Коли всі святкують 8 Березня, ми стоїмо на сторожі життя і здоров’я людей

Управління у справах преси та інформації ОДА організувало прес-конференцію і запросило кількох представниць прекрасної половини людства, які займаються традиційно чоловічою роботою.

Напередодні 8 Березня управління у справах преси та інформації облдержадміністрації організувало прес-конференцію з нагоди Міжнародного жіночого дня і запросило кількох чарівних представниць прекрасної половини людства, які займаються традиційно чоловічою роботою.

Як зазначила начальник управлінняСвітлана Василюк, "ми організували зустріч з цікавими жінками, кожна з яких по-своєму творить історію нашого краю".

Кожна з Жінок, що була присутня тут, говорила про те, що не шкодує про власний вибір і усвідомлює ту величну місію, на яку їй випала доля.

- З перших днів своєї роботи я усвідомила, що свят на службі не буває, - говорить капітан, старший інспектор відділу організаційної роботи ДПС та адміністративної практики УДАІ УМВС України у Вінницькій області Людмила Кузнєцова. – Як тільки в усіх свята, міліція має бути насторожі і забезпечувати порядок. Проте я ніколи не шкодувала, що так сталося в моєму житті, тому що в цьому є патріотичний обов’язок і усвідомлення того, що ти працюєш для своєї держави, для свого народу. Зрештою, це і велике випробування для других половинок, тому що такий ритм життя не всі чоловіки витримують. От і мій не витримав, втік...

Лариса Дніпровська – лікар-травматолог обласної клінічної лікарні імені М.Пирогова зазначає, що в житті було усе: і безсонні ночі, і діти разом з мамою на чергуванні, і кожен біль, пропущений через власне серце. „Символом травматології є деформоване деревце, яке підв’язане до підпірки, що намагається його вирівняти. Так-от, вирівняти це дерево – дійсно більше праця сильних чоловічих рук, а от зробити усе, щоб таке дерево зазеленіло, це воістину Жіноча справа. Я вдячна своїй долі і Богові за те, що працюю в чоловічому колективі і маю таких прекрасних наставників, як Єлізаров”.

Нежіночі професії для тендітних жіночих плеч, виявляються неважким тягарем, вони гартують і навчають смиренню та терпінню, бо такий вже вони обрали шлях – нести відповідальність за долі інших, почасти ховаючи свої особисті почуття глибоко всередині.

Оперуповноважений Управління по боротьбі з економічною злочинністю у Вінницькій області Марина Ракітіна відверто зізнається, що тоді, замолоду, у казармі під час навчання видалося страшно, і хотілося усе покинути, втекти і змінити професію. Адже молодій тендітній дівчині, що мала багато романтичних ілюзій, було важко усвідомити, як це щоранку вставати з командою „Підйом!” та марширувати у столову. Але згодом, як говорить Марина, ці 30 людей, з якими вона не один пуд солі з’їла, фактично стали для неї сім’єю. Вона й досі підтримує з ними зв’язки, вітає зі святами.

Особливе ставлення до свята 8 Березня у церковнослужителів. Проте про це м’яко, мудро і виважено, по-жіночому, говорить настоятельниця Немирівського Свято-Троїцького монастиря УПЦ ігуменя Херувима. Вона розповіла, що у православних є прекрасне свято на другий тиждень після Пасхи - день Жінок-мироносиць. Православна церква поминає і прославляє святих жінок-мироносиць — перших свідків Воскресіння Христового. Це були жінки, котрі всім серцем возлюбили Господа Ісуса Христа, котрі слугували Йому і разом з апостолами навчалися, слухаючи Його святі слова. Жінки-мироносиці не боялися ворогів Господа і всюди були поруч з Ним, не лишивши і в часи тортур та смерті. Вони першими принесли звістку про Його воскресіння. Наші православні предки не знали жіночого дня 8 Березня. Тисячоліттями із року в рік у день Жінок-мироносиць чоловіки поздоровляли своїх дружин, брати — сестер, сини — матерів. Це свято нагадує нам про високе призначення жінки-християнки, про великий дар бути матір'ю — милосердною і всепрощаючою. Матушка Херувима наголосила, що нам необхідно обертатися до своїх, докорінних традицій, адже наші славетні пращури творили історію великої держави Київської Русі.

УНІАН в Google News