, щоб обмінюватися вимпелами на початку матчу. Те, що він одразу підбіг до П`ятова, підбадьорив його: мовляв, буває, тримайся надалі, - така психологічна підтримка дорого коштує (можуть же люди робити спільну справу, не шукаючи винуватих, не звертаючись до Конституційного суду чи до Шустер-live). Думаю, такий Срна 6 червня сам-один буде спроможний протистояти всьому нападу збірної України .
Кінцівку першого тайму “Шахтар” провів просто чудово. Удар Левандовського з льоту, стрімкі атаки з флангів унаочнюють перевагу гірників і лише свисток на перерву врятував бременців від більших неприємностей.
Після відпочинку напруга матчу наростає, команди починають грати на зустрічних курсах. Атака зліва, атака справа, команди йдуть на обмін ударами і тут вимальовується деяка перевага у фізичних кондиціях “Вердера”. Вона була очікуваною і сам Луческу звертав на це увагу у передматчевих інтерв`ю, але, як виявилося, відповісти на такий поворот у сюжеті матчу було непросто.
Українські бразильці дедалі частіше потрапляють в офсайди, Ільсіньйо, синій від утоми, не може розкачати свого свіжого візаві Озіла, не встигає за Бенішем, заробляє попередження.
Проте тренер донеччан не поспішає з замінами. А коли нарешті на полі з`явилися Гладкий, Дуляй, стало зрозуміло, що цього разу, на відміну від попередніх матчів, у гірників заміни, як мінімум, не посилили команду. Перший періодично випадав з гри, пасивно спостерігав за боротьбою, а Дуляй наприкінці додаткового часу примудрився втратити м’яч у центрі поля, внаслідок чого “Шахтар” отримав інфарктний момент біля власних воріт, коли Пісарро засмикав Чигринського. Арбітр не зарахував гол, на щастя, а міг би, як кажуть, і бритвою полоснути по наших серцях чи що там у кожного є.
Після матчуДонецький "Шахтар" вписав своє ім`я в історію європейського футболу. Вперше представник незалежної України здобув один з почесних трофеїв, які розігруються між клубами Старого Світу. На рахунку донецької команди цього сезону – скальпи “Барселони”, “Базеля”, “Тоттенхема”, ЦСКА, “Марселя”. Під важку руку шахтарівців потрапив і найбільш титулований український клуб – столичне “Динамо”. “Шахтар”, який за обсягами свого бюджету, розмахом інфраструктури входить до числа найбільш забезпечених клубів Європи, відтепер переплавив валюту трансферних операцій у благородний метал Кубку УЄФА. Попереду – матч за Суперкубок УЄФА з переможцем Ліги чемпіонів. А там – і новий старт у Лізі чемпіонів, де вже пора українським клубам підніматися нагору з низин групових поєдинків.
Фото з сайту http://www.shakhtyor.donbass.com |
Шановні наші футболісти, а чи можна вигравати в Європі частіше, не чекаючи катаклізмів?
Олег Савицький