Битва за Бахмут: як живе та обороняється східний форпост України

Бахмутський напрямок залишається найбільш складною ділянкою фронту війни в Україні. Як живуть люди поблизу епіцентру боїв та як Збройні сили України (ЗСУ) відбивають безперервні атаки російських військ - у репортажі УНІАН.

В останні місяці у Бахмуті тривають найзапекліші бої в Україні. Це одне з найбільших міст на Донбасі, що залишається під контролем української влади. У місті, яке наполегливо штурмують російські війська, ведуться інтенсивні ближні бої чи не за кожен метр території.

Від активних бойових дій найбільше потерпають його східні околиці, в яких продовжують мешкати сотні цивільних. Їх ще декілька місяців тому спокійний ритм життя змінився на безперервні канонади масованих артилерійських обстрілів.

"Я взагалі не бачу сенсу в цьому всьому, в цій війні. Йдіть і сидіть там, де ви сиділи, чого ви лізете? Що їм цікавого в цьому місті? Було гарне, нормальне місто, яке перетворили на руїни", - обурюється в розмові з кореспондентом УНІАН 60-річна жителька Бахмута Людмила Валеріївна (імена героїв статті змінені через те, що вони бояться за свою безпеку - УНІАН.). Вона разом ще з сімома місцевими жителями розмістились у підвалі однієї з дев’ятиповерхівок у районі, який місцеві називають Забахмутка, оскільки він розташований за річкою Бахмутка, що є притокою Сіверського Донця. Жінка додала, що в цій частині міста майже всі цивільні живуть у сховищах.

Як живуть люди в "найгарячішій точці" Донбасу

Людмила до виходу на пенсію тривалий час працювала на заводі шампанських вин. У неї захворювання серця, але попри бойові дії вона переїжджати поки не планує, пояснюючи це необхідністю догляду за своїм житлом. "У мене душа болить, я маю дивитись за своєю квартирою. В нашому будинку серйозно пошкоджений тільки перший під’їзд, а в моєму помешканні тільки шибки повибивало ударною хвилею і дах трохи зруйнували обстріли. Зараз треба побігти та постелити на горищі клейонку, щоб під час дощу не заливало квартиру", - розповідає вона.

"Ось вчора "лупанули" та розбили двері в наш підвал. Як бахнуло, так все пооблітало та загубився замок", - додала вона. "Я маю йти, вже 9-а година. Треба встигнути, щоб проскочити перед обстрілами", - схопилась Людмила. Однак, коли вона піднімалась із підвалу сходами на вулицю, неподалік вже почали лунати вибухи.

"Пересувайся короткими перебіжками та залягай в складки місцевості", - інструктує її сусід - 63-річний Сергій Анатолійович, який до повномасштабної війни заробляв на життя ремонтом взуття. Підвал, який раніше був для нього майстернею, наразі перетворився на помешкання, з якого він вже не виходить близько місяця. У Сергія аневризма серця. Він потребує специфічного лікування, яке через активні бойові дії не може отримати. "Коли ще можна було безпечно пересуватись по місту, ми ходили в лікарню через розбитий міст. Нам безплатно давали знеболювальне, деякі ліки від застуди, але серцеві препарати майже не видавали", - нарікає він. "Ми не живемо, ми виживаємо, проте їхати на "велику землю" немає сенсу. Ми там нікому не потрібні", - стверджує Сергій.

Гуманітарна ситуація в місті

Дружина Сергія 62-річна Валентина Петрівна згадує, що місто почали активно обстрілювати щонайменше з кінця весни. Відтоді у Бахмуті відсутні світло, вода, пошкоджені тепломережі та майже немає зв'язку. Також, за її словами, хоча пенсію їм нараховують вчасно, але зняти готівку в Бахмуті неможливо. "Банківські установи не працюють та щоб зняти гроші потрібно їхати в сусідню Костянтинівку, а передавати стороннім людям свою банківську картку - сумнівне задоволення", - додає вона, зазначивши, що в магазинах, які попри обстріли ще продовжують функціонувати в деяких районах міста, можливо розрахуватись лише готівкою.

Однак загалом з продуктами харчуванняв, за словами Валентини, все ще "більш-менш терпимо". "Щось хлопці (українські військові - УНІАН) передають. Вчора, наприклад, яблука принесли. Також у нас ще є запаси гуманітарної допомоги", - вказує вона. Проте в місті є проблеми з питною водою. "Вживаємо ми дощову воду. Ми її кип'ятимо, п’ємо та їжу на ній варимо. Є свої плюси - після неї у мене шия та коліна припинили хрустіти", - додала Валентина.

Від будинку, в підвалі якого живуть ці люди, до промислової зони на східних околицях Бахмута, де тривають жорстокі бої, не більше 500 метрів.

Оборона Бахмута

Зокрема, завод, на якому до війни виробляли гіпсокартонні плити та будівельні суміші, став мішенню для російських ракет щонайменше з кінця травня. Зараз від комплексу будівель та споруд заводу, лишились переважно тільки колони, в деяких місцях є дах та фрагменти обгорілих стін. Саме тут та, частково, в приватному секторі противник намагається прорвати оборону українських військ та просунутись вглиб міста.

Через безперервні масовані обстріли околиць Бахмута міська забудова з кожним днем все більше нагадує згарище. "Усі відкриті ділянки прострілюються снайперським вогнем", - розповідає Сергій, гранатометник штурмової роти одного з батальйонів 46-ої окремої десантно-штурмової бригади, яка діяла на "найгарячішій" ділянці фронту у місті. За його словами, українські бійці організували систему вогню високої щільності та контролюють підходи до своїх позицій, зокрема, з флангів та з тилу.

Колега Сергія з вогневої підтримки кулеметник Андрій додає, що підрозділи української армії в Бахмуті "зривають численні атаки ворога" та намагаються завдати йому максимальних втрат. "Противник проводить штурми малими групами, десь до взводу, переважно вдень, тому що в темну пору доби там (на території промзони. - Ред.) "можна ноги зламати" через величезну кількість бетонних та цегляних уламків, перемішаних з металобрухтом, що утворились внаслідок інтенсивних танкових та артилерійських обстрілів заводу, які тривають майже цілодобово" - ділиться Андрій враженнями від боїв.

Саме ці обстріли є найбільш небезпечними, вказує він. "Свою піхоту вони (підрозділи військ РФ. - УНІАН) кидають "в лоб" як "м'ясо", щоб виявити наші вогневі точки. Після таких невдалих атак тіла цих людей вони навіть не намагаються забирати. Однак потім противник застосовує по наших позиціях ледь не все наявне у нього важке озброєння та готує новий штурм", - зауважив Андрій. Водночас він запевнив, що сили оборони України попри важкі бої продовжують утримувати зайняті позиції та в деяких місцях навіть "покращують своє тактичне положення".

УНІАН

УНІАН в Google News