Наречена Героя України Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі" Аліна Михайлова поділилася зворушливим дописом про нього та про свій біль у зв'язку із втратою, а також опублікувала цілий альбом спільних світлин з коханим.
"Якби те, що я напишу, мало хоч якийсь сенс. Якби я тільки в житті могла уявити, що з нами таке станеться. То я б не змогла цього прийняти, власне, як і зараз. Просто не можу. І не приймаю", - зізналася дівчина, розпочинаючи свою сповідь.
Аліна розповіла, як вони з Дмитром іноді сварилися та разом будували великі плани:
"Це шалені, цікаві, щасливі, складні, наповнені яскравими моментами 6 років дійсно дивного життя під час/на війні. З емоціями та відчуттями, які люди іноді не проживають за все своє подружнє довге 20-30-40 річне життя. Зі сварками і криками, з мандрами, довгими розмовами про наші великі плани, фразами "Ти єдина в батальйоні, хто не підпорядковується моїм наказам!!", "Переводься куди хочеш!" та фразами "Нам головне пережити цю війну, і далі будемо з тобою жити нормально, давай просто протримаємося".
За словами дівчини, Дмитро завжди лишав вдома або відправляв їй записки з написами "Будь сильна":
"І я залишаюсь. І буду. Сильна. Я вже зробила те, щоб ти міг сказати там: "Зай, охрініти, ну ти змогла і це!". Я пишу тобі щодня звіти в телефон про мій проведений день, в якому зі звітів це - скільки раз я була у тебе на могилі, і кого я сьогодні бачила з наших друзів та знайомих там. Я залишаюсь, попри певну лють на тебе, сильною. Хоча кожного цього клятого безтолкового дня ввечері в нас дома я розбиваюсь на друзки. І кожного ранку я знову збираюсь. Заради тебе і того, щоб тобі за мене не було соромно. Щоб я ні в кого не викликала жалості. Щоб ти не помилився в тому, що я твоя сильна Аліна. Хоч сильною була не я, а ми. І тепер частина нашого "ми" назавжди лишилась на Аскольдовій могилі".
Також Аліна зізналася, що для "Да Вінчі" все його життя було на війні:
"Там воно і завершилось. І з цієї війни я не змогла забрати його. Попри це. Мені пощастило стати для нього опорою, підтримкою, іноді страшним нервотрьопом, але й великим шаленим коханням, в якому я ніколи не мала сумніву. Для мене велика гордість знати цю велику людину дійсно краще за всіх в цьому світі. Не тільки як командира "Да Вінчі". Але й як того самого мого Діму".
"Я кохаю тебе. Назавжди. Тільки зараз я розумію, наскільки мені тебе не вистачає. Тільки зараз я вию тим самим вовком з кожним днем все більше і більше через відсутність твоїх постійних, просто постійних дзвінків та смс. Бл**ь. Я ніколи не повірю і не прийму того, що ми більше не зустрінемося", - додала вона.
Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" - важливе
Дмитро Коцюбайло, командир "Вовків Да Вінчі" загинув 7 березня у бою під Бахмутом.
Попрощалася з Героєм України 9 березня на Прикарпатті, звідки родом Дмитро, і 10 березня у Києві. Поховали його в українській столиці.
