У планах окупантів не було нічого несподіваного / фото Міноборони РФ

Минулого тижня російські окупаційні війська розгорнули активну наступальну діяльність у Луганській області, з метою №1 - виходу на адміністративні межі області, метою №2 - вийти на лівий берег річки Оскіл.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко зазначив, що насправді в цих планах окупантів не було нічого несподіваного.

"Після того як окупантів вигнали їх Харківської області, вони вибрали для закріплення лінію Р66, а точніше Кремінна-Сватове-Троїцьке. При цьому, відразу ж стали концентрувати сили і засоби для контрнаступу. Почати контрнаступ командування РОВ планували на 24 лютого 2023, але він у них тоді захлинувся так і не розпочавшись. Безліч факторів зіграли на шкоду і активізацію однієї з найбільш боєздатних і укомплектованих угруповань відклали на потім. І цим потім став липень", - написав він.

Відео дня

За його словами, активізація в липні стала не спланованою, а до цього окупантів спонукала інтенсифікація наступальної діяльності українських захисників з середини травня в районі Бахмута, а так само з початку червня в Запорізькій і частково Донецькій областях.

"Тобто, план з виконання мети №1 і цілі №2 став обумовлений необхідністю виконання мети №3 - відволікання командування СОУ і розосередження ресурсу для посилення іншої ділянки фронту. Тобто, початковим завданням всього наступу РОВ по Лиман-Куп'янській осі є імітація. Вони імітують епічний наступ, розуміння мінімальний шанс на успіх, тільки з однією метою - відволікання уваги і ресурсу від Запорізької та Донецької областей, за допомогою чого тиск там, за задумом командування РОВ має знизиться. Але їх "геніальному" плані є один нюанс", - зазначив експерт.

Після того як окупанти перегрупувалися і закріпилися по лінії Р66, ЗСУ так само не втрачали часу і облаштовували оборону вже на своїх позиціях. По суті, вони зараз змушені наступати по такій смузі забезпечення як і українські захисники в Запорізькій області, але при цьому з відкритих позицій на закриті.

"Ще один дуже важливий момент - ресурс. У нашому просторі постійно звучать цифри 100 тис вояків і 900 танків. Що таке 100 тис о. с.? Це 125 БТГР. Який фронт наступу по Лимансько-Куп'янській осі? 172 км. Який функціонал в наступі у БТГр? У січні-лютому 2023 року в напрямку Вугледара наступало 3-4 БТГр по 1 км фронту. Результат? РОВ втрати базовий функціонал БТГр в настанні ще в 2022 році. Тобто... Тобто, в наступі, навіть 4 БТГр на 1 км фронту це не гарантія успішного наступу для РОВ. Отже, 125 БТГр і 172 км. Далі. Що таке 900 танків? А точніше, скільки, згідно штатної комплектації танків повинно бути в складі 125 БТГр? 1375. Тобто, нестача 475 ОБТ, що підриває функціонал БТГр", - написав Коваленко.

Він стверджує, що вся ця маса не знаходиться одночасно в першій лінії.

"Вони розміщені по ешелонах і, відповідно, не застосовуються одночасно. Тобто, ресурсу для прориву оборони СОУ по осі ще менше, ніж необхідно. І це все, сухі цифри, які підтверджуються на практиці. Не минуло й тижня активних дій у наступі РОВ, як їхній наступ впав у стагнацію, а подекуди навіть відкотився, через відсутність ресурсу утримувати зайняті раніше позиції", - додав аналітик.

Ситуація на Лимансько-Куп'янському напрямку - деталі

Російські окупанти намагаються перехопити ініціативу на Лимансько-Куп'янському напрямку. Загарбники здійснили рекордну кількість обстрілів.

Вони продовжували обмежені наземні атаки на лінії Куп'янськ-Сватове-Кремінна і станом на 20 липня просувалися вперед.

Ворог намагається відтягнути українські сили від Бахмута, кидаючи живу силу на Куп'янський напрямок.