Олександр Сорочан: „Вінницькою водою ще ніхто не отруївся, але її все-таки варто доочищувати”

Більше як половина пацієнтів лікарень у світі - це люди, чиї недуги так чи інакше пов'язані із забрудненою водою.

Від неякісної води в світі гине більше людей, ніж від війн і всіх інших форм насильства разом узятих.

Про це йдеться  в доповіді ООН "Нездорова вода?", опублікованому два роки тому з нагоди Всесвітнього дня води.

У документі підкреслено, що "принаймні 1,8 млн. дітей у віці до 5 років помирають від захворювань, пов'язаних з неякісною водою, щорічно. Тобто одна дитина – кожні 20 секунд.

Більше як половина пацієнтів лікарень у світі - це люди, чиї недуги так чи інакше пов'язані із забрудненою водою".

"Близько двох млрд. тонн відпрацьованої води, що представляє собою суміш з перероблених добрив, нечистот, промислових відходів і відходів, що виникають в результаті життєдіяльності людини, щодня скидається в річки і моря, викликаючи поширення хвороб і завдаючи непоправної шкоди екосистемам", - відзначають експерти ООН.

- Вінниця має єдине джерело водопостачання - Південний Буг, - пояснює головний санітарний лікар міста Вінниці Олександр Сорочан. - Ні для кого не секрет, яка якість води у річці. З моменту входу річки в наше місто - це з пляжу Гонти і на виході на пляжі Спартак, якість води погіршується у 2,5 рази. Але у нас немає іншого джерела води. І мусимо очищувати те що є.

- Наскільки шкідливими для людини є ті речовини, якими очищується вода?

- Єдиним підприємством, яке забезпечує місто якісною питною водою є "Вінницяводоканал". Воно підготовлює воду для подачі у централізовану водомережу. Зрозуміло, поверхневу воду з Бугу важко очистити. Від цього страждають наші мешканці, бо для знезараження у воду додаються коагулянти, хлор.  Але всі ці речовини нормуються. В Україні з 2010 року діють  нові санітарні норми і правила, критерії яких збільшились до 60. До того часу користувались нормами ДСТУ  1982 року. Сьогодні “Водоканал” подає у мережу воду гарантованої якості, яка відповідає вимогам стандартів. Заміри відбуваються щогодинно.

- Але ж потім ця чиста вода потрапляє у брудні труби!

- Так,  далі починаються проблеми з водомережею, бо вона дуже застаріла. Вода втрачає властивості чистої води. Але такого, щоб хтось випив води і зразу отруївся не було.

- Ви проводите моніторинг води, яка ллється з кранів вінничан. Як це відбувається?
- Виїжджаємо за заявами громадян. А у колонках загального користування періодично  робимо заміри без заявок. Можу сказати, що показники досить нормальні. Це одиничні відсотки відхилення від нормативних значень. По бактеріологічних показниках 2-3% та по хімічних показниках 5-6%. Це нормально, враховуючи те, що у нас є на вході. Ми бачимо, що йде позитивна тенденція до зменшення цих показників за рахунок покращення технологій і мережі. Ми - санепідстанція, водоканал та міська влада - дійшли за 5 років до зменшення аварійних ситуацій.

Динаміка позитивна і є тенденція до покращення, але поки що ситуація зберігається тривожна.

-Як альтернативу часто називають воду з артезіанських свердловин. Скільки таких використовується у Вінниці?

- Дев’ять,  і всі вони розташовані на територіях промислових підприємств. З них забір води не ведеться, вони розглядаються виключно як джерела резервного водопостачання на випадок аварійних ситуацій на водогоні. Вони не достатньо потужні, щоб забезпечувати водою місто  щоденно, і до них немає доступу пересічним громадянам. Але це вода гарантованої якості, яка не потребує очистки. 

Також у нашому місті є близько 5000 індивідуальних і колективних криниць.

- Яка якість води у них? Чи часто перевіряєте ці криниці?

- Усі 700 громадських криниць паспортизовані з 2007 року. Вода в них, в цілому, не відповідає стандартам. Бо це, як правило, ґрунтова вода, а вона з неглибоких горизонтів. Криниця -  це не тільки джерело водопостачання, вона ще й джерело забруднення цього водопостачання.

Криниця - це відкрита рана на землі. І аби бути безпечною,  вона має бути технічно правильно обладнана – накриття, корба і забетонований замок, щоб талі дощові води не попадали в криницю.

Після останнього обстеження ми зробили висновок, що в  40% випадків вода не відповідає нормам по бактеріологічних показниках,  а в 30%  - по хімічним показникам. Такі криниці ми закриваємо  для ремонту і дезінфекції води.
Надсилаємо відповідну  інформацію в департамент міського господарства і благоустрою та в квартальні комітети.

- І наскільки виконуються ваші приписи?

- Слабо виконуються. Таку воду можна вживати тільки після кип’ятіння.
Якщо пам’ятаєте,  позаминулого року були випадки з захворюваннями і смерті маленьких дітей через воду. (Тоді  при проведенні лабораторного дослідження води з колодязя за місцем проживання сім'ї загиблої дитини було встановлено, що вода з приватного колодязя не відповідає вимогам по гранично допустимої концентрації змісту нітратів (перевищення в два рази) і мікробіологічними показникам - колі-індексу (перевищення в три рази). Користування колодязем було заборонено до проведення робіт з очищення та дезинфекції, а  районним управлінням міліції порушено кримінальну справу –авт.).

Після того з'явилася постанова  Кабміну, яка вимагала провести одноразове дослідження усіх індивідуальних криниць, особливо звернувши увагу на ті обійстя, де живуть діти до 3-х років. Зараз ми отримуємо інформацію від пологових будинків, скільки дітей народилось, які будуть проживати за адресами, де є індивідуальні криниці. Ми виїжджаємо на місце і впродовж доби робимо аналіз. А для звичайних громадян це коштує 130 грн.

- Що б ви порадили вінничанам, які споживають воду з доступних їм джерел постачання?

- Я б радив обов'язково доочищувати воду у домашніх умовах за допомогою фільтрів.

Людина не може існувати без води. В Україні якість води — це предмет спеціальної загальнодержавної програми. Але поки чиновники складають програми, обивателі попивають умовно чисту воду. Фахівці ж не перестають бити на сполох: близько 70% води, що подається нашим співвітчизникам у водопровідні крани, не придатна для вживання

УНІАН в Google News