Він зазначив, що дві бригади місяць готувались до проведення цієї операції.
Курська операція Сил оборони України у другій половині 2024 року допомогла зірвати плани ворога і перегрупувати підрозділи Сил оборони України для проведення боїв у 2025 році. Про це колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив в інтерв’ю для ВВС News Україна.
Як зауважив генерал, на початку літа 2024 року російські загарбники розпочали наступальні дії після підняття рівня власного грошового забезпечення і збільшення кількості військ. Наступ окупантів фактично відбувався на всіх 13 оперативних напрямках, на деяких ворог мав перевагу в 4,5, а інколи і в 6 разів.
"За таких умов, за панування в повітрі російської авіації, ми тоді вели важкі оборонні бої, і нам просто необхідно було зірвати плани противника, який мав таку суттєву перевагу. Тому ми детально вивчили всю лінію фронту і обрали Сумський напрямок, де противник спочатку мав 26 тисяч особового складу, а потім у ході невдалого наступу на Харківському напрямку поступово перекинув із Сумського всі сили і засоби на Харківський. Це не дало йому якихось суттєвих переваг, і він зав'яз у прикордонних боях", – наголосив Сирський.
Таким чином, за його словами, на Сумському напрямку значно послабилася оборона противника і фактично не було активних військ.
Тоді протягом місяця наступальної операції Сили оборони України взяли під контроль 1273 квадратних кілометри російської території, а противник був вимушений припинити наступ на всіх оперативно-стратегічних напрямках, за винятком Покровського напрямку. Росія перекинула на Курський напрямок близько 70 тис. особового складу повітряно-десантних військ, морської піхоти і найбільш підготовлених мотострілецьких військ.
"Це дало нам можливість фактично підготувати резерви, дати перепочинок нашим військам і відновити боєздатність тих військ, які зазнали втрат у таких важких боях", – пояснив Сирський.
Генерал додав, що Курська операція дала дуже великий поштовх для підняття морального стану наших військ.
"Якраз Курська операція була тим порятунком, який зірвав плани ворога і дав нам можливість для перегрупування і підготовки до проведення наступальних дій уже в 2025 році", – наголосив Сирський.
При цьому він не вважає, що треба було перенаправити ресурси на оборону східного напрямку, де росіяни просувалися у бік Покровська.
За словами Сирського, на Курському напрямку в наступальному угрупованні застосували тільки три неповні бригади десантно-штурмових військ і два штурмові батальйони.
"Були залучені інші частини для дії в другому ешелоні як підрозділи закріплення, але ж вони теж були укомплектовані на 60–70% і вони тримали фактично фронт на цьому напрямку та рухалися тільки за бригадами. У них задача була головна – закріпитися і утримати територію", – додав Сирський.
Він зазначив, що дві бригади місяць готувались до проведення цієї операції. А ще третя бригада – дев'яносто п'ята – виходила з бою, бо вела важкі бої на Торецькому напрямку і мала дуже незначний час для відновлення боєздатності.
"Тому фактично повним складом наступала тільки одна бригада, а дві бригади наступали спочатку складом двох батальйонів, потім після відновлення додалися треті батальйони", – сказав Сирський.
Таким чином генерал пояснив, що якби ці бригади застосували на Покровському напрямку, який розглядається як два напрямки – Добропільський і Покровський, – то вони б не відіграли ніякої ролі з огляду на їхній технічний стан і з урахуванням того, що на тій ділянці фронту в росіян було зосереджено майже стотисячне угруповання військ.
Проте він відзначає, що на Курському напрямку ці бригади досягли величезного успіху, бо там противник мав дуже слабку оборону.
"А коли противник почав перекидати свої частини – це відбувалося хаотично. Тому що в них дійсно була паніка, і я пам'ятаю, наскільки російські ЗМІ тоді панікували про наступ найкращих наших бригад. Так-от, ті частини, які перекидалися, вводили сходу в бій, і вони також зазнавали величезних втрат", – підкреслив Сирський.
Він зауважив, що, за російськими ж даними, в деякі дні під час боїв на Курському напрямку втрати противника, який поспішно переходив до оборони, були один до п'яти.
"Противник мав у п'ять разів більші втрати в обороні, ніж наші війська, які наступали", – констатував Сирський.
Як повідомляв УНІАН, 6 серпня 2024 року Сили оборони України прорвалися через кордон і зайшли в Курську область РФ. Через деякий час українські захисники тримали під контролем близько 1300 квадратних кілометрів російської території, зокрема Суджу – важливе місто для російського постачання газу в Європу.
З часом російські сили підтягнули підкріплення і залучили північнокорейські війська, а потім почали поступово витісняти українські підрозділи. До жовтня 2024 року українські позиції значно ослабли через контрзаходи Росії, такі як знищення ключових мостів і ускладнення доступу до Суджі.
Водночас Курська операція дозволила Україні значно поповнити обмінний фонд для визволення українських військових із полону в майбутньому.
Наприкінці лютого 2025 року українське командування ухвалило рішення про відступ із Суджі, що забезпечило збереження життів військових, але призвело до втрати важкої техніки.