15 лютого 2012 року головна книгозбірня області відзначає 105-ту річницю

Хтось із великих сказав: «Моя батьківщина там, де моя бібліотека». У цьому контексті вінничанам пощастило, бо обласна  бібіотека ім. К.А.Тімірязєва для багатьох стала рідними пенатами.

Хтось із великих сказав: «Моя батьківщина там, де моя бібліотека». У цьому контексті вінничанам пощастило, бо обласна універсальна наукова бібіотека ім. К.А.Тімірязєва і справді для багатьох стала рідними пенатами.

У лютому «тімірязєвці» виповнюється 105 років. З чим прийшла до цієї важливої дати головна книгозбірня області? Про це – розмова із її директором Наталією МОРОЗОВОЮ.

- 2007-го року ми відзначили 100-річний ювілей, у ході підготовки до якого було проведено ремонтні роботи, зокрема фасаду основного приміщення, завдяки чому бібліотека знову стала окрасою міста. Побачила світ монографія з історії закладу “Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення”. Представницькою була ювілейна міжнародна науково-практична конференція  “Бібліотека у контексті світової культури, науки, інформації”. З того часу подібні конференції стали традиційними і проводяться кожних два роки. Сьогодні бібліотека – це провідний сучасний просвітницький, культурний, інформаційний, науково-дослідний центр. Фонд налічує майже 1 млн. примірників документів на різних носіях інформації. Це понад 500 тисяч книг, періодичні видання, карти, аудіовізуальні матеріали та електронні видання. Причому майже 50-ма мовами світу.  Особливу гордість складають цінні і рідкісні видання, які зосереджені у спеціальному відділі. Це справді наш «золотий фонд», який налічує понад 36 тисяч примірників. Це книги кирилівського шрифту 16-17 ст., гражданського шрифту 17-19 ст., прижиттєві видання Шевченка, Пушкіна, Некрасова, Коцюбинського тощо. Найціннішою найстарішою книгою є інкунабула “Хроніка світу” (15 ст.). На увагу заслуговують і палеотипи, рукописна книжечка “Путешествие из Петербурга в Москву” Радищева, дорожня бібліотечка із кишенькових книжечок…

- Маючи потужний інформаційний потенціал, бібліотека реагує на всі соціально-економічні та культурні зміни, що відбуваються у суспільстві та світі…

- Так, і нам є про що звітувати перед вінничанами. Бібліотека має розгалужену структуру, яка включає 22 відділи та сектори.  В середньому за рік її послугами користується 40 тисяч читачів, які опрацьовують понад 750 тис. документів. Ми у пошуках інноваційних форм роботи та нових послуг. Схвально сприйняли мешканці та гості Вінниці акцію “Бібліотека виходить в місто”, яку ми вперше започаткували минулого року  і проводили  з 21 червня по 1 вересня. У спеціальному наметі на столах щоденно викладали новинки літератури, свіжі журнали та газети, і перехожі могли почитати їх, безкоштовно записатися до бібліотеки та скористатися послугами Інтернет. Маленькі книголюби мали змогу пограти в ігри, взяти участь у вікторинах. На завершення була проведена акція “Open Air”. Відгуки – дуже гарні.  Наведу лише окремі з них: “Бути користувачем “Тімірязєвки” – класно!”, “Продовжуйте йти в місто і в “люди”. Ви їм потрібні!”, “Чудова акція. Було бажання записатись, не вистачало часу. Сьогодні йшла і натрапила на бібліотечний намет. Записалась”, “Взяли участь в інтелектуальному моціоні. Виявляється: ще щось знаємо. Отримали призи”, “В бібліотеці працюють чудові спеціалісти, люди!!!” та ін.

Ознакою часу є те, що у нас чимало  віртуальних користувачів, котрі  відвідують веб-сайт бібліотеки, регіональний інформаційний портал та користуються різноманітними електронними базами даних, створеними нашими фахівцями.  Ми маємо 121 комп’ютер, надаємо безкоштовний доступ до мережі Інтернет. Діє зона Wi - Vi.

- Бібліотека проводить і різнопланову соціокультурну діяльність...

- Традиційними, наприклад,  стали стусівські читання.  Не став винятком і 2012-й рік...  Цього разу читання проходили у вигляді презентації нової книги «І в смерті з рідним краєм поріднюсь...»: Василь Стус і Вінниччина» (упорядник відома українська поетеса, наша землячка Ніна Гнатюк). Почесні гості заходу – Дмитро Стус, лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка, син поета-земляка, Героя України Василя Стуса; поет, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний; поет, політв’язень Василь Овсієнко - ділилися спогадами про Василя Стуса та планами на майбутнє. А начальник відділу культури Гайсинської райдержадміністрації, заслужений працівник культури України Микола Ричков привіз з батьківщини поета – Гайсинщини – короваї і вручив їх  сину  та упоряднику книги.

Традиційними стали заходи з відзначення Дня рідної мови, Дня української писемності та мови, презентації нових книг місцевих авторів та бібліографічних покажчиків, підготовлених фахівцями бібліотеки із серій “Наші видатні земляки”, “Творчі імена Вінниччини”.  Активно використовуються при проведенні таких творчих акцій мультимедійні засоби. Постійними їхніми учасниками є актори Вінницького муздрамтеатру ім. М.Садовського, художні колективи Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Леонтовича, члени театру книги “Прочитання” Вінницького національного медуніверситету ім. М.Пирогова.

- «Тімірязєвка» стала переможцем конкурсу програми “Бібліоміст”. Які проекти реалізовуються у рамках цієї програми?

- На нашу бібліотеку покладено завдання – навчити своїх колег з районів працювати в нових умовах, надавати нові бібліотечні послуги з використанням інформаційних ресурсів всесвітньої мережі Інтернет. Тренінги проходять на базі регіонального тренінгового центру, який діє при бібліотеці уже майже 2 роки. За цей час отримали нові знання, причому безкоштовно,  понад 200 бібліотечних працівників та мешканців м. Вінниці.  Торік бібліотека перемогла у конкурсі «Навчально-інноваційна бібліотека-2011» програми «Бібліоміст» з проектом «Вчимося створювати гармонію і успіх», основний етап реалізації якого пройде у 2012 році.

До Всеукраїнського дня бібліотек ми провели І обласний бібліотечний форум “Публічна бібліотека Вінниччини: новий образ в новому столітті”. Участь у ньому взяли представники влади, директор  програми “Бібліоміст” в Україні Матей Новак, бібліотекарі усіх систем і відомств області – членів громадської організації “Асоціація бібліотек Вінниччини” (АБВ). Учасники зібрання прийняли Резолюцію І обласного бібліотечного форуму. Гарним доповненням до програми форуму була виставка-ярмарок друкованої продукції провідних видавництв області та бібліотечні виставки “Видавничий кейс бібліотек Вінниччини”, фотовиставка “Люди. Книги. Долі ...”, банер-квілт “Бібліоовація-2011”.

Започатковано також нові видавничі проекти. Один із них – альманах “Подільський книжник”, який  третій рік поспіль видається за підтримки Вінницької облдержадміністрації.

- Головне ж багатство бібліотеки – це люди...

- Ми шануємо наших ветеранів, які активно трудяться та передають свій багатий досвід молоді. Покладаємо великі надії на молодих фахівців, за якими майбутнє бібліотеки та бібліотечної справи Вінниччини. До слова, в рамках відзначення 100-річчя “тімірязєвки”, ми зняли фільм, де червоною ниткою проходять спогади наших фундаторів. Окремих з них уже, на жаль,  немає серед нас.

-    А як плануєте відзначити 105 - ту річницю “тімірязєвки”?

- Передбачається цілий комплекс заходів. Зокрема, підготовка і видання додаткового тому до вже згадуваної монографії  “Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення”, інших видань, низка рекламних акцій, а також презентація “День Бібліотеки” у жовтні 2012 року під час проведення ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Роль краєзнавства у соціально- економічному та культурному розвитку регіону». У планах -  оновлення структури бібліотеки, реорганізація відділів, які втратили свою актуальність, та створення натомість таких, які потрібні сьогодні людям. Передусім, це Інтернет-центр та ін. Щоб наблизити книгу, інформацію до кожного користувача, ми продовжуємо розширювати відкритий  доступ до бібліотечних фондів у різних відділах. 

З історії Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

• 7 лютого 1889 року 23  гласних Вінницької міської думи написали на ім’я голови  заяву: „... Беручи до уваги , що м.Вінниця має потребу в упорядкованій  бібліотеці і визначаючи доцільним запропонований проект місцевого учителя казенного  однокласного єврейського училища М.Рубінштейна, маємо честь просити Ваша високість піддати  згаданий проект обговоренню  на найближчому засіданні думи”.  У разі неможливості виділення приміщення Рубінштейн запропонував віддати під бібліотеку… найкращу кімнату своєї квартири. 

Цікаво, що не всі сприйняли  таку пропозицію. Принаймні, гласний думи, відомий письменник Михайло Коцюбинський відмовився підписати протокол, побоюючись, що «... дума не потурбувалась, аби познайомитися завчасно із змістом бібліотеки, яка може складатися із старого хламу і книжок, що мало відповідають свойому призначенню…»

• І все ж 15 лютого 1907 року у спеціально збудованому невеличкому приміщенні за проектом архітектора Г.Г.Артинова із фондом усього  6423 книги було відкрито міську публічну бібліотеку ім. М.В.Гоголя.  Однак «публічна» -  не означало доступна широким народним масам.  Статут позбавляв права користуватися бібліотекою нижчих  воєнних чинів, юнкерів, студентів та учнів. За вступ до бібліотечного товариства та користування книгами треба було платити значну суму.

• Трагічною сторінкою в історії книгозбірні  стала Велика Вітчизняна. Тоді у бібліотеці розташувалася німецька комендатура. Одного дня гітлерівці підкотили до закладу кілька вантажних автомашин і у кузови полетіли книги. Їх вивозили на берег Бугу і спалювали. А  у 44-му, відступаючи, фашисти спалили приміщення бібліотеки. Тоді загинуло близько 300 тисяч книг. До речі, кілька років тому під час ремонтних робіт на фасаді  бібліотеки проявився напис „Смерть фашистським окупантам”.  Думали, що це робота рук підпільників. Однак все виявилося набагато прозаїчніше: то була своєрідна декорація під час зйомок фільму „Подвиг розвідника”, де бібліотека зіграла роль кінотеатру.  

УНІАН в Google News