Генсек НАТО: За останні місяці Росія передала сепаратистам понад тисячу одиниць важкої техніки

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг у ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів про занепокоєння ядерною риторикою Кремля, про міжнародні військові угоди, які порушує Москва і про те, як союзники реагують на "брязкання зброєю" Кремлем.

Якою є ваша оцінка нинішньої співпраці з Україною? Як може розвиватися особливе партнерство далі, беручи до уваги, у тому числі, нові умови у сфері безпеки?

З Україною у нас сильне і давнє політичне та практичне партнерство. Також у нас діє інтенсивний політичний діалог в рамках Комісії НАТО-Україна. Ми рішуче підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України. Союзники по НАТО визнають і будуть визнавати незаконною та нелегітимною анексію Криму Росією.

НАТО також надає практичну підтримку Україні на шляху її реформ. Ми досягаємо прогресу щодо трастових фондів, які ми створили для підтримки реформ і допомоги реабілітації солдат, постраждалих в наслідок бойових дій на сході. Ми надали додатковий персонал в офісу зв'язку НАТО в Києві та направили експертів в Міністерство оборони. Союзники по НАТО також надають значну підтримку на двосторонній основі.

Чи плануєте ви відвідати Україну найближчим часом?

Я з нетерпінням чекаю візиту в Україну, і ми шукаємо відповідну дату.

Беручи до уваги, що Північноатлантична Рада відвідувала Київ майже десять років тому, чи є у ПАР якісь плани щодо візитів до України зараз?

На цей час у нас немає конкретних планів для такого візиту. Але у нас є регулярний діалог з частими зустрічами в рамках Комісії НАТО-Україна, як на рівні послів, так і на рівні міністрів. Ми обговорюємо ситуацію в сфері безпеки у вашій країні, процес реформ, а також постійну підтримку НАТО. Наприклад, у нас була змістовна зустріч з вашим міністром закордонних справ минулого місяця в Анталії. Ваш міністр оборони також зустрінеться зі своїми колегами по НАТО в Брюсселі наприкінці цього місяця.

З часу незаконної анексії Криму Росією ми спостерігаємо подальше нарощування Москвою військової сили на півострові. Навіть більше, російська сторона вважає, що має право розмістити там ядерну зброю. Також нещодавно переглянута стратегія безпеки РФ, де Росія продовжує бачити НАТО серйозною загрозою для її національної безпеки. Виходячи з цього, чи є для НАТО підстави переглянути свою ядерну політику?

НАТО не становить загрози для Росії. НАТО є оборонним союзом, і ядерна доктрина Альянсу повністю відповідає Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. На саміті у Чикаго три роки тому ми переглянули нашу ядерну політику і вирішили, що це було доцільно.

REUTERS

Це Росія почала використовувати ядерну зброю, як інструмент у своїй стратегії залякування. Нещодавнє використання Росією ядерної риторики та навчання (російських військових, – УНІАН), викликають глибоку тривогу і побоювання в плані відповідності Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Такі дії та риторика не сприяють прозорості та передбачуваності в контексті середовища безпеки, яке різко змінилося у зв'язку з агресивними діями Росії в Україні.

З початку конфлікту на сході України, НАТО послідовно стверджує, що російські війська присутні на території України. Втім, президент РФ Володимир Путін заявляє, що російських військ там немає. І те ж саме заявила також французька військова розвідка. Чи означає це, що між союзниками є розбіжності?

Всі союзники згодні, що Росія підтримує сепаратистів у східній Україні силами, обладнанням та навчанням. Це було підтверджено всіма 28 союзниками – міністрами закордонних справ у нашій спільній заяві на зустрічі в Анталії, яка відбулася в травні.

За останні місяці Росія передала сепаратистам понад тисячу одиниць важкої техніки. Це включає танки, артилерію і передові системи ППО.

Ми знаємо про це від нашої власної розвідки. Але також є свідчення, опубліковані засобами масової інформації, неурядовими організаціями та самими російськими солдатами, що Росія підтримує сепаратистів. Мозкові центри також опублікували відповідні звіти. Останній був опублікований Атлантичною Радою, яка збирала докази з різних відкритих джерел, включаючи супутникові знімки.

Тому, в цілому, картина ясна. Як ви пам'ятаєте, Росія спершу заявила, що її війська не були залучені в Криму, потім визнала, що анексія планувалася задовго і була здійснена російськими військами, а президент Путін навіть дав медалі тим, хто брав у цьому участь.

Київ стверджує, що зараз сепаратисти мають більше зброї, ніж вони мали до Мінських домовленостей. Чи продовжує НАТО спостерігати за переміщенням зброї та обладнання на сході України? Чи є взагалі віра у повну реалізацію цих домовленостей?

Ми дуже уважно стежимо за повідомленнями про ескалацію бойових дій та використання важкої зброї. Повне виконання Мінських домовленостей є шляхом до миру. Ескалація навколо Мар’їнки минулого тижня стала великим крок назад з цього шляху. Це було найсерйознішим порушенням виконання Мінських домовленостей з часу їх підписання у лютому.

Повне виконання Мінських домовленостей є шляхом до миру / twitter.com/UKRinVAT

Дуже важливо, щоб всі сторони дотримувалися режиму припинення вогню і повністю виконали Мінські домовленості. Росія несе особливу відповідальність в плані того, щоб запобігти цим нападам та виконати домовленості про припинення вогню. Сепаратисти не повинні використовувати будь-який привід, щоб захоплювати додаткову територію України.

Ми закликаємо Росію припинити навмисну дестабілізацію на сході України, покласти край підтримці сепаратистів, вивести свої війська і військову техніку з України і вздовж її кордонів.

Щодо кордону, Росія продовжує проводити військові навчання поблизу України. На вашу думку, чого Москва намагається досягти цими діями?

Тільки російська влада знає, що намагається довести цими навчаннями. Нещодавно я обговорював важливість прозорості та передбачуваності військової діяльності з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Ми працювали протягом багатьох десятиліть, щоб побудувати стабільну систему європейської безпеки, засновану на меншій кількості сил, меншій кількості зброї, меншій кількості великих навчань і на більшому обміну інформацією та угодах з контролю над озброєннями. Ці угоди знижували ризик конфліктів та прорахунків.

Угода про звичайні збройні сили в Європі встановила обмеження на кількість та рух такого обладнання, як танки та винищувачі. Але Росія, в односторонньому порядку, припинила реалізацію цього документу.

Угода про відкрите небо дозволяє нам дивитися на території один одного з повітря, з метою підвищення прозорості. Але Росія перешкоджає цій діяльності.

Віденський документ встановлює правила для повідомлень про великі військові навчання і дозволяє перевірки. Але Росія знайшла шляхи, щоб уникнути повідомлень про найбільші військові навчання з часів «холодної війни». У трьох з них брали участь понад 80 тисяч військовослужбовців. Одне з таких раптових навчань, яке пройшло в лютому минулого року, було використано для розгортання сил, щоб анексувати Крим. Інші маскують підтримку сепаратистів на сході України, що призвело до накопичення сил на кордоні України.

REUTERS

З іншого боку, НАТО прагне створити прозорість та передбачуваність. За останні двадцять років, наші найбільші навчання будуть проведені наступної осені в Італії, Португалії та Іспанії. Про це було оголошено рік тому. Це не є раптовими навчаннями, і міжнародні спостерігачі, в тому числі, Росія, будуть мати доступ до наших навчань. Ви можете знайти розклад наших запланованих навчань на сайті НАТО.

Тобто, НАТО нічого не приховує, в той час як Росія робить все можливе, щоб звести до мінімуму прозорість того, що роблять її сили. Таким чином, ми будемо вітати будь-які подальші кроки Росії для підвищення прозорості щодо своєї військової діяльності.

Добре відомо, що Росія розцінює можливе членство України в НАТО як загрозу своїй національній безпеці, маючи на увазі рішення Бухарестського саміту 2008 року. Якою є ваша думка з цього приводу?

Я був на тому саміті в Бухаресті в якості прем'єр-міністра Норвегії. І на цьому саміті ми ухвалили чітку позицію, що кожен народ має право вирішувати свій власний шлях, включаючи те, частиною яких заходів безпеки він хоче бути. (Насправді, параграф 23 декларації саміту НАТО в Бухаресті говорить: НАТО вітає прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися сьогодні, що ці країни будуть членами НАТО, – УНІАН). Це також закріплено в Гельсінкських угодах, які чітко вказують, що кожна країна має право приєднатися до будь-якого союзу, який вона обере. Росія, до речі, підписалася під цими угодами.

Розширення НАТО не є загрозою для Росії. Це ніколи не було загрозою для Росії. Якщо ви подивитеся на карту Європи, сусіди Росії, які є членами НАТО, є її найбільш стабільними та прозорими сусідами. Росія не має права вето на будь-який український підхід до НАТО, і немає необхідності цього боятися.

REUTERS

Втім, вже довгий час російські військові літаки порушують європейський повітряний простір і літають без сигналів, створюючи небезпечну ситуацію для цивільної авіації. На ваш погляд, чому Росія збільшує такі польоти?

Я не хочу спекулювати щодо російських мотивів. Але, в цілому, в останні роки російська військова діяльність стала більш напористою. Звичайно, Росія має право здійснювати свої військові навчання. Але важливо, особливо, у важкі часи, бути прозорим і передбачуваним щодо такої діяльності, аби уникнути непорозумінь.

Наразі, російська військова авіаційна активність поблизу кордонів НАТО зросла в кількості та складності. Росія значно збільшила масштаб, кількість і спектр військових польотів на більшій частині земної кулі, у тому числі, бомбардувальників з ядерними можливостями. У 2014 році авіація союзників піднімалася у повітря більш ніж 400 разів, щоб перехопити російські літаки по всій Європі. Це значно більше, ніж у попередні роки. В цьому році авіація союзників піднялася у повітря вже понад сто разів у відповідь на російську авіаційну діяльність.

Після занепокоєння з приводу збільшення ризиків цивільної авіації через російську військову діяльність, в квітні Європейське агентство з авіаційної безпеки (EASA) встановило, що «неспівпраційні» польоти становлять високий ризик для цивільної авіації. EASA також виявило, що повітряна поліція НАТО робить небо безпечнішим.

Після агресії Росії в Грузії, Альянсу знадобилося приблизно шість місяців, щоб повернутися до «бізнесу, як раніше» з РФ. Чи бачите ви можливість того, що Альянс може повернутися до таких умов з Росією за нинішніх умов? Взагалі, за яких умов це може статися? Тобто, чи буде однією з умов повернення до «бізнесу, як раніше» відновлення територіальної цілісності України?

НАТО не прагне до конфронтації з Росією. Навпаки, ми продовжуємо прагнути до конструктивних відносин. Наша мета – включити, а не ізолювати Росію.

Однак, співпраця може базуватися тільки на повазі кордонів, правил і угод. Ми закликаємо Росію повернутися в режим дотримання міжнародного права. Це – вибір Росії.

У відповідь на російські агресивні дії НАТО призупинила практичне співробітництво, але продовжує тримати політичний діалог відкритим. Ця політика залишається незмінною.

***

Йенс Столтенберг почав виконувати обов'язки генерального секретаря НАТО з 1 жовтня 2014 року і одразу ж заявив, що українське питання стане для нього пріоритетним.

REUTERS

Столтенберг походить з відомої в норвезькій політиці родини – його батько Торвальд обіймав свого часу посаду міністра закордонних справ Норвегії. Особисту політичну кар’єру Йенс розпочав наприкінці 80-х з керівництва молодіжним крилом Норвезької робітничої партії. На початку 90-х обіймав посаду міністра торгівлі та енергетики, у 1996-1997 роках працював міністром фінансів в уряді Турбйорна Ягланда. У березні 2000 року сам очолив уряд Норвегії, однак його Кабінет пропрацював лише трохи більше року. У 2002 році Столтенберг очолив Норвезьку робітничу партію, зміг привести її до перемоги на парламентських виборах і у 2005 році знову став прем’єром країни. Посаду прем’єр-міністра Йенс Столтенберг покинув у жовтні 2013 року, після поразки його партії на парламентських виборах.

Ірина Сомер

УНІАН в Google News