Олександр Коваленко в інтерв'ю УНІАН спрогнозував, чи продовжаться масовані ракетні атаки РФ / кадр з відео

Військовий експерт Олександр Коваленко: Позитивний сценарій – вихід до кордонів 1991-го до кінця року, але є і негативний

08:00, 09.01.2023
21 хв. 31035 Інтерв'ю

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в інтерв'ю УНІАН проаналізував недавні атаки Росії іранськими дронами, зробив прогнози, чи продовжаться надалі масовані удари, а також коли ЗСУ підуть у новий контрнаступ і звільнять всі території України.

Почнемо з новорічної атаки ракетами, дронами всієї території України. Що це було?

Безумовно, це була в першу чергу спроба зіпсувати нам новорічні свята. Тут цікаво ось що: напередодні вони здійснили масований удар по території України і не встигли повноцінно накопичити відповідний боєзапас. Як ми пам'ятаємо, 31 грудня вони використали 20 ракет. Це боєкомплект, який вони встигли накопичити за дві доби після масованого удару. Навіть не знаю, чим вони керувалися у даному випадку, але якщо тактично і стратегічно мислити, як маніяк, особливо з явними ознаками шизофренії, то могли б два дні почекати і значно більш масований удар влаштувати. Але вони цього не зробили, вони квапили події. У них були явно два абсолютно різних графіка. один – графік нанесення ударів по критичній інфраструктурі, інший – графік терористичних актів на Новий рік.

Через те, що у них вичерпався боєзапас прориву протиповітряної оборони, багатомільйонні дефіцитні ракети мають практично нульову ефективність застосування, тому у наступні дні вони перейшли на масове застосування дронів і у підсумку вичерпали значну частину другої партії Shahed.

Дуже важливий момент. Ми бачили, що у перші числа січня була тепла погода. Незвичайні для Києва +13, +15. В таких умовах використання Shahed більш ефективне. Оскільки їхня паливна система має вразливість перед використанням при низькій температурі. При -10 і -15 він може використовуватися тільки після того, як пройде відповідне доопрацювання вже у самій Росії. Тобто вони отримують партію і допрацьовують. Вони можуть допрацьовувати систему наведення, додаючи свої блоки ГЛОНАС, щоб підвищувати точність і дальність ефективного застосування. А якщо йдеться про застосування у мороз, то вони допрацьовують паливну систему. Це займає певні терміни. Тому ми у грудні бачили зовсім іншу кількість і зовсім інші проміжки часу між застосуванням Shahed.

МАСОВАНІ УДАРИ І ТЕРОРИСТИЧНІ АТАКИ РФ ПРОДОВЖАТЬСЯ

Як казав Буданов, у Росії ракет залишилося на 2-3 масовані удари. Ви згодні з цією точкою зору? Перед Новим роком на Чернігівщину прилетів "Іскандер". Чого чекати?

Ці 2-3 рази ніколи не закінчаться. Оскільки в Росії є виробництво ракет. Кирило Буданов говорить у даному випадку про те, що Росія отримала достатній запас ще з часів Радянського Союзу з ракетного озброєння. У неї склади, центри зберігання до 2022 року ломилися, але не всі ракети зберігалися в ідеальних умовах. І багато з них, які є в наявності, це не десятки, це сотні ракет, перебувають у непридатному для застосування стані. Така ракета може вибухнути під час пуску. Зараз у них ведеться робота над доопрацюванням цих ракет – технічне обслуговування, ремонт. Боєготових ракет дійсно обмежена кількість. І навіть придатні до застосування ракети, коли вони знімаються зі зберігання, повинні пройти певне технічне обслуговування.

У день Росія здатна підготувати до застосування до семи ракет, розповів військовий експерт / скріншот

У середньому за добу Росія може підготувати до застосування 5-7 ракет. 1,5 – 2 тижні – приблизно ті терміни, які їм у нинішніх умовах достатні для формування боєкомплекту для масованого ракетного удару з проривом протиповітряної оборони і підвищенням ефективності від цього прориву.

Ефективність теж розраховується дуже цікаво. Це не просто сухі відсотки прориву, це ще й залежить від об'єктів, які вони вражають. Я неодноразово наводив приклад. В Одесі був такий випадок, коли ракета Х-59 прорвала ППО і на пляжі знищила туалет. В принципі, прорив – 100%, ефективність цього прориву – 0%. Звичайно, може, відпочивальники будуть шкодувати за цим об'єктом "стратегічного призначення і ухвалення рішень". Але в цілому ефективність такого прориву виявилася нульовою. І це стосується того запасу, який у них є в наявності.

Тепер відштовхуємося від того, що він коли-небудь закінчиться. Найближчим часом він якраз закінчиться. І вони залишаються на рівні власного виробництва. І від цього надалі залежатиме, коли вони зможуть підготувати боєкомплект для нанесення масованого удару по Україні. Це вже будуть не 1,5-2 тижні. Це будуть вже 3-4 тижні, можливо, місяць. У перспективі ми повинні говорити про те, що ракетні загрози не зменшаться. Масовані удари, якщо вони будуть відповідати їхній тактиці ведення війни проти України, терористичні атаки, продовжаться надалі. Будуть виключно зростати терміни між цими масованими ударами.

Ви говорили про прорив ППО. Є версія, що вони Shahed запускають для того, щоб виснажити нашу ППО. Наскільки ця версія має місце бути?

Так безумовно, вони використовують Shahed в тому числі і для того, щоб відбувалося виснаження ППО. Але у першу чергу мова йде про ешелон малого радіусу дії. І саме ці комплекси є найбільш ефективними проти Shahed. Коли вони не справляються, вступає у дію середнього радіусу дії ешелон.

Росія атакує Україну ірнаськими дронами Shahed / скріншот

Нещодавно NYT опублікувала досить таки маніпулятивну, непрофесійну статтю, що ми використовуємо дорогі ракети для знищення "дешевих" Shahed. У цьому контексті ця стаття обурлива. По-перше, цей Shahed може забрати людське життя. І навіть одне людське життя безцінне. Його неможливо порівнювати з ракетою.

Ще один важливий момент. 11 вересня у США стався дуже дешевий насправді терористичний акт, але з тією величезною кількістю жертв, які за ним послідували. А які були вкладені кошти, щоб служба безпеки США взагалі не допустила такого ось теракту, а він стався? А потім які кошти були вкладені, щоб знищити Аль-Каїду і Усама бен Ладена, у тому числі з введенням військ в Афганістан? Вкладення у запобігання терористичної загрози завжди багаторазово перевищують самі можливості терористів цю загрозу нести. Це дуже непрофесійна стаття, яка мене обурила.

КОНТРНАСТУП ВСУ ДОЗРІВАЄ

Як розуміти заяву Кирила Буданова про контрнаступ ЗСУ навесні від Криму до Донбасу. Це звернення до Заходу, що ми не збираємося відсиджуватися і треба дати нам зброю? Чи це спроба підбадьорити українців, що лінія фронту тримається?

А хіба не аналогічна ситуація була у 2022 році напередодні контрнаступу в Харківській області? Досить тривалий час фронт взагалі не рухався. І після того, як ЗСУ відсунули російських окупантів на північ і північний схід складалося враження, що все, завмер фронт. Лінія була нерухома. Проникали тільки диверсійні групи. Потім раптово для всіх стався контрнаступ, який за півтора тижні результативно звільнив понад 8,5 кв.кілометрів території Харківщини.

У тому й річ, що хтось просто спостерігав за лінією фронту, а хтось спостерігав за тим, що відбувається на цій лінії фронту. А по цій лінії майже три місяці йшло формування умов для цього контрнаступу.

Аналогічна ситуація і з правобережною Херсонщиною. Формування умов для контрнаступу на правому березі почалося в травні. А коли правий берег був звільнений? Майже після п'яти місяців очікування. Хоча вже в липні російські окупанти повинні були робити "жест доброї волі". Я так і говорив, що липень є показовим, що їхнє становище на правому березі стає все більш суїцидально-патовим. Патова ситуація з суїцидальним результатом. І так воно і вийшло. Навіть Суровікін, який сказав, що потрібно приймати якісь "дуже складні рішення", тільки через місяць віддав наказ про втечу з правобережки. Вони не дуже хотіли звідти йти, але з кожним разом вони розуміли, що їх знаходження там неможливо, тому що умови, які формували ЗСУ, їх звідти видавлювали.

Зараз аналогічна ситуація у Запорізькій області і навіть на лівобережній Херсонщині. Ситуація на Луганщині взагалі дзеркальне відображення Харківської області, практично по всьому. Я згадую, як я розповідав про Вовчанськ, Куп'янськ, Ізюм – логістичну артерію – про важливість взяти її під вогневий контроль і перерізати для подальшого контрнаступу. Скупчення засобів і сил у районі Ізюма, найбільша бронегрупа у всій зоні бойових дій в Україні. Зараз те ж саме відбувається на Луганщині. Траса Р-66, Троїцьке, Нижня Дуванка, Сватове, Кремінна. Причому відрізок Сватово-Кремінна вже під вогневим контролем, починається процес перерізання. Скупчення великої кількості сил і засобів в районі Сватове - Старобільськ. Єдина різниця – в Харківській області там, де починався контрнаступ, в основному лісиста місцевість, що, звичайно ж, стимулювало результати нашого контрнаступу, штурмових дій, мобільних груп.

Якщо у Луганській вже сформовані умови для контрнаступу, то Запорізька тільки дозріває. В основному там зараз йдеться про скупчення сил і засобів у трикутнику Токмак-Василівка-Мелітополь, але вони скупчуються дуже цікаво. Це мені нагадує ситуацію з правобережною Херсонщиною. Коли йшло масове накопичення, коли вони були готові ухвалювати якісь дуже незрозумілі "складні рішення". Тоді вони намагалися наситити правобережку "чмобиками", відтягуючи професійні підрозділи на лівий берег. І зараз ми бачимо це насичення на цьому трикутнику... зрозуміло, що вони готуються до контрнаступу ЗСУ.

Зима не пройде для росіян "на розслабоні", вона пройде гаряче, розповів в інтерв'ю УНІАН військовий експерт Олександр Коваленко / ФОТО facebook.com/GeneralStaff.ua

А ЗСУ зайняті тим, що регулярно нівелюють їхній потенціал – склади з боєприпасами, з паливно-мастильними матеріалами, розміщення особового складу, командні пункти, пункти управління. Тобто послаблюють їхнє матеріально-технічний потенціал, а також систему управління.

На лівобережній Херсонщині теж цікава ситуація. Фактично там зараз сформована 20-кілометрова операційна зона. Я думаю, ви всі бачили ось це дивне відео зі звільненням якогось острова на Дніпрі... Скажімо так, саме ця локація, сіра зона, якраз входить ось у цю 20-кілометрову операційну зону, де може щось відбуватися. І, починаючи з середини грудня, російське командування відводило значну частину своїх підрозділів з цієї зони на віддалення приблизно в 40 кілометрів, тому що в цій зоні вони знаходяться під постійним вогневим тиском з правого берега Дніпра.

Якщо вони сьогодні використовують РСЗВ "Град" виключно як якийсь Shahed для обстрілу Херсона або якогось іншого населеного пункту на правому березі і відразу ж залишають позицію, то ЗСУ їхні об'єкти і позиції знищують високоточно і далекобійно. У цю 20-кілометрову операційну зону потрапляють Кінбурнська коса, Гола Пристань, Олежки, Нова Каховка. Тобто у те місце, де на сьогоднішній день присутній обмежений контингент російських окупантів. Завдяки цьому факту, хтось може скористатися ситуацією, і там може почати відбуватися щось дуже цікаве.

Тому вся ця ситуація дійсно дозріває. Вона буде дозрівати у січні. Можливо, через кілька днів вдарить -15 на якійсь із локацій. І ці -15 протримаються хоча б тиждень, то ця локація повністю дозріє для контрнаступу. Або будуть ще якісь фактори. У будь-якому випадку зима не пройде для окупантів "на розслабоні". Зима для окупантів пройде дуже гаряче.

Новий рік у них гаряче почався. У Макеєві вибухи в ПТУ, такий новорічний салют від HIMARS, і там близько 400 "двохсотих", близько 300 "трьохсотих". На "болотах" просто неможливе виття з цього приводу. Хоча так точково ЗСУ не один раз усували противника. Чому саме Макіївка набула такого розголосу?

А як можливо це приховати, якщо це дійсно рекорд? Останній раз наскільки швидко і рекордно знищували БТГ під час форсування Сіверського Дінця, коли росіяни намагалися форсувати маленьку річечку і менш ніж за 24 години в процесі цього форсування втратили БТГ і більше 80 одиниць техніки. В даному випадку кілька хвилин – і БТГ немає, боєкомплекту немає, енної кількості техніки немає. До того ж мені здається, що говорити зараз про втрати не зовсім правильно, тому що будівлі взагалі немає. Насправді складно сказати, які втрати – скільки вбитих, скільки поранених. Вони можуть бути взагалі колосально небувалими. Боєкомплект, який детонував, створив додатковий ефект.

ЗА ТРИ МІСЯЦІ РОСІЯ ВТРАТИЛА БІЛЬШЕ 47 ТИСЯЧ ОСОБОВОГО СКЛАДУ

Буданов і Резніков попереджали, що 5 січня в Росії почнеться чергова хвиля мобілізації, що можуть бути закриті кордони і РФ, і Білорусі, можливо, навіть введуть воєнний стан на Росії. Прогнозують 500 тисяч, 1,5 мільйона свіжомобілізованих. У них кожен раз різняться ці дані. Що це буде означати для нас? Як зміниться ситуація на фронті? І якою має бути реакція України? Крім того, що ми їх як молотили, так і будемо молотити.

Реакція України повинна бути, і, в принципі, вона вже прозвучала від президента України Володимира Зеленського, що наші міжнародні партнери, звичайно ж, повинні нам з цією проблемою допомагати. Тобто давати більше зброї, боєприпасів. Більше цілей для знищення, тому і більше потрібно всього.

Що ж стосується цієї часткової мобілізації. Я не прихильник того, що потрібно називати це новою хвилею мобілізації. Загальна мобілізація в Росії почалася у вересні, і її назвали частковою. Точно так само, як війну вони назвали якоюсь там спеціальною військовою операцією. Але яка СВО, якщо це війна?! Вони підміняють поняття. І точно так же вони підмінили поняття загальної мобілізації.

Вони порахували, що 300 чоловік може вистачити? Почалася мобілізація, зібрали 300 тисяч у жовтні-рекорд по знищеним окупантам. У листопаді – новий рекорд. У грудні – новий рекорд. Три місяці поспіль. Звичайно ж, це пов'язано з тими факторами, що в зоні бойових дій з'явилася велика кількість непрофесійних, ненавчених, неякісних військовослужбовців, які не знають, як себе вести в бойових діях, і при цьому не мають повної комплектації підрозділів по техніці і по озброєнню. За три місяці вони втратили більше 47 тисяч особового складу. З урахуванням поранених, яких зазвичай множать на коефіцієнт, з початку мобілізації вони втратили 150 тисяч особового складу, 50% мобілізованих. І десь до кінця лютого будуть знищені сумарно-умовно всі частково мобілізовані. 

Для імітації наступу Росії потрібно 2-2, 5 мільйона мобілізованих протягом року, вважає експерт / фото ГУР МО

На місяць їм потрібно до 50 тисяч особового складу з урахуванням втрат і до 50 тисяч з урахуванням компенсації цих втрат. Тобто на місяць у них має бути оновлення ресурсу в зоні бойових дій у 100 тисяч. І це щоб просто бути на одному місці, стояти, не рухатися. Можна рухатися, але "негативно" – назад. Виходячи з цього, скільки їм потрібно ресурсу, щоб імітувати наступ, щоб вийти за межі ось цих показників? 200-250 тисяч? Можливо. У такому випадку їм потрібно 2-2,5 мільйона мобілізованих протягом року. Потягнуть? Вони 300 тисяч не змогли потягнути. Чим вони їх озброять? Кувалдами Пригожина? Можливо. Але з огляду на те, що у нас всього один пакет HIMARS знищує БТГ за лічені хвилини, скажімо так... дисбаланс очевидний.

Деякі експерти кажуть, що перші "чмобики" були ненавчені, не знали, що робити і просто були гарматним м'ясом, а ті, які прийдуть через два-три місяці, будуть навчені, знатимуть, що робити, і нашим хлопцям буде складніше з ними справлятися. Згодні з цим?

Прям звірі прийдуть, вовки війни. Не згоден. Нагадаю, з чого починалося повномасштабне вторгнення в Україну. Проти нас воювала російська еліта. І чим все закінчилося для них? Ми цю всю еліту насилу, але все ж перемололи.

Для того, щоб підготувати елітного, професійного десантника, не кажучи вже про спецпризначенця, чи достатньо два місяці? Ні. Три місяці? Теж ні. У вересні, коли почалася ця "часткова мобілізація", мене запитували, скільки часу може піти, щоб вони з'явилися у нас в зоні бойових дій? Базова підготовка – два - три місяці. А потім раз – і вони вже в жовтні з'явилися у нас. І тоді я просто за голову взявся. Місяць підготовки – це ж взагалі ніщо. Це виходить їх зібрали, всю дорогу до розподільного пункту вони їхали і бухали, їх розподілили – вони їхали в Україну і бухали, приїхали – їх відправили в зону бойових дій, до позицій якої вони теж їхали і бухали, і потім їх наша артилерія накрила. Ось цей "професійний" рівень підготовки даного потенціалу.

Ті, які зараз проходять підготовку і навчання на полігонах в Білорусі та Росії, проходять базову підготовку, вона не дасть їм якогось критичного показника виживання у зоні бойових дій. Щоб професійного військового виховати, того ж десантника, потрібно два-чотири роки в залежності від його показників здатності до навчання і від кількості навчань, тренувань і підготовчих заходів в яких він бере участь. При цьому в нього ще вкладають колосальні кошти, щоб він зробив на 10 пострілів з автомата, а тисячу, щоб у нього був максимальний пристріл... А ось те, що там відбувається з підготовки, це будуть ті ж самі "чмобики" просто з базовими знаннями, що тут взагалі відбувається. Наприклад, будуть відрізняти САУ "Гвоздика " від танка Т-80. Не називатимуть самохідну артилерійську установку танком. І навпаки.

ЗАГРОЗА НАСТУПУ РФ З БІЛОРУСІ БУЛА, Є І БУДЕ

Не замовкають прогнози про ймовірний наступ з боку Білорусі. Арестович дає такі прогнози, що можуть і на Київ піти, і на захід України через Волинську область, щоб порушити логістику передачі озброєння. І наш міністр оборони говорив, що якщо підуть, то не раніше весни. Як думаєте, наскільки реальний цей варіант? Я зараз не кажу про участь Білорусі у військових діях, чи зважаться на це російські війська?

Станом на зараз у них на території Білорусі відсутній ресурс для вторгнення в Україну. Навіть ось ці 12 тисяч, які там знаходяться, це не той ресурс, який вони зможуть використовувати навіть для того, щоб захопити окремо взяту область з обласним центром. Я нагадаю ситуацію на північному плацдармі 24 лютого, заходило майже 40 БТГ елітних підрозділів з найкращим оснащенням на той момент. Що зараз буде йти? 12 тисяч "чмобиків" з базовими навичками і катастрофічною недоукомплектацією. По суті це 15 БТГ, їхня комплектація – це майже 500 одиниць БТР і БМП. Зараз їх у Білорусі близько сотні. Катастрофічний некомплект. Яка наступальна операція, якщо це не БТГ, а маршовий батальйон?

Загроза наступу з боку Білорусі була, є і буде, але в даний час можна констатувати, що вона мінімальна, впевнений Коваленко / фото t.me/modmilby

Якщо вони хочуть почати наступ на Київ або на якусь із північних областей, то їм, як мінімум, потрібно збільшити чисельність до 40 тисяч, щоб повторити хоча б той показник, який у них був станом на 24 лютого. Але навіть цей показник їм не приніс успіх, попри всю елітність, оснащеність і весь цей потенціал. Тобто має бути ще більша кількість особового складу. 60-70-80 тисяч, можливо, 100 тисяч. Але таку кількість потрібно спочатку розмістити в Білорусі, оснастити, і ось тут виникає величезна кількість питань. Вони не можуть повноцінно оснастити і укомплектувати 12 тисяч, а тут йдеться про 100 тисяч.

Загроза була, є і буде, але на цей час можна констатувати, що вона мінімальна. У перспективі вона може бути реалізована, але ефекту не матиме абсолютно ніякого, вони тільки на шкоду собі зроблять.

ЗСУ МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИ МАТЕРИКОВУ ЧАСТИНУ УКРАЇНИ ДО КІНЦЯ РОКУ

Військовий експерт Селезньов, аналізуючи прогнози Буданова про вихід до кордонів 1991 року у травні або у серпні, заявив, що схиляється до другого варіанту. Ви, як військовий експерт, можете спрогнозувати цю дату, судячи з того, що відбувається на фронті?

Завжди є або позитивний сценарій, або негативний. Позитивний сценарій – це, звичайно ж, вихід до кордонів 1991 року до кінця 2023 року. Але є і негативний. У чому він полягає? Ми на самому початку говорили з вами про підготовку умов для контрнаступу, які можуть тривати три-чотири-п'ять місяців, як на Харківщині і на правобережній Херсонщині. І ми проговорювали питання того, що на Луганщині ці умови готові, але не вистачає кількох факторів, щоб реалізовувати контрнаступальні дії. Якщо ми говоримо про Запорізьку область, цей процес зараз відбувається, як і на лівобережній Херсонщині. Тобто все перебуває у процесі, два-три місяці і, можливо, щось ще реалізується, подивимося.

У нас сім локацій, які треба звільняти: лівобережна Херсонщина, частина Запорізької області, Луганщина, окупована у 2022 році та окупована у 2014-му, Донеччина, окупована у 2022 році та обмежено окупована у 2014 році, та тимчасово окупований півострів Крим. Якщо ми зможемо скомбінувати звільнення Лугащини 2022 року, звільнення лівобережної Херсонщини та Запоріжжя – фактично це може статися до середини літа, то виникає питання, що з територіями, окупованими у 2014 році. Там повинен бути зовсім інший сценарій і зовсім інша підготовка. Лінія оборони, яку вони формували роками, матиме свій гальмівний вплив на наш контрнаступ. І вихід до адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим – це теж свого роду елемент впливу. Планомірне знищення об'єктів інфраструктури російських окупантів на півострові та знищення Кримського мосту, щоб повністю нівелювати логістику (сценарій як з Антонівськими мостами на Херсонщині), займе певний період часу. У контексті всіх цих локацій ми виходимо на 2024 рік.

Я не виключаю, що за негативного сценарію ми можемо звільнити материкову частину України до кінця 2023 року. З півостровом Крим історія може перенестися на 2024 рік.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся