Пекельний досвід: що варто знати про перетин українсько-угорського кордону поїздом

Залізничний прикордонний пункт пропуску "Чоп – Захонь" на межі Закарпатської області з Угорщиною є одним популярних шляхів, якими українці вирушають до Європи в евакуацію або ж повертаються додому. Втім, цей спосіб перетину кордону ховає чимало неприємних сюрпризів, особливо якщо їхати поїздом "Мукачево – Будапешт". Яких саме, читайте в матеріалі УНІАН.Туризм.

Перетин кордону залізницею наразі вважається одним з найбільш зручних для українців, в умовах відсутності авіаціайного сполучення. Адже на відміну від автомобільного транспорту, де часом спостерігаються чималі черги, на залізничних пунктах пропуску затримки бувають набагато рідше.

Загалом більшість українців обирають варіант перетину кордону потягом через кордон із Польщею. Тут все просто – і поїздів набагато більше, і купити квитки можна онлайн на сайті "Укрзалізниці". При цьому виходити з потяга на час перетину кордону нікому не потрібно – все відбувається доволі швидко, особливо якщо мова йде про потяги до Пшемишля, де прикордонний контроль взагалі відбувається вже на польській території у приміщенні вокзалу. Детальніше про цей пересадочний вузол можна почитати в нашому окремому матеріалі.

• Які поїзди ходять між Україною та Угорщиною
• Як придбати квитки
• Особливості проходження кордону в пункті пропуску "Чоп – Захонь"
• Де поїсти та чим зайнятися в Чопі

Також наразі українці можуть виїжджати до Європи через інші сусідні держави – Молдову, Румунію, Словаччину та Угорщину. Втім, із залізничним сполученням тут все набагато гірше, ніж у випадку із Польщею (детальніше про те, які закордонні поїзди наразі курсують до України, можна дізнатися з посиланням). Фактично, повноцінне залізничне сполучення наразі Україна, окрім Польщі, має лише з Угорщиною, однак і там є кілька нюансів.

Які поїзди ходять між Україною та Угорщиною

Україну з Угорщиною наразі сполучають такі залізничні маршрути:  

• експрес №33/34 "Мукачево – Будапешт-Ньюгаті" (двічі на день)
• електричка "Чоп – Захонь" (шість пар електричок протягом дня)
• нічний поїзд №749 "Київ – Відень" (один раз на день)

Загалом, не скажу за інші поїзди, але вагони в поїзді №33/34 "Мукачево – Будапешт-Ньюгаті" доволі чисті та нові, тож тут скаржитися немає на що. Єдине, що інколи, особливо в дешевших вагонах, вам можуть трапитися специфічні попутники, тож за своїми речами краще дивитися уважно.

Як придбати квитки

З першими проблемами ви зіштовхнетеся на стадії придбання квитків.

Так, на поїзд "Мукачево – Будапешт-Ньюгаті" на весь маршрут квитки можна придбати виключно в касах, та ще тільки на станціях відправлення на території Угорщини чи в Мукачевому. Онлайн квитки можна купити лише на сайті угорських залізниць і лише на відрізок маршруту "Чоп – Будапешт", а проїзний на решту маршруту все одно доведеться купувати в касі.

Так само, на електрички квитки можна придбати лише на станції в самому Чопі чи на угорській стороні при поверненні додому. На поїзд "Київ – Відень" квитки теж продаються лише у касах.

Порада: на угорський залізницях квитки дорожчають по мірі наближення дати поїздки. Приміром, квитки від Чопу до Будапешту в день поїздки на сайті коштують близько 22 євро, тоді як за кілька днів – вже близько 16 євро.

Особливості проходження кордону в пункті пропуску "Чоп – Захонь"

До початку повномасштабної війни, коли за дві години українці могли потрапити літаком до Європи, залізничний міждержавний рух хвилював здебільшого жителів прикордонних областей або тих, хто з якихось причин не хоче користуватися авіатранспортом. Втім, наразі такий спосіб потрапити до Європи став актуальний для багатьох українців, й для когось це був зовсім новий досвід. Я не була виключенням. Втім, якщо досвід з польсько-українським залізничним кордоном мене цілком влаштував, угорський маршрут виявився для мене набагато більш травматичним.

Взагалі, мені потрібно було потрапити до Румунії, однак оскільки туди наразі поїзди з України не ходять, а про наявні електрички з Чернівців знайти інформацію на теренах інтернету доволі важко, я вирішила добиратися до кінцевого пункту призначення через угорський Дебрецен (поїзд "Мукачево – Будапешт" через нього проходить). Врешті-решт, спланований таким чином маршрут з Львівської області виявився швидшим та дешевшим, аніж діставатися спочатку до Чернівців автобусами, а там якось "на собаках" до Румунії.

Отже, перший сюрприз, який чекав на мене на маршруті – плутанина з часом на сайті угорських залізниць: чомусь вони вказують час відправлення з українського Чопа за своїм часом, а це година різниці. Так само вони вказують прибуття поїзда з Угорщини до Чопа за угорським часом. Дрібничка, але комусь ця година може бути дуже важлива для решти логістики.

Порада: уважно перевіряйте час.

Далі на мене чекав ще один сюрприз, який змусив добряче понервувати. Вже очікуючи посадки на поїзд я дізналася, що по факту, якщо сідати на поїзд в Чопі – то це буде не прямий рейс, а з пересадкою.

Тож спочатку вам доведеться пройти український прикордонний контроль у приміщенні залізничного вокзалу Чопа. Причому може трапитися так, як було у нашому випадку, що поїзд подаватимуть із запізненням, а тому вам доведеться маринуватися у доволі тісному приміщенні вокзалу без жодного доступу свіжого повітря. Влітку це було дуже сумнівне задоволення.

Далі вам доведеться швиденько завантажитися в простеньку електричку "Чоп – Захонь", потім вийти з неї в Захоні після перевірки ваших документів та речей угорськими прикордонниками та митниками, і лише потім пересісти в інший вагон в цьому ж поїзді, коли там завершать перевірку пасажирів, що їдуть з Мукачева – так, у цьому випадку з вагону виходити не треба.

Зрештою, все пройшло благополучно, але уся ця штовханина та метушня в купі з хвилюваннями, що не встигнете на пересадку, все ж дещо зіпсували враження від поїздки. Особливо це клопітно людям, які їдуть з важкими речами, а таких зараз чимало.

Порада: купуйте квиток на рейс від/до Мукачева. Так, це теж трохи нервово, адже не всі можуть таким чином купити квиток завчасно та є ризик, що в день відправлення в продажі не залишиться квитків, але так точно буде зручніше. При цьому варто знати, що міжнародна платформа в Мукачеві знаходиться десь в 100 метрах від основного вокзалу, і її ще доведеться пошукати.

В даному випадку є ще одна маленька хитрість, до якої я вдалася повертаючись до України тим же маршрутом. Річ у тім, що в мене вже був раніше придбаний квиток від Дебрецена до Чопа, однак мені потрібно було ще якось доїхати з Чопа до Мукачева, щоб сісти на поїзд до Києва. Ця перспектива мене зовсім не радувала, адже, прогулюючись Чопом в очікуванні рейсу до Угорщини, я вирішила з’ясувати, як мені потрапити до Мукачева.

Тоді я вже знала, що насправді кінцевою станцією мого поїзда було Мукачево, втім, квитки на нього не можна було купити онлайн, лише до Чопа. Також я спитала про можливість купити квиток на цей поїзд у Чопі, але там мене засмутили звісткою, що в них цей квиток не можна купити – лише на угорському вокзалі в касі. Тому очевиднішим був варіант їхати з ще однією пересадкою.

За день між Чопом та Мукачевим проходять кілька поїздів та електричок, втім, зручних на післяобідній час, щоб встигнути на поїзд до Києва, не було: або дуже рано, бо дуже пізно.

Також я побачила маршрутки з Чопа до Мукачева біля залізничного вокзалу, однак там на мене теж чекала дуже дивна звістка, логіку якої я так і не змогла зрозуміти – по суботах (саме в цей день я поверталася додому) між містами майже не ходять маршрутки, лише пара за день, бо в них вихідний – в решту днів маршрутки їздять кожні 20 хвилин.

Отже, повертаючись додому, я ухвалила тверде рішення – спробувати доїхати поїздом №34 з Дебрецена прямо до Мукачева, докупивши квиток на маршрут з Захоні до Мукачева в угорській касі. На щастя, мені вдалося це зробити без жодних проблем за годину до відправлення поїзда на вокзалі Дебрецена, приїхавши з Румунії на іншому поїзді та очікуючи на пересадку. Розкусивши суть моєї маніпуляції з квитками, тітонька в міжнародній касі Дебрецена лише співчутливо посміхнулася і безпорадно повела плечима: вочевидь, я була далеко не першою з таким проханням.

Порада: якщо оберете такий спосіб, маючи на руках два квитки, важливо одразу сісти в правильний вагон. Річ у тім, що у складі поїзда №34 є кілька вагонів сполученням "Будапешт-Ньюгаті – Мукачево", а кілька – "Будапешт-Ньюгаті – Захонь". Щоб не виходити з вагона в Захоні та проходити прикордонний контроль прямо у вагоні, вам потрібно одразу сісти в той, що до Мукачева. Так, маршрут буде доволі тривалий з часом, хоч на ділі короткий за відстанню, доведеться довгенько сидіти в вагоні на кордоні, але принаймні не доведеться бігати туди-сюди з речами.

Де поїсти та чим зайнятися в Чопі

Якщо раптом вам доведеться на кілька годин затриматися в Чопі, то варто розуміти, що це дуже маленьке містечко, в якому фактично немає чим зайнятися. Варіантів, де поїсти, в місті теж небагато, але, в принципі, біля вокзалу, тут же центр міста, є кілька варіантів – від кав’ярні до кафе с цілком пристойним меню. Тільки варто враховувати, що не усюди можна розрахуватися картою (на щастя, біля вокзалу є банкомат).

Порада: щоб не прогадати з закладом, можна пошукати місце за допомогою Гугл-карт, орієнтуючись на відгуки та рейтинги – найчастіше вони правдиві. Ну і, звісно, дивіться, куди прямує найбільше місцевих службовців.

***

Загалом, мій досвід перетину кордону через пункт пропуску "Чоп – Захонь" хочеться описати словами "ніколи знову". Так, люди, які перетинають кордон між Україною та Угорщиною доволі часто, до цього вже звикли, прорахували найкращі шляхи та не скаржаться, ну, майже... Я ж, якщо мені ще доведеться їхати до Європи за відсутності авіатранспорту залізницею, краще поїду через польський кордон, ну або нічним поїздом "Київ – Відень", щоб не доводилося виходити на кордоні чи хвилюватися, що перед відправкою на вокзалі мені не вистачить квитків. Хоча варто розуміти, що в нічних поїздах і ціни вищі.

Марина Григоренко

УНІАН в Google News