Туристична Київщина ховає ще багато цікавого / Фото УНІАН

Віртуальний туризм: звідки на Google-картах з’являється інформація

Туристи вже давно звикли, що в Інтернеті можна легко скласти собі маршрути для майбутньої подорожі, швидко дізнатися графіки роботи тих чи інших локацій або ж просто поблукати ними не відходячи від комп’ютера. Однак чи замислюються вони, що перед цим має бути виконана колосальна кропітка робота? УНІАН.Туризм дізнавався, хто і як працює над наповненням Google-карт, на прикладі Київщини, де днями презентували перші результати з оцифрування найцікавіших туристичних локацій.

Туристична Київщина ховає ще багато цікавого / Фото УНІАН

Напевно, на сьогоднішній день більшість з нас не можуть уявити навіть свого повсякденного життя без Google-карт, а в подорожах без них взагалі майже неможливо вижити. Ми шукаємо, як легше потрапити з пункту А в пункт Б, коли їдемо на зустріч, шукаємо різноманітні установи та заклади або ж плануємо прогулянку вихідного дня. Ми хочемо побачити не лише карту місцевості, але й дізнатися графік роботи тих чи інших туристичних локацій та як туди дістатися. Але ж як ця інформація з’являються в пошуковику і, головне, хто відповідає за її якість?

Читайте такожУкраїною своїм ходом: як потрапити в різні куточки країни, якщо у вас немає машини

УНІАН.Туризм побував на презентації досягнень кампанії з оцифровування туристичних пам’яток  та популяризації туристичного потенціалу Київщини, а тому на її прикладі й розкаже, як усе відбувається. Спочатку коротко про сам проект. В першу чергу був презентований веб-сайт «Київщина туристична», де усі бажаючі, не відходячи від комп’ютера чи смартфона, тепер можуть «прогулятися» найцікавішими туристичними пам’ятками регіону. Загалом близько 20 локацій області в рамках 3D-турів, в тому числі з використанням VR-окулярів. Це і музеї, і культові споруди, і меморіальні комплекси, і парки, і природні пам’ятки, і міста. На першому етапі учасники проекту зосередилися на п’ятьох основних напрямках туризму: сімейному, релігійному, історичному, культурному та екологічному.

Вже доступні віртуальні тури на сайті «Київщина туристична» / Фото презентація CFC Big Ideas

Також на сайті доступні зручні карти місцевості, складені місцевими експертами, картографами та сертифікованими фотографами Google, а також інформація про найцікавіші туристичні локації області та відео-ролики. Поки сайт працює лише українською мовою, однак, за словами директора департаменту економічного розвитку та торгівлі Київської обласної державної адміністрації Ярослава Вишні, згодом планується створити англійську версію сайту для іноземних туристів, а також продовжити поповнювати сайт новими туристичними об’єктами.

Читайте такожВідпочинок за Києвом: коли дуже потрібне перезавантаження, але немає можливості виїхати далеко і надовго

Кампанія проводилася в рамках Програми залучення інвестицій̆ в Київській області на 2019-2021 роки на рівні Київської обласної державної адміністрації. Виконавцем робіт стала компанія CFC Big Ideas за підтримки Київської ОДА. Чималу роль в реалізації проекту зіграли картографи, сертифіковані фотографи Google, місцеві експерти та туристичні активісти. Саме усі вони й привідкрили завісу того, як же відбувається процес оцифрування місцевості.

«Сучасні цифрові технології дають можливість охопити весь світ. Якщо ви зробили гарний якісний контент, цікаву візуальну інформацію і потім розмістили її на платформах загального доступу, то як раз це і забезпечує той шалений результат, коли велика кількість користувачів може з ним ознайомитися, надихнутися тими місцями, які вона побачила і, відповідно, приїхати туди. Тобто наша кінцева мета – це підняти інтерес до туристично привабливих місць Київщини, зробити їх відомими, надати можливість людям віртуально познайомитися з ними і отримати бажання приїхати сюди», – розповідає директор CFC Big Ideas із взаємодії з органами державної влади, представник компанії-виконавця робіт з оцифрування Олексій Сивак.

Читайте такожНа день з Києва: мальовнича краса дендропарку «Олександрія» з тінню пернатого бізнесу

За його словами, сама ідея створення такої компанії з’являлася у багатьох регіонів України, однак наразі першими її втілити в життя змогли на Київщині. Неабияку роль зіграла здатність ініціаторів проекту переконати депутатський корпус проголосувати за напрямок з розвитку туризму як частину економічного розвитку області, що дало змогу долучити до процесу саме тих людей, які дійсно розуміються на цій справі.

«Лише тільки тому, що ми наполягали на розвитку туризму, нам вдалося, перш за все, закласти заходи в програму інвестицій. Тому що ми змогли наших депутатів схилити, що туризм є першоознакою інвестицій. Адже насправді у Київській області туристичною сферою ніхто не займався. Вона залишалася лише на сторінках якихось місцевих друкованих видань, публікацій, брошур тощо. Завдяки тому, що ми познайомилися з компанією Google, яка презентувала нам тих, хто може це зробити, нам вдалося змінити підхід до того, як можна туризм просувати, не вкладаючи суттєвих коштів на першому етапі», - зауважив Ярослав Вишня, додавши, що після цього вже можна сподіватися на подальший розвиток інфраструктури біля цих локації. І мова йде не лише про роботу з цими об’єктами, але й про розвиток якісних готелів та закладів харчування, яких наразі там не вистачає.

Читайте такожНова екскурсія в Чорнобиль: можна потрапити всередину «Саркофага», пройти по «золотому коридору» і побачити щит управління четвертим блоком ЧАЕС

Активна фаза проекту почалася у вересні 2019 року. Область умовно поділили на три регіони, також включивши в північний регіон Чорнобильську зону разом з ЧАЕС і містом Славутич, де фактично проживають усі працівники станції, які щоденно електричкою через Білорусь їздять на роботу. До речі, саме «Саркофаг» над четвертим енергоблоком ЧАЕС (м. Прип'ять) став одним з найцікавішим віртуальних турів у рамках проекту. Все ж це режимний об’єкт, на який допускається лише обмежене коло осіб, однак тепер в його середину хоч віртуально зможуть заглянути усі бажаючі.

Туристичні райони Київщини / Фото презентація CFC Big Ideas

Читайте такожДива віри. Як раз на рік оживає двохсотрічний храм у Чорнобильській Зоні відчуження

Взагалі, Чорнобильська атомна станція після виходу серіалу «Чорнобиль» та запуску конфайнтменту над ЧАЕС почала користуватися підвищеним попитом, і цим варто користуватися. А тому, як зазначає в.о. голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олександр Ковальчук, під час роботи була відзнята безліч світлин та унікального матеріалу, який наразі опрацьовується, а реалізувати його планується у квітні 2020 року до наступних роковин аварії на ЧАЕС.

Проект «Саркофаг» на сайті «Київщина туристична» / Фото презентація CFC Big Ideas

Втім, вже зараз на сайті «Київщина туристична» можна подивитися частину цієї роботи – Краєзнавчий музей міста Славутич та Чорнобильської АЕС у Славутичі, де дуже детально промальована історія будівництва ЧАЕС, історії людей, які там працювали, та історії тих, хто вимушений був залишити Прип’ять.

Читайте такожУ поїздку на швидку руку: куди можна спонтанно поїхати з Києва на один день

Ще одним цікавим напрямком в рамках проекту стало проведення спеціальних тренінгів у п’ятьох містах (Бориспіль, Ірпінь, Васильків, Біла Церква, Богуслав), в яких взяли участь близько 140 учасників.

«Чому ми включили в програму тренінги? Ми розуміли, що кожна людина має природжену властивість цікавитися чимось новим, але ми розуміли також, що технології, які зараз існують в світі, вони настільки випереджають нашу спроможність їх всі засвоїти, що ми маємо потроху ось цей розрив долати. Ми повинні дати можливість тим людям, які цікавляться цією темою, активістам, краєзнавцям, журналістам, працівникам місцевих адміністрацій той інструментарій, який їм дозволить працювати з оцифрованою туристичною інфраструктурою і цікавими місцями», – розповідає Олексій Сивак.

Зокрема над проектом працював і лідер спільноти місцевих експертів Google в Україні Олег Костюкевич, який за своє життя розмістив майже 18 тисяч фотографій і зробив близько 24 тисяч правок на Google-картах по всьому світу, і цей доробок переглянули майже 100 мільйонів людей.

Сам Олег Костюкевич розповідає, що головним завданням їхньої спільноти є захист інформації у відкритих джерелах. «Ми кожного дня шукаємо щось в Інтернеті – де знаходиться якась пам’ятка, аптека, магазин, кафе, готель. Але іноді ця інформація може бути неактуальна. Кожного дня відкриваються нові об’єкти, будуються нові цікаві пам’ятки, і їх додають або власники та менеджери цих об’єктів, або користувачі. І саме мета наших тренінгів була навчити додавати всю цю інформацію».

Яскравим прикладом він назвав Тунель кохання у місті Клевань на Рівненщині. «Коли ми 5 років тому оцифровували Рівненщину, коли ми завантажили оцю першу панораму, першу світлину до карт Google, за три дні ця панорама зібрала 10 тисяч переглядів, і це пізніше вилилося в бажання відкривати світу й інші цікаві туристичні місця в Україні», – пояснив він.

«Насправді представників спільноти місцевих експертів в рамках цього проекту було багато, і ми їх збирали в тому числі для того, щоб поїздити по регіонах і фактично на місці перевірити інформацію. Нам треба сперш за все зробити аудит усієї наявної на сьогодні інформації. Нам треба зрозуміти, що уся та інформація, яка розміщена в загальному доступі, вона є правдивою, повною, актуальною та перевіреною, а також додати до цієї інформації свіжі фотографії, якийсь огляд, якийсь відгук», – пояснив Олексій Сивак.

Приміром, перший такий map-camp був у лівобережній частині Київської області. Учасники зробили декілька десятків зупинок за три дні, відвідавши в тому числі кілька унікальних місць, як, приміром, Згуріський дендропарк.

«Кожного разу було три дні, кожного разу було декілька районів, де ми нон-стоп переїжджали, зупинялися, ночували в місцевих готелях, розуміли з чим доведеться зіткнутися туристу, який подорожуватиме Київщиною та бачитиме це все на власні очі», – розповів Сивак.

Як зазначають учасники проекту, під час таких подорожей вони побачили, що до багатьох цікавих, але віддалених від населених пунктів локацій вже прокладені дороги, однак вони досі не позначені на карті. Здавалося б, це маленькі дрібнички, але їхнє оцифрування і нанесення на платформи загального доступу здатні неабияк спростити життя мандрівникові, починаючи з етапу ухвалення остаточного рішення, що хоче він потрапити у це місце.

Читайте такожЯк бути туристом у своєму місті

«Чому важливо ставити ці оцінки та залишати відгуки в Google? Тому що кожен об’єкт, який оцінюється, він піднімається в рейтингу впівзнаваності та простоти пошуку через те, що люди його рейтингують, незалежно від того, позитивна ця оцінка чи негативна чи нейтральна», – пояснює Олексій Сивак. При цьому дуже важливо, щоб оцінки ставилися не лише власниками чи керівниками цих установ, а саме незалежними відвідувачами. А тому немає нічого поганого в тому, щоб просити своїх клієнтів чи відвідувачів залишати відгуки після відвідування тих чи інших туристичних локацій, які б підтверджували інформацію про нього.

«Ми додавали фотографії, ми додавали відео, ми перевіряли факти про ці місця. Ми зробили дуже багато змін, ми додали нові об’єкти на карти – загалом 338 нових місць, які становлять інтерес для туристів. Розумієте, народ мандрівний – він дуже активний. Якщо він бачить, що чогось немає на карті, тут же ця інформація з’являється», – зауважив Олексій Сивак.

Результати роботи у статистиці Google / Фото презентація CFC Big Ideas

Водночас, як пояснює сертифікований фотограф Google Микола Омельченко, насправді оцифрувати місцевість – це не тільки зробити фото. Потрібно ще й відзняти відео, й зробити актуальні правки, й внести дані про це місце: коли воно працює, коли зачиняється.

Читайте такожТОП-10 секретних місць Києва, про які вам не розкажуть в путівниках

Загалом існує багато варіантів оцифрування маршрутів, але під час проекту застосовували три основні. По-перше, Google Street View – коли є дорога, по ній рухається автомобіль з необхідним обладнанням і таким чином ця дорога стає доступною для перегляду. По-друге, так званий віртуальний тур – коли оператор знаходиться ззовні чи всередині приміщення, в тому числі з використанням квадрокоптера. По-третє, це тури доступності – коли відбувається аналіз місцевості з точки зору маломобільних груп населення.

Як знімають віртуальний тур / Фото презентація CFC Big Ideas

Загалом в рамках проекту було розроблено 20 таких інклюзивних турів. Щоб з’явився такий маршрут, людина з необхідним обладнанням йде за маршрутом, фіксуючи наявність тротуарів чи стежок без крутих схилів чи без бруківки, з наявністю з’їдів, де можливе пересування людини на візку або з дитячою коляскою. Як зазначає Олексій Сивак, цілком ймовірно, що невдовзі на картах Google буде передбачена можливість побудувати маршрут для людей з інвалідністю, на рівні з тим, як зараз можна побутувати маршрут пішки, на автомобілі, на велосипеді, громадським транспортом і так далі.

***

Як бачимо, потенційно цікава для туриста інформація в Інтернеті не може з’явитися сама по собі. І якщо Україна зацікавлена в розвитку туризму, який згодом може принести їй непогані доходи до бюджету, вона спочатку повинна докладати до цього зусилля. На прикладі Київщини ми бачимо, що це цілком реальне завдання.

Марина Григоренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter